Сама найщасливіша пора то дитинство
І кожний з нас довго його в пам*ятті тримає
І в цю незабутняю та неповторна мить людську
Часто думками своїми туди повертає.
Та тільки у наш час, не усі це відчувають
Насильство, хвороби, та всілякі негаразди
Людську чашу терпіння уже переповняють.
З більшості людей злидні алкоголіків зробили
Надії на завтрішній день вони ж то не мають
І горе своє оковитою заливають.
А діточки їх малі сльозами личка вмивають...
Дитинство таке, як наше було, вони не мають.
Гарні, душевні рядочки! 
