на узбіччі бетонних угідь
чорні каптури / білі обличчя_
нині ніч полювання на відьм,
кров отруєна місяцем кличе_
скуті льодом декори криві,
хороводами тіні рогаті,
на розсохлих хрестах чатові_
кращі з роду крилатої знаті_
місто злякане реготом жде
перших спалахів варти до неба,
більше так бо ні з ким і ніде,
батогом вітер пестує ребра_
монологи голодних жерців,
босі ноги / розпатлані коси,
ланцюгів гомінкі манівці,
свідків спраглих потал стоголосся_
нині ніч полювання на відьм,
грати спійманих вже не зігріють_
брязкотить зір розсипана мідь,
челядь криками п’яна сивіє_
