Шануйте діти свою матір поки жива!
і як відкриті для вас в отчій хаті двері.
Як її не стане на світі ви сирота,
не раз затужити без неї у оселі.
Наварить, напече засяє в будні свято,
і подасть, вам у ліжко їсти ,щось смачненьке.
Не відштовхуйте, від себе старої мати,
для неї, як сонце сяєте у серденьку.
Багато вона зазнала горя і біди,
і від зорі до зорі трудилася для вас.
I дайте, її честь... очі витріть від сльози ?
і віднайдіть, для неї хвилинку і свій час.
Натруджені руки і посивілі скроні,
на змарнілім личку печаль смуток і журба.
Не тривожте,її осінь- синочки доні!
не завдавайте, проблем коли вона в літах.
Чи вам двадцять ,тридцять ,чи сорок i п'ятдесят,
ви для неї завжди будете її дитина.
Нехай за вікном, проливає дощ і б'є град,
нахиляйте небо в заметіль хуртовину.
І добрим ласкавим словом її зігрійте,
пригорніть, і зацілуйте руки золоті!
І залишайте , справи... матір пожалійте!
вона думає ,про вас їй не спиться у сні.
Мама, дала вам життя, любов, ласки земні,
будьте,не байдужі до неї милі діти!
Не цурайсь, як похилиться, як верба до землі ,
лети ,на крилах до неї даруй їй квіти.
Із далеких країв поспішайте додому!
де ви народились, не обминайте хати !
Вона як лікар, залікує рану, втому....
приголубить, все простить, пробачить вам мати.
М ЧАЙКІВЧАНКА
Нажаль ми це пізно розпочинаємо розуміти.....з Вашого дозволу візьму картинку....ще сам не знаю до яких рядочків, але вона прямо чіпляє за живе! Гарно пишете!
Нажаль ми це пізно розпочинаємо розуміти.....з Вашого дозволу візьму картинку....ще сам не знаю до яких рядочків, але вона прямо чіпляє за живе! Гарно пишете! 
