чи варта нині втрати злишку глузду
не займана чеснотами краса...
колапс частот як шелест кукурудзи...
натхненний шепіт як рулади пса...
в ту ж саму річку_ знов коса на камінь_
сріблястий серп, панельне доміно_
птахів сполоханих кружляє орігамі,
тіней строкатих мерехтить кіно_
зазделегідь затверджений сценарій_
питання-відповідь / плюс-мінус / нуль-один_
в прозору кригу вперся погляд карий,
загруз в снігах торішніх часоплин_
на різних смугах, сповнені погорди,
ховаючись за механічний сміх,
пустих сердець погодивши акорди
зникають в темряві, важкій як першогріх_