на перехресті чорних смуг коротка зустріч_ довга ніч_
чекав давно голодний дух нагоди стину протиріч_
воістину_ на теплий сніг лягають тіні на спочин,
воронячий нервовий сміх як знак рівняння величин_
зловтіха вітру / шелест хвиль / сухі, обпалені вуста,
в палітрі – монохромний стиль / хрести узбіч / чужі міста_
таємні жести / шепіт слуг – крилатих блазнів на плечах_
над перехрестям чорних смуг в мовчання гра _ вогонь зачах_
зникають лінії з долонь_ запікся іній на дротах,
спустошений архів безсонь, ілюзій мимобіжних крах,
між цих панельних домовин, де кожен погляд, наче ніж,
сягнули порізно глибин геть інші / гірші / ліпші / ті ж_