Від замордованих, засуджених, убитих
Своїм нащадкам праведний наказ:
Не дозволяйте хитрій владі вас дурити
Ні марнослів’ям, ні єством солодких фраз.
***
Чим більше літ мені
і глибшають, рясніють зморшки,
Частіше думаю я
про складне людське життя.
Може, і справді,
варто жити людям трошки,
Але прожить його,
як кажуть, до пуття.
***
Маєш піт на чолі –
Буде хліб на столі,
Бо не зродиться хліб без людини,
Адже хліба нема
Без людського тепла,
І ця істина, справді, єдина!
***
На усе, кажуть є свій час:
Розкидати каміння, збирать,
Друга, пару собі вибирать.
Хто із цим не погодиться з вас?
Але як віднайти ту мить,
Щоби менше в житті страждать,
Щоб не тільки узять, а й дать?
Не вгадаєш – почне штормить.
***
Якщо душа летить, щоб каятись за гріх,
У Царство Духу Предків, що живуть на небі,
Це зобов’язує мене та й нас усіх,
Щоб на землі своїй жили ми так, як треба.
Ганна Верес (Демиденко).
Не такі вже й міні... 
