Заграй мені, скрипалику,
Ранньою весною,
Нехай же я із парубком
При зорях постою.
Нехай струни тонесенькі
Запіють-заграють,
Полюбила вірнесенько
Козака з-за гаю.
Ой, заграй же, скрипалику,
Хай згадає ненька,
Як кохала ковалика,
Що став мені неньком.
Мерехтять зірки, радіють,
Скрипка не вгаває,
Та на неньку це не діє –
Гулять не пускає.
Заграй мені, мій скрипалю,
Хай душа здригнеться,
Журба очі заступає,
Стан вербою гнеться.
Ой, прийду я до криниці,
Де музика грає,
Води прийде теж напиться
Козак із-за гаю.
Заграй, любий скрипалику,
На скрипочці з клена,
Бо ж не можу я спатоньки –
Козак любить мене.
Заграй, заграй, скрипалику,
Пізньою весною,
Лягла ненька вже спатоньки,
А я з милим стою.
17.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
5/5
