- Пропонуєш? То вип'єм чаю!
Я зелений, ти ж пам'ятаєш!
А в думках:
Я у небі все ще літаю,
І тебе все ж щодня чекаю.
Я забути не зміг твій погляд,
І давно вже забув причини,
По яким, ми уже не разом,
По якій, ми не єдині.
Такі завчені рухи по кухні,
На плиту металічний чайник,
На стіл цукерки ромашки...
А в душу погляд печальний!
А в думках:
Яка ж ти красива...
Яка неймовірно чужа!
Ти була колись надто хтива,
Але й хіть, то була моя!
- Як живеш? Все ще пишеш картини?
Я з віршами давно зав'язав!
А в думках:
Ти моя єдина.
Ти моя неймовірно чужа!
З коридору чую голос:
- Люба, я вже вдома! Привіт!
А в думках:
Ти його єдина?
Чи моя єдина на вік!
- Ну, окей, я піду, бракне часу.
Чай смачний, як завжди ти уміла!
Щось рідні передати хочеш?
Ні?
Ти в обійми до нього линеш!
