А я все живу весною,
Хоча вже на скронях осінь,
Не хочу я жить журбою,
Моє серце пісню просить,
У серці троянди квітнуть,
Й черемуха з солов"ями,
І зорі на небі літнім,
Не відпускають ночами.
Спиваю з троянди роси,
І струни у серці грають,
Ще запах п"янить волосся,
Ще серцем люблю, кохаю.
Мені посміхаються квіти,
Лічу я зірки щоночі,
Я хочу життю радіти,
І пестити тіло жіноче.
На скронях уже сивини,
Роки час поніс за водою,
Пісні вже стають сумними,
А я все живу весною.
Ваш коментар немов бальзам на душу,
Він серденько словами розігрів,
Кохання знову литиметься в віршах,
Навіть якби його я стримати хотів.
Спасибі Світланко за такий гарний експромт.
Щастя Вам, натхнення, любові, весни в серденько.
Ношу в душі весну я як дитя,
Трояндою у серці розквіта,
Коли весни в душі не відчуваю,
Тоді на поміч Муза прилітає.
Спасибі Валю що завітали.
Щастя Вам,натхнення,весни в серденько і кохання.
Спасибі, без весни не можу я,
Як можна жить без пісні солов"я,
Коли в душі весни в мене немає,
Тоді моє серденько не співає.
Щастя Вам, натхнення, любові.
Мабуть мене таким Господь створив,
Щоб я пісні, життя й людей любив,
Якщо болить мені коли стражда народ
Й тоді я грубий, хай простить Господь.
Спасибі Ганнусю що читаєте.Щастя Вам.
Правильніше не буває.
Все проходяще - лише кохання вічне.
То ж щастя Вам Любонько, натхнення і вічноі
весни в серденьку.
То ж нехай любиться
І нехай пишеться,
Й не тільки віршами
Серденько тішиться.
Ну як нам жити без любові,
Вірші без неі - не вірші,
Це те, що гріє нас зимою,
Це сонце у моій душі.
Спасибі Валю що читаєте.
Радий що сподобалось.Щастя Вам, натхнення.