Чому ти тут лежиш, Васильку?
Плита надгробна у воді.
Портрет намок. Зажди ось хвильку,
Зберу краплини і тоді
Погомоню з тобою, брате.
Ти кревним став мені тепер,
Коли лишив життя крилате
І за мою свободу вмер.
Лежиш тут, наче стятий колос,
А міг би брати всі кутки,
Де в шані шарм і сильний голос,
У душах сіяти квітки.
Лишив назавжди нас. Не сон це.
Рве душу навпіл твій відліт.
Коли ж зійде над нами сонце,
Освітить край на сотні літ?
Точну дату назвати неможливо. Схоже, що недовго. Ресурсній імперії немає місця, коли вона вв'язалась в боротьбу з технологічною. В подібному випадку СССР протягнув вісім років (після збитого корейського літака). Ця живе вже чотири від моменту початку боротьби (збитого малайзійського). Але ця слабіша. Значить скоро. Залишається триматися на Сході і надіятись. Це все що може зробити Україна, захищаючи себе і ситу Європу, яка не дуже то і поспішає боротися.
