Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Коли ж буде літо… / проза / - ВІРШ

logo
Ніна Незламна: Коли ж буде літо… / проза / - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Коли ж буде літо… / проза /

Ніна Незламна :: Коли ж буде літо… / проза /
   Цього року видалося занадто плаксиве літо… Часті дощі всім  стали на заваді… Ще червень місяць куди не йшло, був більш приємнішим,біль- менш санячним
 хоча не таким теплим, як годиться для літнього місяця. А ночі, що вже за них сказати, такими прохолодними, що зранку навіть не хотілося виткнути носа з хати. А липень перевершив всі сподівання, майже весь місяць дощить, грози за грозами ділили навпіл  небесну вись. А так всім хотілося відчути справжнє привітне, тепле, сонячне літо.
  Марина -  вчителька початкових класів, як і всі вчителі, мала літню  відпустку. Тільки цього року пішла у відпустку наприкінці червня, а не на початку місяця, як того року. Максимко дуже зрадів, що вже не піде в садочок. Адже з мамою й татом вдома краще, тим паче знав, що влітку поїде на море. Він його, правда, смутно пам`ятає, але пісочок і те місиво, що він робив  з нього.  Йому було до вподоби, згадуючи, всміхався і мріяв, не міг дочекатися, коли ж знову поїде туди.  
  Йому  було два  з половиною роки, коли мама вийшла на роботу з декретної відпустки. Зразу батьки няньчилися з онуком, а коли виповнилося йому три роки, пішов  у дитсадок. Тато - працював на залізниці ревізором, тому часто був у відрядженнях. Хлопчик більше часу проводив з мамою й з дідусем та бабусею, вони жили майже поруч, через два обійстя. Сміливий, як всі діти, трохи вередливий, але занадто наполегливий. Хитрощів йому теж не завадило, хоча тільки недавно виповнилося чотири роки та пам`ять він мав відмінну. В селищі гарний дитсадочок, вихователі  багато приділяли уваги дітям, тому знали кожну дитину і часто хвалили хлопчика. І  мама вчителька, хоча була строга і дуже любила свого синочка та завжди тримала все на контролі, про все пояснювала,  навчала розуму. 
 Сьогодні зранку пройшла гроза…. Хоча надворі  вже липень та на жаль  сонячних днів було замало. Здавалося цей день не буде похмурим, високо в небі швидко пропливали сірі й темно - сірі хмари, між них все більше з`являлося білих.Марина часто сварилася на сина, щоб не потрапив під дощ, не виходив з хати. А він, все ж з своєї кімнати  висуне голову у відчинене  вікно, не звертаючи уваги на її попередження, підставить свого білявого чубчика під краплі дощу й кричить,
-А я  кажу вже досить!  Досить лити, я хочу літа!
Так  було і цього дня…  Знову накрапав дощик. Почувши його голос Марина зайшла  в його кімнату,
- Максимко! Вгомонися нарешті, щодня кричиш, наберися терпіння. І не вилазь у вікно, бо звалишся, заб`єшся, а потім рюмсатимеш, як сусідська Наталочка. 
Син спустився з стільця, рукою помацав  вологого чубчика. В його  смарагдових оченятах сонячно, всміхаючись, вертів головою, задоволено й весело до неї,
- Мамо, а дощик тепленький. То коли ж буде літо? Кліпав очима,
-Чуєш!  Ти так не кажи, я ж не Наталочка, що хіба такий, як вона? Їй лишень три роки, а мені вже чотири, значить я великий, тож сама так казала….
Малий  на руці загнув великий палець, показував їй чотири пальчики, крутив перед нею рукою й морщив носика. Обійняла, своє мале чадо, поцілувала.
- Ой радість ти моя!  Це не на цілий день, он бачиш хмаринка синьо – сіра, вона невеличка, тож зараз пропливе і дощик перестане. Я  вже не раз пояснювала тобі, що зараз теж літо.
Він відкопилив нижню губу, качав головою й вирячивши оченята до неї хитро,
- Ага літо….. Сама казала, коли тепло, коли ми поїдемо на море, тоді літо.
-Поїдемо, поїдемо, не хвилюйся, ще нахлюпаєшся у воді, відчуєш справжнє  літечко, - Марина погладила сина по голові… виходила з кімнати,
- Ти пограйся трошки сам, мені на кухні треба дещо  зробити.
   Максимко взяв іграшкову машинку » Пожарну»,  на підвіконні почав нею гратися. Їздив, буркав, гучно видавав сирену і час від часу позирав надвір, все чекав, коли ж нарешті перестане цей надокучливий дощ.
  Пройшло хвилин тридцять, сонячні промені засліпили хлопчикові оченята. Ну нарешті, зрадів він, усмішка на обличчі - дочекався. Швидко заліз на підвіконня, спустивши  босі ноги донизу. А біля підвіконня лежала купа складених дошок,  покрита товстою плівкою. Максимко знав, це, колись, мають  перекривати дах, тато так казав, коли привіз їх навесні й накрив, щоб часом не намочили дощі. Хитро озирнувся назад, чи часом мами немає, поставив босі ноги на плівку. Вона - ще покрита краплинами води, але вже ледь – ледь тепленька. О як добре- подумав малий й сідницями, похапцем, гепнувся на плівку.  Оглядаючи все довкола, помітив, як стікали краплинки дощу з великого куща троянд. По квітах мерехтіло сонячне проміння, краплини наче золотилися від нього. Він задоволено усміхнувся, помітивши цю красу і  задоволено з`їхав з дошок до землі, від радості прикрив очі. А потім пригинаючись, тишком - нишком, прошмигнув за хату. Вирішив побродити по росистій від дощу траві, поки мама не бачить та від здивування зупинився, роззявивши рота. Тут, по дорозі до садка прямо в траві вчора була мала калюжа води, а сьогодні її вид його вразив -  вона стала така завелика. Що його найбільше вразило, то це зграя горобців, що дуже цвірінькали. Декілька горобчиків сиділо на калині, ну, це не можна сказати сиділи, вони такі непосидющі, раз – по – раз перелітали з одного місця на інше. А деякі горобчики, сміливо й весело купалися в калюжі. Максимко кілька раз поглянув в напрямку хати, а потім сміливо побіг у калюжу. В очах сяяли іскринки, він відчув насолоду від теплої води й  м`якенької трави під нею. Цвірінькаючи, горобці миттєво розлетілися в різні сторони. Малий задоволено тупотів по воді, не звертаючи уваги, що вже замочив бриджі.
-О тепер я розумію, що це вже насправді літо, - повторював про себе, тупцяючись, в калюжі. Він то розводив воду ногою, то бив по ній, бризки летіли в різні сторони, від задоволення хіхікав,
 -Ой, як класно, я - як горобчик, теж похлюпаюся трішки.
 Раптом почув ґелґотання гусей… Із-за хати, сміливо, виходив старий гусак, витягнувши шию, впевнено прямував до калюжі. Ото біда, адже Максимко дуже боявся гусака, бо той все шипів на нього -  коли йому так хотілося взяти маленьке гусенятко до рук. Поряд з ним гордо йшла гуска. Побачивши малого, гусак й гуска почали гучно гелготати, а маленькі  гусенята й собі почали голосно пищати. В який бік тікати, розгубився хлопчик, назад не залізе, бо майже весь мокрий, як заховатись від мами - знав, що почне сваритися.Аж тут  мама вибігла із-за хати, плескаючи в долоні,
- Ой лишенько, що ж ти тут робиш, як потрапив сюди? Добре, що побачила, а то б  тебе гусак покусав!
Вона підхопила сина на руки, поцілувала у щічку, ніжно пригорнула до себе. Він тулився, хитро зазирнув в її очі,
М-а –а-м, а водичка тепленька. Ти, що будеш сваритися?
Та яке там сваритися, хіба б змогла. Дивлячись на сина, пригадала своє дитинство, як задираючи спідницю, ледь не вище голови, майже по коліна залазила у великі калюжі з багнюкою. А земля, справді, після дощу була тепла - тепла, аж парувала.
Він перебив її спогади,
 - Мамусю, я так дуже хотів відчути літо! От і не втримався. Он бачиш, як горобчики, вони такі веселі, купалися в калюжі і мені  захотілося похлюпатися у воді… 
Його очі світилися щастям, обійнявши її за шию обома рученятами, продовжив,
-Он через віконечко потрапив, я раз і по плівці з`їхав донизу. Ти не бійся, не поранився, водичка тепла, не захворію… Ось тепер  я вже вірю, що це справді літо.

                                                                                   Липень 2018р
  

ID:  803754
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.08.2018 09:04:49
© дата внесення змiн: 20.02.2021 17:17:00
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 19 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Lana P., Евгений Познанский, Світлая (Світлана Пирогова), Наталі Косенко - Пурик
Прочитаний усіма відвідувачами (792)
В тому числі авторами сайту (32) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Чудовий твір, пронизаний дитячою радістю, яка так і бринить. Дякую. Ніночко, за сонячний ранок та з святом 8 Березня. Нехай цей день подарує море радості. 16 12 12 ros shr
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую! Навзаєм! give_rose 22 22 21
 
biggrin твір, який пронизаний дитячою радістю - теплий та щирий yahoo
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Маринко!Гарного вечора Вам! give_rose 22 22 21
 
Lana P., 09.12.2018 - 00:21
12 give_rose 16 give_rose 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам! friends give_rose give_rose give_rose give_rose
 
Любов Іванова, 22.09.2018 - 16:28
Така мила, позитивна, добра розповідь... 12 12 16 16 42 16 16 12 12 flo26
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 21 22 22 give_rose
 
геометрія, 17.09.2018 - 22:21
Чудово,Ніно! З-задоволенням прочитала, та й своїх діточок малими пригадала, та й себе теж...Пам"ятаю,як одного року у нас теж літо було дощове,і зима теж мокра, то мої хлопчики говорили,що ні літа нема,ні зим;а тільки осінь і весна,бо ж вони влітку любили ходоти на річку купатись,а зимою кататись на саночках лижах,коньках... 12 12 42 flo36 osen2 flo11
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Валічко! Пишу і згадую своє дитинство.Хоч зараз і все є, ми того не бачили на прилавках та наше дитинство було солодшим, веселішим. Дякую Вам за гарні, теплі коментарі.Вибачайте,що не відразу відповіла,бо не було інтернету.Успіхів Вам!!! give_rose 21 22 22
 
Ольга Калина, 17.09.2018 - 22:07
12 12 12 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 21 22 22 give_rose
 
п.НІНО,то вже осінь прийшла.І все ж таки літо мені сподобалося,особливо пройтися по калюжам.Ви заставили мене згадати дитинство.Класна проза получилася. 12 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, шановний! 23 21
 
42 16 22 22
Яке добре, світле оповіданнічко! І навіть дощова вода і калюже це справжня радість у дитинстві!
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Вам! friends give_rose
 
JuliaN, 28.08.2018 - 16:13
"пригадала своє дитинство, як задираючи спідницю, ледь не вище голови, майже по коліна залазила в великі калюжі"...Це - справжне свято для кожної дитини!!! 12 12 12 give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую Вам! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
ТАИСИЯ, 28.08.2018 - 12:58
Привлекательная проза! tender
Удаётся передать...и природу, и погоду...
и по лужам пробежать... 12 sty101 flo36 flo26 Спасибо, дорогая! За настроение! friends
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Большое спасибо Вам! Рада,что навестили. С ПРАЗДНИКОМ ВАС! friends give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
12 Така близька мені тема. Прекрасно, Ніно! flo12 flo26 flo36
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Вам ,Світланко!Рада,що читаєте. Успіхів Вам! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Ніна-Марія, 21.08.2018 - 13:15
Дякую, Ніночко, за таку світлу і цікаву розповідь. Пригадується і своє дитинство... 12 12 12 16 21 22 22 42 43 flo21
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Ніночко за теплі слова. 16 give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Ірин Ка, 21.08.2018 - 11:40
Чудово! Після Ваших оповідань світлішає на душі, виринає багато власних теплих спогадів з дитинства. 12 12 12 16 smile
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Ірин Ка!!!Рада, що завітали.Успіхів Вам! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Valentyna_S, 20.08.2018 - 22:28
Захоплююче про дитинство, калюжі. Особливо близька розповідь про гусей.Я їх завжди боялася, бо були величезними smile flo36 flo36 flo31
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Валічко! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Капелька, 20.08.2018 - 20:52
12 Чудовий,ніжний твір,цікавий для дорослих і для малят!І кожний дорослий читаючи,неначе окунається у своє дитинство! friends give_rose 21 22 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Вам! 21 22 22 give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період: