Земля Чернігівська талантами багата:
Довженка це і Стельмаха земля,
Тичина вчився слову тут й співати,
Верьовки хор теж вухо звеселяв.
Качанівку і Седнів, і Батурин
Тарас Шевченко серцем полюбляв,
Під сяйвом місяця, що плив попід Сатурном,
Він Катерини горе змалював.
Творив із ним Ілля – відомий Рєпін –
Тут «Запорожцям» образи збирав,
Він над султаном посміявсь, як треба,
«Руслана і Людмилу» Глінка грав.
Чи ж можна уявити славний Ніжин
Без Гоголя чи полку козаків?!
Десну-красуню без туманів свіжих?
А липи ще десь бачили такі?
Земля Чернігівська – це та земля єдина,
Де біль із радістю, мов сестри обнялись.
Радію, що я є її дитина,
І вірю, стане кращою колись!
4.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
Це - правда, землячко! А то, бува, не Сокиринський палац Галаганів? 
