мінімалізм свідомих снів / прямі кути / прозорі стіни_
у неї – комплекс мессаліни, вона з сузір’я гончих псів_
прогірклий осад зайвих слів лишили на порозі ночі,
на ньому зблідла маска вовча_ знітився, мало не зомлів...
на паузі німе кіно, за вікнами – іржава темінь,
залежні наче на системі на пару обживають дно_
на білій смузі в’ють вузли компліментарні організми,
скавчать деталі механізму, міняють знаки полюси...
терпляче билися за рай, лякали шаблезубих свідків,
застиглі гіпсові відбитки, заварений вчорашній чай_
зворотній відлік / місяць вчах / пульсуюча остання нота,
взаємності слизька чеснота і спалахи в пустих очах…