Розпахлось літо м’ятою п’янкою,
Духмяним квітом липа відцвіла,
Не знала я краси іще такої,
Що змалечку у світ мене вела.
А там ставок застиг у сивих лозах,
Срібляста повінь розтопила яр,
Й життя сільського неймовірна проза,
Та особлива, в кожного своя.
І вечорів казкова зоряниця
Нову надію щедро посила.
П’янить колосся жита і пшениці,
Що підступили близько до села.
Хвилює серце пісня солов’їна,
Саме вона любов і дух зціля –
То все моя красуня Україна –
Моїх дідів і прадідів земля!
6.07.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
Немає кращої за нашу рідну. квітучу Україну!Тільки, дай Боже, щоб прийшов мир! "То все моя красуня Україна – Моїх дідів і прадідів земля!" - чудово, зрозуміло, з любов'ю.
Гарний вiрш, Ганно. Дуже майстерно ви описали усю красу рiдного краю. Дiйсно, природа навколо нас завжди приемна оку, треба лиш краще роздивитися.
Тiльки от у вас 2 куплет починаеться "А там", а 4 куплет починаеться "Там". Якось воно тут дуже перегукуеться цi слова у звучаннi. Може вам у 5 рядку слова "а там" замiнити на "поглянь":
Поглянь, ставок застиг у сивих лозах.
