|
Бог бачить мотиви, ми бачимо справи,
Ми бачимо тіло, Він душі усіх,
Пихатих, брехливих, і винних, і правих,
Мотиви одружень - чи святість, чи гріх.
Ми бачимо справи, Бог бачить мотиви,
Що нас спонукають до здійснення справ:
Чи вигоди пал, чи любові пориви,
Всіх задум коріння - від зла, чи добра.
Бог наміри бачить всіх справ добрих зовні,
Хто слави шукає собі, хто Христу,
Він бачить бажання святі і гріховні,
І щирість душі, й напускну доброту.
Він бачить, хто душу Христу довіряє,
Щоб Він панував в ній навіки, як Бог,
І хто покоритись Йому відмовляє,
Дієвість не визнав Його перемог.
Бог бачить, хто прагне Христа відшукати,
Хто статус шукає "Христа - споживач"...
Хто ж взмозі Святого Творця ошукати,
Чи вчений, чи цар, чи бідняк, чи богач?
Від Божих очей не сховаємо, люди,
Бажання не Божі, чи грішні думки,
Він бачить що в серці - дух зради Іуди,
Чи згода іти за Христом скрізь віки.
####################
Мы видим дела, Бог видит мотивы
Мы видим дела, Бог видит мотивы,
Мы видим тела, а Бог наши души, Он любящих зрит и самолюбивых,
Он видит мотив и женитьб, и замужеств.
Мы видим дела, Бог видит причину,
Что нас побуждает к наглядным делам
Он видит златую в душе середину,
Что мы выбираем в угоду деньгам.
Мы видим дела, видит Бог намеренья:
Кого мы прославить желаем делами-
Христа, Кто добыл для нас, грешных, Спасенье ,
Иль гордо твердить, что мы "сами с усами" ?
Мы видим дела, Бог замысел видит
Всех слов и поступков пред Ним и людьми,
Он видит сердца, что Его ненавидят,
И те, что Ему хранят верность в любви
###################
Глазами Бога на себя взирая,
Увидев себя грешными, поймем,
И почему мы изгнаны из рая,
И почему желчь зависти мы пьем.
Ведь Всемогущий Бог, чья суть святая,
И нас творил подобием Своим,
Вкушая чтоб плоды с деревьев рая,
Мы оказались верными пред Ним.
Нам дьявол предложил предать Святого,
Возвысить чтобы собственное «я»,
Рабами став завистливого-злого,
Впустили в свои души смерти яд.
Для вечной жизни нас творил Создатель,
В храм сердца помещая суть Свою,
В Его раю не может жить предатель,
В раю любви царит глагол «люблю».
Судиться кто же станет с Всемогущим,
Что рай закрыл для тех, кто предает,
Мы тоже ведь не любим предающих.
И тех, кто судит нас, и кто нам врет.
Нам в рай вернуться Бог дает возможность
Той, непомерно-дорогой Ценой,
Что уплатил за грешных нас Сын Божий,
Чтоб сутью со Святым нам стать одной!
ID:
785180
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 30.03.2018 14:43:48
© дата внесення змiн: 28.12.2023 20:44:43
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|
главное не упустить эту возможность
