Ось і прийшла я з цвинтаря,сину,
Я там стояла більше години,
І говорила,й листи читала,
І про родину розповідала:
Про сиротинство твоєї доньки,
Все в неї добре,любий синочку...
Вона доросла,все розуміє,
За вами,сину, вона сумує...
На обеліск твій,сину, дивилась,
Сльози втирала,Богу молилась...
Дуже нам важко без тебе жити,
Та ми навчились болі терпіти...
Прости,рідненький,що вже нечасто,
До тебе ходим,жить тепер важко...
Ми тебе,рідний, не забуваєм,
Дуже сумуєм і пам"ятаєм...
Ще про дружину тебе питала,
Чи там тебе вона відшукала?..
Відповідь довго-довго чекала,
Та лиш калина мені моргала...
