|
Порівнявши з Христовим умінням любити,
Я побачила вміння мого епілог,
Бо воно не давало гарантії жити,
Не залежати щоби від смерті, як Бог!
Моя впевненість в тому, що знаю чимало,
Обернулася тим, що знання мої - прах,
Бо душею і тілом наочно пізнала,
Знань сильніші моїх - біль пекельний і страх.
Моя впевненість в тому, що я доброчесна,
Змив врожай моїх справ, ніби дім на піску,
Бо фундамент в будівлю заклала тілесний,
А душі відвела місію дріб'язку.
Моя впевненість в тому, що вмію любити,
Як в пустелі міраж, розчинилася вмить,
Як пізнала - Той буде уміння цінити,
Не молила Кого: "гріх з душі смертний змий".
Всі знання і уміння мої смерть скасує,
Не довірю Христу, якщо душу свою,
Добре це зрозумівши, не жити щоб всує,
Вчиться в Нього душа Божим діям в - "люблю"!
МІСІЯ — це високе призначення, відповідальна роль.
ДРІБ'ЯЗОК - щось незначне, неважливе, нікчемне.
ВСУ́Є - марно, даремно
####################
Подобием Христа чтоб стать
Все миры Сотворившему,
Жизнь нам всем Подарившему,
Грех и смерть Победившему,
Как подобными стать,
Коль в душе нет желания,
Коль её все старания -
Своим смертным всем знаниям,
Титул "гений" достать?
Коль в душе нет стремления
Божьим стать отражением,
Как мы сможем умением,
"Жить, как Бог", овладеть,
Отвергая Учителя,
Грешных душ Искупителя,
От геенны Спасителя,
Победившего смерть?
Весть Благую не слушая,
Лесть и ложь сердцем кушая,
Не приемля связь душами:
Святость - вечность - любовь,
Пред Христом коль не каемся,
Лестью коль соблазняемся,
Гордость вмиг воцаряется
В нашу душу и кровь.
Враг наш - гордое мнение,
Но, коль сердце решение
Примет в пользу учения-
Давших жизнь - ВОЗЛЮБИТЬ,
То, миры Сотворившего,
Жизнь нам всем Подарившего,
Грех и смерть Победившего,
Сможет Суть проявить!
#################
Сравнив своё с Божественным - люблю
"Я знаю, что ничего не знаю, но другие не знают и этого.“ Сократ
Душа моя была потрясена,
Узнав о том, что ничего не знает,
Ведь так была уверена она,
Что не одной наукой обладает.
Что умная и видная собой,
Я соглашалась с мнениями многих,
Когда прочла, что Бог - это любовь,
Признала факт, что я не знаю Бога.
Хотя, казалось, знаю как любить
Родителей и свёкра со свекровью,
И мамой стать хотела по любви,
И делала как-будто всё с любовью.
Сравнив своё с Божественным "ЛЮБЛЮ",
Что Бог явил всем душам падшим - грешным,
Признав перед Христом вину свою,
Учусь любить, как любит нас Безгрешный!
Учением Христа - как вечно жить,
С желанием душа овладевает,
Чтоб, научившись у Христа любить,
Делами подтверждала: Бога знаю!
Чтобы Творцу и жизни и любви,
Спасителю души моей от ада,
Явила бы умение любить
Отца своей души, как Божье чадо!
ID:
783164
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Історична лірика
дата надходження: 19.03.2018 13:43:44
© дата внесення змiн: 18.12.2023 11:38:28
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|
