Как жаль, я вам теперь не по карману…
Усі чоловіки, як ті олені -
Коли рогами упираються в кишені
*********************************************
Ты шкаф большой, но антресоль пустая.
Чим більша шафа — більша висота,
Аж як занадто — антресоль пуста
І маючи круті та сильні плечі
Наверх закидують лиш непотрібні речі
**********************************************
Вы с этим умным видом даже спите?
Розумний вигляд — то ще пів біди
Теорія — відомо звісно ж сила!
Заплутала для ясності сліди -
На ніч рожеві окуляри начепила
**********************************************
Гляжу, вы лирик с матерным уклоном…
Брутальна зрада та ліричні мати -
Усе що можна про особу ту сказати
***********************************************
А в письмах вы казались мне стройнее…
В листах ви зовсім, вибачаюся, не ті -
Не та фігура і не ті манери.
Паплюжили всі істини прості
Готові на усе — як піонери!
************************************************
«Нахал!» совсем не значит «Прекратите!»
Нахаба! Я кажу: нахаба!
Я не запитую: те нащо? нахіба?
І не наказую сердито, що НЕ ТРЕБА!
Продовжуйте, - кажу, як до раба.
*************************************************
Нет, не любил... Но как совокуплялся!
Він не кохав і навіть не чіплявся
Усе сама… не довго він пручався.
*************************************************
Да, ты по-крупному умеешь мелочиться…
Талан, відомо, не проп'єш -
Які уста! які сідниці!
Поглянеш — скажеш, що авжеж…
Ніщо не тягне на дрібниці!
*************************************************
Наш кот не гадит в туфли — он брезгливый.
Наш кіт — естет! Аби куди не дує,
Та в ваші капці він гидує...
**************************************************
Да, невесёлым получился некролог.
На цвинтарі читали некролог -
Звичайно ж, невесела тема
Хвилин на 30 був лише пролог,
Баян порвали після танців — геть за темно.
**************************************************
Быть честным хочется... Но меньше, чем богатым.
Багато хто хотів би бути чесним,
Та значно більше, хто хотів би буть багатим
******************************************
Честь девичью блюла. Но не со всеми.
Я всеж блюла дівочу честь -
Стара сорока сповідала
Тому дала, цьому дала,
Та був один, кому не дала!
******************************************
И жить не хочется, и застрелиться лень…
Життя важке і жити нудно -
Застрелитись — та й те марудно!
******************************************
А быть моим врагом — врагу не пожелаю!
У мене безліч ворогів, а друг лише один
Спитаєте: чому? Сам те не знаю…
Я сам собі єдиний друг, якого ворогам не побажаю!
*****************************************
Хотел уж уходить, но тут опять налили.
Хотів спалити всі мости -
В кулак зібрав вже сили
Хотів розтерти і піти,
Та тут, ізнов налили...
*****************************************
Я от судьбы уйти хотела. Не судьба.
Від долі я втекти хотіла…
На все ж є Божа воля -
Та так мені його кортіло -
Не доля — то хоч долі
*****************************************
Еще вчера сегодня было завтра.
Ще вчора сьодні було завтра,
А завтра буде як сьогодні
*****************************************
Я всё отдам, но где мне это взять?
Я все віддам, та в кого все те взяти?
*****************************************
Путь к сердцу на желудке оборвался.
Шлях до серця чоловіка - в шлунок навпрошки
Та за шлунком — глухий кут — лиш прямі кишки
*****************************************
Мужчины косяком — и мимо, мимо…
Побачень повно аж гуртом -
Одвірок набік сповз
Чоловіки - ну косяком,
Але, нажаль, всі повз...
*****************************************
Не вас ли стриг безрукий парикмахер?
Сучасна зачіска, манери і піар -
Усі жінки — невинні жертви моди
Лише сліпий, безрукий перукар
Не виправляє помилок природи
******************************************
Хотелось бы чуть-чуть всемирной славы…
Біжи старий до моря — злови рибку!
Діда бабця править до заплави:
Проси палац, корито, мені свитку
І зовсім трішки світової слави.
