Бердичів наш із тих часів,
З прадавніх пращурів Тишків,
Яким ще київскі князі,
Подарували землі ці.
Це місто з’явилось давно
І точно не знає ніхто
Як виникла назва - Бердичів:
Від тюрських племен бЕрдичів,
Поселень слов’ян-берендеїв -
Та відоме ж як місто євреїв.
Чи назва від бердиш-сокири,
Що з жезлом від Бога торгівлі,
Є на бердичівськім гербі.
Питання ставимо собі:
То звідки назва ця – Бердичів
І хто її де запозичив?
Ремісники тут проживали.
Що виробляли – продавали,
Залізні руди добували
І їх у бардах зберігали.
Слово «Бердичів» схоже дуже
На слово «Барда» - правда ж, друже?
То звідки назву ми цю маєм,
Що нею місто називаєм?!
Тече тут річка Гнилоп'ять.
Ну а над нею височить
Фортеця Босих Кармелітів.
Нема, напевно, ніде в світі,
Святині більшої ніж тут.
Паломники сюди ідуть,
Щоб поклонитись Матір Божій
Бердичівській, її Вельможі..
Від Лисої Гори до Гришківець
Бердичів – колоритний острівець.
Живуть тут люди працьовиті.
Ще змалечку любов привита
До рідної славетної землі
Й здобутки міста чималі.
Ми впевнені,що наш Бердичів
Не раз себе ще возвеличить.
Берендеї (чорні клобуки) словяни, предки волинян - воїнів - косаків ( вільні люди), які жили на межі Погориння та Постир'я?Котрі завше стояли на сторожі кордонів Руси_України. Про це мені розповідав мій Дідусь український шляхтич Мирін Крушевський. І не тільки розповідав, а і зачитав з книжок, бідліотека яких напевне надійно схована і чекає свого часу замурована в землі моїх предків на теперішній Рівненщині( с. Лозки Володимирецького Р-ну).
Можливо, племена берендеїв займали велику територію земель. Про те, що на території Бердичівщини були ці поселення згадується у монографії " Київська Русь" (1939)радянського історика академіка Бориса Грекова. За його словами, назва міста походить від кочових племен берендеїв, які в 11-12ст. служили київським князям , охороняючи землі Київської Русі. Але це вже повинні сказати історики, не ми.. Щиро Вам вдячна за відгук! З повагою!