(альтернативне бачення "Мухи-цокотухи")
В полоні твоїх рук, в полоні твоїх слів...
Я - мушка у сріблястім павутинні.
Ти знаєш - не боюсь. Я цих чекала днів.
Над нами хмари і простори сині.
Під нами буйних трав зелені килими
колише вітер. Весело танцює.
В картині цього світу зайві ми.
Вже не важливо, хто кого вполює.
Ромашки поміж трав, краплиночки роси.
Промінчик сонця вже лоскоче листя.
Усмішка на вустах, жодної сльози.
І жодних сумнівів. Суцільне щастя.
Ти ніжно так сказав: ти поруч, люба, будь.
І не очікувала я лихих вістей.
Та все ж перемогла твоя природна суть -
це буде найпрекрасніша,
чи може найбезглуздіша,
чи може найжаданіша з смертей.
