Зима прийшла, покрила снігом все.
Заліз ведмідь у лігвище глибоке.
Холодний вітер гілками трясе,
Нахмурилося небо сірооке.
Хропе ведмідь на вітті із ялин,
Прикривши ніздрі лапищем мохнатим
І сниться йому хатка із цеглин,
Де він живе із зайчиком вухатим.
За домом – сад, де яблука, грушки,
Малинові кущі пахкі, вогнисті.
А на столі у хижці - галушки,
Солодкий мед і овочі у мисці.
Співають вдвох із зайчиком пісні,
Варять повидло, наливають в банки.
Дивуються всі мешканці лісні,
У дім їх заглядають крізь фіранки.
Невтямки їм, як може бути так –
У зайця та ведмедя поряд ложе.
Якщо вдягнуть любові саркофаг,
То навіть сон зробитись явним може.
Цікава розповідь! 
