Посіяла долю дітям
Матуся у чебрецях,
У душах цвіло щоб літо
І посмішки – до лиця.
Щоби чебрецевий трунок
Чуття чарував-п’янив,
Щоб діти раділи врунам
Й не стріли в житті війни.
Та доленька посміялась
Над матінкою й дітьми:
На сході земля здригалась –
Донбас про війну сурмив.
І душу закутав холод:
Як бути її синам?
(Учора – ще учні в школі –
Сьогодні – й для них війна).
Й знов сіє матуся долі
У розові чебреці:
«Жили щоб сини на волі, –
Сльоза текла по щоці.
10.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
Гарні слова, так і просяться до пісні. "Посіяла долю дітям матуся у чебрецях, у душах щоб цвіло літо і посмішки до лиця." А життя таке непередбачливе: "учора - ще учні в школах, сьогодні - й для них війна." Бідні матері: це все їм треба пережити і надіятись на краще.Хай Бог їм помагає! А Вам, пані Ганно, дає сили і натхнення для створення нових віршів.
Гарні слова, так і просяться до пісні. "Посіяла долю дітям матуся у чебрецях, у душах щоб цвіло літо і посмішки до лиця." А життя таке непередбачливе: "учора - ще учні в школах, сьогодні - й для них війна." Бідні матері: це все їм треба пережити і надіятись на краще.Хай Бог їм помагає! А Вам, пані Ганно, дає сили і натхнення для створення нових віршів.
рагедія поколінь - війна.Боляче читати
