Він розхитував в ме́ні бурю,
В закапе́лках душі́ бури́в.
Гроз вітра́ми і сильних злив,
Мов виточував мовну зброю.
І сміявся, йдучи, дивак,
Із-під брів так облесно зиркав...
Мої ду́мки з корінням смикав,
Наче жертву спіймав хижак.
Сколихнути хотів цунамі,
Навіть дихав, як вітровій,
Бо замислював намір свій
У злютованій дикій спазмі.
Ки́дав цвяхами вслід слова́...
Кмітив, будуть нанесені рани.
Та в знемозі в безодню канув,
Метеором, немов, згорав.
Його злість, як вольтметра стрілка,
У напрузі тремтить вельможно
Та змиритись ніяк не може,
Що стійка́ я, на вдачу, жінка.
Велич жі́нки, то – її гідність!
За легендою, хоч «з ребра»,
Берегиня вона – добра́!
Сильна духом... не йде на підлість!
Жінки дуже сильні і витривалі, бо не завжди у них є можливість почуватися слабкими, адже для цього потрібне міцне чоловіче плече. Тому багатьом доводиться самотужки протистояти труднощам... Гарно про жінку!
за підтримку 
Чоловіки вже протистують, 
що не бачили таких сильних жінок.
Ось також Крилата підтвердила і Чайківчанка... 
