Я маю право все сказати,
Бо я сьогодні ще є мати
Своєї любої дитини,
Що на дурній війні загинув.
Це ти мені його убила -
Кацапська посприяла сила,
А потім довго насміхалась:
Над тілом мертвим ще знущалась.
Тепер я хочу запитати:
-Ну що, діждала супостата?
Прийшов до тебе "руский мір"-
То що ж, радій йому і вір.
Сидиш ти в холоді, без хліба,
Зимою, а не серед літа.
В очах лиш відчай і тривога
І звідки ждеш ти допомогу?
Сидиш в підвалі і не знаєш:
На що сьогодні ти чекаєш.
Бо їсти просять, плачуть діти,
А ти не можеш захистити.
Росії, знаєш, наплювати,
Що над дітьми там плаче мати.
«Руско-язичних» визволяла -
Насправді, у братів стріляла.
Та я не хочу ображати,
Бо знаю, що ти, також, мати
І твої діти хочуть жити,
Як і мої, цей світ любити.
Поки безсовісна Росія
Для тебе буде, як месія,
То доти буде в нас стріляти
І діток наших убивати.
Виходь скоріше із підвалу
І виганяй орди навалу.
Вже досить кров невинну лити,
Бо хочем ми у мирі жити.
Олечко, твій вірш - крик материнської душі. Безумовно, я тебе розумію. Беру собі.
Вилазь скоріше ти з підвалу
І виганяй орди навалу.
Вже досить крові йому лити
Бо хочем ми у мирі жити!
Та ця війна уже так всім набридла, що уже дуже хочеться, щоб це все скоріше закінчилось.. Коли дивишся такі відео, то розумієш, що ще не скоро.. Дякую Вам за відгук !
Не варто так, Олю! То і наша вина, що не інтегрували русофілів у свою, українську спільноту... 
