Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: МОЇ РУШНИКИ - ВІРШ

logo
геометрія: МОЇ  РУШНИКИ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 11
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

МОЇ РУШНИКИ

                  Хоч давно це було,                  У далекі ті дні
                  Та ніщо не забулось.                Рушники вишивали.
                  Все живе, як жило,                   І веселі й сумні,-
                  Й знов мені усміхнулось.           Вдвох пісні ми співали.
                                            Вишивати мене 
                                            Мама змалку навчала.
                                            І донині живе,
                                            Те що мама співала.
                  Хоч невміло ще я                       Хоч бувало й сумні                        
                  Рушники вишивала.                   Рушники  вишивались
                  Та матуся моя                            Та в години ті й дні,-
                  Мене вміло навчала.                   Ми добром наповнялись.
                                             На розшитім крилі,-
                                             Вишивалися долі,
                                             І любов до землі,-
                                             У калинових гронах.
                   Хоч печальна була,-                  Я від тих рушників,-
                   Мами доля вдовина,                   Наповнялась любов"ю.
                   Нам сміялась весна,                   І теплом віяв спів,-
                   І верба, і калина.                       Додавав нам здоров"я.
                                             Пролетіли роки,
                                             Вишиванки зі мною.
                                             І пісні, й рушники,-
                                             Вже в дітей моїх долі.
                  Хоч вже мами нема,                    Передам рушники
                  Їй земля уже пухом.                    Своїм дітям й онукам.
                  В рушниках  вистача,-                 Хай на вічні віки,-
                  Українського духу.                      Світять світлим майбутнім.
                                              Рушники, рушники,-
                                              В вас Свобода і Воля.
                                              На роки, на віки,
                                              України в вас доля!.. 
                  

ID:  710051
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 03.01.2017 17:03:34
© дата внесення змiн: 03.01.2017 17:03:34
автор: геометрія

Мені подобається 9 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: палома, Шостацька Людмила, Svitlana_Belyakova, Надія Башинська, Ганна Верес
Прочитаний усіма відвідувачами (290)
В тому числі авторами сайту (19) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

палома, 05.01.2017 - 20:45
Чудова балада про рушник! 16 give_rose friends Обираю!
 
геометрія відповів на коментар палома, 05.03.2017 - 09:24
Дякую, Паломо! Згадка про маму у тих рушниках, мама приходить тепер лише в снах... 16 girl_sigh ny1 give_rose
 
Надія Башинська, 03.01.2017 - 21:32
flo15 flo11 flo15 flo11 flo15
Я від тих рушників наповнялась любов'ю!
 
геометрія відповів на коментар Надія Башинська, 04.01.2017 - 13:38
Дякую, Надійко! Я й тепер з трепетом перекладаю ті мамині, та й свої вишиванки, і відчуваю від них тепло... 16 love17 ny1 ny5 flo36 flo11
 
До глибини душі... 17 16 flo21 flo31 flo36
 
геометрія відповів на коментар Шостацька Людмила, 03.01.2017 - 21:36
Дякую,Людо! Рушник щоправда у мене зберігся лише один, а то ще якісь підзорники, які ми чіпляли до ліжок, і вив"язані крючкам накидки на подушки, і прошви... 16 girl_sigh ny1 paint2 girl_witch give_rose
 
Лана Мащенко, 03.01.2017 - 18:37
Чудовий фігурний вірш. Наче ті самі хрестики на рушнику. Фігурні вірші започаткував ще Величковський love03
 
геометрія відповів на коментар Лана Мащенко, 03.01.2017 - 21:33
Дякую,Лано! Мама навчила вишивати і стебельком, і гладдю, і хрестиком, а ще в"язати і крючком, і макраме, а от спицями не навчила, і я дуже жалкую за тим. 16 love17 ny1 girl_sigh flo36 give_rose
 
Зоя Журавка, 03.01.2017 - 18:05
Дуже гарно...пригадались мамини вишиванки...аж сльоза покотилась...
МЕНІ ЦЮ НІЧ, НАСНИЛАСЬ МАМА.

Мені цю ніч, наснилась мама,
Щось вишивала при свічі.
Я в неї тихо запитала:
Що шиєш мамо? Це мені?

Сорочку шию, хай на щастя,
Від бід тебе, щоб берегла.
На рукаві, калина красна
А зелень свіжа, то верба.

А на грудях, барвінок синій,
Ковром хай стелиться тобі.
Нехай він дасть ту вічну силу,
Щоб все здолати у житті.

Я, наче вже тоді й не спала,
Лиш чула, сльози як текли.
Ти мамо знову, щось казала?
Чи це лиш сон? Чи поряд ти?

Я піднялась, знайшла сорочку,
Що шила ти колись мені.
І тихо плакала в куточку,
Росила квіти, що цвіли.

ID: 498385
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 11.05.2014 213026
© дата внесення змiн: 11.05.2014 21:51:28
автор: Зоя Журавка
 
геометрія відповів на коментар Зоя Журавка, 03.01.2017 - 20:52
Дякую,Зою! З задоволенням прочитала зворушливу віршовану повість і про мама, і про вишиванку. У маминих вишиванках наші долі, й наші болі, на жаль... 16 icon_flower ny1 flo36 give_rose
 
Ганна Верес, 03.01.2017 - 18:02
Рушники, рушники,-
В вас Свобода і Воля.
На роки, на віки,
України в вас доля!..
Дякую за прекрасний вірш. 12 16 give_rose friends
 
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 03.01.2017 - 20:48
І я вам, Ганю, дякую,і за увагу, і за розуміння, і за коментар.. 16 ny1 icon_flower give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період: