З Днем народження, Нене, моя Україно!
Я від щирого серця вітаю тебе,
Я вітаю тебе по-синівськи, уклінно,
Не картаю за сльози щемливі себе.
Твоя доля важка, не проста і трагічна,
Твої сльози гіркі, як у всіх матерів.
Болить завжди душа і тривога одвічна
В твоїх думах звучить за дочок та синів.
Молода, як на вік, а насправді-то вічна,
Ця прадавня земля – праколиска твоя
І буденна краса, чарівна і магічна,
Ніби сповідь земна лине спів солов’я.
Тож нехай лине спів і звучить колискова,
Сміх дитячий дзвенить на просторах твоїх.
Душу пестить і слух зачарована мова,
А цуратись її, то найтяжчий є гріх.
Нехай повниться стіл та засіки, комори
І достаток, добро увійдуть в кожен дім.
Щезне біль назавжди і страждання та горе
В любові та мирі хай живеться усім.
Ще бажаю тобі щоб захланні сусіди
На собі відчули весь твій праведний гнів.
За страждання і біль, кров не винну та біди,
Що тобі спричинили руки їхніх синів.
Щоби слово – війна, не звучало ніколи,
Вічна пам'ять героям, що в ній полягли.
І у пам'ять про них шепотіли навколо
Колоссям важким пшениці молитви.
Їхня кров, через хліб, це священне причастя,
Укріплює віру, надію і сили.
Дай Боже, країні, мирне небо і щастя,
Стражданням і кров’ю його заслужили.
Ми цінуєм своє, нам не треба чужого.
Ми живем на своїй, Богом даній землі,
Политого кров’ю ані клаптя святого
Не уступим нікому і грама ріллі.
Ми шануємо землю, родину і Бога
Україна живе в серці кожного з нас
З нами правда і Бог і буде перемога,
Україну ще жде її зоряний час!
23. 08. 2016 р.
