Війна... Де ти, де я не знаю...
Війна... Прокляття із небес.
Війна... Там люди помирають.
Війна... Антихрист вже воскрес...
А було сонце, і було літо.
І ми могли разом радіти.
І ми були, немов як діти.
І радісно було нам жити...
Війна... Усюди морок.
І люди - вороги.
Буденні дні у всіх змінились -
Ніхто не бачить чистоти...
А наверху в нас "супердяді",
Які за гріш "рішають" все.
Та усю правду не сховаєш,-
Вона не кане в те, що маєш!
А матері стоять в скорботі,
І молодиці - у журбі.
А сиротиніі як же жити?
Хто допоможе у бутті?
Отак минають дні, століття.
І кане все у небуття...
Війна породжує жахіття
І марно віддані життя...
