А ти без мене зорепад без побажання,
Самотня пустка неосвітлених доріг,
Навіки згублений у світі оберіг.
Зі мною будь – тобі так до лиця моє кохання.
Без мене дні твої заховані в пакунки
Твоїх суєт, обов’язків, турбот…
Я їх «спишу» і загорну блокнот.
Зі мною будь – тобі ж так до лиця мої цілунки.
А я без тебе – пташка осиротіла,
У воду непоставлений букет.
Пісня без слів і недописаний сонет,
І твоїх мрій ясних окрилені світила.
Без нас втрачає час свою вагому сутність,
Хай нами вдосконалить він любові суть,
Нехай покаже її справжню путь,
Бо нам так личить одне одному присутність.
***
надихнула пісня "Кохання" Д.Шурова (Pianoboy)
)Ну і правильно. ..місце букету - тільки у воді! ..якщо вже він зірваний....але, коли я написав - ГАРНО СКАЗАНО, то мав на увазі, що гарно сказано в контексті Вашого віршику ..ДУЖЕ образно ...
...а піанобоїв групи "Піанобой" не чув... При нагоді - послухаю!
Олена Жежук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хіба забудеш ваше ШЕДЕВРАЛЬНЕ...
"…Усім нам личило б таке Кохання –
Злетіло враз –
й до самого
заклання… "
воно надихає мене і спокою не дає... і варте вилитися в мій кращий витвір
Гарний вiрш, Олено. Дуже цiкавий сюжет. Чимось сюжет вашого вiрша нагадуе пiсню Назарiя Яремчука "Стожари", тiльки там герой закликав дiвчину бути поруч, а у вас, навпаки, героiня закликае хлопця бути поруч з нею:
Був зорепад i зелен сад
I ми були у парi
У тiм саду без тебе йду
Коли горять стожари
Гей, ви, стожари, менi насняться вашi чари
Так хочу стрiти кохання наяву
Так чом, стожари, ви знов заходите за хмари
Коли я з вами - i мрiю, i живу.
Тiльки от у останньому рядку у вас все таки правильнiше казати "одне одному", нiж "одна одному".
...так личить моє кохання. Десь уже ці слова чув, Оленко! Чи то примарилось?
Олена Жежук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, не примарилось... Мене надихнула пісня групи Піанобой... https://www.youtube.com/watch?v=r2bYL4h0xJ4
(але ж у мене текст ІНШИЙ - мій). А ще, можливо, ви чули ці слова з вуст коханої? тоді ви щасливчик...
... я без тебе – пташка осиротіла,
У воду непоставлений букет.
Пісня без слів і недописаний сонет,
І твоїх мрій ясних окрилені світила. Гарно сказано!
Олена Жежук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"...Вже красти щастя нам несила –
Воно ж, солодке і гірке,
Манило душі наші, сиві…
Бува ж з людьми в житті таке!"
Приємно вас цитувати і дякую за відгук.