Наш батьку Тарасе, Великий Кобзарю!
Пророчі слова твої чуємо й зараз,
У час нелегкий для усіх нас лунають,
Щоби ми порвали ворожі кайдани
І кров"ю нападників волю скропили,
Нам додають вони віри і сили.
Незламна Надія тримається мужньо,
Напам"ять чита "Катерину" і "Думи",
Хоробра праправнучка та й не боїться,
Що Слово вкраїнське мучителів бісить.
Допоможи їй, як інші не можуть,
З в"язниці кремлівської вийти живою.
52
Пребезумний в серці скаже,
Що бога немає,
В беззаконії мерзіє,
Не творить благая.
А бог дивиться: чи є ще
Взискающий бога?
Нема добре творящого,
Нема ні одного!
Коли вони, неситії
Гріхами, дознають?
Їдять люди замість хліба,
Бога не згадають.
Там бояться, лякаються,
Де страху й не буде.
Так самі себе бояться
Лукавії люди.
Хто ж пошле нам спасеніє,
Верне добру долю?
Колись бог нам верне волю,
Розіб'є неволю.
Восхвалимо тебе, боже,
Хваленіем всяким;
Возрадується Ізраїль
І святий Іаков.
Чудовий вiрш, Неонiло!
А ось iще:
.....
На найвищiм крiслi владнiм
Сидить Пєця Шоколадний,
Висловив сьогоднi вiн
Дещо дивне про "обмiн".
Мовляв, з приводу цього
"Пропозицiй не було".
А, коли якась з'явиться -
Вiн, напевно, погодиться.
Вiд мишачої душi
Кажу: "Петре, не смiши
Й Україну, i Європу,
Щоб не вiдiслали в ****."