Осмислюємо ми життя…
Осмислюємо ми життя:
Чи Україна – це сім’я?
Чи ми тут, сестри і брати,
Змогли б порядок навести?
Людей всіх просто помічати:
Під них закони поміняти!
Де б чітко сказано було,
Що олігарх для всіх – це зло!
Що він – вампір в країні нашій,
Де б мріяли ми жити краще,
Де б поважали нашу працю,
Змогли б усі купити хату!
Де б люди всі жили багато –
Розподіл благ був в адекваті,
Де б піклувались про людину,
Як про найвище сотворіння!
Ей, на горі, зверніть увагу,
Що в Україні є таланти,
Які б могли щось поміняти –
І нашу Землю прославляти!
Але ж, як вибитись з народу,
Коли не знаємо ми броду?
В палати нові, чисті, гарні
Хіба потраплять нові парні?
Так, їх пустили зовсім мало,
Щоби життя не поміняли,
Щоб не придумали нового:
Чогось, напевно, неземного…
Наприклад, як всіх урівняти,
Як гідні дати всім зарплати!
Як ліки знизити в ціні,
Щоб люди всі були живі?
А не згасали і хворіли…
Хоча б всі жили при надії,
Що швидко зміниться життя,
Що Батьківщина – це сім’я!
Сім’я: нова, правдива, вільна,
Де економіка стабільна,
Де кожен просто є людина,
Що мріє жити гідно й мирно!
Не тільки в сексі і коханні,
А і в роботі, у визнанні:
Усіх чеснот таких простих…
Чи тільки ж кожен раптом встиг?
Збагнути, що життя не гума…
І, що ми люди не безумні,
Чекати чверть життя прогресу,
Який не містить інтересу:
Ні лікарів, ні вчителів,
Ані митців, ні технарів,
Сільської скромної людини…
Й усіх, що вірять і донині
В казки, про Ваню на печі,
Про безкоштовні калачі…
Про курс валюти дуже зручний,
Де громадянин є заручник
Всіх обіцянок і байок,
Коли сам мер дає пайок…
А з ним майбутнє не просте
Таке, що в космосі лиш є!
Можливо, в космос всім злітати,
Щоб на зірках ще погадати?
Яке ж століття для людини,
Що має й другу половину?
І для його всіх діточок…
Чи вистарчить нам всім зірок?
Бо на землі вже мало місця,
І якось тут живеться прісно!
Обличчям станьте до народу,
А не спиною…Це ж не модно!
І зовсім не демократично,
Бо профіль Ваш все ж не античний!
І не забудьте, слуги наші,
Що ми – ще не раби є Ваші!
Служіть нам чесно і достойно,
Щоб люди всі жили пристойно!
24. 09. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
ID:
636934
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 19.01.2016 10:38:07
© дата внесення змiн: 19.01.2016 10:38:07
автор: Наталі Калиновська
Вкажіть причину вашої скарги
|
