Я не можу сказати, що люди Донбасу – це якісь поторочі. Серед них є багато притомних осіб – науковці, інженери, літератори, художники та інші. Це регіон, густо напханий шахтами і великими промисловими об’єктами, із яких несеться пролетарським дух, ну, якась особлива гордість за приналежність до робітничої касти, що всіх годує, а ще чується запах вугілля, технічного масла, а також травми, а нерідко й смерті. Це регіон колишніх диких степів, на яких збереглися западини від кінських слідів впереміж із кров’ю його агресивних вершників.
Це регіон похованих кістяків, у генах яких фобія голоду. А ще залізниць, якими везли селян та кримінальників (що їх не брали в армію) із Росії на місця, що осиротіли після масових поховань їх місцевих українських мешканців у тридцять третьому. Це регіон, що став прихистком колишнім красноармійцям (звідси назва населеного пункту – Червоноармійське).
Це регіон в’язниць, у яких кантується переважно молодь, для якої геройство – це красти, курити план чи ще якусь дурню, здобувати першість у бійці і в випивці бухла. Очкарики, ботаніки тут не в моді. Це ніби люди з іншої планети – планети бандерівців, наприклад, чи Гей-Європи. І тому таких тут не багато. Такі не приживаються, вони виїздять до столиці чи взагалі за кордон. Залишаються середнячки з купленими дипломами, але з добрими зв’язками та вмінням «правильно» вести бізнесові і наукові справи. Коли донбасівець відбув термін ув’язнення – це зовсім не означає, що він поганий чи якось не правильно вихований, це значить, що йому просто не повезло.
Це регіон де важить сила. Мямлів тут не терплять. Тримати ситуацію під контролем може тільки авторитет, бажано кримінальний, у якого тверда рука, яка надає стусанів в разі потреби, і тверда голова, що подумає за все і за всіх, при цьому й себе коханого не забуде.
Це регіон, де справи бізнесу покращують за допомогою куль і вибухових пристроїв, а потім на відсотки від отриманих дармових надприбутків будують церкви і купують священиків.
Це регіон, у якому чим нижча культура і розвиток особистостей, тим більше бажання влитися в Руський Мір під егідою «великого благодателя і спасителя» Владіміра Путіна. Це регіон, де зараз неспокійно, де утворилися так звані ДНР ТА ЛНР і де до їх військових угрупувань примикають чоловіки та жінки з різних причин (з почуття особливої гідності новороса, за гроші, за наркоту, задурені, але тепер виходу не мають, колишні мєнти, які мають злочини перед Україною ( мешканців, військових з "братньої Росії не беремо до уваги, бо тут говоримо суто про донбасівців )), це ті, на совісті яких вбиті і пошматовані тортурами тіла патріотів України (українців, росіян, грузинів та інших).
Але це також регіон малюків, учнів, студентів, яким несолодко прокидатися під двигтіння канонад і тріскотіння віконних шибок. Це регіон старих та інвалідів, яким нема куди виїхати і вони терплять всі труднощі військових дій (тут не про любо-русько-мірних). Це регіон тих, хто ще хоче бути часткою України, але не признається, бо це страшно, а знаходиться там тому, що є житло, старі батьки, робота, і тих, хто уже чи ще не знає, чого він хоче – хто завоює, того признають (тільки б уже скоріше тріснув гнійник війни). Це також регіон тих людей, що чекали визволення від сепаратистів, але так довго чекали, що вже й розчарувалися в українській владі (кинули!) і тепер хочуть мати свою – окрему, яку бачать і чують щодень - це ДНР-ЛНР. Не все так однозначно із цим Донбасом.
Любочко, зацікавилася Вашою темою, не раз прочитала твір. Картина Донбасу справді подана не у двох кольорах, досить об*єктивна. Дійсно викликають жаль і старі немічні люди, і діти, і інтелігенція. А хіба в кращій ситуації такі ж люди в Західній Україні чи в центрі, котрі поплатилися годувальником чи сином? Владі завжди легше управляти за принципом "разделяй и властвуй!". От нас і ділили, скоріш цькували схід на захід. Звичайно не можна не дооцінювати і російську пропаганду, котра робила свою справу.І тепер сталося саме страшне, що могло статися: народ став жертвою у своїх хазяїв. Згадаймо 2004рік: по 20составів везли із Донбасу в Київ на антимайдан обдурених, напівп*яних людей. Це ж не 20чоловік. Мій чоловік працював тоді на залізниці, бачив це, а коли їх запитали, чого вони віддають перевагу бандиту Януковичу, відповідали: "Ну, и что! Он наш бандит!" А оті жінки, що з іконами по Києву тоді марш за Януковича проводили? Тепер вони, мабуть, стали старенькими і потрапили у власну пастку. Мені їх теж шкода, це наші люди. але ж... Кажуть за все доводиться платить.
Звичайно, треба проводити неабияку пояснювальну роботу, але ким? Навіть серед членів нашого клубу скільки людей, що мають сепаратистські настрої: той же Олежа, Марсіанин, або підписується то Бандера, то Карина, то ще і ображає за українську позицію, а дістати його ніяк (замаскований). А мова - основний носій української культури, за 25 років дуже просунувся на Донбас? І це знову недопрацювання влади.
Вважаю, треба за цю роботу братися нам з Вами. Спочатку переконувати таких "носіїв культури", а далі через своїх родичів, друзів чи й їхню, так звану "владу", їхати туди з культурною програмою, треба не територію завойовувати, а свідомість людей.
Ті люджи виросли в тому середовищі. І такі є не тільки наДонбасі, такі є в Харкові, Миколаєві, Кривому Розі, і навіть в Києві. Влада мала робила щось у тому плані, щоби вимити совок з иізків людей, щоби визовати патріотичні почуття. Адже в Америці - різні нації, але свою країну вони дуже люблять.
Колись зустрічає мене директор моєї ,,елітної,, школи: ,,А чому ж це, Любочка, наша зірочка та красунечка не прийшла на вечір зустрічі Кобзона? Він усіх дівчат (вчителів) обнімав, щоб сфотографуватися!,,
Я тільки засміялась...... Та все ж сказала: ,,Та хто він для мене? Чи мені цікаві його пісні? От якби з Вами сфотографувалась, то берегла б та раділа тій фотографії. Скільки років разом працювали?!!!!!! А що мені Кобзон?!,, Та й пішла по коридору, сміючись...... Пам`ятаю його вираз обличчя........
А зараз і думаю собі:,, Яка б я була ,,щаслива,,, коли б у мене було фото з обіймами Кобзона!!!,,
А ще в моїй школі навчався Леонід Биков. Ось це для мене - Зіронька.......... Випадково зустрічала його однокласників. (Один - викладач в інституті - зовсім сліпий). Згадували Актора всі з теплом............
Любонько Крилатонька, дякую за Ваше Серденько!!!!!!!!!!!!
(А Людей Хороших тут багато.......... )
Дякую, Любонько! Так, Леонід Биков - чудовий актор. Пам'таю фільми з його участю.
Всіх під один гребінець не можна. Треба бачити і добре, не тільки зле.
Я вірю, що все колись наадиться.
Я це саме можу сказати про донбасівських. Наших хлопців ще до початку військових сил знаходили з розпореними животами відрізаними вухами - тільки за те, що вони говорили по-українськи. Але я це написала зовсім не для того, щоб сваритися, а щоб шукати вихід із ситуації.
Якось треба жити. Знищити світ - це раз плюнути,розбомбити все на фіг - для цього розуму багато не треба. А от зробити відносини між країнами, між регіонами в країнах нормальними - це важко. Але до цього треба йти. Це складний шлях і болючий. Надто багато вбито людейз обох сторін.
Войнушка поділити по Дніпру Азію і Європу запланована була ще на початку 70-х, завтра, якщо бажаєте скину прсилання, + Балто-Чороморська республ. з центром в Любліні..... Свобода її більше року рекламувала (а це = Польсько-Литовська Унія)... в цій шахматній грі Укр. опинилася пєшкою...
До Левчишина... З приводу Криму - з яких це пір Крим був завжди татарськи???? Ті татари, то рештки Османської імперії - Золотої Орди, тоді і ми татарські, вони ж тут панували і кожне селище, містечко, місто ними було спалене по 2-3 рази (подивітся літопис) - святі... Сьогодні вонив Криму корінні, а завтра в Києві... а в Херсоні вже точно укорінились...
Вельми шановне товариство - автору вирішувати як поступати з твором. Я вже попередив про наслідки щодо висловлювань. Матеріал зібраний і вже завтра буде переданий до слідчої комісії у місті Київі. На все добре.
Я думаю, що вчасно викинуто роздуми - і що в ніх так, а що ні мають корективи мабуть внести автори, які проживають потойбіч фронту.
Я вважаю, що в ніякому разі не потрібно видаляти.
Це мабуть 1-й твір, який винуто для дискусії, і людей, які по вині випадку лишилися по той бік фронту не названо дибілами, і це уже +. Отже хмари над Україною починають розсіюватися. В дискусії - нормальній, без обзивонів (з обох боків) народжується істина. А те, що чимало неточностей - так їх створили ЗМІ і наші вельмишановні, чесні політики. І ЯКЩО НАРОДНА ДИПЛОМАТІЯ НЕ СПАСЕ УКРАЇНУ, ТО ПОЛІТИКИ порвуть її на клапті і розпродадуть....
Те, що ще минулого літа місцеві ополченці вигнали Стрєлкова та Болотова (і їхню команду) разом з Новоросією і рускім міром, теж потрібно враховувати, + ДЛНР сплачують податки в Київську казну (ви в такому сепаратизмі без літри самогону, щось петраєте? - я ні...) і найголовніше територія, та що відсічена, якраз окаймляє терит. під розробку сланцевого газу (ну і + літій), а це або всім жителям потрібно добровільно покинути терит., або вірна смерть від екокатастрофи.....
- з приводу бандерівців, так там чимало втікачів із зах.укр. від героїв УПА (бандерівців) і, які там найшли спасіння, їх, доречі, ніхто не називає бандерами.
Дуже хотілось би, щоб в Україні припинилась ворожнеча, розбрат, запанував мир і десь подівались продажні і лукаві політики....
Я за порозуміння і нормальну дискусію. Бо розумію, що на Донбасі багато є хороших людей і вони не винні в тій ситуації, що склалася. Я розумію, що багато чого проясниться ще трохи згодом. Я за те, щоби війна закінчилася. Видаляти нічого не буду.
Так трапилося, що у свій час я по роботі чи завдяки спорту побував у всіх обласних центрах України окрім Луганська. Мимоволі завжди все порівнював. Це було до розвалу СРСР. І моє враження було, що якраз з Донбасом все зрозуміло, як і з Кримом - і то і інше були смітниками Союзу, куди радянська влада ретельно скидала всю російську шваль. Безумовно, всюди є гарні люди. І в Донецьку і в Ялті я мав приятелів, місцевих. Але все вирішують маси. Ви коли-небудь чули донбаський особливий говір ніби-то російської мови? Тільки цього достатньо для розуміння того, що повинно було статися, що планувалося і що сталося. А земля то була українська споконвіку, як Крим татарський!
Як Ви швидко занесли Донбас до " чорного списку".
Послухати Вас то це вже і не Україна, а так собі - резервація для відморозків. Занедбана і споплюжена, без гідності і майбутнього. І нема вже вороття бо так чи інакше відійде до Росіі зі своіми невихованими громадянами, так Як Крим.
А дзуськи! Все ще попереду.
Як Ви швидко занесли Донбас до " чорного списку".
Послухати Вас то це вже і не Україна, а так собі - резервація для відморозків. Занедбана і споплюжена, без гідності і майбутнього. І нема вже вороття бо так чи інакше відійде до Росіі зі своіми невихованими громадянами, так Як Крим.
А дзуськи! Все ще попереду.
Я нікого не заносила до чорного списку. Читайе уважніше. Я спробувала розібратися в усьому.Я ставлю претензії не тільки Росії, а й українській стороні, що допустила, щоб цей конфлікт в таке переріс.