Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Іванна Западенська: Передісторія: Зруйнований Лондон - ВІРШ

logo
Іванна Западенська: Передісторія: Зруйнований Лондон - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Передісторія: Зруйнований Лондон

Іванна Западенська :: Передісторія: Зруйнований Лондон
Великобританія, Лондон, 29 серпня 3029 рік, 20:30
 
- Пане Джейсоне! Пане Джейсоне!
- Що?!
- Показники штучного інтелекту виходять з-під контролю. Що нам робити?
- Нічого. Це просто дурні машини! Що вони можуть зробити проти нас?! Ми – їх творці! Вони не посміють вчинити нам зла.
- Але…
- Ніяких «але»! Це наказ! Чекайте подальших вказівок, лаборанте!
- Добре, пане Джейсоне... – промовив з незадоволенням лаборант Джон Браун.
- Ну, що сказав головний? – запитав у Джона його товариш і колега, Рональд Найтс.
- Та як завжди, показує із себе «великого керівника»!
- І що ж ми робитимемо?
- Нічого. Це не наша справа. Джейсон наказав – ми зробили. Якщо щось піде не так, це його помилка, а не наша. Хоч відпочинемо нормально за весь цей тиждень. Мені ще потрібно подзвонити мамі і нареченій. Тому сиди тихо і не переймайся так через цей дослід зі штучним інтелектом.
- Добре, як скажеш, Джоне. Тоді я трішки посплю, але розбуди мене, якщо що. Тільки не забудь, бо я тебе знаю! Заговоришся зі своїми і не розбудиш, а мені потім влетить від Джейсона!
- Та не забуду я, спи вже!
- Ну, дивись! Приємної розмови!
- Ага, дякую! А тобі приємних снів!
- Спасибі, Джоне!
 
 
Великобританія, Лондон, 29 серпня 3029 рік, 21:01
 
- Гей, соня! Вставай! Прокидайся швидше! Чорт, Ронні!!! Вставай!!!
- Та що таке, мамо?! Ще п’ять хвилин!
- Яка, чорт забирай, мама, Рональде?!! Це я – Джон! Вставай швидше! Тут коїться щось дуже страшне, Рональде!
- Ой! Що сталось, Джоне? Чому ти будиш мене, як на пожежу?! І чому це у тебе такі величезні очі, неначе ти саму Смерть побачив? - сказав Рональд, поглянувши спросоння на налякане обличчя друга, а потім додав:
- Невже Джейсон мене застукав сплячим?! Якщо це так, я тебе вб’ю, Джоне! Зрозумів мене?!
- Який до дупи Джейсон?!! Джейсон помер, дурню!!! Невже не чуєш, що тут відбувається щось дуже погане?! Я розмовляв з нареченою і, раптом, чую, що сигналізація у відділі 142 ввімкнулась. Я не ризикнув іти самотужки розбиратися, що там і до чого, вирішив спершу розбудити тебе, аби піти разом. Іду до тебе і тут бачу: Джейсон лежить з перерізаною шиєю, а голова ледь не окремо від нього самого!!! Ронні, якби ж ти знав, як я перелякався! Ледь в штани не наробив! Ронні, кажу тобі, це зробила не людина! Тут щось неладне коїться… Присягаюсь!
- Ну, що ж, як усе так страшно, як ти розповідаєш (бо ж я знаю тебе, ти вмієш робити з мухи слона!), то ходімо швидше і розвідаємо, що ж там таке.
- Не віриш мені?! Знущаєшся, так?! Я б теж не повірив, але зараз сам усе побачиш на власні очі, містере скептику! Думаю, що своїм очам ти повіриш.
- Побачимо, місіс панікершо! - з насмішкою промовив Ронні.
- Я не місіс і не панікерша! Навіщо насміхаєшся з мене?! Краще ходімо вже! - з образою відповів Джон.
- Ну, ходімо!
Ронні і Джон пішли у відділ 142 і раптом побачили, як з кімнати дослідів почали виходити роботи-андроїди, що знаходились там на додаткових дослідах. Здається, після дослідів і модифікацій учених, вони стали ще сильнішими, ніж були.
- Трясця твоїй матері, Джоне! Що це таке?! Я не сплю?! Це не нічний кошмар?! Вщипніть мене!
Джон щипає Рональда і говорить:
- Ти сам попросив, якщо що.
- Ай! Я ж не в прямому сенсі! Нехай мене грім поб`є! Що тут сталось, Джоне?!
- Я ж кажу, не знаю я! Але подивись: тут купа крові, я дуже наляканий, я не хочу помирати, Ронні! Я хочу жити! Будь-ласка, давай втекати звідси! Нам потрібно звідси втекати! Чуєш?!
- Та чую я, не глухий! Не скигли вже! Але як і куди?! Ось це питання! Бо ж я дивився на голографічну карту лабораторії - тут усі виходи перекриті руїнами і трупами, окрім єдиного - того, котрим ідуть ці кляті Джейсонові роботи!!! І що накажеш робити?! Іти за ними?! Та вони нас одразу помітять і вб`ють!
- Але ж варто спробувати! Хто не ризикує, той не п`є шампанського. Ми мусимо якось звідси вибратись, якщо не неушкодженими, то хоча б живими.
- Щось я у цьому надто сумніваюся. Т-с-с! Пішли вперед! Ось там стіна, за неї поки що сховаємось і чекатимемо потрібного моменту, коли можна буде йти далі. Пішли!
- Ну, ходімо!
- Та що ж ти, як черепаха! Швидше іди сюди!
- Я тобі що, реактивний автомобіль?! Я не можу так швидко рухатися!
- Якщо хочеш вижити, то доведеться! І замовкни нарешті! Вміння мовчати тобі теж знадобиться, аби вижити!
- Досить закривати мені рота!
- Та цить же! Закрий свою рукавицю! Дасть Бог, як виберемось з цього пекла, то говори собі досхочу, а зараз мовчи! Інакше отримаєш від оцієї компанії прочухана! Зрозумів?!
- Зрозумів! - з досадою на обличчі і похнюпивши носа, промовив Джон.
І от, двоє наляканих лаборантів сховалися за стіною і непомітно спостерігали за розумними машинами. Але ж хіба можна обдурити штучний інтелект? Навряд. І от, один із них помітив, як Джон виглядав з-за кутка стіни і почав прямувати прямо на наляканих товаришів.
- Чорт забирай, Джоне! Вони прямують прямо на нас! А-а-а-а-а!!! Трясця твоїй матері! Це все ти винен, не треба було патякати без перестану!
- З-н-и-щ-и-т-и в-о-р-о-г-а!
- Ні-і-і-і! Благаю, молю, прошу вас, друзі мої! Не треба! Ні-і-і-і! Ні-і-і-і-і-і!!! А-а-а-а-а!!!
Що сталось далі, ніхто не знає, але Рональда і Джона більше ніхто не бачив, а у лабораторії було лише купа крові і кілька відірваних людських голів, що, вочевидь, належали ученим. Натомість, більшість тіл і деякі з голів зникли. На місце злочину прибула поліція, але нічого там окрім наслідків масового вбивства - крові, кількох трупів і розірваних криваво-білих халатів - не знайшла. Звісно, а хіба роботи залишають після себе відбитки пальців? Навряд.
Згодом, на вулицях міста було чутно, як командувач робо-армії наказав:
- Л-о-н-д-о-н з-н-и-щ-и-т-и!
- В-и-к-о-н-у-ю з-а-п-и-т! - відповіли всі інші.
І тут почалось найстрашніше… Повсюди були крики, зойки, стогони. Люди почали масово зникати. Для чого ж роботам-андроїдам знадобились людські тіла? Що вони хочуть зробити з ними? Цього ніхто не знав і не дізнається ніколи. По всьому місту раптом почали вибухати атомні електростанції, котрі, очевидно, були підірвані роботами. Місто стрімко перетворювалось з красивої столиці на страшну і цілковиту руїну, де панували насилля, зло і жорстокість. Що ж буде далі? Світ завмер на мить, бо усі знали: розумні машини на цьому не зупиняться, вони жадають крові, а, отже, людству доведеться непереливки і тепер почнеться боротьба не на життя, а на смерть. Тепер це питання виживання. Виживає сильніший. Людству було чого боятися, бо ж у роботів були значні переваги. Чи переможуть люди у цій нерівній війні? Тут вже або пан, або пропав. Усе і всі стояли на кону. Лише один невірний крок і війна б закінчилась, навіть повноцінно й не почавшись...

ID:  616808
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.10.2015 00:16:20
© дата внесення змiн: 18.04.2016 22:21:09
автор: Іванна Западенська

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (494)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 4.67
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Systematic Age, 11.04.2016 - 22:46
Я б таке дітям перед сном не читав. Хіба був би в неблагодатній сім'ї...
Сподобалось...
 
Іванна Западенська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так це й не для дітей! (але то по секрету! тс-с-с! biggrin tongue wink biggrin smile smile )
Дякую, Юрчику!)))) apple apple give_rose give_rose give_rose 23 31 23 22 22 smile 43
 
dominic, 14.12.2015 - 23:46
Фантастика...жанр ,термінатори,але існують багато варіацій-реплікатори,сайлони, 23
 
Іванна Западенська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це Ви про серіал?
Я люблю фантастику, але, на жаль, графік надто щільний, ледь встигаю навіть щось писати і сюди викладати. Що там вже й казати про серіали...( frown
 
dominic, 14.12.2015 - 23:37
можете спробувати подивитись серіал ,,Скользящие,мандрівки по паралельним світам .паралельні світи,,Які тоді будете писати історії...
 
Іванна Западенська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби ж то було коли зараз серіали дивитись... До ЗНО потрібно готуватись, інакше не бачити мені вступу до ВУЗу, як власних вух!... cry frown
Можливо, якось гляну. Тоді побачимо, які будуть історії) wink smile smile
 
Ірина Мельничин, 30.10.2015 - 18:43
give_rose 23 31 31 31 31 12
Мені дуже сподобалось)
 
Іванна Западенська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую!)) give_rose 23 31 22 21 smile
 
Горбаль Василь, 29.10.2015 - 14:18
Пиши! Нехай Бог тобі допомогає, дає сил і натхнення! flo18
 
Іванна Западенська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, дуже дуже дякую Вам!)) apple give_rose apple smile smile 23 22
 
Горбаль Василь, 29.10.2015 - 13:20
Ну в тебе і фантазія чи то пророцтва?Молодець! flo18 21
 
Іванна Западенська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це я так начиталась підручник з екології, який надихнув мене написати щось таке, що змогло б врешті пробудити у людях певне почуття відповідальності за майбутнє, за довкілля, почуття турботи і бережливості відносно матінки-природи)
Вона ж так багато нам дала, ми належимо до неї, ми є її частинкою і ми залежимо від неї, а ми так жорстоко з нею поводимось, не помічаючи, що помста за наші знущання вже почалась... Так прикро...
Сердечно дякую Вам за відгук, пане Василю!)) apple give_rose smile smile
 
Серго Сокольник, 29.10.2015 - 03:35
flo13
 
Іванна Западенська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам за відгук, пане Серго!)) apple give_rose smile smile
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: