Ми милостиню ждем лиш від багатих.
По допомогу ми ідем лиш до панів.
Якщо біда іде, повзе у нашу хату,
Ми допомогу приймем й бідняків...
*********************************
Скажіть будьласка скільки тисяч
перевели партійні вояки?
Скількох удалих охоронців
відправлено на схід в любі боки?
Чиї сини у зоні АТО?
Хто захищає мирний люд?
Чи не відсохнуть руки в того,
що в бабці пенсію беруть?
І запитань таких, їх мабуть сотні...
Лиш відповіді нуль і там і тут.
Бо запитання люд такі поставить...
Від відповіді очі лоб деруть.
Як скаже правду, то нехай втікає.
Ну, а збрехати, ризикуй дарма.
То в відповідь побачить може кожен.
Лиш хитрі очі й відповідь німа.
Невже нічого Вас так й не навчило.
На граблі двічі Ти не наступай.
Ми переможем братнюю Рассею.
І пролюструєм ввесь наш рідний край.
15.08.14р.
Пани ніколи щедрими не були...
У них просити поміч - марна праця.
Та сила у людських руках - забули?
Нам перемога у боях - їм страта!
Молодець, Наталочка
Наталя Боднарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Браво, Наталочко. Продовження точніше коментар дуже гарний.
Щиро дякую. Завжди рада бачити.
Не вчаться можновладці на власних помилках, і не навчаться ніколи, бо гроші очі засліплюють, от граблів і не видно... Наталю, ви у віршах зачіпаєте серйозні теми... І це дуже добре... Боляче вам, як і більшості людей, від усієї несправедливості, що поруч... І мені боляче. Але вірмо у краще майбутнє
Наталя Боднарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За що боролись на те наткнулись. Болить одне не варта партія шахматів в Верховній Раді стількох смертей.
Щиро дякую, Богданочко .Рада кожному візиту .
Це правда. Мало того, що пенсії і зарплати зменшуються з кожним днем, так ще й чекають, що люди будуть віддавати останнє на потреби війни. Звісно, ми так і робимо. Та ті копійки, що відсилаємо і ті хтось привласнює. І щось не дуже чутно, щоб олігархи ділилися награбованими мільйонами і мільярдами. Та Земне життя коротке, і все одно прийдеться відповідати перед Богом.
Наталя Боднарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У нас кажуть :"Мені не шкода тих грушок, але чого ти туди поліз."
Хтось віддає останні гроші щоб врятувати державу, а хтось не пожертвує й десятим міліоном.
Щиро дякую, Лауро. Рада що зайшли.