Як обирати птаха для герба,
Я би обрав, без роздумів, лелеку!
Любов до Батьківщини і журба
Їх повертає до гнізда здалеку.
Живуть лише біля людських осель,
Це завжди наші бажані сусіди,
З далеких їх чекаємо земель,
Що їх приліт від нас відверне біди.
Це символ України, оберіг,
Їх кольори, як доля – чорне й біле.
В нас спільний з ними батьківський поріг
І наші долі, це єдине ціле!
03.09.2013 р.
Я Вам про "Хому, а Ви мені про Ярему". Ви ще мій вірш про журавлів не прочитали, а вже "сточите" відповідь - який лелека войовничий... А я зовсім про друге. Жаль, що немає в Вас тої поетичної задушевності...
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за співчутття "відсутності поетичної задушевності" Тепер вже прочитав!Вірш непоганий, але ми говоримо зовсім про різних птахів! Так, вони відносяться до роду журавлиних, але це птахи різні. Як різні між собою крижень і чирка, хоч відносяться до качиного роду. І обєднувати їх одним іменем ніяк не можна.... Що поробиш, це відсутність в мене поетичної задушевності.
Гарний вірш і думка дуже слушна. А лелека, як наш нещасний українець... Бо розвіяла доля їх по світах і з тугою та болем згадують вони рідний край, а додому нелегка дорога...
А про півня думка виникла у мене коли тільки прочитав назву Вашого вірша.
Потрібний і півень бо спить наш народ безпробудним сном і спить вже декілька століть... Пора би півню вже і розбудити, та клюнути наших воріженьків, бо сонце хоч і сходить та роса не гине...
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лелека не хижак. Але цей птах може за себе постояти! І під час сутичок з орлами над гірськими масивами Туреччини та морем перемагають часто якраз наші лелеки! Ось такий цікавий факт!
А півень ворогів не заклює! Потрібно щоб він нас в одне місце клюнув, а ми їх вже тоді самі поховаємо! !