Сурмлять вже звідусіль мільйони сурм
Із радіо, газет і телебачень,
Зчиняє інформація свій штурм,
Мозковий штурм у пункти йде призначень.
В рутині днів, в суєтній маячні
Я забуваю хто я і навіщо,
Куди іду? Для мене більш значні
Дрібних турбот роки, ніж справи "вищі",
І знову з проповідників, вождів
Будується неспинна довга низка,
Старці стають у чергу й молоді
Аби піддати тиску мої мізки,
І знову, вже до істини впритул,
Беруть мене "з турботою" під руки,
З догматів, окультизму сотні куль
Лишають тихо корчитися в муках.
Зберу в єдине ціле, вкотре, дух
І душу підійму ізнов з підлоги,
Сильніший від брехні і лженаук,
Я створений не мавпою, а богом!
Отець з дітей не зробить-бо калік,
Первісна була гордою постава -
Горбатим став пізніше чоловік
У світі ілюзорнім штучних правил!
В гармонії з природою мій шлях,
Удалині від душних технократій,
В садах своїх і в усмішках малят
Воістину ми станемо багаті!
