Там, у густому затінку дібров
Палахкотить багрянцем дивна рута
І пісня предків, давня, призабута,
В обіймах ночі залоскоче кров.
(kulbabka: "Купальське")
Лягає промінь поміж густолисту
глибокі трави вдягнені в росу.
А Мавка, що збудилася від сну
Вдягла вінок з зеленого любистку
й ту папороть, що дивно розцвітає.
Хіба хтось бачив в папороті цвіт?
Такий таємний і пророчий світ
Поміж людей легенда не змовкає.
А справді ж Мавка у лісах блукає!..
Якщо не віриш? Тільки позови
Гу-гу... Сплелися разом голоси,
Що навіть свій між нею не впізнаєш.
Легкий туман скуйовджений із вати
Обійме швидко плечі до кісток,
Поглине в тіло ранній холодок
Дивись, щоб справді в лісі не зблукати!
Так спокійно і чисто. Заспокоює душу. Галинко, з Вашими віршами забувається сьогодення і біль, який панує по всій Україні.
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галюсю. Якби мої вірші... та зупинили горе? То б напевно писала безперестанку. Та поки що в молитві сила і у нашій вірі.
Дякую, люба. Бережіть себе і єднаймося.
Оптимізму побільшало! Легко читається Нереально! Ви молодець!!!
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за оптимізм Збоку краще бачиться. Як говорять:"у кожному жарті, половина правди". А от у легендах ... думаю неспроста говорять. Вам також щасливого і великого оптимізму