Галя з Ванею до бару
Пішли на гостину.
Вивільнили першу тару –
З плову тарілчину.
Схотів Іван по потребі,
Щось його скрутило.
- Чи серветка є у тебе
В сумці, моя мила?
- Є серветка, можу дати.
Є ж і в туалеті!
- Звідти я не хочу брати.
На однім бенкеті
Скористався і заразу
Підхопив, чесався.
Тож беру свою відразу,
Щоб не сумнівався.
От дала серветку Галя –
Білу, наче вата.
Із вбиральні прибігає
Муж:
- Я стрипіхатий!
Може, гребеня ще маєш,
Деколон, як в кума?
- Чом, мов півень, ти горлаєш?
Гребінь є й парфуми.
Дала мужу. Той помчався
Знов до туалету.
Руки вимив, зачесався,
Хлюпнув «Тет-а-тет"-у.
Потім жодного таночка,
Не сидів, звивався.
Не помітив, як з сорочки,
Ґудзик відірвався.
Знов до Галі та й питає:
- Маєш голку й нитки?
Галя з сумки витягає,
Пришиває швидко.
Ваня очі звів в задумці,
Недоуміває:
- Чого ж нема в твоїй сумці?...
- Місця в ній немає!
І чого тільки не водиться в жіночій сумці!Знаю-знаю...Це як в тому анекдоті:
Жінка плаче.
- Що сталося?-запитують її.
- Сумку вкрали...
- А що, там було багато грошей?
- Та ні...Там такий безлад, що від злодія встидно...