http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268382
лер
всего-то ничего...
когда озябший рот сожмется в поцелуе
быть может нас найдёт святое *аллилуя*
быть может нам с тобой навеяные мысли
споют за упокой не в той но в этой жизни
А поцелуй застыл улыбкой как в оскале
(всего-то ничего-реснички с век упали)
дыханием своим щеку твою согрею
(всего-то ничего) а большего не смею
Но чёрным вороньём кричит душа немая.
Всего-то ничего. А что? не понимаю.
Аллея. Хриплый снег. Следы на растояньи.
Всего-то ничего... Последнее свиданье.
Всего-то ничего! Всего-то стонет где-то
несказанное мной под грязным мокнет светом
и снег опять кружит и хлопья словно лица...
Всего-то ничего.
Упала с век ресница.
****
( переклад українською)
Як стиснуться уста схололі в поцілунку,
Напоїть «алілуя» нас хвалебним трунком,
Навіються і проспівають нам думки сумні
Заупокійну... В цьому, не прийдешньому житті.
Закляк усмішкою цілунок, як в оскалі,
(то вії.... так, усього лиш з повік упали),
Я подихом своїм щоку твою зігрію,
(то так, усього лиш) торкнутися не смію.
Зчиняє ґвалт, як крук душа моя німа,
То так, усього лиш. А що? уже вмліва.
Алея. Сніг хрумкий. А онде, - слід маячить,
То так, усього лиш… Останнє із побачень.
То так, усього лиш! Так жалюгідно квилить,
Снує моє невИмовлене в світла линви,
Знов сніг… Примарились обличчя у завії...
То так, усього лиш
З повік упала вія.
Перекладаю лише дуже-дуже хороші вірші. Автор оригіналу Лер,- дуже-дуже классний автор! 
