Прочитай мені вірші свої перед сном.
Прочитай мені вірші свої рано вранці.
Щоб Твій голос у душу постукав крилом,
І розкрився в ній розмахом крил інтонацій.
Прочитай мені вірші свої в день весни.
Прочитай мені вірші в час літньої ночі.
Щоб почути, як голос дзвенить Твій в мені.
І почути, як голос Твій ніжно шепоче.
Прочитай свої вірші під сонцем палким,
І під час безкінечної сильної зливи.
Щоб відчуть, як співаєш Ти в серці моїм,
І сльозишся росою в його серцевині.
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вона є, Михайле!
Вона є.
Просто Ви її ще не зустріли.
У Вас все попереду!!!
Хай зустріч відбудеться якнайшвидше!
І Ви читатимете їй свої надзвичайні вірші...
М-м-м, як гарно! А "розмах крил інтонацій" - цукерка! Олюню, пробачте, що не все коментую, роботи багато. А смайлики - то замало для Вас, але я все-все читаю! Ось Вам моє серце подруги й прихильниці таланту
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорогенька, Алочко!
Я бачу, що Ви читаєте! І дякую Вам за увагу і за Ваше серце!!!
Навзаєм
Щодо цукерки, вона в цьому вірші лише одна, повинно бути більше...
Щодо таланту - Ви перебільшуєте. Просто іноді з любові народжуються вірші...
Алочко, я читала про Ваш проект про створення книги сімейної пам'яті...
Натхнення, сили, успіхів!!!