Війна скінчилася… У попелі сердець
Дотліє гордість, в прах розсиплеться броня…
Руїни двох життів в похмурій рамі дня
І тиша… Тиша, важча за свинець.
Які баталії!..Безглузді і сумні…
Схрестились насмерть в гніві погляди й слова…
Та ратні подвиги ніхто не оспіва –
Немає переможців в тій війні…
Я скажу так... Нехай воно все згоріло синім полум"ям, хай йому грець. Але ж тепер воно невідкладно повинно відновитися. Якось, з кимось. І то є привод для радощів.
Хоча взагалі-то я роблю не те, що треба. Ми ж тут даємо оцінку творів, та аж ніяк не психологічних станів. Тому оцінюю на п"ять.
Юлія Холод відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Діма!Твої психологічні роздуми теж цікаво послухати.
дуже цікаво і неординарно передана тема. я аж не повірила спочатку - заглядала пересвідчитися, чи це справді любовна лірика. "усі загинули на тій війні" – вічно сказано.
перевір, правда, – в українському варіанті слова насмерть здається наголос на другому складі.
Юлія Холод відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні,є і так і так:"нАсмерть" і "на смЕрть",трохи різні значення.Дякую!)
"усі загинули на тій війні" – вічно сказано.
