Все починається знову і знову
Враннішнє сонце кличе, зове
Сили дає першому слову
Але надію твою не порве
Кімната твоя ніби розпалена
Багряна від полум`я, ніби пала
Ти вибігаєш із попелу стомлена
І далі уже душа повела
Знов на роботу біжиш, одягаєшся
Не можеш спізнитись, і зрозуміть
Не може ніхто як ти утомляєшся
Так не бажаєш нікому прожить
Накази, прохання виконуєш старанно
Роботою вмієш завжди дорожить
І знов цілий день бігаєш, прийнято
Так молодим лейтинантам служить
Усе закінчилось, але ти невстигнувщи
Задачу поставлену виконать в час
Додому береш її, все ніби проклявши
Уже повертаєшся додому як в клас
Над столом засипаючи сумлінно виконуєш
Знаєш, потрібно рано вставать
Але пам`ятаєш, що цим ти продовжуєш
Курсантські роки, ти звикла страждать
Але роки пройдуть, усе буде пройдено
Підлеглим розкажеш потрібно як жить
Як треба служити вірно і старанно
Що треба терпіть і всим дорожить
6.03.2005 (Яресько Я.М).
