Дубій Андрій

Сторінки (1/4):  « 1»

Гаптують стрижі килими надвечір’я

***
Гаптують  стрижі  килими  надвечір’я,
Вичовгують  небо  молитви  прочан,
Хмарки  пеленають  в  бузкове  ганчір’я
Надкушений  місяця  звабу-качан.

Чалапають  тіні  в  омріяних  лахах,
Закоханих  манять  у  невід  бузку,
У  храмі  небес  зорі  слухають  Баха
І  сиплять  додолу  сріблясту  луску.

Зорять  каганці  у  бетонних  печерах,
Б’ють  лобом  у  шибки  ватаги  комах,
Вагітніє  зрілою  думкою  череп
І  в  Небо  злітає  молитва,  мов  птах…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189021
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010


Коли печалі встануть на диби

***

Коли  печалі  встануть  на  диби,
Набрякнуть  очі  від  сльоти  розлуки  –
Ти  у  мішені  світлої  доби
Напни  Любові  й  Віри  луки!

І  вижни  блискавок  тугі  снопи,
Щоб  смуток  вигорів  торішнім  листом,
Дощами  радості  буденність  окропи
І  йди  квітучим  посмішками  містом!

Нехай  по  вінця  повниться  Душа
Чуттям  нестямним,  буйним  і  жагучим
І  вирветься  з  тенет  вогонь-лоша
Твоєї  Долі  щастям  неминучим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187752
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2010


Уже не чути співу солов’їв

***

Уже  не  чути  співу  солов’їв.
Коротка  мить  –  і  тихо,  безшелесно
Прийде  одвічне  золоте  шаленство
У  цю  пречисту  несказанність  слів.

В  ній  хтось  преніжно  визбирає  сум,
Мов  стиглі  яблука  з  дерев  твоєї  Долі,
Посіє  серцем  на  благословеннім  полі
Усю  безмежність  почуттів  і  дум...

О,  дивний  час  пожеж  і  блискавиць!
Пий  же,  Душа,  цю  благодать  осінню,
Нехай  прийде  солодке  потрясіння
І  почуття  злетять,  мов  тисячі  жар-птиць!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187566
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2010


Моя Пісня Пісень

***
Моя  Пісня  Пісень,  моя  Ладо,  княгине!  О,  де  ж  ти!
Я  блукаю  сто  літ  у  пустелі  –  мільйонному  натовпі!
До  самісіньких  нервів  вже  вичовгав  Душу,  мов  мешти,
Серед  смерчу  чуттів  невгамовний  мій  Дух  вічно  в  наступі!

Без  кольчуги  зітхань,  лиш  в  колчані  стріла  від  Амура,
Водоспад  Ніагарський  в  очах  –  екзальтованість  дум!
Я  шукав  твої  очі,  вуста  у  пророцтвах  Авгура  –
Цей  жаги  магнетизм!  О,  мій  тисячовольтовий  струм!

Моя  Пісня  Пісень,  моя  Ладо,  княгине!  Озвися!
Вже  сто  визрівших  літ  –  сотня  срібних  стежинок  на  скронях!
Я  уже  свої  дні  по  зіркам  впізнаю  там  –  у  висі
І  читаю  щоденник  життя  у  пошерхлих  долонях...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187565
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2010