Куцехвостик

Сторінки (1/32):  « 1»

Відлуння

А  виверну  немов  кожуха  свою  душу.
Для  того  щоб  мене  лише  почули.
Я  сльози  болю  стримувати  мушу,
Щоби  про  мене  більше  не  забули.
В  відлуння  перетворюсь  на  світанку.
І  прокричу  в  нікуди  вгору  з  вітром.
В  слова  оті  вкладуся  без  останку,  
Злітаючи  у  небо  мов  би  з  нітро.
І  так  блукаючи  серед  повітря  світу
Хитаючись  примарою  без  тіла,
Кажу  вам:  -  Рідні,  милі  мої  діти,
Добро  в  душі  погасить  наболіле.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458061
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2013


Пройдене.

Під  лежачий  камінь  не  тече  вода
І  назад  в  минуле  нема  вороття
Сльози  дощ  на  склі,  котяться  додолу
Де  б  я  не  була,  хочеться  додому.

Серце  самостійне,  та  страждає  з  тілом
Босими  ногами  "у  перед"  несміло
Чи  усе  здолаю  -  знати  не  дано
Та  я  точно  знаю,  вчора  вже  пройшло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2013


…… це людина.

В  осінню,  сіру  і  холодну  ніч
Де  тіні  довгі  і  вузькі  мов  жердь
Зустрінеш  свою  долю  віч  на  віч
Знесилену,  страшну  мов  смерть.

Здивовано  так  дивишся  на  неї
Спитати  ти  боїшся  -  що  за  діло?
Чому  біле  лице  мов  стелі
Чому  знемога  захопила  тіло?

-  Чому  така?,  війна  мене  стомила
Не  сплю,  не  їм  -  на  це  часу  не  маю
Я  допомоги  у  рідні  просила
Та  марно  ми  безсильні  -    знаю.

Перемогти  оті  страшні  творіння
Не  в  змозі  -  занадто  вони  сильні
І  з  кожним  часом  їхні  володіння
Все  ширші  і  страшні  та  дивні.

Вони  руйнують  все  що  навкруги
До  чого  доторкнуться  –  помирає
Не  буде  з  ними  миру  -  жди  біди
І  все  що  може,  світ  їх  покидає.

Відрада:  мало,  та  не  всі  такі
Зустрінеш  в  них    і  щастя,  і  добро
Вони  прекрасні  в  свому  співчутті
Надійне  і  міцне  в  підтримці  їх  крило.

І  посмішки  привітні  коли  щирі
І  в  серці  в  них  є  місце  для  терпіння
І  їхні  діти  чисті,    дивно  –  милі
І  в  душах  проростає  крик    сумління.

Так  я  перечу  своїм  словом  слово
Та  правду  кажу:  світ  цей  поділили.
Вважали  іх  слабкими,  помилково
Ми  самовпевнено  не  бачили  їх  сили.

-  Та  хто  ж  вони,  чи  що  скажіть  благаю!
Попросиш  хлюпнув  носом  мов  дитина
-  Безпечно  де  скажіть  -  і  я  втікаю.
-  Куди  втечеш  від  себе  -  це  людина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382140
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2012


Тугодум

В  дверях  стоишь  и  очень  часто  дышишь
Тяжелый  взгляд  и  немость  на  губах
Войти  прошу,  но  ты  меня  не  слышишь
И  на  лице    все  тот  тяжелый  взгляд.

-  Случилось  что?  -  спрошу  к  нему  рванувшись
Иль  болен,  может  чем  -  то  ты  серьезно.
От  нервов  и  накруток  я  качнувшись
Упала  в  кресло,  наклонившись    грозно.

-  Ну  что  молчишь?  -  потребую  ответа.
И  страх  во  мне  родил  такую  храбрость
Что,  вспыхнув  сильно  будто  сигарета
Я  чуть  не  выдала  ему  с  себя  всю  гадость.

Она  копилась  длиииииинными  годами
Во  мне  томилась,  разжигая  боль
Неописать  ,  нерасказать  словами
Какой  тяжелой  может  быть  любовь.

Его  любила,  молча  и  без  шума
Ждала,  надеясь,  может  он  поймет
Ждала  напрасно  чуда  –  тугодума
Не  в  силе  образумить,  все  бойкот.    

Ушла  спокойно  с  той  же  тишиной
Ни  объяснений  слов  -  ну  ничего  
Прошло  три  месяца  и  вот  весной
Его  в  мой  дом  зачем-то  принесло.

Ну,  хватит  разговоров  -  все  молчу
Решила  про  себя  я:-  просто  ждать
К  тому  же  что  я,  изведясь,  кричу
Ведь  он  пришел  и  вот  ему  кричать.

-  Зачем  ушла  -  рас  ты  меня  любила
Зачем  все  бросила  и  просто    -вуаля.
А  я  все  ждал,  что  б  ты  мне  известила
Что  чувствуешь  и  любишь  лишь  меня!

-  Зачем  –  зачем,  к  чему  слова,  вопросы
Я  ведь  любила  -  ты,  не  отвечал
А  ты  б  хотел,  что  б  я  тебя  томила
И  что  тогда,  в  ответ  -  что  б  ты  давал?  

Ненависть,  злость,  растерянность  -  короче
Все  в  прошлом,  с  этим  как-то  примирилась
Зачем  пришел:  проведать,  иль  что  хочешь?
-  Чего  –  чего,  что  б  снова  ты  влюбилась.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2012


ЗВЕРЮГА.

Боль  бьет  ключом  в  больной  душе
Кривой  оскал,  как  меч  холодный
Смотрю  во  тьму,  но  взгляд  во  мгле.
Он  дышит  в  спину  -  зверь  голодный.

Зачем  бояться?  -  смерть  есть  смерть
И  боль  -  всего  лишь  эхо  в  теле.
Но  я  не  в  силе  боль  терпеть.
Что  рвет  меня  внутри  без  цели.

И  что  теперь?  -  спрошу  зверюгу.
За  гранью  что  нас  ожидает?
Он,  молча,  как  свою    подругу
За  руку  с  жизни  провожает.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012


ПРОСТО ЛЕНЬ.

Я  много  видела  несчастных    душ  в  том  мире,
В  котором:    я  дышу,  живу,    молюсь.
Мне  страшно  открывать  глаза  пошире.
Ведь  слишком  много  видеть  я  боюсь.

Мне  тяжело  признаться    в  своих  страхах,
Не  потому    -  что  слабой  покажусь,
А  потому,  что  в  тенях  -  жизни  знаках
Я  вижу  все,  слепой  же  остаюсь.

И  в  душу  селит  страх  не  неизвестность,
Не  новое  пугает  каждый  день.
А  то,  как  нас  внутри    сжигает  пресность,
И  нам  за  жизнь  бороться  просто  лень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355877
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2012


Гости.

Я  строю  лестницу  с  костей,
С  костей  своих,  своих  родных.
Давно  не  жду  я  новостей.
И  ни  хороших,  ни  плохих.

Я  с  каждым  годом  поднимаюсь.
По  ней  все  выше,  тяжелей.
В  своих  ошибках  вроде    каюсь,
Но  повторяю  их  смелей.

И  вот  вопрос:  -  Причем  здесь  кости?
Ты  же  не  губишь    –  сводя  в  гроб.
А  я  отвечу:  -  Мы  здесь  гости
Беречь  родных  -  прямой  наш  долг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012


Наші рішення

У  «клубі  зради»  кожна  третя,
Котра  все    терпить  та  мовчить.
Кусає  губи,    лікті  здерті
Ту  біль  в  середині  ростить.

І  от  питається  –  навіщо?
Адже  життя  у  всіх  одне.
В  одних  воно  як  вітер  свище,
У  інших  -  рване  і  важке.

Шукати  відповідь  для  чого?
Не  в  тому  суть,  зовсім  не  в  тому.
МИ    обираєм:  «  що»  й  до  »чого»,
Даєм  ключі  від  свого  дому.

Немає  крайніх,  винуватих.
Є    лише  ти,  і  хтось  іще.
Не  треба  рішення  приймати.
Коли  не  згодна  -  не  твоє.

Сама  навчила  так  вчиняти.
І  от  -    привчила  до  образ.
Не  треба  сліз,  досить  мовчати!
Змінись    тепер  -    живемо  раз!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2012


Щастя

Мені  сказали:  "Будь  щаслива".
Все  якось  просто,  чи  не  так?
Я  розгубилась  -  що  за  диво?!
Який  у  щастя  того  знак.

Як  у  житі  «його»  впізнати,
Як  знати,  що  «оце»  -  воно?
А  як  зустрінеш  -  що  казати,
Щоб  залишилось,  не  пішло?

У  кого  відповідь  шукати?  
Куди  піти,  щоб  знати  все?
А  може  тут  його  чекати  -
Воно  саме  мене  знайде?

Сидить  дідок  у  стороні,
Читає  книгу,    та  сміється.
Може,  дасть  відповідь  мені
Він  мудрий.  Так  мені  здається...

-  Скажіть,  будь-ласка,  що  є  щастя?
Сиджу  отут  давно  ,  гадаю.
Зустріти,  як  його  найкраще?
Чи  в  нього  є  лице,  не  знаю.

-  Дитино  мила!  Як  знайти?!
Для  чого  в  інших  це  питати?!
Адже  то  щастя  лиш  твоє,
Леше  тобі  про  нього  знати.

Коли  зустрінеш  -  невідомо
Час  на  загадки  витрачаєш
Нема  лиця  у  щастя  тому
Ти  «його»  серденьком  впізнаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2012


Слова.

Слова  -  це  мова  наших  дум.
Вони  говорять,  що  в  душі.
Розсіюють  печаль  і  сум
Та  можуть  бути,  вони    й  злі.

Буває  -  вірити  не  варто.
Буває-    всі  вони  пусті.
Буває  слів  отих  багато,
Та  всі  вони  якісь...не  ті.

Усі  печалі  з  часом  зтерті.
Усі  хвороби  лічать  геть.
Старі  слова  до  дір  затерті
Та  от  без  них  життя,  як  смерть.

Слова.  Думки.  Звичайна  мова.
І  тіло  може  говорити.
Цікаво  те  -  проста  розмова
Може  з  середини  зцілити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2012


Кто кого.

Мне    как-то  снился  странный  сон,
Что  мир  окутан  весь  войной.
И  терпит  пораженье  он  -  
Хотя  воюет  лишь  со  мной.

Стою  одна  на  перекрестке,
Во  тьме  невидно,  ничего.
Тут  незнакомец,  как  с  обложки
-  Ну  что  расскажешь,  кто  кого?  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2012


Почни із себе.

В  осінню  ніч  серед  пустинних  вулиць
В  легкій  кофтині,  в  штанях  по  коліна
В  пальті  великому,  що  більше  його  худить
Широким  кроком  йде  собі  дитина.

Не  знаю  скільки  -  може  років  сім.
А  може  й  ні,  не  суть  чи  помилюсь
Колір  лиця  не  відрізниш  від  стін
В  голодні  очі  добре  придивлюсь.

Чим  завинив,  таке  життя  волоче?
Чому  тягар  не  пороках  несе?.
І  чую  наді  мною  хтось  регоче
І  жуть  страшна  за  душу  аж  бере.

-  Чого  смішного?-в  серці  прокричу
Іще  хіхікнув  -  та  невже  почув?
-  Чому  не  допоможеш?  -  осуджу
-  А  що  зробила  ти?  -  і  в  щіль  майнув.

Біжу.  Чіпляюсь,  рвучи  модні  речі
Чомусь  важливо  так  його  здогнати!?
А  потім  думка:  -  Правий  він,  до  речі
Повинна  я  почати  помагати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345017
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.06.2012


Раптова зустріч.

-  Так  холодно,  тобі  так  не  здається?
-Та  ні  нітрохи  -  ти  тремтиш!?.
Не  думала,  що  дотик  той  озветься
Там  де  серденько  билося  кольсь.

-  Іди  сюди,  давай  тебе  зігрію.
Та  ти  не  бійся  -  ближче  до  вогню.
Я  сіла  ближче,  та  стривайте-тлію!
Десь  там  глибоко  пробудив  весну.

Не  вірила,  що  мертве  тіло  може
Ожити  швидко  спалахнув  раптово.
Зневірюватись  серденьком  негоже
Де  зустріч  із  коханням  не  відомо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2012


. . не варта.

Я  бачу  сльози  своїх  мрій
Я  чую  крик  із  серця  в  душу
І  замість  крові  в  венах  гній
Я  тиху  злобу  -  марно  душу.

Я  подих  раз  за  разом  роблю
Та  марно  все.  я  вже  вмираю
Я  своє  тіло  дико  гроблю
І  розумію  все,  все  знаю.

Безвихідь  травить  моє  "завтра"
І  шкода  так,  мені  життя
Я  може  кращого  й  не  варта
Та  я  людина.  Я  жива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2012


И вот…

Мир  тонет  в  пухе  сером-сером
Невидно  неба  берегов
Как  буд-то  в  миску  с  кремом  белым
Добавил  кто-то  облаков.

Стою  жду  чуда  на  обрыве
Обрыве  снов  своих  чудных
Я  точно  знаю  в  этом  мире
Наступит  рай  в  мечтах  моих

И  вот:  сбываются  надежды.
На  пол  пути  к  своей  судьбе,
Холодный  ветер  станет  нежным.
И  ты,  появишся  в  окне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2012


Для чого все?

Прохожу  сотні  кілометрів,  на  день
Біжу  в  нікуди,  а  для  чого-не  знаю
І  почуваюсь,  як  покинутий  олень
Та  ціль  серьозна-відповідь  шукаю.

Так  серце  в  тілі  непомірно  б'ється
Кричать  нервово  думи  в  голові
І  в  м'зах  током  біль,ще  раз  озветься
Та  так,  немов  пирнули  по  душі.

І  знов  біжу,  то  їду  перемінно
Тікаю  днем  замучена  гонінням
Для  чого  все  це-адже  добре  знаю
Що  від  минулого  нема  спасіння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344505
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2012


…це любов.

-Сідай  Дай  допоможу  -  в  тебе  рана?
Ти  грязний  весь,  що  трапилось?-скажи.
Ого,  на  грудях  рана  рвана!
Не  будеш  лікувати,  жди  біди.
Хто  це  зробив?.  Скажи-  як  усе  було?
У  тебе  руки  збиті,  губи  в  кров.
Та  ти  сідай,  он  подивися  стуло
А  він  шепоче-марить:"-це  любов."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2012


…не одинокий.

У  сутінках  холодних  заметілі.
У  хмурому  і  пасмурному  небі,
Спускаються  сніжинки  білі
Я  відчуваю  їх  -  бачити  не  треба.

Вони  кружляють  танці  дивні,
Які  не  бачив  ще  ніхто,  ніколи.
І  рухи  їх  то  впевнені,  то  сильні,
У  серці  селять  холод  ранковий.

Чекаю  сонця,  що  ростопить  лід.
Чекаю  вітру,  що  вселяє  спокій.
А  з  неба  сипле,  сипле  білий  сніг,
І  десь  ледь  чути:-  «  Ти  не  одинокий».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199178
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2010


Зовсім неспроста

Квіти  розцвіли  у  моїй  душі,
Сонячні  проміння  їх  ласкає.
А  дощі  рясні  наче  по  весні
Вітерцем  легеньким  поливає.

Квіти  все  цвіли  -  тихо  процвіта,
В  клумбу  розрослася  пара.
То  мабуть  усе  зовсім  неспроста,
То  моя  любов  такою  стала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195112
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2010


Я жива!

Я  жива.  Звідки  я  це  знаю
Запитаєте  мене  відверто,
Ну,  я  радість  серцем  відчуваю.
І  вважаю  жити  треба,  варто.
 
Я  печаль  свою  у  щасті  топлю.
А  нещастя  стомлюю  коханням,
Відчайдушність  щирістю  «оздоблю».
Зверху  «соусом»  заллю  з  бажання.

Зранку  мене  будить  сміх.
Підіймає  ніжність  почуттів.
І  від  цих  усіх  земних  утіх,
Відкриваю  тисячу  світів.

Да,  буває  мені  сумно.
Не  без  того,  інколи  -  нудьга.
Та  заяву  я  роблю  -  безумно
Я  люблю  життя,  отож  -  жива!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193602
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2010


Не повернусь

Ну  от  настав  кінець  початку,
І  я  сміливо  в  голос  промовляю:
Мені  вже  вистачає  і  достатку,
І  бідності  також  вже  вистачає.

Я  криком  шепчу  і  навзрид  кричу
Що:-  "я  зрікаюсь  цього  світу"
І  все  я  знову  заново    почну.
Та  от  нема  минулого  де  діти.

Я  стомлено  у  думах  лад  навожу.
Та  безлад  там  панує  процвіта.
І  знаю  я,  що  думать  так  негоже:
-  «Не  повернусь,  а  повернусь  уже  не  та».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193288
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2010


Ти

Ти  б’єшся  серцем,  в  моєму  тілі.
Думками  ллєшся,  в  голові.
І  всі  ті  думи,  наболілі,
Фонтаном  ринуть  до  осі.

Ти  в  моїх  венах  б’єшся,  кров’ю.
І  пульсом  віддаєш,  в  зап’ясті.
Ти  спалюєш  мене  любов’ю.
І  розумію  суть  у  …  щасті.



                             Посвята  найріднішому  Моєму  чоловікові.

                       В  душі  з’являються  нові  світи.  
                                             Життя  по  новому  почнеться.
                                             І  з  нас  двох  з’явились  –  Ми.
                                             Майбутнє,  у  перед  несеться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192913
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2010


Ти – Людина.

Оглянись  -  я  заклинаю!
Подивись  на  біль,  розруху.
Зупинись  -  тебе  благаю!
Ти  сильніша  всіх  по  духу.

Все  до  чого  доторкнешся,
Змінюється  назавжди.
Як  спиною  повернешся,
Все  вбиваєш  навкруги.

Хоч  разочок  ти  подумай:
«Неповторна  ж  ця  хвилина,
Переможні  біль  і  суми»,
Ти  сильніша  –  ти  Людина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192519
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2010


Дерево.

У  полі  дерево  одне  єдине,
Розкинуло  широко  гілля,
Не  мало  воно  бідне  -  ні  родини.
Не  знало  піклування  –  звідкіля?

Стоїть  самотньо  воно  цілий  рік,
В  мороз,  у  дощ,  у  сніг,  у  спеку.
Не  знатиме  воно  весь  вік,
Про  те  як  холодно,  куди  несе  лелеку.

Цвіло  воно.  Плоди  дозрівали,
Обпало  листя.  Гілля  почорніло.
Про  те  що  є  воно  -  не  знали
Так  воно  в  полі,  бідне  помарніло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192473
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2010


Кинь виклик…

Кинь  виклик!  –  я  тобі  кричу.
-  Усім  .  Усім  живим  і  мертвим,
-  Кинь  виклик  –  тихо  прошепчу,
Це  щиро  розумієш  і  відверто.

Не  можна  жити  з  дня  у  день,
Не  проживаючи  й  хвилини.
Повітря  виривається  з  легень,
І  подих  вітру  шумно  лине.

-  Потрібно  жити,  так  як  хочеш  .
Не  мучитись,  ледь  існувати.
Хтось  скаже  –  Ти  життя  волочеш
І  думати  забув,  як  це  –  кохати.

Повір  у  себе,  виклик  кинь.
Стань  сильним,  хай  і  важко,
І  подумки  скажи:  -  Лихе  все  згинь,
Я  виживу  хоча  і  дуже  тяжко!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192132
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2010


Чарівний світ.

Маленький  дотик  твого  тіла,
І  в  серці  буря  здійнялась.
Тепер  не  буде  з  мене  діла,
У  твої  сіті  піймалась.

Легенький  подих  -  я  завмерла.
Не  в  змозі  дихати  –  боюсь.
Усе  минуле  з  серця  стерла.
Туди  я  більше  не  вернусь.

Чарівний  світ  мені  відкрив,
І  показав  туди  дорогу.
Для  мене  світ  отой  ожив,
Я  жити  в  ньому  маю  змогу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189899
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2010


Смертний сад. (До дня ПЕРЕМОГИ)

Війна,  як  хмара  чорна  опустилась.
Як  пані,  панувала  на  землі.
У  радісних  конвульсіях  забилась,
З  оскалом  диким  в  сірому  лиці.

-"Тут  смерть  панує  -  шепотіла,
Кругом  ненависть,  зло  і  безнадія,
Я  маю  те  чого  хотіла,
Померло  все  живе  і  вся  надія".

Солдат  ідучи  полем  із  могил,
Ледь  ноги  від  знесилення  тягнув.
І  ставши  впевнено  з  останніх  сил,
Ножем  захованим  Війну  шпирнув.

Здобула  перемогу  вона  швидко.
Та  страх  закрався  в  її  смертний  сад.
Скривившись  від  побаченого  гидко,
Піднявся  зранений  іще  один  солдат.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189629
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2010


В пошуках істини.

Зневірилась.  Я  руки  опустила.
Відкрила  в  серці  істину  страшну:
Мене  покинула  надія  -  моя  сила,
Без  віри  я  і  дня  не  проживу.

Мені  сказала  бабця  одинока,
Що  є  один  старий  мудрець.
Живе  у  лісі  темному,  без  ока.
Він  батько  лісу  і  землі  отець.

Прийшла  до  нього,  низько  поклонилась.
Спитала  очі  опустивши:  -  Що  робити?
А  він  так  тепло  посміхнувся:  -  Заблудилась?
Що  за  питання,  мила,  звісно  жити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188976
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010


…що є прекрасніше життя?

У  нього  мрії  є  крилаті,
І  в  серці  і  в  самій  душі.
І  руки  працьовиті  і  завзяті,
Своє  щастя  створюють  самі.

У  нього  серце  -  таке  чисте!
Думки  прозорі,  як  вода.
Для  нього  свято  урочисте,
Коли  випробує  життя.

До  труднощів,  бар`єрів  він  готовий.
Готовий  він  до  злетів  в  небуття.
Життєвий  шлях  важкий,  але  чудовий.
І  взагалі,  що  є  прекрасніше  життя?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188782
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2010


Смерть

Лиш  тінь  лишилась  від  очей.
І  гострі  очерки  від  тіла.
Різкий  подих  виривається  з  грудей,
Душа  давно  вже  відхворіла.

В  кімнаті  сіра  тиша  поселилась.
Тут  темрява,  давно  живе.
Свинцева  плісінь  з  серцем  зжилась,
І  шепіт  чійсь  страждання  принесе.

Так  одиноко  -  хочеться  кричати.
Так  боляче  -здається  аж  вмираєш.
Тобі  набридло  вхе  страждати,
Ти  з  посмішкою  смерть  зустрічаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188388
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2010


Прощання…

Не  встигаю  сказати,  що  хотіла  
Вже  прощатись  потрібно  негайно
Попрощатись  гарно,  не  зуміла
А  махнула  рукою  звичайно.

Дуже  скромно  очі  опускаю
Ворухнути  губами  не  взмозі
Що  сказав  ти,  я  точно  не  знаю
Та  був  ти  в  печальній  тривозі.

Потяг  рушив,  я  ожила
У  вікні  лиш  твій  силует
І  лиш  зараз  згадала  слова
"Ты  преедешь?-я  знаю  что  нет"..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186821
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.04.2010


Злато-обруч…

Доторкнись,  я  реальна  от  бачиш
Я  сміятись  також  умію
Відчуваю  душею  як  плачеш
Як  я  знаю?-  не  розумію.

Я  з  тобою  тепер  хоч  не  поруч
І  серцем,  і  тілом,  й  думками
І  об`єднує  нас  злато-обруч
Що  для  нас  тепер  символом  стане.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186626
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010