| Сторінки (3/204): | « | 1 2 3 | » |
Задихаюсяь у твоїх обіймах...
Хапаюся як за соломинку...
Єдину!...
Розкривши твоєму серцю...
Гордо любов понесу...
Без сорому...
І хай весь світ про то знає...
Засурмлять сурми...
Кохаю!
05.05.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2011
Думки розпорошуючись...
Линуть птахами...
Гублячись...
В лабіринтах бажання...
Злитися-зникнути...
Заплющивши...
Лишивши проблеми...
Оболонку буденності...
Поза...
Тим, що цікавить, що існує...
Білим світом...
Наповнить...
Душу - кохання...
Весняними пахощами...
Ти - мене... (любиш)
27.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256433
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.04.2011
З коханням - послання...
Спустошене серце...
Що потребує...
Визнання взаємності...
Хоча би тілесного...
Тимчасово...
Поки не перетворить на жар...
Твоє крижане серце...
Душу...
Наверне до віри-кохання...
Подиху-сподівання...
Ковток...
22.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2011
Хочеться любові - натомість пропонуєш мужність...
Хочеться поезій без переливу жалю...
Дай!
Що заховано у глибинах твого єстовства...
Що зробить щасливою...
Натомість...
Відсутність жертв від мого кохання...
Не моли сліз із моїх очей...
Люби...
Ніжно торкаючись своїми колючками...
Щиро і безкорисно, до дна...
Глибини душі...
Зцілюючи при цьому при цьому...
Квітку краси, що стрепенеться...
Взаємністю...
16.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254398
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.04.2011
* * *
Щастя стійкого спокою…
Відсутність слів…
Необхідно…
Висловити чи лишити собі?...
Поділитися з тобою?...
Достатньо…
Інформація – в дотику…
Слова безконтекстні…
Без форми…
Почуття і бажання обійняти…
Впевнений і врівноважений…
Незважаючи…
На хворобливість рухів…
Думок в голові…
Хутчіш!
Віддайся почуттям, поринай в…
Любовний полон – розширить…
Межі…
15.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2011
Загорнутися у твої обійми...
І вкритись твоїми снами...
Поруч...
Коли між нами дециметри...
Люди, події, варіанти життя...
Образ...
Непорушний і незаплямований...
Вибрики, коники і помилки...
Не зруйнують...
Відчуття переконливої захищеності...
Що дарує спокій і...
Твоя рука...
12.04.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2011
Природніше, ніж уявляєш...
Хотіти від тебе...
Ди...
Наповнить радістю...
Наше з тобою...
Життя...
Прагнеш і боїшся водночас...
Любові та прив\"язки...
Осторонь...
Лишай сумніви...
Відчиняй обійми...
Цінуй!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2011
Маленьке дитя їсти просило:
- Матусю, будь ласка, дай хліба мені, -
Кістляві руки його огорнули, -
- Синочку, коханий, потерпи ще три дні…
- Я хочу сьогодні! – скімлив хлопчина…
- Капуста скінчилась, а жолуді кислі…
Тіло кістляве до грудей пригорнула.
- А я так хочу, так хочу їсти!
- Батько у полі колосся збирає…
Почекаєм, коли принесе…
Вечір надходить, його ще немає…
Мабуть-таки вже не прийде…
Одяг кривавий на смітнику…
Суп на столі…Рада дитина…
Чужа іграшка на піску…
Така доля, на жаль, не єдина…
25.11.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251591
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.04.2011
Тобі всеодно, що з нами...
"Ми" - не існує...
Прикро...
Короткий букетний...
Глобальні мрії...
Навпіл...
Розбились об мовчання...
"Дєлайте, что хотите!"
Вигук...
Було чи примарилося...
Любили чи звикли?...
Коли?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2011
Вона любила його...
Відповідав їй...
Ложе...
Дивна взаємність...
Знущання над собою...
Душевним...
Контекстом не наповниться...
Сподіванки - марні...
Дарма...
Море чуттєвості...
Любовні листи...
Стукіт...
Прискорений - у грудях...
Імпульс - в голові...
Очі...
Розплющити і зробити крок...
Майбутнє, безумовно, є...
Щас...
28.03.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2011
Як прив"язати тебе ланцюгами?...
Що подарують шлюб, не знімаючи...
Одяг...
Наших облич і душ...
Фантазуєш і повертаєшся до...
Минуле...
Стукає в двері сьогодення...
Сприймаєш за реальність...
Відчиняєш...
Спроби і кроки... по колу...
Чергова переконаність, що...
Не варто...
Коханки, коханці, подруги...
Затоплений біль поразки...
Полегшання...
Миттєво, але не тривко...
Пошуки істини...
Я...
Достатньо ідеальна... і що?...
Мрії збулися - тішся!
Екстазуй...
25.03.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2011
Маленький спомин про тебе,
Ти десь із мого життя…
Багато часу без тебе,
Але не заплакана я…
У жертву – наше кохання…
Лишень, щоб у тебе гаразд…
Не пам’ятаю страждання
І навіть твоїх образ…
Ми часто ховаємо погляд
В кишені своїх проблем,
Але то лише вигляд
Гарних чужих емблем…
Де воно наше кохання?
Стомлене у піснях…
Чи було воно?... Зачекаю,
Поясни поцілунками в снах.
24.12.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2011
Я розгадала твої таємниці…
Найголовнішу зрання,
Що простяглася від зіниці
Бровою твого зітхання…
Вона майоріла ледь чутно…
Вона покривалася інеєм…
Вона тішилась самобутньо…
Ховалась за чужим іменем…
Твоя гра є досить майстерною…
Запорука успіху – в таємниці…
Ти один з непримиренною…
І в дуеті ви… трохи ниці…
Я дивлюсь на картину цю
І помітно мені одній…
Розгадала твою таємницю:
Ти – самотній(!)
04.01.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2011
Ти так ніжно цілуєш губи...
Тонеш в глибинах очей...
Стопкадр!
Хвилини тепер прекрасні...
Нічого, крім твоїх рук...
Заплющую...
Мікрокосмос... і щастя зашкалює...
Розтікаються стіни свідомості...
Телепатія...
21.03.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2011
Приходиш без квітів - зі щетиною...
Приносиш не відвертість, а задоволення...
Проникаюся...
Звикаю та відштовшую...
Абстрагуюся від позитиву...
Виокремлюю...
Моє, не моє і те, чого не треба...
Попри все і позаяк...
Проза...
Життя і спокою повні скарбниці...
Концентруюся на відчутті...
Щастя...
Знати в певні хвилини...
Після - вкриваємося буденністю...
Кохай!;)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248848
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.03.2011
Мрії про тебе...
Любовні листи...
Крихти...
Голосу крізь хвилі...
Море з дотиків...
Мрії...
Приступи лірики...
Робота - замість взаємності...
Заплющую...
І знов уявляю тебе...
Розчинитися і зникнути...
Любо"ю...
18.03.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248033
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.03.2011
Просто ко...
Хочеться більшого...
Завжди...
Хвилини чекання...
Криються байдужістю...
Розчинить...
Солодкий спогад...
І те, для чого...
Зустріч...
"Життя іде і...
Все - без коректур..."
Душевні...
Метаморфози свідомості...
Переоцінка цінностей...
Визначення...
Правильно/лівельно?...
Істина - десь там...
Можливо...
16.03.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247750
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.03.2011
* * *
Незнаний, мабуть, для мене
Із каміння ідуть дощі
Може, сонце світитиме в стелю,
А може на пляж у плащі?
Слова…Відвертість і щирість…
Спалити б усе на вогні…
Для того, щоб стали чистіші –
Такими потрібні мені.
Струна… Твій дотик і серце…
На блюді однім лежать…
Я хочу сьогодні їх взяти,
Та завтра…зможу віддать.
Незнаний нині для мене,
За картою буду вивчати.
І ти не забудь про мене,
Про те, що не встигла сказати…
20.11.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2011
Схиблена на се**і та...
На твоєму... образі...
Думки...
Клубочаться в голові...
Загортаються в пристрасть...
Обростають...
Невиразними фантазіями...
Несамовитими прагненнями...
Несказанно...
Чудово й прийнятно...
Для двох заборон не існує...
Нірвана...
12.03.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246697
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.03.2011
* * *
Заховай від мене свій погляд,
Я не хочу і в снах його.
Я не буду сумною на вигляд:
Клаптик серця – не для того…
Ти закоханий? Очі не знають.
Може в мене, а може – ні?
Твої очі постійно грають,
Незалежно – чи на коні…
Силуетом із квіток дорога,
І думок – надмірно в голові.
Я не знаю в чому є тривога:
Що ти не зі мною? Може «ні…»
19.10.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2011
* * *
Я стою на межі невловимого,
Сині хмарки по небу пливуть,
Я іду по шляху єдиному,
Терни мій озоряють путь.
І повітря поволі виманить
Крихту щирості із грудей –
Тихий подих із серця вирветься,
Непомічений для людей.
Легкий трепет ледве відчутний
Моє тіло пронизує враз -
Це є час минуло-майбутній,
Він для нас, водночас не для нас…
Я стою на межі невловимого
Це, мабуть, лиш зі мною буває:
Я зовсім не знаю відповіді:
Кохаю чи… не кохаю?
18.10.06р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2011
* * *
Вулиці, якими ти ходиш…
Місце, де ти стояв…
Зорі, яких вдень не бачиш…
Вітер осінь обняв…
Розвіє мої довгі коси,
Тебе він пестить також
І наші очі зустрілись
Усмішка – ні, не всерйоз…
Без слів розійдемось в осінь
Дивись, лише не заблукай
Вулиці жовта постіль
Ми ж не казали: “Прощай…”
Значить, зустрінемось знову…
Листопадами я і ти
Знайдемо нашу дорогу,
Щоб разом по ній іти…
22.10.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2011
* * *
Твій трепет вчувається аурою…
Хвилюючись, торкнешся волосся …
Губу прикусиш губою…
І… молишся, щоб збулося…
В очах Він вогником іскриться…
Вуста бояться імені його…
Ну, як же не проговориться?
Ну, як не показать йому – Того?..
Що невідомий жар у тілі
З середини і до грудей
І ти цього так не хотіла,
А вийшло так, як у людей…
Губи твої пересихають
Від гарячого… не вина
Ти знаєш тепер, як кохають,
Але… не лишись одна…
26.10.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246045
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.03.2011
Не можу собі пробачити...
Відпустила тебе...
Навіщо?...
Один одному мозок...
Якщо можливо просто...
Кохати...
Бути спокійними...
Насолоджуватися життям...
Любити...
Повага один до одного...
Поступки у конфліктах...
Не зроблено...
Вірні висновки...
Приходять опісля...
Перед спокоєм...
18.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2011
Хочу до тебе...
Незважаючи на всі...
Що пробігли між нами...
Смак поцілунків...
Відчуваю на губах...
Заплющивши очі...
Дотик тіла...
Співпадіння точок...
По всій площині...
Тремтіння і трепет...
Відстань в мінусових...
Одиниць і часу не існує...
Не зупиняйся і не покидай...
Душі і тіла скарбниці...
Наповнюй сенсом...
15.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241303
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.02.2011
Сьогодні мої дзвінки....
До тебе лишились...
Непрошеними...
Лиши мені міжрядки....
Й палкий поцілунок...
Осені...
Де наше кохання цвіло...
Де просто і щиро...
Кохались...
Зима... і снігом замело...
Те, що між нами...
Не сталось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241192
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.02.2011
Лишилась лірика лише...
Попелище почуттів...
Мрії...
Більше старань уже моїх...
"Позвони мне..." - не актуально...
Без...
Відповіді немає... і не вимагається...
Обов"язки скасовано...
"Іди!"...
07.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239572
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.02.2011
Переповнюють емоції...
ШкодА невідомо чого...
Та...
Втрачене почуття...
Озивається зсередини...
Голос...
Не зберегли, не виплекали...
Не поливали пристрастю...
Не...
Конфлікти через дрібниці...
Втрачена повага...
My self...
Розгубленість думок...
Дилема з приводу готовності...
Побачення...
07.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239569
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.02.2011
Руки би твоєї торкнутись....
Обійми навпіл розділити...
Сон...
Було... і стало як тепер...
Хмаринки пристрасті літають...
Ооон!
Глянь на других і зирк на нас...
В чомусь іншому були би схожі...
Та...
То було не з нами... в іншому житті...
Живемо сьогодні - та невже?;)
Вау!
04.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239112
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.02.2011
Придумана реальність... не нами...
І постать твоя.... міжрядки...
Думаю...
Над тим: а що якби...
Зробити по іншому, переплести...
Вінок...
Наших Доль і вчинків...
Емоцій та пристрастей...
Довіри...
Фінішували би шлюбом?...
Польотом лелек, що принесуть...
Диво?...
04.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239107
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.02.2011
Моє натхнення - в подиху твоїм...
Твої колючки - проліски Десни...
І моє серце... Що колись було моїм...
Тобі всміхається, торкаючись весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237616
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.01.2011
Моє натхнення - в подиху твоїм...
Твої колючки - проліски Десни...
І моє серце... що колись було моїм...
Тобі всміхається, торкаючись весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2010
До тебе линули...
Лагідні слова...
Щиро...
Зізнання пошепки...
Бажання злитися...
Зникнути...
З грішної землі...
Досягти спокою...
"Ні..."
Обіцянкам, "ні" - пробаченням...
Просто не ображайся...
На те...
Що так щиро...
Пристрасно і палко...
...тебе.
24.10.10р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217971
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.10.2010
Запалилося світло… Здається в вітальній… Зі столу точно не видно… Потім на кілька хвилин забігла в кухню – зробити чашечку кави (запах відчув нутром материнської плати) і підійшла до мене коханого.
Обличчя сяяло загадковою усмішкою, а в очах таїлась невідома іскра. Я знав свою користувачку. Але, мабуть, не так добре, як думав, бо не міг розгадати її теперішніх думок. Сподівався, що ситуація проясниться, як тільки вона торкнеться клавіатури. Я чекав цього та вона продовжувала нерухомо сидіти, зручно розмістившись в м’якому кріслі. Мовчала. Інтригуючи вдивлялася в мої заплющені очі (сплячий режим).
Нарешті почувся шурхіт бігаючої миші. Я стрепенувся і був готовим виконувати будь-які забаганки. Вона ще вагалася.
Вордовський документ. Звіт? Позовна заява? Щось особисте? Останній варіант підтвердився вибором не Таймс ню роман. Отже, щось особисте. Поезія? Проза? Любов?
Мене переповнювало нетерпіння, а вона, ніби навмисно знущаючись, нікуди не поспішала.
«Любий друже! - вивів курсив. - Багато часу минуло від нашої останньої зустрічі.» З ким це ми так люб’язно? Цікаво, чи відоме мені ім’я цього щасливчика? «Але я сподіваюсь, що ти пам’ятаєш наші давні-добрі часи пісочниці, шкільні приколи і ще багато чого.» Щось запахло романтикою. Невже вона вирішила написати своєму хлопцеві через Інтернет? Простіше подзвонити, чи якщо вже дуже сильно вдаритись в романтику, то написати від руки. «Хочеться поділитися щастям…» Зі мною хоча б інформацію. Вмираю з цікавості. Швидше, швидше натискай на клавіші! До речі, яка в тебе швидкість друку? Добре, проїхали, можеш не признаватися, лише пиши! «Я одружуюсь» Оце так репліка! Своєму хлопцеві такого явно не напишеш. Можна написати «Ми одружуємось!», або «Ми одружуємось?» Хто ж цей таємний адресат? «Ми з Ромео раді будемо бачити тебе на урочистій церемонії такого-то числа такого-то місяця о такій-то годині» Місце події! Ти забула вказати місце. І користувачка, ніби почула німий голос крмп'ютора додала: «Свято відбудеться в центральному РАЦСі м. Київ»
Шкода що мене не запрошують – портативному пощастить, мабуть більше, хоча… В такі моменти більше хочеться бачити живих, а не електронних друзів. Проте, сподіваюсь, втрачу не надто багато й цифровий варіант свята стане мені доступним.
«P.S. Лист з запрошенням надсилаю на адресу твоїх батьків. На жаль, інших твоїх координатів не маю»
Еврика! Нарешті! Нарешті! Нарешті я здогадався: Лист другу дитинства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216819
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.10.2010
Боюся темноти. Вона нагадує про іще не вдосталь розділене кохання. Почуття, що яскраво світиться в темряві. Якого кольору це сяйво, якого запаху, масштабу? Хіба варто про це говорити, якщо мова йде про тебе? Ну, добре, якщо тобі дуже цікаво – я розповім.
Цієї ночі, сидячи під письмовою лампою, я розповім тобі: якого кольору моє почуття. Я розповім тобі не просто про любов з філософської, релігійної, етичної, естетичної, еротичної чи ще якоїсь там точки зору. Я розповім тобі про…
Мені важко говорити… Можна я запалю? Так, “ні”, вибач. Я забула: здоровий спосіб життя, ми про це говорили, ти не палиш, я не палитиму. Я не палитиму.
Так от. Я розповім тобі про те, якого кольору, запаху і масштабу… моє почуття… до тебе. Бачиш, у мене вистачило сили духу це вимовити.
Я уявляю, що ти поруч. Боюся темноти, бо… Тому уявляю, що ти поруч. Відчуваю телепатично, що ти мене згадав. Погодься, такий зв’язок більш надійний, ніж той, що гарантують всі мобільні оператори, причому, разом узяті.
Ну, ось, ти поруч і… Я розповідаю тобі про те, чого не виразиш словами. Особливо, якщо говорити про палітру, хімію та одиниці виміру, намагаючись описати сяйво. Причому не просто описати фізичний процес математичними формулами. Задача складніша: потрібно описати щось інтимно-потаємне – словами.
З’їжджаю з теми? Вибачай. Просто трохи важко. Важко говорити з тобою глибоко душевно й відверто. Особливо, коли ти не дзвониш. Але ж ти думаєш про мене. Я це знаю. Мені то додає впевненості. З’являються сили щоби розповісти тобі все це, замість того аби тонути в сльозах. Ні, я не плакала через тебе. Я навіть не думала цього робити. Мої очі блищать від радості, що ти думаєш про мене, що немає телепатичного мовчання і ще… мені ненароком потрапила віїнка в око. Але це все – дрібниці. Я зосереджуюся на розповіді. Відчуваю себе Шахразадою, що розповідала казки своєму султанові першої ночі. Чому саме першої? Томущо тоді вона, мабуть, найбільше хвилювалася. Я хвилююся.
Моє почуття кольору морської хвилі. Тепер поясню й розкрию всю повноту цього відтінку в розумінні сяйва. Того сяйва, що порушує темряву. Боюся спати…
Ти любиш купатися, тому сяйво кольору прозорої морської хвилі розпеченої сонцем. Хвилі, що залишає на засмаглому тілі біло-солоний слід. Хвилі, яка вчить плавати й підносить вижче. Вижче до неба, до сонця, до Бога.
Небо, саме кольору морської хвилі, з перевагою голубизни, підпирали наші голови, коли ми познайомилися. Нас було лишень двоє і ми були найвищими, тому нам дісталася така почесна місія – тримати небо для інших. Звичайним людям це не під силу. А ми не звичайні. І якщо нас було лишень двоє, якщо ми разом підпирали небо, то…ми могли бачити лише один одного. Колір неба врізався в пам’ять й відбився в сяйві. А ще…
Твої очі. Вони теж кольору морської хвилі. Я помітила це, коли ми тримали небо, коли нас було лишень двоє, коли твої очі на фоні неба виділилися зеленуватим відтінком. Ще… Пам’ятаю мить, коли небо потонуло в твоїх очах. Тоді так стало спокійно, легко, не самотньо. Тепер мені було з ким тримати небо.
Ти зрозумів про колір, чи подати люстерко?
Запах. Його величність запах. Знаєш, з запахом буде складніше ніж з кольором. І причина не в самому сяйві. Сяйво є сяйво, якого б походження воно не було, колір теж важко було описувати. Причина навіть не в тому, що, наскільки я пам’ятаю фізику (якщо я правильно її пам’ятаю), сяйво взагалі не має запаху. Тобто виходить мені треба описувати те, чого апріорій не існує. Але ми забули, що це сяйво незвичайне, з загадковою природою та не зовсім дослідженим джерелом живлення. І в нього є запах! Я не пам’ятаю хімії, тому обійдуся без формул, сподіваюся ти мене зрозумієш.
Запах свіжого повітря пронизаного співом пташок. Змішаний запах чудодійних трав, лікарського зілля та бур’яну. Запах ніжно рожево-листкових троянд, прикрашених краплинкою роси. Запах дощу, який щойно почався. Запах вечірніх сутінків наповнений сюрчанням коників. Ці запахи перемішані й з кожним новим спалахом сяйва, вони грають веселкою невідомих хімічних сполук. Веселка вражає своєю милозвучністю, гармонійністю та плавністю переходу.
Рідше вчувається ледь вловимий запах вишневого цвіту розбавленого гудінням хрущів і п’янких поцілунків, ранкової кави і свіжих тостів, ялинки і мандаринів; запах мрії.
З масштабом найважче. Тут у мене немає слів, немає емоцій – є всепоглинаюче сяйво. Ніби й знаю багато одиниць виміру: дюйми, кілометри, гектари, карати, паскалі, оми, ампери і ще багато інших, а от потрібної одиниці, мабуть, просто не існує. Це сяйво, що зараз наповнює мою кімнату, не хоче перетворюватися для того аби його можна було б виміряти. Воно – без вимірне, воно – всепоглинаюче, воно – вічне.
Не знаю який у мене словниковий запас під час висловлення почуттів, але, думаю, загальне уявлення про це сяйво ти таки тримав. Можливо не таке глибоко пізнавальне як тобі того хотілося б. Можливо не таке пробиваюче до мозку кісток, як то відчуваю я. Та тепер тобі відомо точно: в моїй кімнаті є сяйво. Це сяйво заважає мені спати! Воно тривожить не лише своїм яскраво-сліпучим світлом, не лише божественно неземним кольором, не лише всепоглинаючим масштабом. Це сяйво найбільше тривожить мене тим, що я не знаю як його вимкнути.
Підкажи, як вилікуватися від закоханості?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216818
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.10.2010
Небо. Глибоко при глибоко в його серцевині - слова. Сірими плямами зведено питання: а чому не йде дощ? І дійсно: небо було затягнуте смутком, клубилося хмарами, на землю ніби впав темний іній сірості. В повітрі вчувався легкий вогкий запах... запах дощу... дощу, якого не було.
Вона сиділа на балконі. Погляд тонув десь далеко вгорі Душу й тіло пронизувало все теж питання: чому не йде дощ? Випнула спину, простягла розгорнуті тендітно-ніжні долоні, ніби просячи у Бога, неба, Долі чи то в інших природних і надприродних сил краплини дощу. Краплини, яка би втамувала спраглість почуттів, відчуттів і емоцій. Краплини, яка би звернула всі голоси всих сил природи до суму. Адже, коли плаче людина - очищається її душа й серце від емоцій, що сподвижують на імпульсивні вчинки. Причому від емоцій, які призводить до ще більшого суму, тоді стає іще сумніше. Це за тої умови, коли сльози дійсно допомагають. Зовсім інша річ, коли з тобою плаче дощ, плаче земля, плаче природа, плаче всесвіт... Омити криваві ранки - сліди почуттів на твоєму серці - здається простіше. Сльози всесвіту злилися воєдино й стали живильною водою.
І вона це знала. Ні, скоріше вона просто вірила в це, бо знати такі речі не ворожено смертним. А ця звичайна дівчина з витягнутими вперед руками, розгорнутими долонями, порепаними від укусів губами, була простою смертною. Чекала дощу, який змочив її серце, запах якого витав у повітрі, але водночас руки якого, незважаючи на численність благань і бажань, не дісталися її долонь.
Тисяча мовчазних сліз, сотні молитв на різних мовах і з різною силою ммозайки релігій: "Дощу! Дощу!!! Дощу..."
Стиснула якомога дужче долоні й притисла до грудей. Плакати не було сили, а власні сльози здавалися підробкою газованої води уже без газу. Потрібні були сили, заспокоєння, смирення, прощення і... дощ.
Чи варта любов того, щоби з такою силою вимагати дощу?
"Ти варта кращого(!) Ти - та, яку шукав. Ходи за мною." Пелюстки ромашок підняли свої ручки, стрепенулися, усміхаючись білому пів-сонцю. Боже, такого ніхто й ніколи ще не казав. Пелюстки схожі з сонцем, на півмісяцем - вони також білого кольору. Як ми могли раніше не помічати її й обходитися й обходитися без щасливого взаєморозуміння.
"Хочеш, я приїду до тебе? Ти мені допоможеш? Адже ти знаєш, що саме ти, а не хтось інший здатен зробити мене щасливим." Голубі волошки розправили свої тендітні пальчики в різні боки, помітили свою однокориневість з небом, а, може, навіть і Богом, запишалися цим й заблищали від щастя.
Ти і я. А, може, просто одне ціле, назви якому ще не існує. Ми станемо винахідниками в цій галузі, винайдемо слово, що поєднуватиме в собі "ти" і "я", буде більш інтимним ніж "ми" й не потребуватиме пояснень. Люди дивуватимуться: це ж природно, чому ми не відчули це слово раніше? А ми пишатимемося тим, що саме ми, а не хто інший, видумали це слово, що саме ми, а не хто інший, досягли такого рівня, коли нам це слово Вищими... Ми варті того.
"Я буду завтра" Ця коротка фраза не справила такого лірико-романтичного враження на дівчину, що чекала дощу, не відбилася вона й на природі.
Все було банально просто. Зустрічні погляди. Сходи. Стукіт його підборів. Поцілунок... надто солодкий щоби не спокуситися, не надто п’янкий, але з відчуттям хмелю й просто коротким, щоб насолодитися ним.
"Я чекатиму" - в голос - "це не найемоційніший кінець, якщо це кінець" - про себе.
То був не кінець.
Простягаючи долоні до невблаганного неба, вона з жалем думала, що то був не кінець. Був ранок. Був його не отриманий, через погане покриття, дзвінок. Дві години чекання. Кілька фото. Перебита розмова. Смуток. Спина. Сльози. І... величезне привеличезне бажання дощу.
Вона сиділа ніби маг... ніби шаман... ніби заклинач... А насправді просто закохана... І молила в неба, Бога, Природи, Космосу, Всесвіту дощу. Дощу, будь ласка, дощу!
І пішов дощ. ЇЇ молитви розрізали небо, звільнивши шлях для теплих рятівних крапель. Дощ пішов, бо вона молила про це, бо передавали синоптики, бо хмари втомилися тримати таку шалену кількість води, бо... просто пішов дощ
Посміхнулася, розтираючи краплі по обличчю та волоссю. Радості просто не було меж й здавалося, що дівчина любила абсолютно все на цьому грішному світі й випромінювала щастя, рівноцінне сонячному блиску.
Крізь хлюпіт дощу почувся спів мобільного:
- Ти вийдеш за мене?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2010
Вона була маленькою офісною мишкою… Принаймні так почувалася... Хоча “маленька” та “офісна” – тихо сказано. Насправді, в суто фізичному розумінні, то був серйозний і гарно вмебльований офіс. Офіс обласної податкової інспекції(!). А вона, та, яка вважала себе маленькою та сірою – старший інспектор(!!).
Життя – бентежне. І де б ти не знаходився, в якому б супер-пупер вмебльованому та інформатизованому кабінеті не перебував – з-за моніторів та дисплеїв ноутбуків визиратимуть сірі “мишки”, зубасті “пацюки”, “хамелеони” та ще багато різновидів та гібридів тваринних характерів.
Суспільство ставить свої вимоги. І для того аби прогодувати сім’ю, доглядати стареньких, купувати іграшки – люди або прогинаються під перепони або прогризають їх викуваними із сталі зубами. Хто винен? Хто винен в тому, що це доводиться робити? Грати ролі, “натягувати” усмішки, казати те, що хочуть почути, в решті-решт, конфліктувати зі своїм “Я” внутрішнім та зовнішнім. Ніхто! Вибір завжди є! І навіть, якщо Ви пливете на підводному човні! Ви можете: або пристосуватися і прийняти умови мікро атмосфери (мікросоціуму) або набрати повні легені повітря, покинути човен і спробувати виплисти на поверхню, навіть якщо над Вами кілька кілометрів води й Ви ймовірно не випливете. Але ж вибір є?!
«Ці ж самі офісні обличчя… Як не хочеться йти на роботу… Бачити їх… тонути у фальші… Плисти за течією… Не-хо-чу! Що вибрати? Куди податися?
Минуле… Чужі поцілунки на тілі… Бажання поговорити, за яке платять… Одинадцять хвилин… Хочеться стерти з пам’яті… Чи навпаки, викарбувати їх будь-де, на видному місці, яскраво-червоним кольором. Щоб пам’ятати!
Щастя! Яке воно? Якого кольору? Віросповідання? Моно чи полігамне? Любов чи sex? Гроші чи рок-н-рол?»
Роздуми перервав голос. Її прізвище та ім’я. Цікавляться чи підготувала постанову за наслідками останньої перевірки.
Постанови, перевірки та кому, на фіг, це потрібно? Вони бояться: нас, штрафів, санкцій, перевірок та, навіть, телефонних дзвінків. А ми… знали б вони як боїмося ми… Правда в світі є дещо більше, чого можна боятися. Це не податкові органи, інші перевірки, міліція. Суд, штрафи, покарання, ув’язнення. Найбільше варто боятися самого себе. Боротися по обидва боки барикад – найважче. Або, коли ти між вчора і завтра. Ти, що спіткнувся і… обличчя в багнюці. Ти, який звикаєш до цієї багнюки. Не помічаєш її в дзеркалі. Сприймаєш як частину себе. Але в один прекрасний день твої очі, серце і душа прозріють. Багнюку захочеться змити. А разом з нею весь той бруд, пил, запах, що в’ївся, приріс і став частиною тебе. Та як? Як це зробити? Як згадати своє обличчя? Яким воно було до того, як одного разу ти спіткнувся та впав? Коли це сталося? Коли не було хліба? Коли вперше за гроші? Коли… І цих “коли” нескінченний ланцюг. Ланцюг, який хочеться розірвати, знайти початок й почати все знову. Все правильно. Адже я пам’ятаю яким було моє обличчя! Чітко пам’ятаю виразні красиві очі, що дивилися на мене з люстерка. Це було до того…
Вихід? Вихід! Шукати! Знайти! Вчинити вірно! Правильно! Справедливо! Чесно перед собою. Рідні й близькі (а вони є?) зрозуміють, мають зрозуміти. Адже це мій вибір! Мій варіант життя. Я не хочу більше почуватися в’язнем. В’язнем на волі. В’язнем без кайданів. Довічним в’язнем…
Потрібно розібратися, потрібен час, спокій. Звільнитися від кайданів…Позбутися пут… Зрозуміти себе… Знайти дорогу… Побачити майбутнє… Розібратися… Зрозуміти… Спокій…
Піду в монастир... Мабуть, в чоловічий....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216648
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.10.2010
І жили вони довго та щасливо… Чи не так закінчуються всі сучасні й не дуже історії (обов’язково так закінчуються казки)? А що робити, коли людина не сприймає цього щастя? Не може сприйняти, чи то пак відчути, щастя на повні груди! Не може, не зважаючи на численність зусиль, не лише відчути це щастя, а хоча би наблизитися до нього бодай на міліметр.
Історія такої людини відома. Розповім. Ця людина мала мрію, мала засоби для її втілення, мала можливість і… не могла ні на крок наблизитися... Ноги були ніби скам’янілими, органи чуття підводили, а люди здавалися прирученими хамелеонами.
Він бажано народився в сім’ї, що любила дітей. І хоча в нього не було братиків та/або сестричок про яких він мріяв (будучи малим, з цікавістю, тамуючи подих, пірнав в листя капусти з надією знайти там когось) – його дитинство було сповненим радості й веселощів. “Дай Бог, кожному таке дитинство, яке мав я ”, - одного разу злетіло з його вуст.
Мов за змахом чарівної палички Сніжної королеви, хоча в сучасному житті все набагато прозаїчніше, зіниці юнака перетворилися на дивний, нікому не відомий, чорний кришталь, а серце – на прозорий, гарно відшліфований, дорогоцінний камінь. Як могло статися, що такі неповторні, складні за своєю будовою, досконало виплекані природою органи були замінені на штучну підробку? Питання не мало відповіді. Цю зміну відразу ніхто не помітив. Мабуть і сам ВІН збагнув це не відразу. Просто щось кольнуло під серцем і ледь помітно сяйнуло в очах. То було відчуття миті. Наступної миті здалося, що попередньої просто не було – міраж.
В дзеркалі нічого нового, окрім звичного й лірично усміхненого обличчя, розгледіти не вдавалося. Недуг підступно діяв зсередини: блокуючи емоції й гасячи різнобарвність навколишнього світу. Блиск сапфіру, на відміну від штучних зіниць, був іще глибше захованим від людського ока, як і від, власне, хлопця самого, адже від зовнішнього світу його надійно боронили: м’язи, шкіра та одяг.
Він продовжував бувати серед людей, знайомитися з дівчатами й справляти на них гарне враження, але не міг головного – відчувати. Всі відчуття притупилися, навіть біль у пальцях від уколу голки вчувався ніби через віск. Лише троянди пахли так само як і минулого літа. І усвідомлення цього, хай маленького, але все ж таки радісного факту, народжувало його обличчю усмішку.
Мрія була великою й поступово розросталася: кохана дівчина, власна сім’я, затишний будиночок, дитячий сміх і… щасливе фото в рамочці. Мрія була… А віск з пальців чомусь не зникав.
“На горизонті” з’являлися гарні дівчата, які хотіли зустрічатися. Були спроби. Він вибирав керуючись логікою, з надією, що колись ця логіка перетвориться на почуття. Та дива чомусь ніяк не ставалося. Лише в короткі миті найвищого фізичного зближення й піднесення – здавалося миготів вогник, що колись перетворив його очі й серце на штучність. Він сподівався на те, що в один прекрасний момент цей вогник оживить і поверне до нормального функціонування його серце та зіниці, цим самим даруючи спокій і таке заповітно-наближене щастя. Мрії лишалися мріями. Трішки відсапавшись, намагався бути холодним, аби ніхто (хоча цієї миті мова йшла про конкретну людину, він все одно хотів, щоб це був й справді взагалі ніхто) не здогадався, що в нього на пальцях – віск… І навіть важко точно сказати чи боявся він саме цього найдужче, чи було щось іще, що могло би бути ще більш відвертим. Можливо, він боявся того, що людина, яка поруч помітить цей віск, огорне його долоні своїми, стиснувши якомога дужче руки, заплющить очі, шептатиме молитву і… не зможе нічого вдіяти. Він боявся бути приреченим на невиліковність його самотності.
Ласкаво пригрівало сонечко, легкий вітерець пестив шкіру, капелюх відгороджував його власний світ від людного пляжу. Відпустка, море, пісок. Він раптом збагнув, як же йому пощастило, адже зараз він має те, що можна назвати простим й водночас загадковим словом ЩАСТЯ. Він щасливий і… подробиці не важливі.
Потік думок привів його до того яскравого й переломного моменту… Згадалося та й навіть фізично відчулося так само як тоді… Потер скроню… Того ранку він відчув тиск дужок окулярів… З зором ніколи не мав проблем, навіть сонцезахисні одягав зрідка… Але того ранку… проснувшись, та ще не розплющивши очі… відчув, що скроні стискають дужки невидимих, але таких відчутних окулярів. На рівні підсвідомого чи то просто спросоння, жестом намацав ці стискаючі дужки і… жбурнув їх на землю. Серце не йокнуло, очі не кололо, але… сонце того дня світило яскравіше…
Думки обірвав голос:
- коханий, підводься обідати.
Підбігла маленька дівчинка з відерцем та лопаткою, сіла поруч на простирадлі і продзеленчала:
- тату, тату, а хочеш я тебе закопаю в пісок, ну, щоб тобі жарко не було? А то ти скоро на негра перетворишся.
На його обличчі з’явилася усмішка, він зняв капелюх, рвучко підвівся, підхопив дівчинку:
- ходімо обідати – мама кликала.
Мрія жива…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216478
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2010
Бути з тобою так важко...
Бути з тобою солодко...
Де відшукати спокою?...
Як не втратити голову?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213857
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.10.2010
У твоїх руках, твоєму кроці...
Є щось таке, чого на очі...
Не просто комусь... Ба, навіть собі...
Лише розчинюся у світлій журбі...
У тому, щоби додолу твоєю...
Хоча би на мить... Хоча б однією...
Секундою просто схрестити вуста...
Нема чогось надто - віра проста...
Ти - мені, я - тобі... і досить.
Тепла у сонця земля попросить...
Вийди до мене, у мрії приснись
Йтимеш вулицею - озирнись...
Я пам\"ятаю, я не забула...
Силует коханий у серці згорнула...
Пам\"ять, надія і гарні хвилини...
Як сумно - дістану й поділюся ними...
22.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213828
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.10.2010
Мене розтавшу лишиш на вагах...
Палких поезій, пристрасних цілунків...
І в той момент, коли не вдержусь на ногах...
Вино у серці розбавляєш трунком...
Я віддаюсь... Я віддаю тепло...
Зігріті помисли і зцілені тривоги...
Все у минуле - то уже було...
А далі - ми і лиш одна дорога...
Розплющу очі - у руці - рука...
Без слів тут зрозуміло... та гадаю...
Що бляклим виглядає почуття...
В полоні фрази: "Я тебе кохаю."
13.09.10р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210724
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.09.2010
* * *
Палахкотіння доріг...
Туди не треба іти...
Переступивши поріг...
Я буду там, де і ти...
Я всі дороги пройду...
Зірки покажуть той шлях...
Де ти сказала: "Я жду..."
Де не з"їжатиме дах...
Твої обійми - то рай...
І я у ньому живу...
Моє ти серце стискай...
З тобою ми наяву...
Приспів:
Ти - найкраща у світі...
Чарівний погляд мені...
Так, для мене одного...
На святій землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205426
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.08.2010
Щирі очі напроти....
Більш ніж можуть сказати...
Разом...
Зорі вночі для місяця...
Вуглинки багаття...
Дотик...
Концентрація емоцій...
Серенади думок...
Стукіт...
Твого світлого серця...
Юної душі...
Вперше...
29.07.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203389
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.07.2010
* * *
Біль без твоєї любови…
Стогони сухої землі…
Я опускаю брови…
Але я не плачу, ні…
Витримка – лиш залізною…
А катування – німими...
І з середини слізною…
Іва поділиться ними…
Холод тремтячого тіла…
Ртуть покаже підвищення…
Хоча цього не хотіла…
Та заслужила прощення…
Чекання є варіантом…
А може життю не варто…
Ставити автоматом…
Перед самим стартом – п’ять?
23.09.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201198
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.07.2010
Чекання як варіант життя
А, може, просто прости
Я не шукаю сум’яття
Я шукаю… А ти?
Довго течуть хвилини
Краще, а, може, гірше?
Я не шукаю людини
Я шукаю рідніше.
29.03.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2010
* * *
Абстрактне… Незриме… Незнане…
Хаос маленького світу…
Колись тебе всюди шукала…
Сліди малого повіту…
І мрії збудовані храму…
Згодом – млою розпорошилось…
Мале дитя шукало маму…
… Ми з тобою не залишились…
Друзі в щирості різні…
Мін’юст свої дає накази…
Я фарби тінь торкаю… Пензлі…
Барви яскраві не відразу…
Душа ще з дерева не злізла…
Хоч тіло вже блукає містом…
Рука Твоя була залізна…
Такою як і років двісті…
5-9.04.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199833
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.07.2010
Апостроф у серці…
Чи, може, то кома…
Мені так здається,
Що все невідоме…
Розкрийся до мене…
Своїм невідомим…
Я буду для тебе…
Твоїм тихим домом…
Апостроф чи кома?...
Будень чи свято?...
Залишишся в дома?...
Будеш від’їжати?...
Тире для акценту…
Звуки-знаки – словам…
Принцесі – карету…
Та тебе не віддам(!!!)…
15.03.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2010
Любов на папері…
Слова – у думках…
Хоча не Люк Перрі…
Та ти в моїх снах…
Багато емоцій…
Минулий вже час…
Ти був найкращий…
Та час не про нас…
Забути… забути…
Забути усе…
Загублені ноти…
Вогонь віднесе…
Любов на папері…
Не твої листи…
Ти моїй манері…
Любити прости…
28.01.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2010
* * *
Порожня кімната…
Без тебе дощі…
Народжені люди….
Хтось у плащі…
Акцент в невідоме…
Шукаю контекст…
Ти зараз не в дома…
І це також хрест…
Акорди чекання…
Пальці болять…
Без тебе займання…
Свічі вже сплять…
Весна подарує…
Себе небесам…
Коли побачимось…
Будеш не сам…
25.01.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2010
* * *
Ти так мало про мене знаєш,
Ти в словах хоч вловити своє
Мені байдуже де буваєш,
Бо я знаю: моє є моє.
Феєрверків звичайна будність
І звичайні права як права.
Я для тебе створю байдужість,
Я для тебе завши жива.
Колосок як зернина в полі –
Пломінь сонця сьогодні для нас.
Ми не будем шукати Долі
Як вона відшукає нас.
Хаотичність піску і часу
Буде так як захочеш ти,
Я одягну найкращу прикрасу,
Щоб мене… міг… знайти…
16.11.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2010
* * *
Покажи мені свою любов,
Не ховай її за смутком в очах,
Гарячіє у жилах кров
І ти думаєш: може птах
Крадькома твій погляд розгадаю
І “Що далі?” стримаю в душі
Ти не квапся й я не поспитаю
Перший крок робити не спіши
Ми виходим на одній зупинці:
Мені в суд – тобі в прокуратуру
Я знаю: щастя нам всміхнеться,
Як побачимо любові ми натуру.
Мені майже нічого додати
Просто хочу знову погляд твій
Ти так гарно вмієш сумувати,
Що й мені не сумно, що не мій.
5.05.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2010
В уяві малюю твої сни,
Вони корольоровопрекрасні.
Це наше єднання – засни
І сни най присняться щасні.
Твоя туга - в озерці думок,
Доторкнутись б до неї руками
Й зруйнувати її в порошок,
Що нещасними робить віками.
Ти хворий? – живою водою зцілю
Ти мерзнеш? – зігрію вітрами
Ти спраглий? – любов’ю тебе напою
Люблячими ніжними вустами.
5-6.01.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2010
* * *
Твій спомин мене огортає…
Думки – прудкіші за час…
І там, де мене немає…
Мороз намалює нас…
Сніжинками в верховітті,
Кружлятиме заметіль
Я в тому і в цьому столітті,
На перехресті вітрів.
Вчувається гілки шепіт:
“Ви разом завжди у снах…”
І журавлиний клекіт:
“Шкода, що сни в небесах…”
Я тобі… ти мені снишся,
Розплющивши – немає сну,
Голос ледь чутно – молишся
…пошле тобі мене лиш одну.
12.01.07р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2010
На сходинку вище стоїш
Слова і в погляд питання:
Вірно, не вірно? – скажи ж –
Виконано завдання?
Твій погляд - криштально німий
Боюся із ним зустрітись
Хоча… крути не крути
Очам немає де дітись.
Крадькома… тоді збагну:
Багатослів’я твоє німе
Не встигну сказати, бо йду
Та ти не жалій мене.
Усмішка на згадку – бувай
Наша остання розмова,
Може, мене пам’ятай
Й мої одиниці слова.
1.01.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2010
* * *
Оголені почуття...
Ніжність твоїх алей…
В теорії ще не твоя…
Хочеш, мене забирай…
Крихти від твого щастя…
Космос моїх думок…
Знов опадає листя…
Роблю на зустріч крок…
Бачиш, у небі зорі?...
Щастя судилося їм…
Жовте колосся в полі…
І ти точно будеш моїм…
Очі в очі і руки в руки…
Ми на завжди отак разом…
Ні, не бачити нам розлуки…
Адже щастя судилось обом…
10.12.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2010
Твої руки торкалися струн…
Огортали її так ніжно…
Ніби десь в глибині чули стук…
Або бачили стан її грішно…
Відбиток із диму – вдих…
Нагорода від тебе за голос…
Кілька митей з тобою вдвох…
Проростає любові колос…
Хочеш на неї тату…
Й щиро його малюєш…
Та зрозумів не ту…
В голосі потім почуєш…
Твої руки торкалися струн…
Тепер я торкаюся їх…
Твій подих, а також сум…
Мені залишивсь на них…
30.12.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2010
* * *
Павутиною сірий сніг
Загортає твої сліди
Я по тебе згадаю – гріх?
Я тебе відпускаю – йди!
Дощ в обличчя і сніг у спину,
Хуртовину лиши собі.
Згадаєш мене милу,
Згадаю тебе в журбі.
Тобою плакатиме зоря,
Пестячи коси берези,
Сльози бруньками впадуть і я
Без тебе замерзну.
Павутиною сірий сніг
Загортає твої сліди
Я без тебе сумую – світ
Без тебе порожній – прийди!
7-8.02.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2010
Подаруй мені свої думки,
Покажи мені свої сягання,
Розірви на дрібні шматки,
Що збудоване не для єднання.
Хочу знати яким ти є
І яким також можеш бути
Хочу справжнє знайти твоє ”Я”
І його до кінця осягнути.
Адже це так важливо нараз,
Щоби разом з тобою бути.
Я залишу для тебе екстаз
Самотності, що не збагнути.
Сам на сам і лишень зі мною
Осягнеш ти своє призначення.
Відпускаючи руку рукою
Тихо мовиш: “Бувай! До побачення…”
27.12.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2010
Зелений коник…
Стеблинка трави…
Прудкий на дотик…
Не йде з голови…
Життя буяє…
В маленькому тільці…
Тебе доганяє…
Хоча й без крильців…
Обережно ступай…
Хвилинка трави…
Коників рай…
Його не лови…
Це така ж сама…
Жива країна…
Хоча має й в інший…
Бік він коліна…
15.12.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2010
* * *
П’ю "Колу" без тебе…
Закид за горизонт…
Доєднуйся…
Сполоханим емоціям…
Дати знак куди…
Вірно…
Думаєш про мене…
Думаєш про нас…
Думаєш…
Розкриті обійми моїх…
Дверей і серця замки…
Приїжджай!
01.11.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194769
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2010
* * *
Корекція життя…
Уламками світла…
Боляче…
Усміхаючись сонцю…
Глушу байдужістю…
Сни…
Розчинюся в безодні…
А хочеш в тобі?...
Милий…
Ти просто існуєш…
І я це знаю…
Слава…
Я буду чекати…
Моя душа у твоїй…
Кишені…
Запасів і смутку…
Будемо щасливими…
Разом…
02.10.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194768
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2010
* * *
Не знаєш, що відповісти
на мої листи?
Перетвори їх на попіл…
Пробачу…
Не зберешся зі сміливістю…
Набрати заповітний номер…
Вимкни…
Живучи в своїй «черепашці»…
Мріючи про ласку сонця…
Не постарій…
Бачу тебе надто глибоко…
Хочу розділити сльози…
А ти відвертаєшся…
05.11.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193923
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2010
* * *
Я не такий…
Мабуть, знаєш…
Вагаюся…
Так далеко й складно…
Коктейль з невідомого…
На двох…
Просто чекай…
Відкриваючи душу…
Небесам…
Спокійно долаючи…
Відстань і сумніви…
Зустрінемося…
15.09.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193922
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2010
* * *
Твій телефон забувся мого…
Ліричні звуки…
Пишу вірші…
Подзвониш-не подзвониш…
Хочу забути…
Без номера…
Була для тебе чи ні…
Варта кращого та не…
Тебе…
Кращого?! – Тоді ко(чо)го?!...
Покажи мені краще…
Пригорни до…
25.07.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193784
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2010
* * *
Шаленство п’янкої ночі...
Так ніхто не гадав...
Подумай...
Спиною сидячи... простір...
Пропалені бажаннями мрії...
З’єднати...
Потоки піску і смутку...
Хаотичність всього і всяк...
Дорослішай...
Закоханість до стійкого спокою...
Вибрики десь не сьогодні...
Ти – мій...
11.07.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193700
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2010
* * *
Чужа наречена…
Для тебе чи для нього?...
Для себе?!
Загубитися й знайти…
Те, що ніхто не знав…
Ніколи…
А вибір залишався…
Насправді глобальними…
Думки…
І прийде спокій…
Тобі, мені і для нікого…
Звичайно…
10.08.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193350
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2010
* * *
Прийди до мене дощем…
Постіль зігрію снами…
Напиши, благаю, мечем…
Серенади сирими словами…
Я залишу для тебе вуста…
Їх відбиток на дні бокалу…
І світанок народить… роса…
Черевичок принцеси балу…
Ми удвох і всі сили космосу…
Не завадять бути мрійливими…
У твої… ногою босою…
Черевички… і буду щасливою… ;)
14.10.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193349
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2010
* * *
Ти будеш зі мною?...
Чи просто залишишся у снах…
Чекаю…
Уже не оригінально…
Пасати прозовані вірші…
Для тебе…
Ти хочеш наважитися…
Бути дорослішим ззовні…
Серця…
Лишається пораненим…
Скованим болем…
Що…
Маю зробити для того…
Аби забило ключем…
Для нас…
Наших снів і мрій…
Виплеканих свідомістю…
Зігрітих…
Теплими ніжними поцілунками…
Настане весна і літо…
Перетікають…
Омріяне здійсненне…
Незважаючи на перепони…
Щастя…
05.05.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192898
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2010
* * *
Сумно на душі…
Без тебе дощі…
Потоки води…
Смутку…
Ти просто іноді…
Пробиваєш бутон…
Забутих мрій…
Захриплих благань…
Загублених….
На краще…
Лише звикаю…
Забувши усе…
Вітер із півдня…
Голос…
Спомин…
Який ти?
Ще пам’ятаю…
Не за була…
Більше в уяві…
Більше у мріях…
Знаю також…
Живу у твоїх…
Мріях…
Хоча всіма силами…
Позитивного русла…
Гониш хутчіш…
Думки про мене…
Про нас…
Про те, чого…
Гониш…
Потім прокидаєшся…
Серед ночі…
З думкою про те…
А що якщо правда…
Варто…
Може зустріти…
Світанок разом…
Зорю…
Долю…
Ранком розсіються…
Якби нам оселитися…
Десь посередині…
Мрії й реальності…
Можна було б не боятися…
Що мрії не збудуться…
Що ми не ідеальні…
Ми…
Разом…
В одному вимірі…
29.01.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192897
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2010
* * *
Ти розбудив те, що не тане…
Ти розбудив те, що не прокидається…
Ти розбудив…
Мене полонять думки, мрії, емоції, ти…
Виплеканий серцем, зігрітий душею…
Створений…
Світ – лише для нас двох…
Ніби Адам і Єва в сучасному…
Натхненні…
Жити… Творити… Продовження…
Чогось казково-реально-фізичного…
Буду з тобою…
16.10.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192715
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2010
* * *
Ти пам’ятав мене один день…
Я пам’ятаю одну…
Ні, не хвилину…
Вічність… Марную чеканням…
Знаю, що мовчатимеш…
Назавжди?...
А я так хочу…
Ти подаруєш Надію?…
Яка не помре…
25.07.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192714
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2010
Навіщо я у твоїй душі?...
Без мене там не ідуть дощі...
Однаково...
Або я, або інша, або...
Просто пусте табло...
Не...
Написано хто і звідки...
Я для тебе, а ти для лебідки?...
Зрозуміло...
Немає контексту...
Щоб писати порожні тексти...
Нідочого!...
29.05.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192541
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2010
* * *
Хочеться з тобою…
Бавитися зірками…
І…
Кольорові сни ділити…
Навпіл чи четвертинками…
Мені досить…
Лише шматочок твого…
По-справжньому гарячого…
Світиться…
Любов’ю грішитиме світ…
П’янкими цвітуть троянди…
Для…
Лише пошепки, ледь чутно…
Промовляють очі…
Слова…
18.08.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192370
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2010
* * *
Віртуальність нашого світу…
А, може, саме такий – реальний…
Для двох…
Не напрягаючи один одного…
На одинці своїх страхів…
Переборюючи…
Минуло-невдалий досвід поколінь…
Зішкрібаючи, запекло-застиглу…
З сердець…
Мабуть, настане той час…
Якщо він взагалі існує чи минає…
Коли…
Не тільки світ віртуальний…
Поділимо між собою…
На трьох…
27.02.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192364
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2010
* * *
Зігріти теплом орхідеї...
Очі і губи твої...
Навіки...
Чекаючи простого дзвінка...
Телефон клято мовчить...
Озовися...
Спільні, забуті поранку, сни...
Засліплені сонцем...
Щиро...
Хочеться твого погляду...
Як цілющий ковток...
Лю...
11.07.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192220
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2010
* * *
Стукіт у скронях... пульс...
Сто двадцять і більше...
Спочивай...
А я не можу без тебе...
Хоч трішки побудь у думках...
Зі мною...
Клятий телефон...
Головне не телепатичне...
Мовчання...
Обіцянки солодять душу...
Мозок – холодним душем...
Твої слова...
14.07.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192218
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2010
* * *
Замок з піска...
Одному тобі...
Мрії...
Ніжністю розуміючи...
Кольорові сни...
Тобоподібні...
Розгадати заворожене...
Стіни твоїх думок...
Розкрийся...
А я просто чекатиму...
Відкриваючи душу...
Небесам...
03.07.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192025
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2010
* * *
Промінь в очах твоїх щирості…
Дужче притискаєш її в той час…
Дивишся на мене…
Ти був завжди нерозгаданим…
Медична книга латиною…
Як…
Тепер я бачу щирою українською…
Що промовляють очі…
Твої до мене…
Келих вина пробиваючи…
Відвертість спогадів…
Взаємно обізнаних…
Прощання із “До побачення”…
Переповнена чаша твого…
Кармічного співчуття…
02.06.08р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192024
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2010
* * *
Блаженний спокій…
Передсмак поразки…
Нашого почуття…
Його не було?...
Боїмося зізнатися…
Самі собі…
Ні! Воно справжнє…
Стукало в двері…
Наших сердець…
Ти не відчинив…
Ігнорував стук…
Може передумаєш?...
18.09.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191807
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2010
* * *
Не пропонуєш варіантів...
Від рішення залежить...
Шанс...
Один на мільйон...
Омріяний поцілунок...
Нав*язливо...
Твої вуста на відстані...
Витянуті долоні просять...
Пощади...
Ні порятунку, ні жалю...
Лише пристрасно-піднесені...
Імпульс...
Що манить в пекло...
Обіцяючи рай насолоди...
На землі...
24.05.10р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191784
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2010
* * *
Те, що з’являється в пам’яті,
Коли народилася мрія…
Папери лишу зім’ятими,
В поміч Діва Марія.
Твій образ… Ти просто існуєш
За тебе часто молюсь.
Колись я тебе намалюю
І, може, колись приснюсь.
Дороги… Акваріум… Космос…
Твій погляд не можу знайти…
То все є насправді просто –
Там, де існуєш ти.
Те, що з’являється в пам’яті,
Коли розсвітають мрії
Щастям, мабуть, зоветься,
А за вікном сіріє…
15.11.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191429
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2010
* * *
Я знаю, – світ любови не для нас
І не для нас його химерні квіти.
Як було добре жити без прикрас
І як шкода, що то не наші діти…
Я покажу тобі нутро –
Прийдешніх буднів істину дорогу,
Я розкажу насправді як було
І як хотілося зробити для народу…
Я скину маску з тисячі облич
І ти побачиш їх потворність милу,
Я покажу душі своєї дно
І розкажу, як я колись любила…
Я хочу мати істини каркас
І хочу жити лиш в реальнім світі.
Я знаю – світ любові не для нас,
Але як хочеться у ньому жити…
17.11.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191427
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2010
* * *
Світ жорстокий і майже немає…
Що колись запанує добро
Злість і фальш людські душі
вкриває,
Сонце щирості обрій знайшло
В усіх усмішках – нотка
байдужості,
У очах відчувається скло
Де ви були живими, люди?
І коли це життя було?
За любов’ю ховається пристрасть,
А за дружбою геть нічого
Не підходь до мене так близько,
Якщо погляд твій є полова.
Лишень сонце нам світить справжнє
Й найщиріше співають пташки,
Може день той колись настане,
Коли щирими я і ти…
29.09.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191416
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2010
* * *
Дощ по обличчю…
Краплі в калюжу…
Сніг парасольок
Радує душу…
Тиснява вулиць….
Холод дощу…
Поглядом душу…
Грій – відпущу…
Трошки грязюки…
Трошки страждання…
Цей дощ на довго…
Він – не останній…
Я не замерзну…
Я – не така….
В твоїх долонях…
Моя – рука…
29.09.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191415
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2010
* * *
Хоча би на мить…
Зануритися у твої обійми…
Відігрітися…
Заплющити очі…
Спустошити пристрасть…
Випити…
Дна не простежується…
Коктейль смутку-пристрасті…
Необхідність…
Сидіти на роботі…
Томитися спрагою…
Бажання…
І що вдієш? Коли…
Відсутність другої чаші…
Щоби…
Поділити навпіл і напитися…
Напоївши когось…
Небайдужого…
27.02.2010р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191229
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2010
* * *
Ти десь далеко і… близько…
Твої думки – на столі…
Розказуй…
Чи просто жалуйся…
На політику, погоду…
Політ…
Моєї фантазії закінчується…
Де починаються спільні…
Мрії…
Кожної весни – однотипні…
Кожному – по парі…
Кожен…
Притягує до себе і прагне…
Щоби його зрозуміли…
Без слів…
27.04.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191228
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2010
* * *
Холодна стіна…
Обличчя води…
Сьогодні одна…
В вічність сліди…
На камені знак…
На серці рубець…
Щось зроблю не так…
Іще не кінець...
Гарячі серця…
Усмішка небес…
Тобі до лиця…
Сліди обереш…
На тебе чекаю…
Холодна стіна…
Ти прийдеш, я знаю…
Та – зараз одна…
15.10.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191058
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2010
* * *
Ранок без тебе(!) –
Сумно… Сліди…
Може це сон був,
А може це ти?...
Подумки прошу:
- Залишся, не йди,
Бо на світанку –
Лише сліди.
20.10.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191057
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2010
* * *
Кидані в папках думи…
Степлер скріпив вчорашнє…
Завтра – буде, не думай…
Навіть, можливо, краще…
Пошук в Неті і всюди…
Тонка байдужість зіниць…
Поруч живуть теж люди…
На допомогу не клич…
Сходи… Ліфти… І ґанок…
Гнізда… Але не мої…
Я загубила ранок…
Кава твоя на столі…
Знову сходи маршруток…
Шум весняного плоту…
Серед чужих і курток…
Я шукаю роботу…
21.03.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190449
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.05.2010
* * *
Призма зелених стікл…
Справжність несправжнього
світу…
Чаю чорного стік…
Каву залишу відкриту…
За окуляром - ти…
Смарагдова тінь на мені…
Може нам не рости?…
Чахнути лише у тіні?…
Скинути їх на низ…
Зрячим тебе зустріти…
Спільних між нами рис…
Ниточку лиш розжаріти…
Є океанський бриз…
Нові хмаринки поруч пливуть…
Скинь окуляри вниз!
Зрячим тобі тут путь!
2.05.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190205
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2010
Жагучою спрага зіниць…
Віддай мені свої сльози…
До сонця лежу горілиць…
А сняться лишень морози…
Крихтина терпкої сльози…
Розпити б її з тобою…
Не буду між нами лози…
Ні в старості, ні з росою…
Роси-сльози збиті разом…
Сушили пестячи очі…
Ми щасливі були тузом…
Не знали, що сни зурочі…
Щастя завжди та всюди є!...
Поділися зо мною сльозою…
Я витру обличчя твоє…
І вмию тебе росою…
5.05.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190201
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2010
* * *
Криптографічний дощ…
Стомлені наші душі…
В темінь мовчання – що ж…
І на сумління – миші…
Порізну у кутках…
Просто різні мережі…
Вірш тобі на шматках…
Вірус… Файл… Обережно!…
За підвіконням – дзвін…
Краплі твоєї душі –
Стук до мого… та він…
Десь загубився в дощі…
Новий мій есемес…
Звуки розсіяних мрій…
Я зрозумію дресс…
Мовчання ти зрозумій…
25.09.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188138
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
Багряна пристрасть думок…
Листя сяйної тиші…
В горлі застряг колосок…
Будеш снідати суші?
Відпити співу пташок…
Бігти у снах на роботу…
Вибору знати димок…
Стрибнути з парашуту…
Знову твоя дороѓа…
В дзьобі нестиме додому…
Ласий шматок пирога…
Лише тобі одному…
Пристрасть багряних думок…
Крізь інтимного світу…
Очі заплющ – холодок…
Тілом твого повиту…
3.05.07р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188136
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
Я буду з собою відвертою…
Не боятимусь тебе любити…
Навіть, якщо не назавжди…
Навіть, якщо з цим жити…
Твій погляд святіший за ранки…
Він в пам’яті й десь на яву…
Можливо, з тобою коханки…
Я просто тобою живу…
Ти – сокіл у синьому небі…
Повітря гірських берегів…
На небі зоря єдина…
Колись своїм “Я” зігрів…
Думки відчуєш, напевно,
Крізь погляд мій крижаний…
Я не зроблю крок впевнено…
Очами благаю ЗІГРІЙ…
6.12.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188092
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
* * *
Я чекаю твого поруху,
Аби сколихнути мовчання,
Я чекаю твого посміху,
Щоби впевнитись – не остання.
Най ідуть із неба розмитими:
Байдужість розбитих надій
Розгорни шматок зшитими
Білими нитками мрій.
Вітер північний розшолушивши
Проникне до моєї шкіри,
Моє серце трохи втомившись
Не втратить твоєї довіри.
Стою на уламку розрухи,
Шукаючи, дивлюсь у даль:
Лишились живі крихти,
Чи лишень сама печаль?
24.11.06р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188091
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
* * *
Губи були палко бажаними…
Хоча твої очі любили її… Колись…
Ти казав: “Прийде інший…”
Кохала тебе чекати…
Мовчання палких долонь…
А ти не умів робити висновки.
Мертва байдужість осені…
Кроки у слід не тобі…
Розгубилася…
Ранок… Телефонний дзвінок…
Ти дзвонив з невідомого…
Невже будемо разом?…
Поворот… Твої поради…
Улюблений, наглухо забутий голос…
Вона… К бісу все!... Щаслива…
23.03.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187890
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2010
«Ти будеш зі мною завжди?» - Ледь чутно шепотіла вона, не послаблюючи обійми, й лише мізер віднявши свої вуста від його обличчя, на відстань кількох міліметрів, так, щоб між їхніми тілами могли вміститися слова, і знову притиснулася до його щоки, ніби вони взагалі були одним цілим.
У відповідь почувся важкий подих, мужні й сильні руки міцніше огорнули прилинуте до нього тіло: «ти ж знаєш…»
«Не кажи нічого…» - Спинила п’янким поцілунком. Поцілунок заглушив, затопив, накрив хвилею пристрасті… хвилею несамовитості… хвилею блаженства… Кожен дотик дарував, до цього незвідане відчуття… Здавалося, що раніше вони взагалі не знали: що таке плотська любов. Відлуння його пальців на тілі дівчини озивалося такою палітрою почуттів та емоцій, що складалося враження ніби все її тіло складала одна величезна ерогенна зона. «Не кажи…» - В забутті, несамовито, на межі реальності й поза реальності шепотіла вона. І уже не знала: шепочуть її губи чи стони бажання з її грудей покривають час і простір навколо.
«Боже, яке щастя – відчувати його обійми, - десь, крізь божевілля пристрасті пробивалися раціональні думки, - як про це багато мріяла… нарешті…»
В певні рідкісні моменти їхні губи роз’єднувалися й було чутно її заповітне: «не кажи нічого…» Воно звучало так пристрасно й несамовито, ніби мало слугувати якимось магічним закляттям, що врятує світ чи, принаймні, цих, божевільно-бажаючих один одного, людей від загибелі.
«Не кажи…» - задихаючись, хапаючи повітря, знову народили її вуста.
- Я знаю як дарувати тобі задоволення, тільки дозволь, - його голос звучав так солодко лише тоді, коли він говорив переповнений коханням. – А потім будуть наслідки про які ти так мріяла. Дозволь…
«В голові пролетіло: любий мій, о якби тільки це було можливим… якби…»
- Я хочу тебе поцілувати… - так само несамовито, пристрасно і приречено на кохання озвався її голос.
Час занурений у пристрасть… Час без повного фізичного, але цілковитого душевного поєднання… Поєднання непоєднуваного… На межі дозволеного й табуйованого… Існування поза реальністю… Життя із пристрасті… Часу не існує… Простору немає… Є він… Вона… Пристрасть… Рамки стерті… Заборон не було… Боже бережи… Віддатися в руки… Богу чи коханому… Трансцендентна… Лю…
- Ти на вершині уже більше двох годин. - Його голос пробивався крізь хмару несамовитості.
- Що? – Вона чула слова, але не розуміла їх.
- Ти на вершині більше двох годин, - м’яко і ніжно повторив він.
Тіло її продовжувало танути під шершавими руками, а мозок був сп’янілим від мрії, що збулася і лише за третім разом їй вдалося зрозуміти контекст його слів.
- Я довіряю тобі… - І знов провалилася в п’янке солодке заборонене небуття чуттєвої любові.
Не хотілося абсолютно нічого… В раю не немає бажань – лише задоволення…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187884
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2010
* * *
Там, де ти – рай…
Я живу…
Не реально далеко…
В іншому емоційному…
Крізь біль і застиглу…
Хочеться Лю…
Не відчуваю дотику…
Струни твого серця…
Настане весна…
Можливо літо...
Моєї душі…
Тала крига…
Забудеться, що було…
Полонить нинішнє…
Ейфорія реального…
Екстаз…
20.11.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187713
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2010
* * *
Ти будеш завжди невід’ємною…
Прірва між сьогодні і завтра…
Контекст…
Лишається скаламутити…
Гріховні помисли-сни…
Вирвати…
Зі свого серця квітучу…
Ту, що п’янить, зваблює…
Нестримно…
Мої флюїди до тебе…
Губляться в лабіринтах заборон…
Любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187707
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2010
* * *
Концентровані тобою…
Кілометри думок…
Лише про…
Доросла до риски…
Навчилася бути…
Лю…
Зупинитися назавжди…
Обійняти тебе…
Все…
Необхідне для тебе маю…
Твої обійми…
Оргазм…
06.09.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186775
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.04.2010