Nana

Сторінки (1/9):  « 1»

Етот мир

Етот  мир  так  ограничен,
Необьясним,  жесток  и    безразличен..
Душа  покидает    мир,  земную  оболочку!
Конец!  Не  остановлюсь  ни    перед  чем,
Я  ставлю  точку...
Нeт  рядом  ярких  красок  жизни  наяву,
Только  душевные  невзгоды,
И  ты  не  нужен  никому...
Много    фальши,  лжы,  предательства,
Ярко  блещут  гнустные  улики,  доказательства...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191056
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.05.2010


Николаю…

Он  был  умен  не  погодам.
Не  обмануть  его  ничьим  словам.
Талантлив,  щедр,  великодушен.
Обижен  жизнью  -  никому  не  нужен...
Честолюбив,  умен,  настойчив,
Все,  что  хотел  -  нашел,  заполучил.
Насытился  давно  уже  своею  властю,
Отбросил  все  -  прижавшись,  только  к  счастью.
Разочарован  в  привратностях  судьбы  и  ласки.
Он  жил  по  правде,
И  никому  "  не  строил  глазки"...
Когда-то  легко  поддавался  под  чужие  взгляды...
Теперь  же  он  -  источник  только  правды...
Приостановил  скорость  своего  пути,
Он  ушел  спокойно,  не  сказал  никому  "прости"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189026
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010


Смерть.

Смерть…Слова  пусты,  как  ветер.
Никто  на  Вселенной  и  не  заметил.
Оборвалась  нить  жизни  и  смерти,
Как    будто  мрак  и  только  босые  черти…
Закончилась  минута  прощания  и  сомнения,
Позади  улыбки,  горести  и  поражения.
Осталась  надежда,  вера    и  любов.
Сердце  больше  не  греет  горячая  кровь.
Мир  и    не  заметил,  как  тебя  уже  нет…
Снова  темный  вечер,  а  потом  рассвет…
Слезы  скатуются  на  мое  лицо.
Не  нужно  свету  попадать  в  твое  окно.
Никто  не  будет  ждать  меня,  как  ты!
Никто  не  отдаст  сколько  любви  и  теплоты.
Остыли  на  полу  твои  следы…
Глаза  ищут,  но  где  же  ты?
Мне  так  больно,  жаль  никто  не  знает.
Как  тихо  душа  твоя  тускнеет  и  умирает.
Терпкий  поцелуй  слетел  с  моей  руки.
Ты  сказала:  «  Прощай,  но  мне  нада  идти  ».
Смерть…Какое  жуткое  слово.
Омраченно  исчезает,  и  появляется  снова  и  снова.
Я  слышала  запах  ее  летал  в  пространстве.
Я  выгоняла,  она  ж  как  буд-то  прижилася  в  этом  царстве.
Подлетала  близко,  то  снова  удалялась.
Играла,  вертелась  и  снова  приближалась.
Садилась  рядом,  давила  на  жалость.
Победила,  забрала  тебя,  в  черную  мглу  окунулась!
Когда  я  на  секунду  всего  лиш  отвернулась.
За  это  ей  ненависть  моя  безвозмездно.
Играть  надо  правильно,  играть  надо  честно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184308
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.04.2010


Ще на той час я не знала.

Ще  на  той  час  я  не  знала,
Що  та  пісня  лебедина  на  вустах,
Я  тоді  лише  кохала,
І  подумати  не  мала,  чому  ти  весь  час  у  снах?
Переходив  мою  стежку  ти  частенько  на  віку,
Вишивала  я  тоді  мережку,  наче  пісню  довгу  як  ріку…
Вишивала  свою  долю,
Як  веселку  на  весні.
Добавляла  в  нитки  сльози,
Щоб  були  ті  кольори  рясні-рясні…
Шила  барви  я  з  ґатунком  раз-на  раз,
І  не  думала  ніколи,  що  наплачуся  я  з  ними  ще  не  раз…
Заплітала  косу  зранку,
І  вдягала  вишиванку.
Умивала  личко  свіжою  росою.
Та  ішла  тихенько  за  водою.
 А  побачила  тебе  –  то  розгубилася,
Не  отямившись,  водиця  та  розлилась!
Ось  чому  я  забарилася!
Мати  вдома  насварилась…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183472
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2010


Змагання…

А  ні    сльози,  а  ні  зізнання  -
Плакати  більше  не  буду.
Я  зрозуміла:  життя  -  це    змагання,
Прикрі  уроки  його  не  забуду.
Не    хочу  вертатись  в  жорстоку  реальність,
Де  доля,  як  болю  формальність.
Кому  потрібна  жалюгідна  віра,
Коли  Зникла  до  людей  довіра?
Зникають    посмішки  і  надії,
А  люди,  як  злі  чародії…
А  де  ж  добро,  для  душі  шукати?
Скільки  на  долю  свою  нарікати?
Я  все  зрозуміла  тією    весною:
Життя  –  це  не  лиш  милування  красою…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183448
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2010


Вибачай

Вибачай  зате,  що  покидала  коли  захочу,
І  верталась  завжди  до  тебе  щоночі…
Відверталась,    коли  спідкався,
Посміхалась,    коли  розлучався!
Ухилялась,    коли  пригортався,
І  втікала,    коли  ти  сміявся!
Кохала,  коли  ненавидів,
І  приходила,  коли  бачити  не  хотів…
Мовчала,  коли  треба  було  відповідати,
Розмовляла,  коли  треба  було  мовчати…
Вибачай,  що  ти  для  мене  сумнів  і  біль,
Я  в  натомість  для  тебе  п’янкий  твій  хміль!
Вибачай  зате,  що,  коли  ти  іншу  хотів  кохати,
Коли  іншу  хотів  пригортати,
Звала  тебе  щоразу  до  свого  серця,
І  іноді  зовсім  даремно,  не  сердься  на  мене,  не  сердься…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182638
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2010


Мовчяння тьми.

Мовчання  тьми  та  вітру  звуки,
Ніщо  не  віщувало  нам  розлуки.
А  час  пройшов,  і  зникло  все….
Куди  нас  доленька  несе?
Чи  розумієш  звуки  вітру
І  знов  розхлюпану  палітру?
Затихло  все,  немов  чуже.
Хіба  чужими  стали  вже?
Мовчання  вітру,  звуки  тьми…
А  поміж  ними  –  ми…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182636
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2010


Осінь

В  минулому  залишу  сподівання,
Як  полум’я  летять  мої  бажання!
Як  прикро,  що  зникають  наші  мрії,
Хоч  ми  їм  залишаємося  вірні….
Всі  прикрощі  минуть,  треба  чекати,
Прощення  у    Всевишнього  благати.
У  кожного  своє  випробування,
Бо  долі  не  змінити  наріканням.
 Дзвенять  у  грудях,  наче  в  храмі    дзвони.
В  очах  і  на  деревах  ягід  крони.
Це  осінь,  любий,  наша  мила  осінь.
Що  цього  разу  в  неї  ми  попросим?
Побільше  щедрості  і  теплих  днів,
Надій  і  зустрічей,  неначе  снів.
Може  не  треба  нам  нічого  просити,
А  просто  –  жити!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182168
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010


Засніжена

Засніжена  й  ніби  в  намисті.
Засніжена  -  а  під  низом    зів’явше  листя…
Ніби  все  так  і  треба  сьогодні,
Це  всього  лиш  умови  погодні…
Він  чекав  на  неї  до    самого  ранку,
Простив  її    жорстоку  забаганку,
Думав,  якщо  прийде  хоч  на  годину,
Обійме,  як  рідну    свою  дитину…
Так  міцно,  що  вона  вже    не  піде!
Ніхто    хвилин    тих  щастя  не  вкраде!
Та  її  й  досі  там    не  було…
З  тих  пір  три  рази  сонце  вже  зійшло…
Вона  лежала  на  сирій  землі…
Холодній  й  жорстокій  в  смітті…
Лежала  засніжена,  наче  в  намисті,
Засніжена,  а  під  нею    червоне  багряне  листя…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182166
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010