Аліна Гомон

Сторінки (3/211):  « 1 2 3 »

Оберіг

Не  турбуйся  про  мене,  мамо,  —
Все  минає  й  стає  як  слід.  

Бог  же  є  —  й  наглядає  за  нами,  
Одверта  від  гріха  та  бід.  

Перевіює  біль  на  ситі  —
Сипле  щастями  нам  до  ніг.  

Тож  лишається  лиш  любити
І  молитися  за  близьких.  

Проминуть  хоч  віки  між  нами,  
Розпустить  доля  мотки  доріг  —

Ти  молися  про  мене,  мамо!
Твоя  молитва  —  мій  оберіг.

14:12.      17.01.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861639
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.01.2020


Коротко про погоду

Час  від  часу  вщухає  буря  —
Тоді    здається,  що  вже  пройшло;
Що  не  було  зірок...  і  моря;
Ім'я  твоє  з  розуму  не  звело...  

Але  потім  —  розкати  грому;
При  світлі  блискавок  бачу  шлях  —

В  божевілля  своє  й  як  додому  —
Повертаюсь,  з  ім'ям  Твоїм  на  вустах.

10:58.      17.01.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861621
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.01.2020


Боюсь зізнатися

Твоя  музика  -  ти  -  зі  мною...
Твій  почерк...  Давно  не  пишу  листів,
Я  тепер  -  за  Його  спиною...
Кохана,  ща...  Ти  правда  цього  хотів?

Чому  ж  тоді  снишся?  Тривожиш  спокійну  ніч.

Я  вголос  боюсь  зізнатися,  -  повертаюся  до  стіни,  
Шоб  не  заплакати  Правді  в  очі  -  
ЩО  ТЕЖ  СКУЧИЛА...  ПОДЗВОНИ.

29.06.2014.      23:31

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841362
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.07.2019


Твоє

Хтось  підслухував  м  о  є  мовчання
І  пише  вірші  з  м  о  ї  х  думок.

А  я,  як  завжди,  прокинусь  рано
Та  поспішаючи  на  урок,
Мене  зупинить  т  в  о  я  мелодія,
Твій  неочікуваний  дзвінок.
Ми  поговоримо,  пройшло...  місяців,  
Відко...  Яка  холодна  була  зима!
Серце  з  розумом  все  не  миряться  -  
Про  найболючіше  -  жартома.  
Заспокоююсь  -  та  дарма.  

Це  для  мене,  як  завжди,  шок...

Бо,  х  т  о  с  ь  підслухав  м  о  є  мовчання
І  пише  вірші  з  м  о  ї  х  думок.

09.03.2018  21:22

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841218
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.07.2019


Із диму й полум'я

І  минулося,  і  забулося,  і  не  згадую  —  
Позбирала  все,  підпалила  —нехай  горить.  

 Користуюсь  старою  порадою:
Чого  нема  вже  —  те  не  болить.  

Але  ж  що  це:  із  диму  й  полум'я
Постала  правда  в  кількох  словах:

"Не  минеться  і  не  забудеться,  бо  тільки  його  ім'  я
Стрясає  душу  ТАК,  робить  живою  і  сяє  щастям  в  твоїх  очах".  

01:31  28.06.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841217
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.07.2019


Назавжди

Усе  було  тихо.  Мирно  спали  сади,  
Лиш  місяць  моргав  срібним  оком:
"Штиль  —  перед  бурею:  жди  біди—
Не  спіткнися  ж  знов,  ненароком,  

Як  минулого...  і  позаминулого...  
Та  кожного  божого  разу.
Бо  те,  що  ніяк  не  вгасло,
У  самісіньку  Душу  вразить.

І  потім  дового    не  відпускає,  
Хоч  ти  і  скажеш  йому:  іди!  

Все,  що  настало,  колись  минає,  
А  це  —  мабуть  що  вже,  назавжди.  

00:46  28.06.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841133
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.07.2019


Ні на крок

Як  пахне  жасмин!..  Аж  тут  —  Ти,  біля  порога
Стоїш  і  питаєш,  чи  можна  зайти...
О,  скільки  ночей  я  молила  у  Бога,  
Щоб  врятував  мене  від  самоти
Саме  Ти!

О,  скільки  ж  вже  цвіту  з  жасмину  опало,  
А  Ти  —  от!  —  з'явився,  немов  би  зі  сну!
І  все,  що  опісля  і  замість  —  зламалось,
І  вітер  його,  наче  цввт  той,  здмухнув,  
Бо  почув

Молитви  мої  крізь  відкриті  фіранки
До  Бога,  до  неба  і  до  зірок.
Якби  ж  я  могла...  Попередив  би  зранку,  —
Тоді  б  я,  авжеж...  А  тепер  —  ні  на  крок
Не  пускає  мене  за  рамки
Мій  обов'язок.  

28.06.2019.      00:00

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841132
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.07.2019


Матері

Засміється  моя  Україна,
Лунким  сміхом  затопить  сади  –
Після  довгих  ночей  на  колінах
Бог  розвіє  їй  біди,  мов  дим;

Сльози  втре  їй  гарячі,  калиновій,  
І  по  стежці  у  сад  проведе;

Вона  яблук  збере  там  синові,  
Бо  упевнена,  що  прийде,

Що  розсіє  тумани  суму
Й  своїм  сміхом  їй  сад  заллє.

00:08          21.09.2018

Аліна  Гомон

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807341
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 21.09.2018


Неожиданно

Поздним  вечером  наша  встреча
Неожиданна.  Ты  сказал:
"Я  люблю  тебя!  Это  мелочи,
Что  тебя  я  так  долго  ждал.
Ведь  обещано  -  значит  сделано,
Даже  столько  вот  лет  спустя,
Я  тобою  опять  помилован,
Ведь  ты  также  любишь  меня!
Погоди,  сейчас,  не  гони,  постой!..
Я  ведь  вот  почему  пришел:
Я  люблю  тебя,  как  тогда,  такой...
Я  так  рад  что  тебя  нашел!

Просто  будь,  и  все.  Вспоминай  меня;
Отвечай  на  мои  звонки...

Ну  не  плачь,  прошу!  Перестань  ронять
Капли  слёз  со  своей  щеки.

Пусть  судьба  опять  разведет  пути,
Просто  помни,  что  я  с  тобой  рядом.
Я  люблю  тебя!    ...  мне  уже  идти...
Обними..!  ну  хотя  бы  взглядом."

21.04.2015          00:42

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674812
рубрика: Вірші, Интимная лирика
дата поступления 27.06.2016


Тут тебе так мало

Не  можу  спати  -  ти  дзвонив  сьогодні...
Тебе  собі  ніяк  я  не  прощу,
І  знов  душа  у  кроці  від  безодні.
Лишаю  все  так  само.  А  якщо...

Не  зможу  більше?  Тут  тебе  так  мало...
Чи  я  тут  зайва?  Час  ще  не  прийшов?
Чи  проминув?..  А  я  вже  на  вокзалі,
Щоб  не  у  трубці  тебе  чути  знов.

20.04.2015          23:55

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674811
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 27.06.2016


ш у м и т ь

Ш  у  м  и  т  ь  .  За  вікном.  В  голові.  В  кімнаті.
Сипле  "ГРАД"-ом  посеред  січня  і  б'є  шибки.
А  я,  маленький,  у  вікно  виглядаю  тата.
Хтось,  мабуть,  дзвонить  Богу,  -  чую  глухі  гудки.
І  знову  -  ш  у  м  и  т  ь  .  Піді  мною  двигтить  підлога.
Дивний  гул,  як  гудок  -  Бог  взяв  трубку  і  каже  мені:  "Алло!"
А  я  не  злякався.  Я  стою  -  мене  міцно  тримають  ноги.
Нарешті  тато  прийшов!  ...і  обіймає  мене  крилом.

28.01.2015          00:42

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555246
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 28.01.2015


Біля каміна

Холодно.  Холодно  біля  каміна.
І  пальці  холодні;  й  болить  голова.
Спогадам  втома  приходить  на  зміну.
Хочеться  змін,  -  та  ціна  дорога.
Хочеться  жити  без  кави  гіркущої  -
Без  цих  от  контрастів  з  "солодким"  життям.
Навіщо?  Якби  ж  то  я  знала...  Н  а  в  і  щ  о?

Дзвони.  Я  не  в  зоні  -  нема  покриття.

І  знову  п'ю  каву;  чекаю  пропущених;
І  пальці  холодні.
Все!  Досить!
Сповна!
Господи,  дай  мені  сили  і  прощення
Витерпіть  й  випити  чашу  до  дна.

20:09  08.01.15

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551327
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.01.2015


З тобою

Хочу.  З  тобою.  Чаю.  З  жасмином.
І  довгі  розмови,  протяжністю  в  ніч.
Бажано  б  ще  із  варенням  малини;
По  телефону,  або  -  віч-на-віч.
Студити  віршами  гарячий  ще  напій
І  серце...  Направду,  ще  й  досі  болить.
А  чай,  хоч  не  джин,  та  й  чашка  -  не  лампа,
Заповнюють  паузи  смаком  терпким.
Це  інше.  Звичайне  -  то  Всесвіт...  А  ти  -
Читаєшся  серцем,  а  не  в  голові.

...і  знов  Київстар  хоче  нас  розлучити  -  
Минула  година,  нуль  шість,  тридцять  дві.

23.45.  07.01.2015

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551325
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.01.2015


бо літи - ме

Теплі  спогади  про  холодне  море
Гріють  душу,  як  теплий  душ.
В  цю  холодну  осінню  пору
Не  чіпай  мене  -  а  ні  руш!
І  якщо  телефон  дзвонитиме,  -  
Говоритиму,  -  так  і  знай!..
В  тебе  осінь,  -  бо  літо  -  ми  (з  ним)!
Залиш  у  спокої!  Не  питай
Чому  так  сталось  і  що  не  склалось.
Мабуть,  не  доля...  Мабуть,  не  я.

А  тут,  з  тобою  (на  новім  місці)
Мені  наснилось  чуже  ім'я.

13.09.2014          23:34

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523607
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.09.2014


Комета

Мене  заспокоює  чай  із  жасмином
І  думка  про  те,  що  ти  в  мене  є.
Сьогодні  комета  летіла  над  тином;
І  ти  говорив,  що  я  в  тебе  є.

А,  значить,  десь  ми  є  у  цій  круговерті  -  
Між  листя  й  журби  відлітаючих  птах...
А  небом  сьогодні  летіла  комета  -  
Їй,  мабуть,  самотньо  без  нас  у  світах.

13.09.2014          22:30

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523604
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.09.2014


К. (оновлено)

Пам'ятаєш,  я  говорила,
що  напишу  тобі  вірша?
(Зовсім  не  крейдою  і  не  на  дошці...)
Так  от  слухай:

"А  знаєш,  почерк  у  нас  однаковий...
І  у  очах  зелених  твоїх  бачу  своє  відображення!..
А  що  це  було?  -  Тільки  руками
розводжу...
Серце  замовкло,  а  розум  не  визнає!..

Я  молюся  про  тебе...  Вже,
мабуть,  дістала  Бога:
Чого  ще  цій  поетесі?  Хіба  їй
замало  рим?!
Ми  розлетілись  -  у  мене  лишивсь  твій  номер,
Щоб  інколи  хоч  твій  голос  мене  у  цій  тиші  грів...

Мені  страшно  признатися:
Я  к  о  х  а  л  а..!
Тільки  тс-с-с...  читай  тише,  
Моє  Щастя  заснуло  й  сопе  у  спину..."  -

Ти  торкаєш  мого  волосся...
Твої  жарти,  розмова...  -  Мало!!!

В  мене  син...  І  він  зветься,  як  ти,  .........!

04.07.14          01.07      

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521586
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.09.2014


Мне тебя не хватает

Синие  волны  -  на  желтый  песок...
И  мы  -  по  нему,  -  останавливать  время.
Вот  только  допьем  этот  солнечный  сок
И  съедим  белых  тучек  печенье.

Ты  греешь  меня  -  будь  то  снег,  иль  гроза;
Нежным  ветром  мне  шепчешь  :  "  Родная..."  

Я  помню...  Азовскую  синеву  глаз,
Что  в  чёрных  моих  утопала.
Хотел  ты  остаться  со  мной  навсегда  -
И  помнить  о  НАШЕМ  счастье.

И  вот,  я  опять  собрала  чемодан,
В  ожидании  тёплого  "  здравствуй"...

Тик-так...  Мне  на  кассе  не  продан  билет,
Удивляясь,  не  ошибаюсь  страной  ли.
"Там  синие  волны  и  жёлтый  песок..."  
Как  так,  нет?..

А  т  ы  п  р  о  с  т  о  у  ш  е  л  к  д  р  у  г  о  й.

И
Теперь

Там  белая  пена  -  ложный  знак  примиренья;
И  синие  волны,  и  красный  песок.

А  я  всё-равно  буду  ждать,  буду  верить..!
...  Вот  твои  тучки-печенья...  
...  В  стакане  твой  солнечный  сок...

15.05.2014.  02.16

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500395
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 21.05.2014


Перша казка

Ніжна  зима,  засніжені  коси...
Вона  приходить  не  тільки  в  снах.
Та,  що  малює  у  вікнах  сосни
І  сипле  снігом  по  всіх  шляхах.

Вона,  як  завжди,  прийде  під  ранок;
Засипле  снігом  аж  під  поріг...
І  коли  ти  зазирнеш  в  фіранку,
там  буде  казка:  Т  В  І  Й      П  Е  Р  Ш  И  Й      С  Н  І  Г.

03.08.13.        14:25

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449455
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.09.2013


Ты пиши иногда

Ты  пиши  иногда  мне:
"Здравствуй!"
Я  -  в  ответ  напишу:
"Привет"  -
"Как  дела?"  -  "Просто...  Все
не  просто."
Гаснет  тихо  в  окне  свет....
Остается  немая  память.
За  окном  силуэта  нет...
А  я  -  надеюсь  и  жду  -
отпустит
Тот  из  памяти  силуэт.
...
Он  прошел.  Был  четверг  и
слякоть;
Капал  дождь  по  щекам
крыш.
Я
Тогда
Не
могла
Плакать...
Повторяла  себе:
"Просыпайся  же!..Ну!..Ты
спишь!"
А  на  утро  -  украли  солнце;
Его  не  было  до  весны.
А  я  сжимала  в  руке
сквозь  слезы
Из  алой  розы  твоей
лепестки.
...
Мне  приснилось,..
Уж  снег  растаял.
Солнце  вышло  на
небосвод...
Сколько  лет  спустя?!.
Середина  мая...
...
Силуэта  все  нет  и  нет.
...
Как-то  так.  Жива.  Грусть-
тоска  моя...
Что  ж  писать  в  ответ?
"Настроенья  нет."
Не  расписывать,  ты  же
знаешь  ведь?
Все  ты  знаешь,  ведь...
-д  о  с  в  и  д  а  н  и  я  ,  с  и  л  у  э  т  .  .  .
10.09.13  19:55

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449449
рубрика: Вірші, Интимная лирика
дата поступления 16.09.2013


Далеко від Берестечка

Біла  акація...  Біла  акація...  Біла...
Трави  стоять  -  не  зтрушена  ще  роса.
Птаха  світанку  край  хати  на  гілку  сіла.
Вийшло  дівча  із  хати:  золото  -  не  коса!..
Тягне  до  птаха  руки;  гладить  його,  співа:
"Сумно  мені,  самотньо...  Зоре  моя,  зоря!"
Тихо  стиснулось  серце,  бринять  на  устах  слова:
"Вінком  під  вікном  калина...  Де  ж  ти,  любов  моя?!."


Тисяча  шістсот  п'ятдесят  перший...  Ранок.
     Пішов  у  похід  казак...
           А  завтра  було  б  весілля!..
                 ...І  наречена  в  білому,
                       Наче  акація  біла
                             Біля  хати  в  вінку  цвіла  б...

31.05.13          17.00

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428555
рубрика: Вірші, Історична лірика
дата поступления 31.05.2013


Лист

Сонце  малює  усмішку  на  склі...
Ви  посміхнулись—  вона  уже  в  Вас  на  обличчі.
День  дістає  світанок  із-під  поли;
Ніжне  проміння  лягає  шарфом  на  плечі.

День  дістає  листа—  замість  марок-усмішка,
І  вішає  на  стіну,  проектуючи  світлотінь;
Сам  —  обережно  сідає  зручніш  на  подушку
І  дивиться:  то  Вам  в  очі,  то  —  на  настінну  тінь:
 «...Привіт,  моя  люба,  пробач,  що  пишу  нечасто...
 Просто,  справи  і  справи,  і  клопоти  без  кінця...

 Я  знаю,  ти  усміхаєшся,  читаючи  даний  лист.

 Знай  одне:  ти  —  ЩАСЛИВА!  Це—  диво  з  див!
 Залишайся  такою!
 З  днем  народження!
 Жду  у  гості...

Твоє  небо  під  номером  СІМ»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418339
рубрика: Вірші, Вірші до Свят
дата поступления 14.04.2013


Сіренький котик

Сонце  скотилось  сльозою  по  небосхилі...
Видих—  на  повні  груди.  На  очі—ніч...

...Сині  вогники  на  моїй  стелі;
В  куточку  спить  і  посопує  піч.
На  ній—  сірий  котик,  згорнувсь  в  клубочок;
Он  молоко  із  чашки  п'є  домовий.
А  я—  маленька—з  чотири  рочки—
Ловлю  їх  поглядом  із-під  чорних  вій.

Мені  не  спиться,  чи,  може,  сниться,
Як  казка  тихо  повз  мене  йде...

Сіренький  котику,  хоча  б  привидься...
Моїм  дитинством...  Киць-киць..!  Ти  де?

         12.46          21.02.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403010
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.02.2013


Ліхтарик

Рахує  сніжинки  ліхтар  біля  хати...
Ніч  ніжною  ковдрою  вкрила  його.
А  білі  сніжинки,  неначе  ягнята,
Повз  нього  біжать  бігом.

А  він  все  рахує—не  може  заснути—
Вже  й  вітер  цілує  в  чоло.
А  білі  ягнята—по  снігу,  невзуті—
Повз  нього—і  б`ють  копитом!..

Аж  гуркіт  стоїть,  що  спати  не  можна—
А  завтра  ж  півморя  справ!
Ягнята,  прошу  вас,  біжіть  обережно!
Ліхтарик  іще  не  спав...

Метелиця  владно  кивнула  руками:
Ягнята,  вам  час  уже  спати!
А  ніч  уже  сяє  усіми  зірками;
Розправила  ковдру,  як  мати.

Маленький  ліхтарик  закрив  оченята...
...  Ти  обіймаєш  ведмедя  руками...
Заснув,  усміхаючись  ніжно  до  тата,
Під  лагідний  голос  мами.

02.02.13          15.45

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398066
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.02.2013


Скучать

Разве  можно  вот  так  скучать:
Чтоб  душа  замирала,  услышав  шаги  в  прихожей;
Ночь  ждать  спокойную,  хоть  на  часах  давно  пять...
Греться  б  прикосновеньями—но  лишь  мороз  по  коже.
Каждое  утро—просыпаться  с  тобою  в  мыслях...
Полусонная.  Гладит  рука  подушку.
Я  совсем  не  хочу  просыпаться...  Если
Ты  там...  Что–то  шепчешь  опять  на  ушко.
Солнце  ставит  в  окне  печать.
А  мне  на  ухо  мурлычет  кошка:
«Разве  можно  вот  так  скучать:
Чтоб,  как  море,—от  слёз,  подушка...»

25.01.13            09.21

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395273
рубрика: Вірші, Интимная лирика
дата поступления 25.01.2013


Прокидайся

"Маленькими  ніжками  по  пухнастому  снігу
Ступа,  зачудоване  світом,  маля.
Усміхається  мамі  і  поглядом  бігає,
Виглядаючи  день  іздаля.
Протягує  ручки  -  і  ловить  сніжинки,
Щоб  пальчиком  гладити  іх.

Ось,  бачиш,  то  зайчик  втоптав  там  стежинку;
Той  зайчик,  що  шубка,  як  сніг."

Ці  щічки  рожеві,  як  небо  ранкове,
Цілуємо  разом  із  татом.
Дослухай  цю  казку  -  ще  рано  до  школи..!
.  .  .
Сніданок  -  вже  час  прокидатись!..

23.12.12          14.35

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387107
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.12.2012


Як ти

Запалюю  день,  ніби  свічку,  любов'ю.
Поставлю  в  вікні,  щоб  освітлював  час.
Ми  сидимо  за  столом  і  милуємось  з  татом  тобою:
Ти  —  найяскравіше  сонце  у  нас!

І  квітне  життя,  наче  маки  в  житах,
Що  сниться  їм  обрій  широкий.
Наглядає  за  ними  сонячний  птах…

Твій  тато—як  ти—синьоокий.

Усміхаєшся  нам  —  і  ми  гріємо  серце  тобою.
Найдорожчий  за  все…  найрідніший  для  нас...
Обтираєш  сльозинки  зі  щік  нам  своєю  рукою:
Це  життя  —  те,  над  чим  вже  не  владний  і  час.

І  квітне  життя,  наче  маки  в  житах,
Що  сниться  їм  обрій  широкий…
Ти  тату  щебечеш:  «люблю»  на  руках.

І  тато—як  ти—синьоокий.

23.12.12          15.07

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387096
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.12.2012


Фенікс

Листя  цілує  напружені  руки  Землі.
Натруджені  руки,  що  роблять  усю  роботу:
Зростять  пшеницю,  огранять  зерно  на  стеблі...

А  ця  мить  —  лиш  на  мить.  І  ні  секунди  на  потім!

Листя  шепоче:  «Спинись  —  перевести  б  дух!»  —
І  палає,  горить...  Просить  спокою  —  та  дарма.
Над  обрієм  пролітає  Фенікс  —  щоденно  —  вогненний  птах...

Дим  у  повітрі  ще  трошечки  пахне  літом...
                   А  завтра  уже  зима.

                             05.12.12          09.35

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382585
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 05.12.2012


Туманова даль

Гарячим  чолом  до  холодного  скла  у  вітальні
Притулюсь  на  хвилину  і  гляну  в  туманову  даль:
Стежка  палає;  береза  горить  востаннє…
На  жаль,  холоди  вже…  Уже  холоди  –  на  жаль.
А  десь,  ти  ідеш,  обпікаєш  вогнем  підошви;
Полум’я  гарт  приймаєш,  як  вищої  проби  сталь.
А  я  вечорами  ось  списую  надцятий  зошит…
На  жаль,  холоди  вже…  А  я  іще  жду  –  на  жаль.
І  ще  ж  ті  тумани  по  річці  бредуть  бездумно.
По  стежці  бредуть  –  вистилають  туманову  даль…
А  ти  –  не  приходиш…  Ти  зовсім  не  прийдеш?!  –  «Сумно…
На  жаль,  холоди…  Заблукав  у  собі.  На  жаль.».

16.10.12          17.06

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372104
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 20.10.2012


(Кос) мі (ся) чні зайчики

Непомітно,  навшпиньки,  крізь  відчинені  двері
Входить  сон,  не  постукавши,  щоб  зайти.
А  місяць  з  вікна  –  підсвічена  сива  сфера,
Пускає  «зайчики»  у  вікно,  з  далеких  космічних  світів.
А  вони  –  то  на  штори,  то  –  на  стіну,  підлогу
Стрибають,  цікаві.  Усе  їм  тут  дивне,  нове.
А  найменший,  навмисне,  лоскоче  тебе  за  ногу;
То  –  шепоче  на  вушко,  мо’  із  собою  зве.
Ти  –  солодко  спиш.  Тобі  сняться  мої  колискові.
Ти  десь  літаєш  собі,  мов  перший  весняний  птах.
Тихо…  Спить  все,  і  навіть  ті  зайці  казкові.
А  усмішка  твоя  мені  сяє  по  всіх  світах.

16.10.12 17.30

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372103
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.10.2012


costa del passato *

Материки  асфальтної  дороги.
Змійки  дощу  збираються  в  моря…

Хтось  поспішає  босий    із-за  рогу,
Беззбройний,    йде  глибини  покорять!
То  -    хтось,  навмисне,  в  чоботях  високих,
Йде  ледь  не  в  брід,  нагадує  лелек.
А  онде-той,  у  туфлях  геть  промоклих,
Немов  Колумб,  ступив  на  материк.

Це  не  потоп.  Це  просто  Осінь  трішки
Дозволила  сьогодні  серцю  не  мовчать.

А  спогади,  в  мандрівку,  на  човниках-листочках,
До  берегів  минулого  тихесенько  пливуть.

04.10.12          17.26

*  costa  del  passato  –  берег  минулого

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369013
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2012


instant

Я  сьогодні  вітру  не  впущу  –
Старе  віконце  з  скрипом  закриваю…

Хай  не  говорить  спокій  ні  про  що!

А  я  собі  наллю  з  жасмином  чаю
І  буду  відбивати  такти  часу.

А  за  вікном  –  концерти  завірюх…

Великий  диригент,  немов  криштальну  вазу,
Торкає  небеса,  так  радуючи  слух!..

04.10.12          17.05

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368999
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.10.2012


Бабине літо

Краплями  стиглого  глоду
Плакало  бабине  літо:
Сонце  теплом  не  вродить...  -
Голос  почне  німіти.

Телефонного  дроту  струни
Вітер  торкне  рукою...
Береза  листочок  зронить  -
Вітер  візьме  з  собою.
Це  вище  найвищої  плати...
Це  похвальніше  від  всіх  слів!
А  я  -  забіжу  за  хату,
Доганяючи  журавлів...
І  крикну  їм  вслід  так  дзвінко,
Щоб  забриніла  ота  струна:
"Ви  повертайтеся!..  Швидко-швидко!
Бо  я  вже  скучила,  як  весна!"
Вони  мені  -  коло  навколо  хати
Одне  окреслять  -  і  полетять.
То  на  кого  ж  мені  чекати,
Як  той  голос  почне  німіти?!
Срібне  до  самих  скронь,
Слухало  бабине  літо.
І  до  моїх  долонь
Сипало  жовті  квіти.

Краплям  стиглого  винограду
Бабине  літо  радіє.
Якщо  сонце  теплом  не  вродить,
То  зігріє  лише  надія!

20.09.12          18.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365788
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 22.09.2012


Пегас

Поглянь,  ти  бачиш,  як  змінилось  людство?!
Летить  у  світлі  вечорових  трас
Крилатий  кінь  -  ледь  втік  із  того  міста!
Коня  нема.  Сузір'я  є  -  Пегас!
     Він  пильним  оком  глянув  у  очі  звіра,
     Копитом  вдарив  -  зорі  затряслись!..
     Коня  нема.  Прогрес  з'їдає  віру:
     Стосот  тому  літ  він  тут  пасся  й  ріс.

ЙОМУ  Ж  ТУТ  ТІСНО,  СЕРЕД  ВСІХ  БАЙДУЖИХ!
Гранітні  квіти.  Замість  сонця  -  люстра.
Асфальт.  А  на  асфальті  із  калюжі  -
Червонокнижний,  б'є  копитами  Пегас.

09.09.12          00.59

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365780
рубрика: Вірші, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 22.09.2012


Хоровод

Гуде  Галактика  і  водить  хороводи,
Мотиви  їй  на  скрипці  грає  Бог...
А  той,  хто  так  потрібен,  не  приходить...
Я  -  соло,  в  цьому  танці,  що  для  двох.

Нас  -  хоровод.  Галактика  -  самотня.
Планет  же  на  орбітах  -  по  одній.
День  відпочинку,  сьомий  день  -  субота.
Бог  грає  на  обірваній  струні.

А  я  -  півмісяцем  кручуся  такт  за  тактом.
Вже  піворбіти  стоптую  сама...

Ще  те,  коли  настане  північ  -  не  відомо...
І  кличе  знов  обірвана  струна.

00.31          09.09.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363419
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 10.09.2012


Згадалось

Протяг  -  за  потягом  у  метро...
По  зігнутих  рейках  дріботять  вагонів  коліщата.


А  мені  згадалося:  "Ми  -  втрьох:
Я,  мама  з  татом,  усміхаємось  для  фото.
На  фоні  будинку,  де  вибухнув  цвітом  садок.
Такий  гуркіт  стоїть  -  з  річки  воду  везуть  на  дощі.
Озонні  дощі  -  сезонний  життя  ковток.
В  мене  -  куртка  жовтогаряча;  мама  в  своєму  плащі..."

Я  туди,  в  спогадах,  -  як  на  прощу...
Кожного  дня  іду,  хоч  обставини  пальці  жмуть.

По  траекторії  доль  минуле  коліщатами  дріботить.
Я  -  чекаю  майбутнього.  Протяг.  І  злегка  мій  шарф  тремтить.

21.08.12          22.36

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359939
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.08.2012


Недоосінь

Недоосінь.  Пальці  літа  у  волоссі
Куйовдять  прядки  одиноких  трав.
Грибок  тоненьким  голосом  попросить,
Щоб  лось  його,  бува,  не  розтоптав.
Птахи  летять  з  підпалених  кимсь  гілок  -
Тривожні  співи  чути  за  Десну.
А  вчора,  двоє  на  калині  перепілок
Обговорили  плани  на  весну.
Сади  несуть  за  пазухами  яблук.
Це  збіг?  -  Не  суть.  Дощити  почало.
Горять  майорів  розпашілі  шоки.
Зів'яли  мальви,  не  ціловані  в  чоло.

21.08.12          21.53

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359919
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 26.08.2012


Сукупність світла

Мало  сонця  для  процесу  самозбереження.
Найболючіші  рани  промиваються  розчином  часу.
Найвище  мистецтво  на  самому  кінчику  стержня
Описує  маловідомі  куточки  Всесвіту.
Скупчення  газу  Гелію  -  під  ефемерним  поняттям  \"зірка\".
Як  торкнутись  до  неї,  тим  паче,  дістати  з  неба?
Куди  молитись  тепер,  вночі,  крізь  відкриті  вікна?!
Схема  сузір\'їв.  Галактики  нашої  схема...
Ні  казки  тобі,  ні  міфу  -  лише  точності,  розрахунки.
Розум  туманять  туманності  Андромеди.
Тепер  зірка  не  просто  спадає  на  думку...
На  шаленій  швидкості  мрії  летять  з  Персеїдами.
А  мені  все-одно.
         В  мене  зірки  -
Це  скупчення  мрій  і  сліз!
І  падати  вони  вміють,  коли  з  відчаю,  головою  вниз.
А  ти  спіймаєш  її  в  гарячі  свої  долоні,  на  страх  і  ризик...

В  мого  Щастя  поки  замало  сонця  для  його
                   повноцінного  фотосинтезу.

16.08.12          10.50

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358527
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.08.2012


Наполовину з дощем

Скляний  вітраж.  Краплинки  на  вікні
Все  клеїть  дощ,  уперто  йде  навшпиньки.
Приходить  часто:  кілька  раз  на  дні;
З  надією  постукає  у  шибку...
Куди  ж  так  рано?  Заблукав  ти,  мабуть...
Далеко  йти?  Не  бійся,  приведуть
Бездушні  холоди  -  нехай  настане  осінь.
Чого  тобі  ще?  Йди!  Чекати  не  збираюсь.
Ти  ж  скоро  знов  прийдеш  -  дощинки  погубив.

Нехай  ще  не  летять  із  цього  літа  гуси!..

Йди!  Визволи  мене  з  полону  цих  дощів!..

16.08.12          10.10

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358518
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.08.2012


Нікого і ніде

Пускався  дощ.  І  я  стою  на  ганку…
 А  тінь  моя  забігла  за  дощі.
 Пускався  дощ  –
 Хтось  глухо  скрипнув  клямкою…
 А  тут  лиш  дощ.  Нікого!  Ні  душі.

 Яка  акустика!  –  гроза  звучить  органно…

 «Запам’ятаю  номер  –  не  пиши»

 А  тінь  –  за  горизонтом,  як  за  гранню…
 Душа  моя  втікає  по  дощі!

 А  я  стою.  Куди  мені  і  звідки?!
 Не  знаю,  чи  по  душу  ще  прийдеш?

 З  слізьми  закрию  втомлені  повіки,
 Бо  тут  лиш  дощ!  Нікого.  Ні  душі!

 23.05.12  17.57

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357328
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2012


На лінії вогню

Я  воюю  сама  з  собою,
 Але,  поки  що  –  зазнаю  поразки…

 Мені  не  можна  –  а  я  сумую
 І  потопаю  в  обов’язку  пастці.

 Треба  жити.  Забути.  Якось.
 Перемріяти.  Переждать…

 Не  шукати  знайомих  обрисів,
 Хоч  і  сьогодні  не  можу  спать…

 Треба  вижити!  Пам'ять  –  жалить
 Тим,  що  мусило  і  не  було.

 Тільки  ж  травень  –  а  сонце  палить,
 Немов  це  останнє  його  тепло!

 Нескоренності  нотка  тремтить  у  голосі:
 Могло  б  все  бути,  якби  було…

 А  тепер  –  не  живу  –  воюю  сама  з  собою.  Якось.
 Стужу  на  дощах  своїх  губ  тепло.

 Королева  –  підданка  королю!
 Аби  ж  знав  хто,  чому  заздрить.

 Я  до  ночі  воюю  сама  з  собою  -
 Але  поки  що  –  зазнаю  поразки…

 Переборюю,  БО  ТРЕБА  ТРИМАТИ  МАРКУ!

 07.05.12  22.52

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357325
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 14.08.2012


Чорний сон віків…

...  На  Байкову  гору,  як  на  Голгофу...
Орфографічний  словник  замість  хреста.
Гордо  піднята  голова,  рідний  обличчя  профіль...
Гірше,  ніж  страта,  бо  без  підстав!
Хтось  до  юрби:  "Да  развє  імєєт  значєніє?!"
Підсудна  закам'яніла  -  у  неї  немає  слів.
Кінець  серпня  -  дерева  покрились  інеєм.
Земля  не  вродила  -  кожен  атом  в  неї  болів!
Поруч  із  Лесею.  Українкою.
Виріс  пам'ятник  в  повен  ріст
Тієї  підсудної...  Вона  ж  була  жінкою(!),
А  їй,  як  за  злочин,  вручили  найгіршу  з  страт:
Довічну.  Без  права  останнього  слова.
Встановили  на  постамент  низький.
Ще  й  табличка,  меморіальна:  "Мова.
Дати  життя:  споконвіку  -  до  вчора"
         Дописано:"Українська".
Добре  слово  згадали  подумки...
Дорогу  повстелювали  чорнобривцями.
"Ще  не  вмерла",  -  співають.  А  чи  жива-таки?!
Небо  впало  дощами  і  всохло  криницями...

Знов  наснився  кошмар.  Мабуть,  менше  треба  новин  дивитися...
Чую,  криниця  скрипить.  Дівчата  співають  весільних  пісень.
Я  живу  ще,  бо  бачу  сни  УКРАЇНСЬКОЮ!
Проте,
         Не  доведи  до  правди,  Господи,  такий  сон!!!

31.07.12          01.07

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356670
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2012


Я ушла. Меня нет. Я за тысячу лет.

А  знаешь,  это  не  повод.  
     Так  убиваться  не  надо.  
     Кто-то  обрезал  провод,  
           связи  нет,
     кто-то  на  искренность  жадный.  
     Верь  мне,  не  будет  хуже,  
     радость  настигнет  не  сразу.  
     Знаешь,  тебе  станет  лучше,  
     услышав    мою  эту  фразу.  
               За  Е.  Золотарёвой


Я  знаю,  это  не  повод,  чтобы...
Уйти  от  себя  сквозь  Галактику,  за  глаза.
Тот,  кто  нужен,  как  на  зло,  не  поднимет  трубок.
...  и  кроме  тебя,  мне  некому  это  сказать!
Просто,  луне  одиноко  без  света  солнца...
Резкий  контраст:  температура  души  и  тела.
Хрупкая  оболочка,  боюсь,  не  выдержит  и  сломается:
Тихонько  по  сердцу  трещинки  -  словно  стрелы.

…мысли  -  переполнены  небом.
Глаза  голубее  стают  под  вечер…

Ты  знаешь,  это  и  вправду,  
                   не  очень-то  веский  повод,  чтобы…
Искать  миллионы  способов  
                   для  случайно-придуманных  встреч.

31.07.12          00.22

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354244
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 31.07.2012


Замість прологу

На  фоні  такого  травня  ти  стоїш  й  мені  сяєш  сонцем.
На  очах  виступає  Щастя  -  замилувалася  на  хвилинку.
Я  за  тебе  щаслива  душею  -  маєш  добре  і  щире  серце...
Я  щоночі  молюся  про  тебе,  мій  синку!
 
Ось  впевнений  крок  на  одвічній  дорозі  життя.
Ти  вже  зустрівся  із  Долею  –  Вона  чимось  схожа  на  тебе
і  розумієш  це  щастя,  що  в  мене  бринить  на  очах.
Ти  все  зможеш!  Я  вірю!  І  щоночі  молюся  про  тебе!
 
На  фоні  такого  травня  ти  стаєш  на  свій  зоряний  шлях.
Знай,  Чорних  дір  поблиз  нього  Господь  не  допустить!  -
в  тебе  янгол  є  -  Мати,  котра  тримаючи  тебе  на  руках,
ще  на  початку  світу  уже  щоночі  про  тебе  молилась.

12.05.12  14.59

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352632
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.07.2012


Чтобы считать звёзды

Просто  так  не  бывает  если
Ты  говоришь  мне:  «ну  как  спала?»
Я  тайком  собираю  вещи
Промолчу,  ты  же  знаешь  –  
Даже  так  замотавшись  за  день
Не  могу  о  тебе  не  думать.
Я  рисую  опять  твою  тень
В  тёмной  комнате  чтобы  не  выдать.
Телефон  отключаю,  не  жду  звонка
Ведь  нельзя:  что  ведь  скажут,  а  что  подумают…
Я  держу  телефон  в  руках
Вспоминаю  номер,  не  набираю.
Много  гордости  мало  смелости  –
Что-то  в  этом  балансе  есть!
Я  стояла  уже  над  пропастью:
Пару  дней  не  дышать  не  есть.
Я  не  знала,  что  не  изменится.
Вот  теперь  встреч  случайных  ищем.
Это  бред!  Сумасшедшая!  Мне  не  верится!
Но  опять  я  тайком  собираю  вещи.

16.05.12 22.04

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352631
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 24.07.2012


Ліхтар

Просто  жовтіє  ліхтар.  Просто  сніжить  і  все…
Мороз  захлинається  ніччю…
А  Душу  трясе…  Трясе…

Ліхтар.  Він  же  світить  тільки.
Узимку  скупий  на  тепло.
Куди  Ти  пішов…?  І  звідки?

І  як  мені  схаменутись…  Де  я?  -
Поза  зоною  всіх  досяжностей.

15.02.12 23.21

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352499
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.07.2012


Красные гвоздики

Красные  гвоздики,  словно  гвозди,  -  в  память
Забивали  дети  жуткой  той  войны.

«Страшная  картина:  мирно  солнце  светит…
Больше  нету  папы  –  только  Ордена.
Больше  нет  опоры.  Остаётся  верить,
Что  война  случилась  раз  и  навсегда!»

Красными  гвоздиками,  как  гвоздями,  к  памяти
Насмерть  приколочена  жуткая  война.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352498
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 23.07.2012


Поза зоною всіх досяжностей

І  як  мені  схаменутись?  Де  я?!  -  
         Поза  зоною  всіх  досяжностей.
                   Аліна  ШЕВЧУК

Не  торкайся  мене.  Мури  впали.  Душа  крихка.
Будувати  немає  сили,  тож  треба  йти.
Краще  було  б,  аби  хтось  поніс  на  руках.
Тільки  напрям  не  той.  -  Не  завжди  щастить.
Не  легко  змінити    маршрут.  Мені  до  Галактик  ближче,
Ніж  зробити  два  кроки  назустріч.
Ні,  страх  не  боїться  щастя  на  обличчі.
Просто,  ризик  великий:  іти  всьому  усупереч.
Із  зав'язаною  душею  стаєш  ретельніше  жити.
Натикаєшся  на  проблеми.  Стаєш  теоретиком.
З  таким  успіхом  можна  забути,  який  колір  Щастя,
Точніше,  колір  очей,  з  яких  і  почався  відлік.
А  що,  якщо  вперше  не  стати  собі  на  груди?
Хай  руйнуються  мури  -  Я  ЩАСЛИВА!  Мені  все-одно!
Навшпиньки  спокій  прийде.  Поцілунком  в  щоку  розбудить.
І  каву  подасть.  Весь  цукор  завжди  осідає  на  дно.

20.07.12          20.21

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351815
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.07.2012


В душі і в голосі

Ниє  серце  –  немає  сили!..
         Молю  неба,  щоб  хтось  молився.
                   А.  ШЕВЧУК

Паморочиться  голова  від  низького  тиску.
Разом  зі  спокоєм  випарувалися  всі  сили.
А  за  новими  у  Бога,  на  жаль,  я  не  перша  в  списку.
В  свіжозаварену  каву  додаю  не  цукру,  а  солі,
Аби  якось  прийти  до  пам’яті.  Навпростець.
Періодично  спираючись  на  стіну  обов’язку…
Хто-хто,  а  каві  зраділо  серце  –
Тонізуючого  ефекту  у  нього  –  «по  саму  зав’язку»!
Правда,  дія  лише  снодійна…
Не  рівні  сили  у  цій  гонитві!
Сама  вже  не  в  змозі  нічого  вдіяти.
Залишається  вірити  в  твої  молитви!

17.07.12          23.47

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351682
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 20.07.2012


На майбутнє

Опускає  повільно  повіки  хмар
На  стомлені  очі  спека.
Вечір  смакує  вишневий  узвар.
На  дах  прилетів  лелека.
Скучив  -  голубить  крилами  лелечат.
Все  не  натішиться  дітьми.

З  дороги,  чи  з  тиші  гальма  пищать.
Куряви  стовб  у  повітрі.
Підморгують  фари  з-за  повороту,
А  вікна  підморгують  в  відповідь.

Немов  із  гнізда,  вилітають  із  хати
Син  та  донька,  аби  встигти  зустрінуть.

Ти  виходиш  з  авто.
Засмагле  і  зрошене  потом  чоло
Вкрив  зморшками  час  за  роботою  -
Він  береже  там  тепло.

Цілую  тебе.  Знімеш  втому  обіймами.
Нахиляєшся  до  дітей,  вручаєш  "гостинець  від  зайця".
Ми  один  в  одного  не  просто...  -  рідними.
Ми  обмінялися  не  обручками,  а  серцями.

Присядь  на  порозі!  Хочеш  мого  узвару?
Справді,  дуже  втомлює  спека.
На  дощі,  за  садком  вже  ховаються  хмари.
І  сонце  вже  сіло  -  на  хаті  лиш  обрис  лелек.

30.06.12          00.52

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350747
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 16.07.2012


Той, кого наздогнало світло

...
                   Пам’яті  Віталика…

Він  вчився  життю.  Ніколи  не  вмів  здаватись.
Йшов  по  майбутнє  усміхаючись,  жартував.

Проміння  вечірнього  сонця  креслить  високий  обрис…

А  він  мріє  про  щось.  У  нього  ще  море  справ!..

Сонце  потроху  заходить…  силует  все  розмитіший  –
Аж  ген-ген,  видніється  вдалині.

Світло  фар  наздогнало  занадто  швидко…  -  І  тиша.
Мабуть,  страшнішої  в  світі  ніде  немає
За  цю!  –  Вона  змовчала  про  найгірше!

…  Боже,  Батько  застиг…  і  стоїть  Мати  від  сліз  німа.
Куди  їй  тепер?  За  що…  і  навіщо?!..  так  рано!!!

«Мамо  і  Тату,  я  люблю  вас!..  Я  ЖИТИМУ!  »,  -
І  той  подих  в  оксамитових  сутінках…

         Душа  повна  сліз.
                   Серце  –  кривава  рана.

ГОСПОДИ,  НЕ  ПОКИНЬ  БАТЬКІВ!!!  
         Я  знаю:  ти  завжди  чуєш  мої  молитви…

08.07.12          15.09

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348957
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2012


Літо у місті вже більш не ночує (роман) IX

Чи  розказати,  чи  вже,  мабуть,  досить?
 Який  сьогодні  вітер  уночі!
 А  думка  слова.  Слова  просить!
 Старі  берези  –  майже  скрипачі
 Вчора  ніччю  виплакали  всі  зорі.

 А  сьогодні  надворі  пусто.
 Цілі  галактики  слів  прозорих,
 І  все  це  …  -  все  мій  Августо!

 Не  хочу  вірити:  щось  має  статись...?
 Моє  бажання?  –  Та  нема  ж  зірок!
 Це  ж,  як  ідеш  на  страту:
 А  там  до  себе  ближче  –  всього  крок.

 Чомусь  думки  переплелися  з  спогадами.
 Навіщо  час?  –  Все  інше  –  суєта.
 Отримати  з  невІдомості  вигоду  -  
 То  це  ж,  як  сліз  з  сусідського  кота!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346737
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.06.2012


Космос дитинства

В  дивнім  косомосі  мого  Дитинства
         Мені  сонце  запалює  Мама!

Літають  бджоли,  немов  супутники,
По  орбіті  планет-жоржин.
Заплітають  сузір'я  соняхи
На  Галактику,  мов  на  тин.
Які  ж  мені  істини  всі  доступні!
Який  цей  Всесвіт  мені  чудний!
А  ось  і  Мама  в  червоній  сукні,
І  шовкові  сутінки  спадають  на  плечі  їй.
Задмухує  сонце.  Ми  разом  ідемо  до  хати.
Вона  місяць  ввімкне  мені  у  вікні;
Поцілує  в  чоло,  аби  до  ранку  спокійно  спати...
І  до  півн́очі  співає  мені  пісні.
Я  тих  снів  всі  слова  пам'ятаю!
"Спи  спокійно,  моє  дитя!",  -
Тепер  пам'ять  мені  наспівує.  От  послухаю  -  і  засинаю.
Вранці  Мама  запалить  сонце.  Я  усміхнуся...  -  
                   ...  і  так  щодня!
26.01.12          18.43

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346725
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.06.2012


Карлсон, що на даху

на  даху  не  живе  вже  Карлсон  -  
Ніхто  за  варенням  не  прилетить...
Вже  не  звучатимуть  в  унісон
Звуки  старого  роялю  -  спить...
Покинутий...  Душа  похлинулась  пилом;
Старі  зв'язки  струн  вже  от-от  зірвуться  -
Тільки  торкни...  і  скажи:"Спи  з  миром!.."
Мабуть,  йому-таки  легше  заснеться.
Забув  про  тепло.  Хронічний  склероз  достроково...
Украв  в  нього  все,  що  колись  він  грав...
         "Останнє  було...  зараз!..  Мабуть,  Бетховен."  -
Янгол  сьогодні  Шопеном  його  проводжав.
Боязкі  звуки  маршу  карбувались  на  битих  вікнах.
Такі  старовинні  пластинки  збирає  Чорнобиль  в  Прип'яті.

І  тільки  отруєний  стронцієм  янгол,  падаючи  на  дах,
Бачив  Карлсона  останнім  -  він    казав,  що  більше  не  прилетить.

05.06.12          21.51

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345606
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 22.06.2012


Сонях світанку

Хтось  розсипав  росу  на  дитинства  нескошені  трави...
Сонце  мружить  повіки.  Я  на  зустріч  йому  біжу.
Зорі  розтанули  в  небі  -  не  дорахуюсь  їх  знову!..
Зорі  впали  в  траву...  і  я  їх  босоніж  струшу.
Співають  пташки...  Мені  пахне  нескошеним  літом;
Травою  в  росі,  куди  зранку  упали  зірки  -
Чари  дитинства  їх  перетворять  на  квіти.
Це  літо  дитинства!  Тут  ролі  не  грають  роки.
Їх  просто  немає!  Тут  грає  на  скрипочці  коник.
Лелека  без  остраху  гордо  по  стежці  іде.
А  там,  над  садком,  літає  Івасик-Телесик...
І  фіолетовий  кінь  ще  сонно  вухами  пряде.
Тут  все  золоте!  Це  небо,  промінням  залите..!
Тут  все  дороге!..  Мій  милий,  казковий  мій  світ!

І  я  он  біжу...  Впаду  у  обійми  літа.
І  квітне  світанку  сонях...
                   І  мені  вже  давно  не  шість  літ!

13.06.12          19.53

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345241
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.06.2012


Післязливне

Зостався  дощ,  застигнувши  на  листі.
І  капав  тихо  із  блискучих  ринв.

Ну,  що  ж,  пережила!  -  Не  падаю  на  місці.
Я  бачила  в  житті  ще  й  гірших  злив!

Спокійно  йдеш,  не  дивишся  під  ноги.
Магнітне  поле  не  змінило  вісь.

Але,  ти  ж  знаєш,  сходяться  дороги
У  тих,  кому  навік  судилося  зійтись.

17.06.12          22.37

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345236
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.06.2012


K.

Пам'ятаєш,  я  говорила,
         що  напишу  тобі  вірша?

         Так  от:

"А  знаєш,  у  нас  навіть  почерк
схожий...
І  все-таки  у  тобі  щось  є!..
А  що?  -  Тільки  руками
розводжу...
Логіка  цього  не  розпізнає!..
Я  молюся  про  тебе...  Вже,
мабуть,  дістала  Бога:
Чого  ще  цій  поетесі?  Хіба  їй
замало  рим?!
Ми  розлетілись  -  і  в  мене  немає
змоги
бачитись  часто...  тому  і  мрію
про  спільний  дім!

Мені  страшно  признатися:
закохалася..!
Тільки  тс-с-с...  читай  тише,  бо
розум  спить..."  -

Аби  ж  не  судилося,  то  б
забулося...
Та  ти  читаєш  це  біля  каміна...
         І  син  наш  -  копія  -  ти!

07.06.12  01.22

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343572
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.06.2012


Душі теж хочуть побути разом!

Між  нами  -  ниточка  телефонного  зв'язку...
Ми  в  один  і  той  час  на  одному  морі...
БІля  мене  твоя  душа  -  ми  сидимо  на  піску.
Біля  тебе  моя  душа  -  ми  говоримо  про  зірки...

Про  погоду,  вітри,  розлуку...  Усміхаємося  до  вітру...
Що  змінилось?  -  Анічогісінько!  Порізи  і  досі  бояться  хвиль...
А  як  серце?  -  Серце  лишаю  на  березі,  бо  боюсь,  не  витримає.
В  нього  і  так  -  що  не  спогад  -  суцільний  біль.

З  космічної  точки  зору:  ниточка  пляжу  коротша  за  телефонну...
А  що  нам?  -  Валіза  обов'язків  згубилася  по  дорозі...
Я  скучила...  Топлю  у  морі  свої  заборони...
Он  наше  сузір'я,  бачиш?  Орієнтуйся  на  нього...
         Душі  теж  хочуть  побути  разом!

P.S.  Врешті-решт,  якщо  йти  назустріч,
обов'язково  зустрінемось!

         03.06.12          19.56

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342209
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.06.2012


Потрібно літо!

Важче  дихати,  ніж  звичайно...
Біль  і  втома  так  косять  з  ніг!
Треба  літа!  Не  календарного,
а  такого:
         "...бо  я  не  міг...
         залишити  тебе  обов'язкам...
         Розмінять  на  важливість  причин..."
Щоб  торкнутись  щоки  було  боязко.
Щоб  знов  загубити  той  лік  годин...
Щоб  аж...  по  вінця!..  Напитись  тишею  -
Мовчання  вдвох  не  таке  їдке.
І  знов  тамувати  віршами,
Свою  Душу,  про  щось  близьке...

Бо  зараз  ще  важче  дихати,  ніж  звичайно.
Цей  біль  і  втома  так  валять  з  ніг...
Потрібно  літо!..  і  пити  чай!..
І  цей  струс  серця:
         "Пусти  уже  хоча  б  на  поріг!.."

         31.05.12            21.44

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342203
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.06.2012


Забагато

Забагато  мого  безсоння...
Забагато,  хоч  і  на  двох!..

На  сосні  повсідались  сови  -
Ночі  мають  музичний  слух!

Тож,  мовчи!  Хай  не  знають  болю
І  не  множать  його  на  два...

Мої  рани  болять  від  солі...
Болить  пам'яттю  голова!

Ниє  серце  -  немає  сили.
Молю  неба,  щоб  хтось  молився...

Білі  штори  ховають  від  болю...
І  від  Бога,  коли  ти  снишся...

То  мовчи!  Хай  не  зна  про  болі
І  не  множать  його  на  два!

Твої  рани  болять  від  солі...
Болить  пам'яттю  голова...

Тремтять  руки  в  німій  тривозі...
Всі  стріли  мимо  -  лукавий  лук!

Тінь  моя,  блукаючи  по  дорозі,
Іде  від  себе  і  від  розлук.

Ти  мовчи!  Хай  не  знає  болю
І  не  множить  його  на  два...

Хоч  і  рани  ще  й  досі  в  солі,
Дуріє  пам'яттю  голова...

Багате  багаття  мого  безсоння!  -
Горять  години  і  нерви  тліють...

На  сосні  засідають  сови
Й  вірять  всьому,  про  що  почують...

Ти  мовчи  -  і  не  взнають  болю,
Не  помножать  його  на  два,

А  твої  рани  болять  від  солі,
Болить  пам'яттю  голова...

Німі  ночі  не  ніжні.  Навіть,
Останнє  світло  сухе,  різке...

Не  голси  вголос  про  св́ою  сповідь  -
Вона  справдиться  -  це  ж  зірки!

Тож  мовчи!..  Хай  не  знають  болю!
І  не  множать  його  на  два...

Хоч  і  рани  болять  від  солі,
Й  болить  пам'яттю  голова...

Забаганки  мого  безсоння...
Тиха  сповідь  посохлих  вуст...

Ми  з  тобою  тепер  безборонні  -  
Закрили...  один  одному...  пустку.

30.04.12          01.31

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337901
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.05.2012


На грані спокою

Я  можу  тільки  промовчати...  -
Ти  ж  зрозумієш  усе  і  так...

Та  усе  непогано,  начебто...
Просто,  знову...  Його  дзвінок.

І  нічого  не  зміниться.  Як  же
Піти  у  Щастя  на  поводу?!

Я  про  все  говорить  не  можу.
Мене  спогади  знову  звуть...

Дуже  тяжко...  На  грані  спокою,
Перпендикулярно  до  божевілля.

До  утоми  пора  б  уже  звикнути:
Щоночі  молитися,  просить  сили...

А  на  ранок  і  легше,  начебто  -  
В  роботі  губишся  від  думок...

Я  можу  тільки  промовчати  -
Ти  ж  розумієш  мене  і  так...

28.04.12          16.06

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334265
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.05.2012


Квітневий лист

Просто,  втома...  В  душі  і  в  голосі...
Полон  обов'язку,  мов  полин!
Хай  не  манить  вікно  мене  обрисом...
Підкидаю  жарин  в  камін.

Теплий  дух  цілував  долоні.
Затерпли  пальці  -  а  серце  терпить!
Чомусь  абонент  не  дзвонить...
Нехай...  До  завтра  я  буду  "не  в  зоні".

Я  знаю:  ти  з  телефоном  в  обнімку
До  ночі  притулку  собі  не  знайдеш.
І  погляд  до  ранку:  то  -  в  стелю,  то  в  стінку...
Та  ти  ж  пообіцяв:  отже,  не  набереш!

Неквапно  ніч  все  неспокій  накручує...
Давно  за  північ  годинник  зник.
Це  ж  треба  буть  в  Бога  такою  везучою:
Отримати  мрію  і  жить  цілий  вік!

Це  ж  просто  втома...  В  житті  і  в  голосі...
Полон  обов'язку,  мов  полин...
Я  пішла  б,  та  тримаюся  власним  примусом.
Сама  собі  підкидаю  в  камін  жарин,
Немов  лимона  у  чай  з  жасмином.


14.04.12  23.32

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334264
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 01.05.2012


Просто весна

Сьогодні  вранці  була  весна!
Мені  снилось  щось  рідне  й  близьке...
Ти  знаєш,  я  і  досі  ще  вірю  снам...
Якщо  чинити  неправильно...  Тоді  правильно  ж  як?!
Хто  сказав?  І  з  якої  то  це  висоти
Видно  шлях  весь  аж  до  опівночі?
Ну  і  що?..  Просто  я  і  ти...
І  весна,  що  від  сонця  замружить  очі.

17.02.12          22.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326600
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 31.03.2012


Заспокоїтись

Гіркуща  кава,  щоб  приспати  болі...

Що  кожен  нерв  зривався  і  бринів  -
Це  знав  один.  А  той,  що  воїн  в  полі,
Із  небом  та  зірками  гомонів...
А  тих  зірок  сьогодні  забагато...
Із  ними  -  добре...  Але  окрім  них...
Ну  як  тут  говорить,  а  не  кричати?!

Останній  нерв  зірвався  і  затих...

13.03.12          12.45

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326599
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 31.03.2012


Має ж бути

Затяжні  години...  Холодні  сутінки...
Я  дуже  скучила  -  приїзди!
Я  -  тут.  Поруч...  Дарма,  що  подумки.
   Електрички  і  поїзди.
Яка  різниця?!  Час  відмінили...
Щасливі  -  зірки  рахують.
...були  собою,  а  ніч  дзвеніла:
Вже  третя  сьогодні,  -  собі  звітує.

А  має  ж  бути  такий,  з  ким  можна
Втекти  від  всього...  В  свої  світи!
А  як  без  цього?  -  Без  цього  порожньо  -
По  вінця  суму  і  самоти!

Ми  в  божевіллі  своєму  поруч...
Ну  обійми  ж  мене  -  підійди!

"Чи  ж  варто  їхати  проти  ночі?"
Я  дуже  скучила  -  приїзди!

21.21          22.03.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324250
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 22.03.2012


Знову

Вікна  вночі,  немов  образи,
Дивляться  в  сутінки  одинокими  зорями.
І  скрипнуть  колеса  Чумацьких  Возів.
Оберотається  час.  Від'їзджаємо  до  весни.

Місяць  вповні,  немов  прожектор,
Сліпить  Душу,  стрясає  тьму.
А  може  Щастя  змінило  вектор...
І  траеткорію?..  -  Й  не  одну!

Все  заспокоїлось  -  вщухли  сльози.
Лиш  не  чіпай  обірвані  нервів  струни!
Вікна  вночі,  немов  образи.
Місячним  німбом  освячені  сутінки...

08.03.12          20.53

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320573
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 10.03.2012


Відлуння вчорашньої втоми

Тяжка  утома  від  снігів  і  холоду
Висить  в  повітрі  Духом  димарів.

Не  може  ж  бути  цього  -  щоб  назавжди!
ТА  Я  САМА  ПІДУ  ЗГОРТАТЬ  СНІГИ  З  ПОЛІВ!

Недобрий  Дух!  Він  гріється  з  морозів.
Кругом  шукає  тиші  й  темноти.
Все  молиться  -  весна  вже  на  порозі  -
А  він  не  хоче  просто  так  піти!
А  він  би  димом  зорі  застелив...

         Для  мого  настрою  шукаєш  приводу?  -

Висить  в  повітрі  Духом  димарів
Тяжка  утома  від  снігів  і  холоду.


20.02.12          22.53

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318465
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.03.2012


Мій чай пахне літом

Літом  п'янить  жасминова  пізня  ніч.
Небо  скапує  на  пісок  солоним  болем.

Бог  ходив  там  -  ноги  собі  промочив,
Тому  і  назвав  ті  краплинки    м  о  р  е  м  ...

Я  ішла  біля  нього  -  ногу  вколола  зіркою...
Мені  важко  іти,  та  ще  й  небо  таке  холодне!
Хоч  і  серпневе...  Бо  хтось  написав  був  гілкою
На  піску:  "Без  тебе  це  небо  мені  не  потрібне!"

А  я  вже  давно  розгубила  зірки...
Защораз  відпускала  минуле,  а  воно    п  о  в  е  р  т  а  л  о  с  я!

Мій  чай  пахне  літом.  -  Гіркий!
Проте,  без  нього  Щастя  би    т  а  к    не  цінувалося!


25.02.12          20.36

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318462
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.03.2012


Геометрія кохання

Я  вірю  у  те,  про  що  мовчу!
Сповідую  Долю  і  не  визнаю  випадковостей.
Коли  приходить  кохання,  ти  назавжди  перестаєш  дорослішати.
Крім  цього,  існує  досить  розповсюджена  теорема:
Зі  мною  цього  не  станеться!  Я  ж  розумниця!

Спираючись  на  це,  можна  сміливо
хотіти  і  вірити  у  першу  любов,  аби  вона
збувалась  впродовж  усього  життя.  Це  ж
нічого  страшного?  -  Зі  мною  цього  не  станеться!

Було  усе:  і  зоряні  дощі,  і  безсонні  ночі,
і  серце,  що  вірило,  плакало  і  сподівалось.  Адже
Зовсім  не  знало  математики.

А  навіщо  йому?

і  боляче.  і  сумно.  і  закохано.

Все  б  нічого,  якби  математики  не  відмінили.

-

Серце  добилось  свого.
Все,  у  що  вірилося  -  збулося!

Від  цього  моменту  світ,  уявлення  про  нього,  
перевернулись.  Це  ж  треба  було  так  себе
надурити!  Обманюватись,  що  то  -  кінець...
коли  то  -  тільки

                   перший  крок  після  старту.

23.09          28.01.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311943
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 06.02.2012


Вечір такий. Сьогодні

Вечір  такий  сьогодні.  Небо  над  нами  морське.
Такі  ми  собі  безборонні.
Вітру  мовчання  низьке.

Такий  ти  мені...  До  болю!
На  серці  штормить  -  послухай!
У  нього  всі  рани  в  солі.

Як  добре,  що  я  поїхала...


Знаєш,  мене  без  тебе  немає.
А  тепер  я  складаю  зірки.
Я  складаю  зірки  до  раю  -
Рідного  раю  твоєї  руки.

Як  добре,  що  ти  приїхав...


А  взяв  парасолю?  Бо  щось  схоже  на  дощ.
Хтось  мовчання  моє  підслухав..-
Той  сон.  Все-таки,  збувся  віщим.

Таке  ти  мені...  Близьке!
Що  без  тебе  -  собі  -  стороння!
Той  вечір  напередодні,  коли  небо  було  ще  низьке.


А  тепер  -  не  торкнутись  твоєї  руки.
Я  тебе  від  себе  оберігаю.
Та  із  раю  усі  зірки
Я,  свідомо,  на  відстань  міняю!


22.25          02.02.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311683
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 05.02.2012


Одного зимового вечора…

Тихо  проходив  сніг...
А  я  шукаю  твої  сліди.
Я  знаю,  ти  не  прийти  не  міг...
Хоч  і  знав,  що  скажу  піти.

Які  вечори  ці  довгі...
Мені  Душу  в  сніги  замело.

І  все  було  би  нічого,
Якби  нічого  б  не  було.

21.39          22.01.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308418
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 22.01.2012


Твої підслухані сни…

Частино  Всесвіту,  ти  звешся  моїм  світом,
Далеко  десь  за  межами  Землі.
Ст́ежки  туди  не  вкаже  жодна  карта  -
Аби  ж  самому  там  її  знайти.

І  коли  це  стається,  з'являється  щось  незвідане
І  увесь  світ  змінює  орбіту.

З'являється  той,  хто  забрів  туди,  аби  зігрітись  з  дороги.

Ти  впускаєш  його.  Дивуєшся.
Боїшся.  Він  йде.  Але  не  зникає...
Місце  біля  вікна  за  столиком,
Де  ви  полюбляли  пити  каву,
Залишається  порожнім,  кличучи  за  собою  минуле.

Ваші  розмови...про  що  ні  з  ким  
у  цілісінькому  Всесвіті
не  можна  говорити
Продовжувались  від  затемнення  до  затемнення

Небесного.

Казково...  Але  після  одного  з  затемнень
Ти  промовчала.  І  пішла

Переступаючи  через  сузір'я.  Ти  пішла
На  Землю.  Тоді,  це,  здавалось,  буде
правильним.

Бувши  здібним  учнем,  швидко
прижилася  там.

Ніби  й  як  і  сподобалося.  Можна  жити.
Але,  коли  сузір'я  знову  сплелися  в  стежку,
Ти  вирішила  провідати  свій  світ...
Щось  таке  знайоме  кликало  тебе  туди.

На  повному  серйозі  думаючи,  що  Він
вже  ніколи  не
з'явиться,  ти

Пішла  туди...
А  там  -  за  вікном  із  яблунь  осипались
зорі.
На  кухні  пахне  кавою.  А  біля  вікна  -

Він...  -  чекав...  Весь  час.

-Хіба  я  міг  забути?!
                   Не  чекати?..

Набрехати  собі  не  вдалося...
Тепер  усе  піднялося  над  головою,
А  ноги  ступали  по  холодній  підлозі  неба.

17.01.12          00.33

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308145
рубрика: Проза, Iнтимна лірика
дата поступления 21.01.2012


Пам'ятаючи Щастя…

Зачекай,  ще  на  мить  залишися!
Дай  згорю  у  цих  рідних  очах...
Не  повіриш...  Погляд  твій  не  змінився.
Такий  само,  як  в  повторах  і  снах...
Розумію  ж,  від  себе  не  дітись...
Доля,  як  вирок,  вперше  смуток  пила.
Безсумнівно,  час  і  змужнів  вже,  і  виріс...
А  від  себе  я  знов  не  втекла!
Хоч  далеко  по  відстанях  -  близько  до  серця.

Я  щодня  переходжу  по  отруєних  стрілах.  До  уламків  "колись".
Блукаючи  по  Душі.  Пам'ятаючи  Щастя...

Цілий  світ  шкереберть,  як  тебе  знов  зустріла!

28.08.11          23.30

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308087
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 21.01.2012


Півжиття потому…

За  прогнозом  синоптиків  я  повернусь  зі  снігом  -  
Перевірена  на  страх  Щастя,  взяла  тайм-аут.
"Сьогодні  на  вулиці  через  густу  темряву  місяць  ледь  дихає",  -
Передавали  по  радіо  за  стіною  в  сусідній  кімнаті.

А  що,  темрява  теж  має  свій  ступінь  токсичності.
Тому  все  так  хоче  найшвидше  піднятися  вгору,  -
Аби  до  сонця.  А  там...  уже  з  відстані  вічності...
За  прогнозом  синоптиків,  зима  ще  настане  не  скоро...

17.12.11              21.14

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306767
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 15.01.2012


Експромт

Море  виплакать.  Відпочити.
Душа  дуже  скучила  за  дощами,
Які  п'янко  так  пахли  квітами,
Відбивали  веселку  між  нами.

Бути  щирою...  Перед  ким?
Бути  відвертою,  аж  криштальною...
Перед  тим,  хто  лишився  морем.
В  пустелях  відчаю  й  жалю...

20.21          23.11.11

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306763
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 15.01.2012


На півслові…

...якщо  чесно,  шкереберть  все  летиь  на  голову...
У  свідомості  не  знаходжу  логіки...

...ніхто  і  не  знав  ще,  що  цього  вечора  хворого
Доля  вчинить  найзлішу  помилку...

Як  же  так?!.  За  чиїми  ж  то  розрахунками
неточності  точно  так  співпадають?!.

Он,  уже  небо  манить  відкритими  вікнами
Свою  найкрасивішу  наречену  в  білому...  
                             Уявляєш??!

08.01.12            19.30

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305161
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 08.01.2012


-273º за Цельсієм

Землетрус.  Двадцять  балів  за  шкалою  неспокою.
Шкереберть  все...  І  Душу  ще  й  досі  трусить.
Від  такого  не  врятуватись  докорами...
Утікти  -  ось  єдиний  спосіб.
На  кілька  вічностей  -  "за  свій  спокій"...
Життя  знову  з  орбіти  зрушило.
Цього  точно  не  видно  збоку
За  високим  парканом  усмішок...

Чекаю  снігу.  Абсолютні  нулі  за  Кельвіном.
Автовідповідач  вчиться  всім  усміхатись.
Телефон  залишаю  вимкненим.
Як  я?  -  Я  промовчу...  Сьогодні  не  можна  брехати.

07.01.12          19.44

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304992
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 07.01.2012


Нове повідомлення

Тема:                  
                     Абонент  +380........3  продовжує  Вам  снитись.  Можете  прокинутись  пізніше.
                     Відправник:  Душа


Метро.  -  Вокзал.  -  Обвітрена    дорога.
На  вогких  вікнах  візерунки  снів.
Шкода,  що  вже  не  маю  змоги
Повідати  усе,  про  що  хотів...
Якби-якби...  Але  життя  так  склалось:
Якби  отой  випадок  нас  не  звів,
Можливо  б,  якось  інше  сумувалось
На  цій  дорозі  снігу  і  років...
Та  що  ж,  буває.  Доля  нам  не  власність,
Хоч  інколи  і  серця  дослухається.
"Хороша  доля  -  чим  сплатити  вартість?
Щаслива  доля  -  взагалі,  купується?

Мені  -  не  треба  -  це  у  подарунок:
Зробити  хочу  Янголу  приємно.
Так,  терміново.  До  Нового  року...
Подзвоните?  Чекатиму.  Взаємно..."

Ну  от,  чудово.  Майже  все  готово.
Лишилося  про  зустріч  попередити...
Дзвоню  -  гудки  -  та  оператор  знову:
"Цей  абонент  звикає  не  чекати
Усього  того,  що  завжди  хотів.
Він  поки  що  не  має  змоги
Зустрітись  з  Вами.  Ще  не  пережив
Зірок...  Й  слідів  з  засніжених  доріг..."


29.12.11          17.27

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303060
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 29.12.2011


Тільки звичка

Душа  відморозила  усі  пальці,
Розтопивши  на  шибах  лід...
Мені  не  вистачає  лиш  сонця  -
Та  коли  ти  приїдеш,  я  начаклую  літо!
Мені  холодно  й  передзоряно...
Хоч  не  жду  тебе.  Знов  не  жду!
Бо  колись  ще  було  обіцяно:
"Тільки  ж  ти  не  чекай  мене!  Я  -  прийду!.."
Я  не  чекаю  тебе.  Я  вже  звикла.
Тільки  звичка  ця  -  двері  не  зачиняти...

Хай  і  прийде  зима,  і  сніг  всі  зашторить  вікна,
Все-одно  -  
                   Коли  ти  приїдеш,  я  начаклую  літо!

11.12.11          00.57

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299949
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 14.12.2011


До дня св. Миколая

Кімната  наскрізь  пахне  мандаринками…
Миколай  постукав  у  шибку:
                                       «Поете,  чого  б  ти  хотів?»
Хай  батьки  дають  дітям  цукерки.
Подаруй  усім  дітям  батьків!
Бо  дуже  холодно  без  крила,
Що  схова  від  дощу  і  осені  –
Доля  лиш  парасольку  дала…
А  їм  ще  рано  ставати  дорослими!
Казка  їхня  десь  заблукала  –
Тяжко  вірити  в  силу  світів…
Мама  косу  не  заплітає
І  не  тато  саджає  за  стіл…
Зваж,  благаю,  на  ці  молитви!
Мені  не  треба  іншого  неба;
Я  не  прошу  оберемки  квітів.
А  це  –  єдина  моя  потреба:
                   Щоб  і  у  них  в  житті  запахло  мандаринками
                   І  Диво  вернулося  з  давніх  світів…
                   І  батьки  дарували  цукерки…
А  ти  –  подаруй  їм  батьків!

07.12.11          01.50

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298786
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 08.12.2011


Таємним шифром душевного відчаю

Огранені  дорогими  спогадами,
Бринять  на  Душі  експромти  ніжності…
І  нескінченними  коридорами
Цінне  все  переманюють  з  юності.
Янтарним  сяйвом  займеться  обрій;
Ювелірною  точністю  врізається  час,

Що  колись  утікав,  лякаючись  мрії…
Ошукані  ним  ми,  бо  не  маємо  нас…

Білі  тіні  щасливих  людей
У  моря  душу  собою  торкнули…
Дощами  зоряними  літніх  ночей
Утвердили  шлях:  «На  роздоріжжі  вулиць

Щоденникові  записи  повинні  звершитись:
А  колись  би  там…  якби  ж  то  назвав  по-імені…»
Серцю  ж,  що  б  не  ставалось,  не  дано  змінитись?
Люди,  самі-по-собі,  не  приречені  на  нещастя?        P.S:
И  не  смотря  на  разницу:
В  плюсе  ты,  или  в  минусе  –
Отличие  –  опыт  –  не  ноль  –  изменится.
Юность  же  и  Душа  –  const.

29.11.11            23.21

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298771
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 08.12.2011


Не приходь!

"Не  з'являйся  ніколи!"  -  Й  холодне  прощання  розлуки...
Розминулись  світи,  вже  шукаючи  інші  орбіти.
"Аби  ж  не  забув!  Аби  ж  через  дні  і  роки
Закохані  очі  ті  знову  крізь  натовп  зустріти...
                   І...  заніміти!"

Минали  роки...  Лишалося  небо  і  смуток...
Душа,  непомітно  для  себе,  шепотіла  зіркам:
"Все  минулось  .Було.  Десь  блукає  ще  мій  порятунок.
Вірний  Душі...  і  відданий  морю  і  снам."
                   Та...  заніміла  -

Закохані  очі  із  натовпу  жадібно  в  душу  впилися.
"Ні,  не  забув!..  Здригнулося  небо  і  зорями  впало  додолу.
Ти  -  любиш...  Це  Щастя,  що  ти  знову  мені  зустрівся!
А  не  приходив  би  -  краще!..  Душа  й  так  вже...
                   Втомилась  від  болю..!"

         05.11.11          23.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296571
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 28.11.2011


Випадкова закономірність

Очі  втомились,  не  бачачи  висоти…
Простору  тісно  між  осінню  і  землею.
Я  повертаю  в  свої  світи…
На  кілька  хвилин…
Й  страшенно  за  Сонцем  сумую…

Забуваю  про  безвість  у  часі…
Лишитись  щасливою  важче,  аніж  знову  відкрити  Америку!
Я  ж  тут  –  випадково….
Лише  за  законами  фізики…

31.10.11          19.01

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293706
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2011


Дотик до Душі…

Торкнувся  жовтень  до  щоки  вікна  –
Холодні  пальці  не  втирають  сльози.
Шрам  місяця  не  заховати  хмарам  –
І  вигадки  шукати  вже  запізно.
Хіба  у  тому  невелика  суть:
     Вже  не  повернешся  і  не  втечеш  від  Щастя.

І  лищ  одне,  що  можна  –  не  забуть…
З  зомлілих  вікон  виглядати  вісті…


03.10.11 22.54

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293377
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 15.11.2011


Жду…

Кто-то  кому-то  –  мир  весь,
А  кто-то  кому-то  –  просто…

Просыпалась  Земля,  за  ночь  сильно  морозом  обжегшись…
Тихо  таял  рассвет,  проводив  эту  осень  в  снега.
Солнце  ищет  тепла,  прячась  в  луж  отражениях  мокрых…
А  я  жду.  Жду  тебя.  Как  за  жизнь
Никого  никогда  не  ждала…

Завявшую  розу  тихо  снег  через  окна  целует.
Обещает…  не  дарить  это  утро  другим.
И  пусть  кто-то…  Кому  кем  остался,  забудет…
Ведь  вчера  еще  никто  не  был  никем.

23.10.11 23.22

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293376
рубрика: Вірші, Интимная лирика
дата поступления 15.11.2011


У відповідь

Зникалось  важко  небу  цього  вечора…  -
Знайома  тінь  чекає  у  вікні.
За  скільки  днів  іще  переплачено…
За  скільки  ж  то  Щасть  виходять  «в  нулі»?!
І  тонуть  у  небі,  марнуючи  «завтра»,
Лишають  «сьогодні»  -  на  потім.
А  ти  ж,  без  спочинку,  шепочучи  мантри,
Збираєш  секундні  соті…
І,  навмисне,  вийшовши  не  в  ті  двері,
Проклинаєш  –  зірок  вина…
А  пам’ятаєш,  в  той  вечір,  з  вірою,
Перед  небом,  як  сповідь:  «Коха…!»

04.10.11 19.00

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289894
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 31.10.2011


Пам’ятаєш?

Повіяло  із  осені  на  Північ…
Безнебі  зорі  бавились  з  вогнем.
Шматочок  Щастя  Час  мені  позичив,
Зігнувшися  замерзлим  ліхтарем.
А  де  ж  відплата  за  отой  не  холод?  –
Дев’яте  небо  обійма  Земля…
Північним  вітром  обізвався  спогад,
Приніс  дощі  з  собою  іздаля.
 

03.10.11 23.09

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289893
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 31.10.2011


Спалахи Щастя

Море  штормить.  Не  гучно.  Безвітряно.  Тихо.
Одинокими  хвилями  б'ється  об  стелю  неба.
Боляче  більше  не  буде!
                   Сонце  -  на  захід,  як  вирок...
І  знову  до  самого  ранку  -  нерозгадана  зоряна  схема.
Якщо  розгадаю  до  осені  -  літо,
А  коли  ні  -  то  зима.

Дощу  не  було.  Лиш  блискавки  в  небі  квітнуть.
 
І  зрозумівши  свою  недоречність,
     Над  морем  подітись  нікуди!

           ...то  світити  б  якось,  в  півсили...
     Бо  між  вологим  небом
   І  морем,  котре  все  ковтає  сльози,
Безкраї  потоки  світла

Почувалися  нічиїми...

         Немов,  у  непроданому  акваріумі!..

23.08.11          23.44

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286370
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 15.10.2011


Скучила…

Безнебий  Київ  проводжав  дощем
І  вслід  кричали  гальма  електричок.
Ми  поговорим  на  мільярди  тем
Тепер,  як  вперше.  Заново  незвично.
Погода?  В  нас  -  теж  крізь  дощ  видно  сонце...
Здійнявши  пил,  не  бачимо  часу.
Немає  як.  Надіємось  на  потім...
А  далі  -  якщо  крила  понесуть...
Дорога  вмита.  Знак  у  білій  рамці:
"За  триста  метрів  поворот  НА  КРАЩЕ".
Вже,  значить,  скоро.  Зустрічай  уранці!
     І  від  дощу  сховай  мене  плащем!..

         09.09.11          18.16

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282308
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 23.09.2011


Літо у місті вже більш не ночує (роман) VІІІ

Зведи  в  мені  сполохані  мости.
 Спинися,  мить!  Ти  вічності  не  знаєш!
 Ти  підданка  сліпому  королю.
 Лиш  тихо  пам'ять  спалюєш  вустами.
 Ніколи  не  скажеш:  «Люблю!»
 Бо  любові  не  скажеш  словами.
 На  останок  лиш,  на  півдорозі
 Ти  дивишся  у  вічі  королю.
 Чекаєш  дива  у  німій  тривозі…
 А  чуєш:  «Геть!»  --  несказане  «люблю»!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279720
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.09.2011


Штормове попередження

Від  літа  втекла.  Від  літа...  І  тільки.
На  галасливих  вітрах  загубилась  Душа.
А  їй,  безпорадній,  ніхто  не  протягує  руки...
Ніхто,  окрім  суму  -  він  не  залишив.
Повів  на  край  світу,  зігрітись...
Відпоював  гарячими  спогадами  
Від  безвиході  перевиховать  час.
Інколи,  цілував  рани  снами...
Закутував  т́епло  у  відстані,
Хоч  знав,  що  не  допоможе  -
А  лиш  для  того,  аби  не  бачили  ззовні,
Хоч  так  адаптуєшся  довше...
Викарбував  на  передпліччі  номер,
Аби  більш  у  негоду  не  втрапила...

     "Щастя!..  Щастя!..",  -  шепоче  вітер...
     Але  ж,  я  знову  йому  не  повірила!..

         02.09.11          18.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279704
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 10.09.2011


Дыши!. .

Я  молюсь  за  тебя!  Не  бойся!
Очень  искренно  -  нас  услышат!
Если  двое  и  более  просят,  
То  дождутся  ответа  Свыше!
Кому-то  кто-то  так  много  значит...
И  успокоить  поможет  Душу.
Поверь,  дорогая,  что  Бог  не  оставит!..
Ты  дыши  лишь,  родная,  слышишь?!

16.08.11          02.50

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278519
рубрика: Вірші, Посвящение
дата поступления 03.09.2011


Літо у місті вже більш не ночує (роман) VІІ

Ну  от,  зранку  літо,  надвечір  –  уже  восени.
 Історична  закономірність:  на  цьому  зламі  стаються  зміни.
 -  Скоро  зірки  світитимуть  по-іншому.
 -  Ти  про  що,  поясни?
 -  Я  звільнився  з  роботи,  і  …  не  запитуй  причини…
 -  Це  не  все.  Твої  очі  не  вміють  брехати.
 Є  щось  більше.  Ти  ж  прийшов,  мов  вернувся  зі  страти!
 -  Просто  я…  Просто  я  повертаюсь  в  театр.
 Набридли  мені  механізми  і  апарати!
 Це  ж  півжиття  у  цих  декораціях.
 До  суті  копаюсь  –  нема!
 -  Напевно,  ти  все  ж,  маєш  рацію.
 Одноманітність  –  то  вона  ж  -  німа!
 А  завжди  хочеться  знати  більше,
 Особливо  те,  що  поза  межами  віку.
 В  тісноті  хочеться  простору  ,тиші,
 Абсолютного!  А  не  фальші  дволикої!

 …Скоро  зірки  світитимуть  по-осінньому…

 Якісь  незрозумілі  відчуття…
 -  Це  ж  треба  буть  такою  вірною,
 Так  вірить  в  долю,  щастя,  в  забуття…
 Хоча,  я  й  сам,  приручений  до  волі,  
 Цю  правду  вірності  сповідав  до  кінця.
 Я  так  навчився  в  історичній  школі,
 В  одного  дивного  старого  мудреця.
 Час  –  цей  мудрець.  Історія  –  не  школа,
 Це  гіркий  приклад  досвіду  сторіч.
 -  От  через  це  всю  душу  перемучила…
 Війна  в  мені.  Війна  між  протиріч.
 Одні  говорять:  не  вдавайсь  у  здогадки.
 Облиш,  який  він  Фауст?  Це  ж  у  Гете.
 -  Ну  а  про  інші  ти  не  маєш  й  гадки…
 Хоча  й  не  варто.  Марно  говорити.

 Краще  залиш  ще  краплю  доброти.
 Я  дуже  люблю,  коли  ти  читаєш!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277770
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 30.08.2011


Остання

За  останню  безсонну  ніч  ми  з  тобою  не  наговорились...
Годинник  шкрябав  стрілками  по  стіні  вперто.
Ми  таки  подорослішали,  змінились...
Гасилося  світло...  Бо  хотіло  відверто...

Душа  пам'ятає  дотики...  До  Душі.
Кількість  зірок  і  обпечених  ними  мрій  лиш  збільшилась...
Я  пам'ятаю!..
                   Та  той...  на  всю  Душу  шов
     Повертає  мене  до  пам'яті,  що
     На  наступну  безсоннну  ніч
           ми  з  тобою  більш  не  зустрінемось...

15.08.11          23.39

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277761
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.08.2011


Тому що немає відповіді…

...Коли  рими  не  лізуть  в  голову,

Годинник  повільно  рахує  до  ста...
І  засинає.
Ламаю  пальці  
Гучним  хвилинам,
Аби  не  грали
Дощем  самотнім
По  підвіконні.

 ...Коли  безсонних  ночей  стає  порівно,

Я  спалюю  недописані  всі  листи...
Мрії  палають.
І  знов  з  абзацу
Пишу  годинами,
Щоб  не  відклали
Любов  "на  потім"
Думки  безсонні.

 ...Коли  проти  волі  когось  пригадую,

Відчуваючи  недостачу  отого  Щастя...
Пам'ять  німіє.
І  біль  у  серці
Озветься  ранами  -
Часом  достатньо
Для  Щастя  фото,
Де  на  звороті:

 "...Коли  зорі  в  житті  бездонному

Ще  сяють  про  Щастя  спогадами,
Ми  забуваємо,
Що  дано  нам
Лише  краплю  Часу,
Але  надія  
Цього  не  простить,  -
Нездійснених
                             віщих  снів!"

06.07.11          22.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277040
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 25.08.2011


Просто, зірки нагадують про нас…

Холоне  вечір,  наче  чашка  чаю...
Замріяно  чекає  зорепаду.
А  я  теж  чогось  так  чекаю...
Чогось  не  вистачає...  
                                       Лише  згадую!

Багато  зір  від  віри  з  неба  падало...
Збуваючись  найяскравішим  спалахом.
А  я  боюсь,  аби  когось  не  втратила!
Когось  занадто  мало...
                                       Просто  спогадом...

15.08.11          21.25

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277025
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.08.2011


Точка неповернення

Абонент  недосяжний,  вибачте...
Не  телефонуйте  йому  пізніше...
Розумію,  що  номер  вивчено  -
Абонент  недосяжний  більше...

Абонент  не  навчився  звикати...
Зрозумійте,  що  так  потрібно...
Життя  за  Щастя  зробили  платою.
Вибачте,  але  набраний  номер  -  хибний...

У  вас  вичерпано  ліміт  підключень.
До  Душі...  Ви  занадто  рідні!..
Дуже  важко  ставати  іншими...
немає  відповіді.  
                   Абонент  вдав,  що  "зайнятий"...

Супутник  Щастя  зійшов  з  орбіти.
І  за  відсутності  повторюваних  моментів,
Минулим  притягується,  немов  магнітом...
Минулим
                   двох
                             взаємосумуючих  абонентів...

08.08.11          23.21

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276841
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 24.08.2011


Доля

Часом,  спокійно  собі  ідеш...  І  тут  -
                   спіткнешся  об  Долю...

Забути?  -  Неможливо!  Пам'ятати!
Твій  голос  до  Душі  мене  пропік.
Які  жорстокі  часом  в  Долі  жарти!..
 Все  той  само...Та  чийсь  чоловік...
Я  не  вірю...  Не  вірю  у  Щастя!
Та  це  релігія  -  
                             Від  неї  не  втекти...  
Не  оглядаюся.  Тікаю,  щоб  не  впасти!
 В  тобі  зійшлися  всі  мої  світи!

                   11.08.11          22.17

         Ненароком,  переламаєш  всю  Душу...
                   І  далі  по  життю  "на  трьох"...  Тобто,
                             лише  з  любов'ю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276838
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 24.08.2011


Як завжди

Зелений  чай.  Без  цукру.  Аби  життя  здавалось  солодшим.

Не  подумати  ні  про  що.  Не  спіткнутися  ні  об  кого.
З  дев'ятої  спроби  вимкнути  телефон,  -
Серце  пручалось,  та  розум,  усе  ж,  наполіг.
Повертається  час  з  доріг...
І  триста  тисяч  моментів  по  тому
В  житті  було  різне.  От  тільки  спогади...  Словом,

Зелений  чай.  Як  завжди.  Аби  життя  здавалось  солодшим.

15.08.11          22.39

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276525
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 23.08.2011


У серці

Тоді  серпами  з  неба  місяць  збирав  зорі...
А  до  середини  дійшов  і  зупинився.
Бо  мчало  Щастя.  Наввипередки  з  болем,
Котрий  хоч  і  не  встиг,  та  не  спізнився!
Зійшли  з  орбіт  планети  яблуневі
І  всесвіт  саду  заламав  гілля.
Метелик  листя  сумував  за  небом:
"Тут  цілі  зграї  не  таких,  як  я!"
А  день  мовчить  і  котить  сонце  колами,
Неспішно,  щоб  дотриматись  часу...
Якби  сказав  хто...  Чи  сама,  думками,
Повірила  б  в  реальні  чудеса?!
Невже  прихильність  має-таки  Всесвіт?!
Чи  більш  ніхто  от  так  от  не  бажав?!

Ти  відтепер  і  вже  навіки  -  поряд...
Після  дзвінка...
                             Над  прірвою  Душа...

15.08.11          23.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276521
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 23.08.2011


Дощ

Дорога,  небо  і  степи...  Степи...
Десь  там  стовби,  он,  прокололи  хмару,
А  звідти  бризнув  дощ.  І  літо  ледь  терпить,
Щоб  біль  не  показать  і  не  закрити  зорі.
Лиш  крик  німий  відпустить  із  громами...
Чи  сміх  тут  за  пов'язку  підійде?
Та  все  морями...  Все  морями  марить,
Немовби  хтось  їх  в  нього  відбере!
І  небо  болить.  Страшенно  болюче  небо,
Сколоте  списами  телефонних  дзвінків
За  номером,  котрий  давно  уже  стерли...
І  розум  за  Ним  вже  не  млів.
А  справа  вся  в  тім,  що  літу  болить  не  вперше...
Цікаво,  для  чого  у  літа  пам'ять?
Невже,  щоб  йому  то  боліло  ще  гірше,
Що  зірки  не  навчились  забуть..?
І  кожного  літа  нагадують  про  це  небу,
Яке  і  так    лиє  дощ  із  ран.
Обіцяють  двадцять  четверту  спробу,
Щоб  виравтися...
                                         Хоч  би  й  пораненою!
Розділити  море  на  міліграми,
Прийняти  настоянку  зоряну...
Щоб  зуміть...  Хоч  промовчати  -  прямо!
Про  зоряний  дощ.  На  протязі  трьох  хвилин.

27.07.11          23.48

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276469
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.08.2011