| Сторінки (11/1043): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Що буде завтра?
Знову ця війна?
Холодний дім, обличчя, що змарніли?
За хлібом черги, інколи вода?
І перебиті болем наші крила...
Немає сліз -
І пекло лиш своє
У кожного...
І де ж та милість Бога?
Вже сьомий місяць -
Скільки ще мине,
Коли прийде жадана Перемога?
І знову нерви наче та струна...
Терпіння знов дістанемо з горища...
Крім наших в Бога інших рук нема...
Питать за що?
Ні, краще вже - навіщо?
Переживем і цей пекучий біль -
Відродимо і землю, і родини.
Бо маємо на всіх єдину ціль -
Вернути щастя в рідну Україну.
Що буде завтра?
Так, прийде весна.
Яскрава посмішка, яка колись змарніла,
Засяє знову - чиста і ясна.
До щастя понесуть нас нові крила...
3.09.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Хто ж знав, що осінь прийде в кольорах
Не золотих, а димних, сірих, чорних.
Що дощ проллє розбитий в хаті дах
У місті перемеленим, як в жорнах.
Чекала свята, а знайшла війну,
Яка малює скрізь страшні пейзажі.
Яка вже вкрала літо та весну
І осінь хоче виваляти в сажі -
Щоб стало все ні метрвим, ні живим.
Щоб крізь були журба, наруга, лихо...
Та вірю, що розтане чорний дим,
Змете війну з землі чарівний вихор.
І знову буде осінь золота
Стелити листопади нам під ноги,
А потім, без запізнення, зима
Засипле снігом срібним всі дороги...
І стане мирним, чистим, без війни
Мій рідний край, здобувший перемогу...
А зараз, осінь, просто обійми -
Перечекаєм ще одну тривогу...
1.09.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
Вона іде...
Тихенько
Крок за кроком.
Ще дві доби і літо кане в Лету.
А осінь, підморгне янтарним оком,
Підкине в небо золоту монету -
І сонечко її розплавить миттю,
Проллє на крони ніжну позолоту -
Підкреслить тон небесною блакиттю...
Спіймає вітер, загорне в дрімоту,
Щоб, затаївши подих, попрощатись
З спекотним днем серпневим наостанок.
Ще дві доби...
І будемо пишатись
Красою, що несе осінній ранок...
30.08.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022
Добридень!
Як ти?
Ти в безпеці?..
Звичайно цих чекаєш слів,
Де б ти не був - в саду, в фортеці,
На хвильку відпочить присів -
Та голос рідний у мембрані
Теплом неначе обійняв.
Багато в цьому запитанні,
В нім відчуттів на п'ять октав -
Турбота, ніжність, трошки втоми,
Тривога, радість, навіть лють
До тих, хто відірвав від дому,
Та просто жити не дають.
Ти як?
Таке просте питання
Наразі стало головним.
В нім стільки справжнього кохання,
Яке сам Бог благословив.
Два слова оберігом стали,
Ключем, паролем до душі.
І друзів справжніх об'єднали,
Ти як?..
Не спросять вас чужі...
23.08.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Розквітли айстри.
Серпень,
Трохи суму,
Бо літо добігає до кінця.
Осінній дощ свої настроїв струни -
Вже третій дзвоник,
Прошу на місця.
І розпочнеться тиха увертюра
Феєрії яскравої пори.
Комусь вона так схожа на гравюри,
Які робили давнії майстри.
Мені ж яскрава осінь- розкіш, казка,
Мелодія Вівальді в тиху ніч.
До таємниць і загадок підказка,
Чи знайдена колись пропавша річ,
Яка була дарована на згадку
Чарівним днем кохання...
Як давно...
Я поправляю біля скроні прядку,
Замріявшись вдивляюсь у вікно,
А там в саду вже розгорнули сцену.
Жоржини, айстри...
Скрипки, деригент
Чекають осінь - діву Мельпомену,
Аби не пропустити той момент,
Щоб вчасно розпочати диво-п'єсу,
Де кожен може сам себе зіграть.
Заангажую роль...
Я - поетеса
І хочу всім єством своїм ввібрать
Чарівність осені, кохання і натхнення
І присмак сліз серпневих вечорів -
Проходить літо...
Наше сьогодення,
Не будь скупим на вираз почуттів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
Царство викривлених дзеркал -
Чорні ворони, темна ніч...
Хижі посмішки, як оскал,
Наче пекло екран горить.
Не дивись в той примарний світ -
Задзеркалля - отрута й страх.
Там ненависть до всіх звучить,
Там катів носять на руках.
В білих шатах, як у святих,
Умовляють - іди, убий...
На питання в сліпих очах -
Не хвилюйся, то гріх не твій.
І під прапором сатани
Вибухають гармати слів -
Йди і борг свій скоріш сплати,
Не жалій нічиїх голів.
Забронюєм для тебе рай,
Якщо згинеш у тім бою.
Не залишимо, так і знай,
Ми ніколи твою рідню.
А за спиною пальців хрест -
Та не варто солдату знать,
Що брехню той скриває жест,
Що не стануть його ховать...
Перемеле війна, як млин
В попіл сірий його життя.
Для "царя" він не чий-то син -
Біомасса або сміття...
20.08.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
Осінь в серці - це яблуко стигле із дикого раю...
Ні обману,
Ні мрій,
Ні сльозинок...
О, як я люблю
Цю беззахисність жовтня...
Неначе натурниця ню
Зашарілась, та листя пожовкле тихенько скидає...
Над вершинами сосон, дубів вікових, у блакиті високій,
Що не має кордонів і дна,
Та дивує мене повсякчас,
Виринає Селена...
І сяючий, світлий анфас
Надихає мене на осінній римований спокій...
І холодний туман видихають жадані вуста.
Поцілунком прощальним розтануло поночі слово -
Післясмак ледь гіркий відчуваю я знову і знову...
Щось нове десь під серцем -
Листопад, мабуть, пророста...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Переливаю з келиха у келих
Отруту літа...
Ще іде війна...
І спокій днів барвистих та веселих
Без жалю перекреслює вона.
У серці лють, яку залишив лютий
Із першим залпом смерті по містах.
Не вдасться ні пробачить, ні забути
Той перший жах і той тваринний страх...
У тому пеклі стали ми бронею -
Без нервів, сліз - жорстокі та стійкі.
Але ж не зачерствіли ми душею -
Та між сиренами складаємо вірші.
Ми віримо в себе і в перемогу.
Дивуємо відвагою весь світ,
А ЗСУ вважаємо за бога -
Непереможні, справжній моноліт...
Переливаю з келиха у келих
Отруту серпня...
Все іще війна...
Попереду багато днів веселих -
Там перемога - поруч вже вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Достигаюче літо із присмаком серпня.
Гілки гнуться від яблук, пожовкла трава.
Скоро осінь...
Хтось лає її з пересердя,
Наче винна у чомусь природа сама.
Серпень м'яко, як кіт, що в мене на колінах,
Муркотить свою пісню крізь тінь вечорів.
Полохливі пташки гомонять без упину,
Бо збиратись пора до тепліших країв.
Вишивають зірки візерунки на небі
Наче бісером,
Темний його оксамит
Загортає у тишу все місто -
Не треба
Турбувати його цокотінням копит -
Але вересень скаче, везе позолоту
Для осінніх забав
На рудому коні.
Посміхаюсь тихенько від щастя
І плачу -
Якось солодко-сумно у серпні мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
Любить,
Любить самозабвенно...
И, от восторга непременно,
Писать стихи, сонеты, оды -
Вот это признаки свободы
Твоей души.
И снова, снова,
Отбросив всех клише оковы,
С огнем в глазах, с улыбкой счастья
Целуешь ты мое запястье...
А я, на цыпочках порхая,
В объятьях нежных утопаю...
Без слов все знаем, понимаем
И, упиваясь нашим раем,
Летим...
Вселенная чуть выше...
Там ветер паруса колышет,
Мы ловим неводом небесным
Чешуйки звезд...
Как интересно,
А что же там - за горизонтом?
Прозрачность утра пеньем звонким
Разрежут птицы на полоски.
А нашей страсти отголоски
Остынут, выпадую росою...
Отяжелевшею травою
Бредет по лету август кроткий.
У берега притихла лодка.
А речка теплою волною
Манит...
Здесь волшебство покоя...
И мы вернемся непременно...
Любить,
Любить самозабвенно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956082
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.08.2022
На жаль, не можна втримати тепло
Серпневих днів до осені,
На згадку...
Сповити ніжно сонячне руно,
Покласти потихеньку у шухлядку.
І діставати в люті холоди -
Коли зима чи листопад з дощами.
Там точно будуть сонечка сліди,
Які зігріють темними ночами.
Духмяний подих вітру, свіжих трав.
Квіткові нотки, крапелька полину...
І я засну,
Утомлена від справ,
І в казку літню в своїх снах полину...
На жаль, не можна втримати тепло -
Я мріяла, та так і не зловила...
Але в душі я збережу його -
Примарний подих сонячного дива...
6.08.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
І ще одна осінь, і ще одне літо,
Квитків, щоб вернутись, нема де купити.
Все далі і далі від першого крику,
Тяжіння Землі нас зв'язало довіку.
Пов'язані разом любов'ю та страхом –
Комусь йти на бал, а комусь і на плаху.
Годинник все меньше піску відсипає,
А дні, наче коні, все швидше тікають.
А згодом вони вже як стомлені коні -
Не можуть так швидко тікать від погоні.
Але по інерції з кола не сходять -
Штовхаються, б 'ються...
Молодші обходять...
І загнаний падає в хмару із пилу,
Без сил і бажань, наче прямо в могилу.
Душа відлітає у світ білим птахом,
А тіло зникає, розвіявшись прахом.
І ще одне літо, і ще одна осінь...
Проклюнеться пташка - не зникне назовсім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
Вітри веселі по краю ночі
Здували з неба пилок галактик.
Мені дістався якийсь шматочок,
Мабуть, від зірки маленький клаптик.
І Місяць плавав немов в чорнилі,
І падав пилок на нічну алею.
Хмарки чиплялись за гострі шпилі,
Щоби пірнути в потік Морфея.
Передчуваючи сни та казки,
Ловлю привіт зірки чи планети.
Час став густішим, повільним, в'язким,
Мабуть, ховає від нас секрети.
А хуртовина з пилку кружляла
І нас ловила в чарівне коло.
Ми тут бували, ми тут кохали,
Зустрівшись точно не випадково.
Пилок зірковий ніяк не тане -
Блищить веселкою на долоні.
Щось відбувається зараз з нами -
Ми у кохання тепер в полоні...
4.08.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022
Луснула стигла ніч і пролився космос -
Жмені зірок, галиктик тугі спіралі...
Це про любов...
Все інше - пусте, деталі -
Щастя воно трапляється дуже просто.
Просто...
Змішати дихання й теплий шепіт.
Просто...
Обійми міцні, як гнучкі лозини.
Плавиться вічність від ніжності , як крижини,
В пам'ять нащадків вплітаючи цілий Всесвіт.
Видохни в небо ім'я на моєму схлипі,
З ним полетить подяка за все, що сталось -
Щоб і надалі кохання до нас торкалось
Краєчком космосу,
Дотиком ледь помітним...
3.08.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022
Не стереть ли мне мысли ластиком,
Залатать раны тонким пластиком?
И подкрасить акрилом и пудрою -
Поглядишь - снова новою буду я.
Снова ливень с грозою и молнией...
Страх сковал - взрывы страшные помню я.
Вот душа вся в заплатах и пластырях,
Но сама удивлюсь - не несчастная.
Да, депрессия, да, апатия...
Перешью ка по - новому платье я.
Перед зеркалом с платьицем кружимся -
И любуемся тоненьким кружевцем
Будет платье к глазам моим синее
Не останется грусти впомене. И
Заживут с синяками все ссадины
Все пройдет,
Непременно наладится...
3.08.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955298
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2022
Нарешті серпень мій прийшов з дощем -
Візит відзначив легким бенефісом.
Мені він схожим став на Араміса -
Дворянським шармом,стриманим вогнем.
Якоюсь легкістю і смутком ледь помітним
В очах з відтінком меду або кави.
Легка хода, відточена постава,
В плащі із бризок
Кольору графіту.
Він дивиться в вікно, де я чекала
Закохано й мрійливо - наче дива....
Схилившись перед серпнем шанобливо,
Природа смутку в келихи розлила -
Тепер зів'яне полум'я у спеки.
І літо, остигаючи, золою
Паде в траву, бажаючи покою...
У вирій зазбираються лелеки...
А серпень?
Він залишиться зі мною...
3.08.22
*******
Гортаючи давні вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Догорить сухостій, що без листя стоїть, без плодів,
Опаде мішура з новорічних зів'явших ялинок.
Буде знову весна, і з холодних січневих снігів
В розквітаючий сад пелюсток прилетять хуртовини.
І відкрита душа, щоб ввібрати тепло почуттів,
Щоб зерну прорости і розквітнути квітам любові.
І все станеться так, як ти мріяв і як ти хотів -
Буть щасливим в обіймах ласкавої світлої долі.
1.08.22
За мотивами
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915451
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Знову сумна Наталі
Гортає альбом Далі.
І дивні якісь кораблі
Побачила вдалині.
І обрій темнішим став,
Як тло чи декор вистав.
Бо вечора час настав -
Неначе поцілував...
Все схоже на жарт, на сюр -
Годинник, гардин велюр...
Вітрила, як від кутюр -
Червоні, та ще й ажур...
Навіщо тобі, Наталі,
Вітрила, Далі, кораблі?
Ще б вершника на коні -
Одні й ти ж самі граблі...
З очей тихих сліз струмки...
А поруч і невтямки,
Які почуття й думки
Ховають віршів рядки...
31.07.22
За мотивами
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=4247219225391121&id=100003092563573
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
Скільки відміряно, стільки призначено -
Щось було знайдено, щось було втрачено.
Скільки кохання з відсотками зради ?
В настрої долі самі перепади.
Ранок напнувся важкими вітрилами -
Все як завжди.
Наче з аркуша білого
День починати набридло – утопія.
Більше не справжні ми -
Ми - своя копія.
Зовнішність можна змінить загадково,
Вивчити можна науку чи мову.
Можна блукать, де ніхто не впізнає -
Тільки неспокій чомусь не минає.
Смуток не виправлять гроші та слава -
Бігать від себе - то марная справа...
29.07.22
Дивимось тут
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799073
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
Забриніла струна...
Прислухаєшся - знову сирена?
Серце б'ється об ребра, пульсує тривожно, до болю.
Так, на жаль, нам знайома тепер отака мізансцена,
Та звикати до цього собі і тобі не дозволю.
Щось зламалось в душі, щось замерзло - чи лютий, чи літо?
Відчуття відкотились на потім, до мирного часу.
Може квіти цвітуть? Та чомусь мені це не помітно.
Скоро серпень...
А може здолаєм біду ту до Спасу -
Ту навалу потворну, яка вкрала літо та весну,
І життів так багато, що це не вміщає свідомість.
Так, на мапі Землі варто зло назавжди перекреслить -
Буде море Кохання та миру назавжди натомість...
29.07.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Пересохли колодязі, в них поховалися рими.
Літо палить вогнем всю траву - де ж пастися Пегасу?
Не лишилось натхнення, неначе як стало вже міфом
І, під приводом спеки, кудись утікло із Парнаса.
Пересох мій язик, і чорнило засохло у склянці.
Спека падає з неба липневим гарячим прокляттям.
Ми - заручники втоми, ми - літа горячого бранці.
Я ховаюся в тіні, щоб не стати гіллям у багатті.
Засихаю сама, наче квітка, вже майже гербарій.
І віршів пелюстки опадуть і від спраги зів'януть,
А дощу все немає - не дуже веселий сценарій.
Просто липень на дворі...
І сонячний опік
На пам'ять...
29.07.22
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1004985666281176&id=100003092563573
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Осінь зібрала охру, сурик, бордо, індиго,
Пензлі та мастехіни, щоб розібрали феї.
Час готувати пледи, темний кагор та книгу.
Близько дощі та вітри, та листопад в алеї.
Сонце зведе яскравість до економ режиму,
День скоротиться вдвічі, кутаючись у сірий вечір.
Дим від багать вмішає в ніч густоту сапфіру.
Смуток, як птах присяде просто мені на плечі.
Ранок відгонить хмари, стане яскравим небо.
Десь у калюжах листя прямо в крижинку вмерзлі
Осінь вже зовсім поруч, значить комусь це треба.
...Феї готують фарби, крила, пилок та пензлі..
28.07.22
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=3202039046575816&id=100003092563573
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Додам до кави музики та ранку.
Для настрою метеликів та вітру.
Як спецій різнобарвную палітру -
Веселу і нестримну забагану.
Хіба не віриш?
Там на дворі літо.
Кохання, липень, тихий шурхіт моря.
Блакиттю я вікно своє зашторю
І вимкну інтернет - усе, закрито.
Піду в себе, там ще не наблукалась
Серед думок про щось таки важливе.
Душа вона тендітна і вразлива -
Неначе не зім'ятий білий аркуш.
Портрет натхнення - і анфас, і в профіль.
На аркуші чарівнім намалюю.
І неодмінно чимось вас здивую -
Не раз, не два, а ціле літо поспіль.
І варто, правда, варто дивуватись,
В собі ростити щось не по шаблону,
І пташку синю визволить з полону,
І буть собою, буть, а не здаватись..
27.07.22
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882346
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Знов Наталі засумує...
Красиво,
Пальчиком тонким легко, грайливо.
Клавіш торкнеться на клавесині -
Сльози наповнять її очі сині.
Музика стихне раптово та скоро.
Випрямить спину красуня-сеньйора,
І в мундштуку задимить сигарета,
Попіл у віконце... Там літо, там спека...
Серпень ніяк не несе прохолоду -
Де ті ілюзії про насолоду?
Щось там зламалось в годиннику світу-
Час зупинився, з ним разом і літо.
З дзеркалом знову сумні діалоги
Ділить з ним радощі, сум і тривоги
Локон відкине, тихенько зітнувши
Знову звграє, сльозинку змахнувши,
Краще сумується їй наодинці...
Ніч підійшла, хазяйнує в хатинці.
Знову годинник рахує хвилини,
Стрілками ловить секунди-перлини.
Час сумувати пройшов непомітно.
Так непомітно закінчиться літо.
Осінь , натхнення, листопад і злива -
І Наталі буде знову шаслива...
27.07.22
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921071
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Зізнаюся Вам - літо не люблю,
Коли воно гаряче, наче домна.
Я плавлюся, окроп повітря п'ю,
Не хочу навіть виглядати з дому.
Чекаю осінь, золото, дощі...
Та кривдить літо - то не справедливо.
Світанки літні завжди до душі.
І вітер з нами бавиться грайливо,
І прохолодна річка поспіша
Кудись за обрій,
В росах трави в лузі...
І знов знайдуться теми для вірша,
Бо літо дуже полюбляють музи
26.07.22
Або так
***
Признаюсь Вам, я лето не люблю,
Когда оно горячее, как домна.
Я плавлюсь, воздух, обжигаясь, пью,
Стараюсь реже выходить из дома.
Жду август, осень, золото, дожди...
Но лето обижать - не справедливо.
Рассветы летом дивно хороши,
И ветер треплет волосы игриво,
И синева прохладная реки
Остудит жар нагрянувший на землю...
И пишутся баллады и стихи,
Посколько музы никогда не дремлют...
2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Шановні рими, знову я фліртую
З спекотним літом легко та тендітно.
Звичайно, що я трішки ризикую
Все ж закохатись справді.
Непомітно...
А літо...
Літо – ловелас відомий
Гарячий, пристрасний, зухвалий, дуже милий.
Веселий, вдумливий, та наче вік знайомий -
Щоб встояти, чимало треба сили.
Але ми друзі
Ще з дитинства, мабуть –
Я не боюся його солодких чарів.
Але уважність точно не завадить -
Бо гостював в Карпатах у мольфарів...
І всі три місяці далеко біля моря
Наш діалог неначе взятий з книг.
Роль літа - буть закоханим героєм -
І кожен ранок квіти біля ніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
Старий латаю абажур,
Сплітаю подумки ажур
З гірких думок, що мій Амур
Зламав об Вас стрілу.
На дворі осінь золота,
А в Вашім серці мерзлота.
А в вікнах сум і чорнота -
Всі почуття - в золу,
Що залишилась від багать,
Де мрії не завжди горять.
Від болю хочеться кричть -
Кохання більш нема.
Амур покараний в кутку -
Мовчить, ні слова, ні гугу.
Бо знає, що я знов тужу-
І зайві тут слова.
Мабуть, була крива стріла,
Тому до серця не дійшла -
Вас закохати не змогла.
І знову я сама.
Отрути дайте но фужер -
Підвів мене Амур-стажер,
Осінній на дворі четвер -
А в серці сніг, зима...
24.07.22
А ще можна так :
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920438
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022
Сто років втоми,
А кохання - мить...
Від подиву я тільки очі мружу.
З хвилини на хвилину день згорить -
Пірнає місяць прямо у калюжу.
І знову ніч тривожна і страшна
Почулося?
Хтось кликав допомогу?
Щось загубила я, чи щось знайшла...
Напнула ніч над містом тінь вологу.
А серце рветься пташкою з грудей,
Мене питає, як тобі грішилось?
І чорний кіт сидить біля дверей -
Тепла на дворі більше не лишилося.
Замерзлий кіт тихенько зробить крок -
Заповнить темрява усю пусту квартиру.
До долу кине календар листок...
Ти не наснився?
Ні, кохав ти щиро...
24.07.22
Для порівняння :
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920437
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022
Сценарії доль ми вигадуєм на небесах -
Ким станемо - знаєм до нашого першого крику.
І ось народились - нас хтось колиха на руках.
І все забуваємо,
Щоб не згадати довіку…
Ми знову вчимося ходити, кохати, мовчать…
Прощати образи...
А часом вбиваєм й калічим….
Урок не вчимо, то на кого тоді нарікать?
Сценарій небесний забули -
Хвалитися нічим…
От досвід болючий нас жорстко, безжально навчав -
Один став мудрішим, а інший навчився прощати.
Відкрив хтось талант , свою творчисть на радість віддав.
Та добре було б нам про роль свою не забувати -
Адже ми самі вибирали свій час на Землі.
Відкинемо розпач, та будем старанно учитись
Це шанс унікальний дали і мені, і тобі -
Знайдемо себе,
Щоби знову колись народитись...
23.07.22
Варто подивитись тут:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500794
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
Наніжившись в заході сонця,
Крокує наш Всесвіт у ніч.
Зірок там розсипати сотню,
З минулих зібравши сторіч.
Зловить персеїди - комети
На чорних безкрайніх полях -
Мелодіям, прозі, сонетам
До нас відкриваючи шлях.
Під грифом "натхнення, таємно"
Засвітиться вогник в душі.
Не страшно їй буде, не темно -
Бери олівець та пиши.
Нарешті відкрив таємниці -
Знайшов таки Всесвіт ключі
І випустив нас із темниці -
Світанок...
Пиши...
Не мовчи...
22.07.22
Для поріаняння:
Насытившись соком заката,
Вселенная шествует в ночь,
Приладить на небо заплаты,
Галактикам новым помочь.
Посеять там новые звёзды
На черных полях пустоты…
Поэзия, музыка, проза
На Землю сойдут с высоты
Под грифом «твоё вдохновенье».
И в сердце затеплится свет.
Душа, прибывая в сметеньи,
Найдет очень важный ответ –
Всё тайное время откроет,
Загадки отыщут ключи…
И духом нам падать не стоит,
Наступит рассвет.
Верь и жди…
22.07.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
Чи маєм на безумства право,
Щоб у житті творить дива?
Так, не знайдете ви управи
На тих, хто прямо в небесах,
Відкине легко ніч - фіранку,
Парить в фантазіях та снах.
Біжить по лінії світанку
І носить осінь на руках.
Чарівник може легким пензлем
Намалювати ваш портрет –
Придумати для дива вензель
З орбіт зірок або планет.
Додать тонкого павутиння
В серпневі крони давніх лип,
Посіяти в душі насіння
Кохання...
Чую щастя схлип -
Хоч кожен побуту заручник,
Дозвольте вірити в дива -
І відшукається підручник,
В якому магія жива -
Посійте сонечко під серцем,
Вирощуйте свої дива.
Насінню станете джерельцем,
То будуть шедрими жнива...
22.07.22
Першоджерело:
Имея на безумства право,
Творит волшебник чудеса…
И не найдете вы управы
На тех, кто прямо в небесах,
Подвластный дуновенью ветра,
Парит в фантазиях и снах.
Бежит по краешку рассвета
И носит осень на руках.
Волшебник может легкой кистью
Нарисовать любой пейзаж –
Раскрасить необычно листья
И, ощутив шальной кураж,
Добавить золота и охры
В июльский изумрудный лес…
Звучат восторженные вздохи,
И люди требуют чудес.
В любом из нас живет волшебник,
Признаться в этом не легко -
О волшебстве пропал учебник,
Но каждый может все равно,
Посеяв солнышко под сердцем,
Растить его и чудеса,
Чтоб близкие могли согреться,
Чтоб свет волшебный цвел в глазах...
22.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
На літо пролито чорнило
Хмар темних принесених вітром.
І знову думки всі розмило
Про швидкоплинне й про вічне.
І хочеться кухлик глінтвейну
У кріслі десь біля каміна.
Картину спокійну, сімейну,
Щоб швидкість життя вповільнила.
Сумую недовго, повірте -
Небажаний іноді настрій.
У осені напій не гіркий,
Та й ще з ароматами айстри -
Бальзам поетичній натурі,
Що втомлена спекою літа.
Це ноти в новій партитурі,
Що сонцем осіннім зігріта..
22.07.22
Переклад вірша
***
На лето пролиты чернила
Осенних туч, гонимых ветром.
И снова мысли все размыло
О мимолетном и о вечном.
И снова хочется глинтвейна
В объятьях пледа у камина.
Но время торопить не смею,
Чтоб жизнь не пролетела мимо.
Слегка взгрустнуть - каприз и только.
Такое просто настроенье.
Напиток осени не горький -
Он настоящее спасенье
Для поэтической натуры,
Уставшей от жары и лета.
Идея новой партитуры
И арии еще не спетой...
22.07.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
Не згодна я, що осінь - час пекельний,
Бо вересень не є похміллям літа.
Скоріше він сивіючий пустельник
В очах якого синь небес розлита.
Із серпнем він плете вінки з цибулі,
У лісі чай збирає з трав пахучих,
Сприймає літа дні, що промайнули
Перепочинком, чимось неминучим.
І оксамитний схід, і м'який вечір,
Характер мають ніжний і шляхетний.
Хіба з дощем на часі суперечки?
Будь хто душей до осені причетний.
Осінні місяці підуть по колу,
Прикрасять павутинки ранок фльором.
Чаклунство не відкриється ніколи,
Хіба що птаству, що співає хором.
Розчиниться у білій таємниці,
Крижинками торкаючись зап'ястя.
Кохання восени прийде, насниться -
Бо осінь то завжди синонім щастя…
Першоджерело:
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02cquXkDobEdbeATe4CTn3RCgpTkHiUbXjdvhPjSxopLpYZvQrufuxKz7kpn1y8FPRl&id=100003092563573
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Прима, секунда, терція...
Час,
Я іду шукать…
Знову десь біля серця
Осінь не вгамувать-
Птахом, що не звільнився,
Рветься у ніч шулік...
Знову мені наснився
Поруч, неподалік
Мій піаніст - чарівник,
Клавішів стрункий ряд.
Снився у понеділок,
Ще сім ночей підряд…
Музика ллється плавно,
Дощиком в сум нічний.
Як би спитати –
Раптом
Той піаніст нічий?
Сіла би я ліворуч -
П'єса в чотири руки.
А, опинившись поруч,
Душі стають близькі.
(Під проливним листопадом
Я допишу сюжет )
Музика зорепадом
Пише життя сонет.
Темрява - світ містерій,
Музика - світла луч...
Я підберу до двері
Справжній скрипковий ключ.
Не заборониш серцю
Мріяти та літать...
Прима, секунда, терція...
Все,
я пішла шукать…
Переклад вірша
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748705
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Варю варення з стиглої малини,
На аромат ловлю флюїди рим.
Оновлюю в душі живі картини
Фантазій, невловимих наче дим.
Куштую смак малиноаого "зілля",
Щоб зацікавить рими, підманить.
І рими ближче - справдились зусилля -
Думки чіткіші , тільки б не згубить,
Не відлякати , просто записати,
Але втече малина на плиту.
Ось так буває, побут злою лапой
Схопити хоче мрію на льоту...
Та де там- неможливо, невловима.
Якщо вже і присіла на плече –
Від побуту обох нас захистила
(Кипить малина, плавиться, пече)
Ось розіллю по банках джем гарячий,
Накину кришки – літо для зими.
І за комп'ютер, рими вірш вже бачать,
Чекають - будем знов рядки плести...
19.07.2017 переклад 19.07.22
Варіант російською:
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1354328101346929&id=100003092563573
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
І ще один спогад...
***
Налий мені моря в горячі долоні,
На плечі накинь голубий небокрай.
Ми в липня спекотного досі в полоні.
Відпустка для нас це малесенький рай.
Повітря і сонце лоскоче нам спини,
Годинник пісочний засипав весь пляж.
Твій шепіт як хвилі, мереживо піни -
З тобою, коханий, у щастя вояж.
Попереду ніч...
Нас сховає від міста
Під листям дерев, що на вітрі тремтить.
І знову з цілунків гарячих намисто.
І грішної пристрасті близиться мить...
Це – щастя, напрочуд просте і жадане.
З тобою готова за обрій, за край.
І ні, сперечатись я більше не стану -
Відкриті обійми - скоріш спокушай...
Версія російською тут:
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1731654753614260&id=100003092563573
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
Продовжуємо їгри с фб, він мені спомин, я йому переклад.
***
Не квап мене -
І я прийду сама,
Коли душа підкаже: "Ти готова".
І ти почуєш три важливі слова.
Все зрозумієш…
Та й нащо слова?
Відчиниш двері й видихнеш: "Привіт…
Ні, не чекав,
Щасливий я безмірно..."
І зроблю крок в обійми так покірно -
Метеликом в новий чарівний світ.
І буде все…
А після, знаю точно,
Нас повінчають поголос, плітки...
Хіба важливо?
Судять нас заочно.
Кохання ми повинні зберегти.
Не квап -
У нас попереду пів літа
Дай звикнуть до цілунків, як вогонь.
Любов не гріх,
Їй свідок любий липень...
Пірнаю в ніжність люблячих долонь...
Оригінал тут : https://www.facebook.com/100003092563573/posts/1352911868155219/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
І знову фб нагадав мені минулорічний вірш... І знову захотілось перекласти...
***
Наснився сніг...
Утомлена від літа,
Земля від спеки хвора і суха.
І сонце в небі через край налито,
І замовчали спраглії уста.
Проміння ллється гострими штрихами,
Сплітаючись у пасма та клубки.
І розсипає іскри під ногами,
Щоб боляче босоніж було йти.
Наснився дощ...
Земля грози просила -
Хрумтить трава, живе шукає тінь.
Я парасольку з дзвінких крапель зшила,
Із пелюсток та добрих сновидінь.
Гарячий чай -
Я спробую клин клином.
Думки густі - малиновий сироп,
Втрачають сенс...
Над садом вечір плине.
Кому цікавий дивний монолог...
Наснився серпень
Легкий, невагомий...
Такий, як був - дзвінкіший за кришталь...
І нитка золота уже в кленових кронах -
На осінь натяк...
Все це сон...
На жаль....
Екватор літа, липень дні загубить,
А там до осені лишиться тільки крок.
Наснився вересень,
Який цілує в губи...
І цим мене підносить до зірок...
17.07.21
Переклад 17.07.22
Наталія Рибальська
Оригінат тут : https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=4203124879800556&id=100003092563573
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
Цим рядкам 10 років, але сьогодні вони перейшли на українську...
***
До тебе повертаються думки...
Коли сідаєш в потяг, то завжди
Прощаючись. торкаєшся руки,
Я ж шепочу :"Не їдь, люблю, зажди!..."
Та голос твій зникає вдалені -
Я чую :
"Не сумуй, повернусь скоро..."
А осінь залишається мені...
Вітри з дощами заспівають хором
На сотні голосів щемливий сплін...
І листя жовте обірветься з клену,
Прикрасить неба сірого поплін,
Спіймавши вітра силу ту шалену...
Сумна мелодія розлуки і журби...
До тебе повертаються думки...
2012
Переклад 15.07.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Приймаю рими три рази на день,
Як ліки, запиваючи журбою.
Душа болить, мабуть не до пісень ,
Але вони звучать самі собою.
Сплітаються і ноти, і слова
У дивовижний заговір на щастя.
Підспівує тихесенько луна,
Не потребує ніяких пояснень...
І наче більше сил терпіть нема -
Безсило опустились руки долу...
Та щось мене ізнову підійма,
І додає наснаги в душу кволу.
І я іду за римами вперед.
І розумію, все це не даремно -
Біда розтане димом сигарет...
Перед світанням ніч не завжди темна.
Вона буває сплетена з віршів,
Наповнена натхненням і зірками.
Відчуйте серцем силу добрих слів -
Ця сила гартувалася віками...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Літо,
Може навчиш посміхатись?
Дарувати кохання, надію...
Як радіти?
Я не розумію...
Просто в попіл ізтовчена мрія,
Хоч ми всі намагались пручатись.
Партітура осіннього спліну
Вже дописує дощиком ноти -
Репетирує майже з суботи.
Розкладає, як бджілки у соти
Краплі меду -
Гіркого полину...
Так любила я серпень, і осінь...
Сьогодення змінило це жахом,
Оселивши тривогу під дахом.
Почуваюсь пораненим птахом -
Наче вже не піднятися зовсім,
Бо від сліз стали важкими крила...
Що не так?
Чим я світ засмутила?
13.07.22
На фото, яке зробила колись @Ніна Заводова , мені 16...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Лілея в свій келих набрала дощу -
Природа його напилась досхочу.
І спрага пішла, стало дихати легко
Мабуть, ненадовго - повернеться "пекло".
На те з нами липень, на те з нами літо -
Троянди квітують -садова еліта.
Метелики, оси і різні комахи
Літають весь день в небі вище за дАхи.
Я чай заварю у дворі на багатті...
Смаколиків жабкам подам на лататті,
Щоб знову співали в ставку нам на зливу,
Щоб грім гуркотів, щоб блищала красиво
Лякаючи всіх молода блискавиця...
...Під шурхіт дощу мені щастя насниться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
Шукаю місце, де моя душа,
Щоб пригорнути, просто обійняти.
На ґанку сісти в тиші біля хати,
Побачити, як небо прикраша
Чарівний місяць світлими зірками.
Відчути, наче мир на всій землі
І проростають квіти у золі...
Жива вода наповнює струмками
Маленькі річки і спішить до моря...
Все оживає, більше не болить...
Душа, запам'ятаємо цю мить,
Щоб не проґавити, коли скінчиться горе,
Коли, не прислухаючись до звуків,
Життю ми навчимося довірять
Та радість будемо щоденно примірять,
Забувши про печалі і розлуки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
Сама собі я вигадаю мрії,
Сама собі змайструю корабель.
Вітрила зшию білі, легкокрилі,
Сплету канати з сірих конопель.
Фарбую корпус жовтим і блакитним,
Відчалюю у чисту далечинь
Де незабаром край мій знов розквітне,
Лишаючись гарнішою з святинь.
І це не сон, бо станеться так скоро,
Що важко буде розумом сприйнять -
Бо символ волі - честь і непокора.
Не варто намагатись нас спинять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Так, ми живі, хоча частково мертві -
Прошиті болем неймовірних втрат.
А ворог вимагає нові жертви -
Садист несамовитий, чорний кат...
Не маючи ні совісті, ні честі
Руйнує все, що втримати не зміг
А ось і він, в прицілі, в перехресті -
Чи помирай, чи драпай зі всіх ніг.
Будуй стіну щоб там сидіти тихо,
Не заважати світу просто жить.
І не буди в нас злості - то є лихо,
Бо буде то твоя остання мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022
А темрява густішає, як тіні
В передвечірній час полутонів.
Липнева ніч...
У неї очі сині
І цілий кошик загадкових снів.
І кожен день вона краде хвилини,
Скорочуючи світла певну мить.
До осені то будуть вже години.
І день серпневий стане сльози лить,
Що не встигає доробити справи,
Що ніч його жене, вкладає спать.
День в вересні скорочує октави,
Щоб встигнути до ночі доспівать
Пісні тужливі,
Передати жовтню ще меньше світла,
Темні вечори.
І хоч фарбує листя в колір жовтий,
Не допоможе, бо уже згори
На землю ллється темна прохолода,
Підмогрує зірками небосхил.
Листопад...
Грудень...
От коли нагода,
Зібравши на останок більше сил,
Зимі почать скорочувати ночі,
Ловити світла крихти, як сніги.
Хоч ніч їх віддає так неохоче,
Але поволі вимушена йти.
А там весна і світла, і грайлива
Своє візьме - пентаклі в гаманець.
А червень мій веселий, пустотливий
Зведе всі намагання нанівець.
І все спочатку...
Дзигарі вартують
Чия візьме - чи світло, чи імла.
Ця "боротьба" природі так пасує...
Аби ж не заважала їй війна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022
І де та "база", чи хоча б розетка,
Підзарядити виснажений день.
Так, вигорання...
Може є таблетка?
То я б взяла для друзів пару жмень...
Та, мабуть, ліки тут не допоможуть,
Бо в нас усіх поранена душа.
Одні і ті ж тривоги нас тривожать
І відчай в гості часто поспіша...
Слова зникають, рими досі хворі,
Розбиті вщент надіїї - все не сон.
На жаль не сон - війна у нас на дворі.
Сирени знову виють в унісон
І знов ракети, вибухи і смерті.
І знову горе, біль і німота...
У цій жахливій чорній круговерті
Зникають люди, губляться слова...
***
А може варто краплями роси
Слова почати пити по ковточку?
На жаль неспокій цей, важкі часи...
Нам не сховатись як дитя в куточку.
Потрошку варто просто оживать,
Відчувши слова смак, відчувши силу.
А відчуття на аркуш записать
Словами правди,
Хвилями курсиву...
29.06.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022
Десь біля моря...
Прохолодні хвилі,
Думки легкі, як хмарки в літній день -
Якісь дрібнички серцю дуже милі,
І спокій повний лагідних пісень.
Сідає сонце...
Море темно мідне
Шепоче тихо, ніжно шурхотить,
З піску змиває сплін важкий безслідно,
Лікує душу -
Більше не болить...
Занурююсь у мідну прохолоду,
Пірнаю в глибину, в ласкаву тінь -
Вона дарує спокій, насолоду
Своїх прозорих , чистих володінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Ірпінь...
Червнева спека,
Квітнуть липи.
Лілеї горді - благородна знать.
Повітря з медом -
Як його не пити?
І як про нього вірші не писать?
І вітер знов колише листя, трави,
Троянди гублять спілі пелюстки.
А десь гроза та відблиски заграви -
Там дощ сплітає краплі в мотузки.
А вітер ловить хмарки ті важкенькі,
До нас несе, щоб трошки спеку збить...
І піде дощ прозорий і чистенький,
Щоб стала ще густішою блакить
Над нашим містом...
Спека, спека, спека...
А бджоли все збирають з липи мед.
Веселку ловлять крилами лелеки -
І це одна із радісних прикмет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Є в нас любов і віра, і надія...
Є сила, воля і незламний дух.
Є крила, є земля, висока мрія...
Біда, що ще вогонь війни не вщух.
Все буде, - перемога, тихий ранок,
Зелений гай , веселка, пташок спів.
Гаряча кава, радісний світанок
З веселим сміхом донечок й синів.
Міцьними будуть зустрічі обійми,
Коли повернуться до дому вояки.
Не до лиця землі ті кляті війни -
Ми зможемо це зло перемогти.
27.06.22
Наталія Рибальська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2022
Літо, літо, літечко
Квітло наче квіточка,
Гріло сонцем лагідним
Полунично-ягідним.
Заздрість...
Закортіло
Розтоптати крила -
І червневим ранком
На багато ґанків
Залізяччя смерті
Йшло збирати жертви -
Їм все мало крові...
Маки пурпурові
Як краплини болю...
Станемо до бою
Захищати літо -
Щоб яркіше квітло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2022
Безсоння - стан душі або хвороба?
Думкам байдуже, бо вони вже тут.
Позбутися до ранку - марна спроба,
Як вулик в голові моїй гудуть.
Думки ті намагаюсь вгамувати,
Щоб задрімать до ранку хоч на мить.
Та не виходить, знов не буду спати,
Поки у небі місяць догорить.
Болить душа, складаєм з нею вірши,
Все марно, не виходить про любов...
І серед оксамитової тиші
У лютий повертаюсь знов і знов.
До тої "дати" ми були щасливі,
Хоч іноді могли вередувать.
І от тепер боронимо щосили
Свій край, щоб зникла та ворожа рать.
А сама темна ніч перед світанком.
Але я вірю - вистачить нам сил.
І перемога золотим серпанком
Прикрасить скоро мирний небосхил...
17.06.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Ранкова кава,
Гіркота новин...
І знов печаль, та сліз солоний смуток -
Руйнує долі покидьок
один,
Рахуючи кривавий свій прибуток.
Невіглас ,
боягуз і канібал
Ніяк не захлинеться в морі крові.
Навіщо Всесвіт нам його послав?
Мабуть, щоби здолать його поволі.
Щоб пращури, сміливі козаки
Пліч-о-пліч бились з хлопцями із війська,
Пронесши волі дух через віки,
Карали ворогів за всі злодійства.
І буде Перемога, світ новий-
Розквітне наша ненька Україна.
Бо волі дух не зник, бо він живий,
Як наша рідна мова солов'їна...
16.06.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Зачерпну води із річки,
Щоб почати ворожить.
На світанні згаснуть свічки,
В небі птаство задзвенить -
Дикі квіти, дикі трави,
М'ята, рута, полини,
Час ставати нам до справи -
Плести пута, ланцюги
І в'язати руки-ноги
Вороженькам на вузли,
Приховатись при дорозі,
Щоб ніхто не мав пройти.
На дорозі каменюки
Гострим лезом, як серпом
Ріжте колеса з багнюки,
Захищаючись гуртом.
Захищає рідну землю
Вся природа, все живе.
Ворог вліз до нас даремно -
Тут він смерть свою знайде.
Дикі трави, дикі квіти,
Заваріть п'янкий відвар,
Щоб могли ми порадіти
Результатам наших чар.
Щоб наповнювала сила
Наших хлопців і дівчат,
Берегла їх, боронила,
Щоб живі прийшли назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Заржавіють, розкрошаться мечі -
Війна піде з країни, з двору, з дому.
Яскравий місяць повний уночі
Тихеньким співом вилікує втому...
А ранком собі осінь заведу -
Ручну, руденьку, ніжну, полохливу.
І разом з нею у садок піду,
Щоб попросити вересневу зливу
Прибрати пил та змити бите скло,
Щоб осінь не поранилась до крові.
До того,вірю, зникне кляте зло
І вітер знов зашурхотить в діброві.
Дістане жовтень молоде вино,
Насолодитися його грайливим смаком.
А листопад сховає сум на дно
І пригостить смаколиками з маком.
Доросла осінь сповнена краси
Мене обійме крилами за плечі...
А поки спить, їй треба підрости.
Тікай, війна, та не буди малечі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Ми біля прірви...
Просто на краю...
Зірватись каменем униз?
Ні, краще в небо -
Щоб огорнути крилами зорю,
Відчути вітер, силу - в них потреба
Для наших вільних норовливих душ,
Потомлених,
Зневірених,
Зім'ятих...
Ставай навшпиньки,
Відштовхнись чимдуж
І знов відчуй себе серед крилатих...
А в прірву хай летить каміння зла -
На дні на друзки б'еться та на порох.
Допоки крила є - душа жива,
Їй не страшні ні біль, ні лютий ворог...
Додасть польоту вітер висоти
І впевненості дасть, як ми просили...
Ми біля прірви...
Кожен,
Я і ти...
Тому у небо -
Відштовхнись щосили...
10.06.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Зламались механізми відчуттів.
Заклякли сльози, посмішки і рухи.
Торкнутись клавіш не бажають руки,
Бо став гірким колись веселий спів.
Я намагаюсь обійняти літо,
Лице сховати в ніжних пелюстках,
Заколихати вітер на руках,
Але душа поки не відігріта...
Заварюю собі гарячий чай,
Щоб крига та в душі нарешті скресла...
Десь в небо місяць опускає весла
Пливти до ранку в темний небокрай.
І зорі зазирають в вікна, в очі,
Але не гріють сяйвом золотим.
Під ранок все розтане наче дим,
І стане рік іще на день коротшим...
10.06.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
По мартовским звездам прочту откровенья.
Мне звездные ветры подарят удачу.
Отброшу все страхи и стыд, и сомненья -
Приму все как есть...
И уже не заплачу
По прожитым дням, по своим заблужденьям -
Иллюзиям место в мечтах или книгах.
Останутся в прошлом влюбленность, смятенье...
Все это очетливо в будущем вижу.
Не будет ни синих, ни розовых стекол -
Сарказм, оптимизм и немного печали,
Изношенность душ...
Или нервных волокон...
Ну, вот, петухи мне рассвет прокричали -
И май наступил, не минуя апреля.
И звезды погасли на черной эмали...
Что будет с июнем?
Он будет обстрелян?
Мне этого звезды, увы, не сказали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948804
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.05.2022
Згоріла калина,
Вся чорна від болю.
І стіни домівки обвуглені вщент.
Життя все ж вертається в місто поволі.
І бачу, як попіл змиває дощем.
А трави ховають розбиті цеглини,
Які пам'ятають нас зовсім дітьми.
Не віриться в те, що тепер це руїни,
Що зроблено все це якимись "людьми"
Обпечений сад мріє знов зеленіти
І чорні гілки прикрашає листком,
Щоб птаству було де гніздечка ізвити,
Щоб місто укрилось розкішним бузком.
Я знаю - калина розквітне весною -
Від кореня сходить новеньке гілля.
Мій любий Ірпінь, ми всі тут, ми з тобою.
Гайда відбудовувать наше життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022
Я починаю взрощувати світло,
Що ледь жевріло майже всю весну.
Щоб проростало, як чарівна квітка
І не згасало більше на вітру.
Мій вогник ще маленький, як зернятко,
Сховався в серці, та уже росте,
Як крихітне беззахисне дитятко,
Маленьке щастя, геть не гомінке.
Воно ще тільки починає сяять
І дарувать надію і любов,
А сумніви вже душу так не краять,
І віра в себе повернулась знов.
Гори, мій вогник, полум'ям гарячим,
Веди мене невпинно до мети.
Вже відблиски твої в очах я бачу -
Ти допоможеш все перемогти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022
Как паруса без ветра сникли крылья -
Упала духом,
Признаю,
Грешна.
Как-будто душу чем-то отравили
И радость из нее тайком ушла.
Ищу вокруг себя противоядья -
В сирени гроздьях,
Травах и цветах.
И в теплых твоих ласковых объятьях,
В твоей улыбке,
Пламенных устах.
Пообещай, что будет снова счастье
Гостить у нас, как раньше,
Как тогда,
Когда я надевала на запястье
Часы...
И у окна тебя ждала,
Считая чуть звенящие минуты,
Поглаживая черного кота...
Все изменилось как-то,
Почему-то,
Когда ты прошептал:
"У нас война"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948716
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.05.2022
З'явилось стільки сивого волосся
У косах, наче попіл в них осів...
Як хочеться сказати - все здалося,
То снів страшних лантух нам наносив
Якийсь сердитий чарівник-навдаха.
Чтоб просто налякати, як дітей.
Аж ні, для нас збудована десь плаха-
Для мирних, світлих, радісних людей.
Роздмухуючи полум'я щосили,
Шепочучи закляття в темну ніч
Він мріє, щоб нам зорі не світили,
І так було вже декілька сторіч.
Йому отрута - наше існування
От і підняв до бою чорну рать...
Але не справдить доля ті бажання -
Хто розпалив - ті в полум'ї й згорять....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
У нас не было марта, апреля и мая -
Стрелки замерли в самом конце февраля.
И война, мир на части огнем разрывая,
Опалила всех болью - тебя и меня.
Ночи стали короткими, темными, злыми.
Дни - надеждой на ленту благих новостей.
Много близких когда-то нам стали чужими -
Холод мыслей и слов пробирал до костей.
Рухнул мир с первым взрывом стального снаряда.
И февральское утро впиталось нам в кровь.
А от бывших друзей нам сочувствий не надо,
И не нужно теперь нам вещать про любовь.
Про совместные радости, праздники, будни.
Про единый прекрасный и братский народ.
"Русский мир" что принес городам нашим, людям?
Что еще кроме смерти и боли несет?
У нас не было марта, апреля и мая.
Не известно, что лето к нам в дом приведет.
Но в одном я уверена, точно я знаю,
Что с победой февраль в забытье уплывет.
И наступит весна, будь хоть осень, хоть лето,
Даже если зима на пороге моем -
Щебет птиц нас разбудит с лучами рассвета
И с весною в душе мы опять оживем...
24.05.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948619
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.05.2022
Ветер сметает и пыль, и пепел.
День новорожденный чист и светел.
Утро хрустальное, рос прохлада.
Чашечка кофе...
(Без шоколада)
Птица поет за окном так звонко,
Чувствуя ритмы легко и тонко.
Лучик играет с котенком в салки,
Солнышко прыгает на скакалке.
Залита радостью вся округа -
Время настало любить друг друга.
Счастье - его на потом не оставить,
Не засушить как гербарий на память.
Счастье живое и с ритмом сердечным
Хочет сродниться и быть с нами вечно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947988
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2022
Травень, як завжди, закоханий в квіти
Травень без квітів не зможе прожити -
Він засумує...
Візьму акварелі,
Темперу, пензлі та трошки пастелі
І подарую на радість весняну
Травню - художнику...
Сірим туманом
Фарби митець розведе на палітрі
І намалює портрети всіх квітів,
Ще й кольорів їм додасть у природі -
Тож мої фарби і будуть в нагоді.
Разом ми зробимо світ яскравішим
Трапляться вірши - ми в мить їх запишем.
Книгу зверстає на листях синиця...
Казці новенькій моїй посміхніться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
А мне бы писать об августе,
Об осени и о птицах.
Но только не знаю, надо ли...
Мне часто теперь не спится -
Все слушаю звуки-шорохи
Да майского грома раскаты.
А молний далеких сполохи
Пугают...
Опять куда-то
Спешу, улетаю мыслями,
В надежде пустой проснуться.
Считаю февральскими числами
Мой май.
И никак не очнуться
От боли вколоченной искрами,
Осколками, пулями, криками,
Словами...
Они не написаны
Они все пока безликие.
Душа не простит предательства,
Коварства и нашей боли..
Я буду писать,
Обязательно
Об августе, птицах, воле...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947901
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.05.2022
Вітер...
Шалений вітер
Бавиться пелюстками...
Березень,
Травень,
Квітень...
Наче було не з нами.
В серці зима,
Там лютий,
Хоч на порозі літо.
Гіркий на присмак смуток
Стелиться білим цвітом
Щось заважає дихать,
Сонцем і пелюстками.
Вітер гортає тихо
Вірші...
Було не з нами...
Страх - вороги на заплаві
Спалахи, вибухи...
Тиша...
Березень,
Квітень,
Травень
Вітер бузок колише...
Висохнуть сльози люті,
Смуток стече водою
Разом з недобрим лютим...
Все це було...
Зі мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
Заблудилась среди страниц
Догоревших весенних дней.
Нет знакомых привычных лиц,
Нету мыслей и нет идей.
Жизнь течет, как кошмарный сон.
Не проснуться никак,
Никак...
А действительнось, как капрон
Просто плавится.
Ожил страх,
С ним растерянность по краям,
Безутешность печет внутри...
Может стоит пойти к друзьям?
Но во сне этом нет двери...
Не попробовать ли в окно
Упорхнуть, чуть взмахнув крылом?
И проснуться, разбив стекло-
Мир и радость там,
За углом...
...Заблудилась среди страниц...
Сон не таял, в углах висел...
А война распугала птиц,
Чтобы больше никто не пел...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947812
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.05.2022
Ніч без ліхтарів всіх чорнил чорніша
Зорі принишкли і в оксамиті тиша
Ходить руїнами темного мого міста
Й сльози його нанизує, як намисто.
Міста, в якому недавно жило кохання,
Місто, в якому здійснялись мої бажання.
Сонцем зігріте і вмите було росою...
Смерть завітала, щоб накосить косою
Долі людські, життя, нездійснені мрії...
Місто моє довго плакати не зуміє
Цвітом весняним рани перебинтує
І оживе, і щастя в нім запанує.
Ніч стане світлою, зорі розрадять небо.
Все буде добре,
Все буде так, як треба....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
В мире противоречий,
В мире добра и зла
Время, увы, не лечит,
Время течет...
Вода
Тонким ручьем сбегает
В мрачность небытия.
Где же исток?
Не знают люди,
И ты, и я...
И, забредя за кулисы,
Мая, где есть война,
Вижу весну-актрису.
Обречена она
На наготу цветения
В волнах душистых трав...
Вряд ли верно прочтьенье
Пьесы про кроткий нрав
Тех, кто желает смерти
Ближнему,
Просто так...
Болью своей проверьте,
Больше, увы, никак.
Автор военных действий
Вам завязал глаза.
Требует вашей мести,
Ложь обличив в слова.
В мире противоречий
В мире добра и зла
Город мой искалечен -
В город пришла война...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947742
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.05.2022
Я витісняю ненависть любов'ю,
Звичайно, не до наших ворогів.
Вони вже захлинулись болем, кров'ю
І прокляті на декілька віків.
Любов моя до рідної країни,
До весен, літ уквітчаних вінком.
І синьо-жовті стрічки України
Переплету з розквітнувшим бузком.
І буде мир, і буде перемога,
І сміх дитячий знову зазвучить.
Нелегка всім нам випала дорога.
Але струною чистою дзвенить
В душі моїй подяка всім героям,
Що боронять країну на "нулі".
І от до них з великою любов'ю
Шлю побажання - будьте всі живі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Розбите скло,
Та просто дивовижа -
Панянка й пан,
Можливо, що з Парижа,
Одягнені по моді елегантно,
Під сонцем сяють бризки діамантів...
Цікаво, чи сварились в цьому домі?
А може навіть не були знайомі?
А може то закохані навіки -
Тендітна жінка - мрія чоловіка
Та пан шляхетний, чемний і красивий...
А може то подружжя, ще й щасливе.
Вона - весела, він - завжди серйозний.
В вікно дивилися на день морозний,
Або весняним квітом милувались...
Чомусь їх образи до нас тепер озвались.
І бачу в цьому добру я прикмету,
Або натхнення для мого сонету -
Неначе світла казка в сіру днину,
Помрію та душею відпочину...
24.04.22
Дякую Костянтину Сові за натхнення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Любов "братерська" коштує захмарно.
До совісті достукатися марно.
Відчувши крові смак, сп'янівши глумом,
Не переймаються "брати" якимось сумом.
Не мають милосердя до слабкого.
Бажаючи собі життя легкого,
Готові убивати, грабувати,
Аби в своїх очах героєм стати,
Залишивши по собі біль, розруху.
А потім геть біжать, що мають духу.
...Могили свіжі, сльози і прокльони...
Хизуються жінкам по телефону,
Як добре тут наполювали краму,
А ті ідуть в свята, мабуть, до храму,
Щасливі, що приходять бандеролі...
...То відгук смерті, зламаної долі,
Невинних понівичених людей...
Чому ви можете навчить своїх дітей?
Цю вашу "доблесть" вкриє лютий сором,
"Герой" забутий згине дуже скоро -
Душа його не розшукає раю,
А пекло зачекалось, точно знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2022
Не сняться більше кольорові сни...
Десь вибухи, неначе гуркіт грому...
Хоч не далеко я від свого дому,
Та пішки через поле не дійти.
Розтрощено ущент Ірпінській край
І поночі на привида він схожий-
Розбиті вікна...
Пострілом ворожим
Понівечений наш колишній рай.
Уламки стін та згарища кругом...
Лікують місто небайдужі люди
І вірю, що воно ще кращим буде,
Коли йому поможемо гуртом.
І будуть сосни колисать пташат,
Тримаючи в своїх обіймах гнізда.
І задзвенить нова пташина пісня.
Яскравих квітів свіжий аромат
Наповнить вітер мирної весни
А на обличчах посмішки засяють.
І прошепоче тиша: "не стріляють".
І знову снитимуться кольорові сни...
14.04.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Розстріляна душа...
О, як болить...
Ні рими біль не гоють, а ні проза.
Крик мовчазний у всесвіти летить
І відмовляється це все сприймати розум...
Розстріляна весна...
Та все одно
Розквітне незабаром білим квітом.
І проросте нескорене зерно,
І буде ворог знищеним, побитим.
І буде мир, добутий у боях,
Повернуться героями додому
Всі наші хлопці.
Й стріне їх в дворах
Бузок квітучий...
І відступить втома.
Розстріляна душа...
О, як болить -
Ні проза біль не гоїть, а ні вірші.
Його лікує віра в світлу мить,
Вона вже поруч -
Вже пройшли страшніше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022
Навіщо ти прийшов, російський "брат"?
Збирай своїх та повертай назад.
За що сюди ти прешся воювати?
Вбивати, грабувать чужії хати?
Мої міста бомбити до руїни?
За що та ненависть до мирної країни?
За те, що сміли голову підняти,
Щоб просто жити, мріяти, кохати,
Дітей ростити з вірою в майбутнє.
Звичайно, гідність у рабів відсутня...
За них приймає рішення їх "цар".
І навіть скаже чорне він на біле,
Підтрима натовп, славлячи щосили
Великий розум батечка-царя...
За що ж любить нам того москаля?
Йому гріхів немало всі прощали -
Безкарність.
От йому все мало, мало.
Він хоче бути властеліном світу,
Хоч треба буде світ весь загубити.
Йому не жаль життя своїх рабів -
Народять ще, бо цар їм так велів.
Країна-секта, фейк, орда пихата.
Я відмовляюсь від такого "брата".
Вам тільки нищить щастя до снаги -
Тепер на покоління вороги...
24.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2022
Хай зникне хаос...
Сонце та дощі
Розвіють пил над селами, містами...
Не поспішай до кручі підійти,
А відродись весняними бруньками.
Без люті лютий свій завершить біг.
Вже світ для березня розкрив свої обійми.
Ти головне в душі своїй зберіг,
Пройшовши через пекло, через війни.
То ж обійми душею світ новий,
Сніги розтануть і трава проб'ється.
І погляд України не сумний,
Як промінь щастя всім нам усміхнеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2022
Ноябрь - грустная баллада...
Как многозвучна тишина,
Когда шуршанье листопада,
Когда безмолвная луна
На землю льется отраженьем
Холодных солнечных лучей.
Ноябрь...
Приму без сожаленья -
Не должен месяц быть ничей.
Мы будем эти звуки слушать -
Прозрачный воздух с холодком,
Треск льдинок на промерзших лужах,
Когда наступишь каблучком.
И гулкий стук колес вагона,
Увезшего надежды в даль.
Ноябрь...
Пустота перрона...
И все же мне ничуть не жаль,
Что все случилось, как случилось,
Что оборвался птичий крик...
Нам новый день подарит милость -
Ноябрь прекрасно многолик...
1.11.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929606
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2021
І де ж мої метелики біляві,
Чи білі мухи першого сніжку?
Ще жовтень, трави завсім не зів'яли,
А я чомусь кудись спішу, біжу.
Щоб перескочить попіл листопаду -
Хронічний сум, нестачу кольорів.
Щоб білий сніг укрив весь простір саду ,
Як чистий аркуш свіжих почуттів.
Відновлення, неспокій, непокора,
Розбіг та злет у синю височинь...
Мабуть впадуть сніжинки
У вівторок...
А поки зупинись та відпочинь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2021
Крейдою креслю чи руни, чи долю.
З кліток на волю вітри випускаю.
Крила ростуть - розправляю поволі,
З чистого аркуша все починаю.
Снігом укрию і місто, і будні.
Вибілю сірість прозорого ранку.
Перший мій крок - у щасливе майбутнє,
З першим промінчиком, десь на світанку.
Не надавайте ніяких прогнозів,
Не спокушайте на ризик чи вчинки.
Чисте повітря зі смаком морозу,
А під ногами хрумтячі крижинки.
Не розповім куди йду і до кого,
Хто дарував мені легкість польоту
Вільного, радісного та стрімкого,
Щоб дарувати життю насолоду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2021
Давай построим замок на песке
Из ветра, солнца, синих перьев сойки.
Такая вот невиданная стройка
По силам будет и тебе, и мне.
Поселим в замке веру и любовь
И юную надежду непременно.
И будем навещать попеременно
И днем, и если хочешь в час ночной.
Зачем все это? Просто потому,
Что надо бы мечтам ужиться с нами.
И нам сдружиться с нашими мечтами.
Я, кажется, иначе не смогу
Шагать по будням в сереньком плаще
Потупив взор, с опавшими плечами
Пусть станет все, как раньше, как в начале,
Чтобы не раствориться нам в толпе,
Давай построим замок на песке...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926747
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.10.2021
Вот яблоко,
А может шар земной.
Я так легко держу его рукой.
На нем есть солнца алого печать.
Вкусив его, смогу я осознать
Секреты и неведомые тайны.
Знать яблоко поспело не случайно
И не случайно в руки мне попало...
Мы, очевидно, знаем очень мало
О том, что происходит в этом мире.
В своем мирке или в своей квартире
Мы прячемся от внешней суеты...
А где-то зреют яркие плоды...
30.09.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926653
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2021
Ця ніч,
Цей дощ
Неначе назавжди...
Тремтливий вогник ліхтаря на розі...
І час спливає наш,
Але зажди
Та обернись ще раз на півдорозі.
Розтане потім легкий силует
Мого кохання та твоєї туги...
Так,
Очевидно з різних ми планет...
Годинник відбиває дзвінко другу...
Отруйний смак цілунку на вустах...
Я очі закриваю, щоб згадати
Все по секундах -
Ніч,
Залізний дах,
Непевні кроки,
Вітер...
Трохи м'яти.
І зорі, зорі -
Цілий океан
В твохї очаї, в моїх, і аж за обрій...
Але сховав усе густий туман,
А потім дощ
Жорстокий і холодний.
І ми вже біжимо...
Тепло осель...
Ми, сміючись, пірнаємо в обійми...
Все швидше ніч заводить карусель
І час летить, рахуючи хвилини...
Розплющить очі я не маю сил,
На жаль далеко ти, я просто знаю...
Та тихий вітерець
Приніс без крил
Твої слова:
"Я так тебе кохаю"...
29.09.21
Наталія Рибальська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021
Немає спокою,
Сполохав хтось струну,
Кудись все кличе музика чарівна.
Хоч ніч давно, та якось не до сну.
І сяйво Місяця сідає на коліна.
Чорнильний колір ночі до лиця -
Зірки на ньому схожі на перлини.
Та раптом наче зойкнула струна
І зупинила звуки і хвилини...
А потім дощ змив перли й оксамит,
Наповнив вітром хмари, як вітрила...
І знов струна...
По іншому бринить -
Переспівати вітер їй несила.
Та дощ затих і вітер вмить завмер,
Коли струна співала ноту чисту.
Гучніш співала і це був шедевр..
Дощ з крапель змайстрував струні намисто,
А вітер підхопив чудовий спів,
Посиливши натхненно те звучання.
Дощ сльози лив - тихенько моросив,
Згадавши нерозділене кохання...
20.09.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2021
Немає спокою,
І знов бринить струна,
Кудись все кличе музика чарівна.
Хоч ніч давно, та якось не до сна.
І сяйво Місяця сідає на коліна.
Чорнильний колір ночі до лиця -
Зірки на ньому схожі на перлини.
Та раптом наче зойкнула струна
І зупинила звуки і хвилини...
А потім дощ змив перли й оксамит,
Наповнив вітром хмари, як вітрила...
І знов струна...
По іншому бринить -
Переспівати вітер їй несила.
Та дощ затих і вітер вмить завмер,
Коли струна співала ноту чисту.
Гучніш співала і це був шедевр..
Дощ з крапель змайстрував струні намисто,
А вітер підхопив чудовий спів,
Посиливши натхненно те звучання.
Дощ сльози лив - тихенько моросив,
Згадавши неразділене кохання...
20.09.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2021
🍁🍁🍁🍁🍁🍁🍁
Загрубели мозоли и шрамы моей души,
Очерствели мечты, засохли почти желанья.
Я спокойно иду, ломаю карандаши
О твердый картон пути...
Не жду пониманья.
Не стараюсь согреть ни искрой, ни угольком
От костра в чаще леса, где зреют мои творенья.
Кому интересно - отыщут, придут пешком
И впитают слова стихов из моих сомнений.
Никому, ничего не стремлюсь давно доказать.
Просто так рифмую и радости, и печали.
Кому интересно, тот будет стихи читать.
А кто равнодушен - заглянет сюда?
Едва ли...
По холодным дождям возвращается листопад.
И качаются в лужах верхушки высоких сосен.
Пусть веселая песня звучит,
Хоть и невпопад,
Но ошибки нет, это правда - явилась осень.
🍁🍁🍁🍁🍁🍁🍁
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925352
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2021
Осенние закаты цвета муската...
И бабье лето случилось где-то -
Холодной ночью пером сорочьим
Рвет паутину...
Грибы в корзину,
Рябину в грозди...
Туманы горстью
Над речкой бросит
Красотка осень...
Вдыхай прохладу -
Вкус шоколада
С горчинкой астры...
Грустить напрасно,
Грустить не стоит -
Ломать - не строить...
Вихрь листопада сметет из сада
Пустые чувства.
Сожму до хруста
В объятьях вечер...
До скорой встречи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924341
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.09.2021
Два зонтика и два дождя -
Один для вас и для меня,
Другой для грустной Натали,
Той, что живет вот здесь, внутри,
Как маленький комочек света.
Она дружна с одним поэтом...
И очень часто ясно слышу,
Все их мечты - гулять по крыше,
Смотреть на звезды и кометы,
Встречать осенние рассветы.
Ловить за крылья ветерок,
Писать стихи...
А между строк
Я слышу нужные советы.
И раскрываются секреты...
И, затаив на миг дыханье,
Я превращаюсь во вниманье.
И пропусть боюсь хоть слово -
Знакомо все и все так ново.
И дождь прошел, и зонт закрыт,
Комочек света все горит,
И слышен голос Натали :
"Нет ничего важней любви"
6.09.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924255
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.09.2021
Разлюблю тебя во вторник.
Или в среду, ровно в полдень.
Этой осенью дождливой зачеркну прошедший год.
И отправлюсь в мир скитаться,
Чтобы долго не прощаться,
Потому что все случилось так, а не наоборот.
Прошагали просто рядом,
Обжигая души взглядом,
Не надеясь на взаимность. Как под зонтиком одним.
Эхо горьких поцелуев...
Не хочу, но приревную,
Хоть сама и на стремилась называть тебя своим.
Просто помни, просто радуй
Этот мир цветами радуг.
Греют нас воспоминанья о минутах и часах,
Но под зонтиком осенним
Мы расстались...
Воскресенье..
Я уже сижу в вагоне от тебя в семи шагах...
Я на юг, а ты на запад...
Ни за что не стану плакать
Просто тронется платформа вместе с городом твоим.
Я в вагоне, чуть качаясь,
Закажу с мелиссой чаю...
Если станет очень грустно - ты звони, поговорим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924233
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.09.2021
День наполнен огнем и ветром -
Ароматами листопада.
Тучи цвета золы и пепла
Наклонились над нашим садом.
В унисон - аромат корицы,
Спелых яблок и винограда
Добавляют в аккорд крупицы
Волшебства в рецепт шоколада.
Угощайтесь - он горький, терпкий,
Как и осень - всегда загадка,
Обжигающий, знойный, дерзкий -
Околдовывает украдкой.
Выпьешь - сразу полюбишь осень -
Я давно пригубила яду.
Назначаю свиданье в восемь
Не опаздывайте,
Не надо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924153
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.09.2021
Лето отбыло в эмиграцию,
Второпях,
С журавлиным клином.
Сохнут листья рябины, акации.
Утро будто подернуто дымом
От сгоревших несбывшихся радостей,
От надежд, что не кончится лето.
Осень полнится горькою сладостью,
Только нам не расскажет об этом.
Будет просто заглядывать вечером
В наши окна, закрытые шторами.
Что ж тоскует она, что же мечется,
Да звенит золочеными шпорами?
Отчего же грустна рыжекудрая,
Отчего рвется в наши жилища?
Оттого что не спится под утро ей -
Потеряла любовь, не отыщет
Прошлогодние встечи желанные
С догорающим листопадом.
Да глаза его окоянные,
Опоившие сладостным ядом.
Только сгинул любимый неласковый,
Догорел в прошлогодних кострищах.
Потому-то денек и безрадостный.
Осень в это не верит...
Все ищет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924141
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.09.2021
О, як шанують осінь всі поети...
Ну, майже всі, не хочу заперечень.
Знаходять сотні слів і сотні речень,
Оспівують у одах і сонетах.
Красуня осінь, фея листопада
В розкішних шатах золотого листя
Прикрасила навколо всі обійстя -
Десь айстрами, десь гроном винограду,
Десь у травичці колосом пухнастим,
Десь сивим гіркуватим полином...
Частіше дощ блукає за вікном,
Щоб срібну нитку без упину прясти.
В повітрі смуток, радість чи натхнення -
На будь який вельми примхливий смак.
Бо осінь має тисячі ознак
І кожному дарує одкровення...
1.09.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021
Знову вечір на плечі
Звалив стоси речень.
Я готова до втечі
В свій внутрішній світ -
Попрасовано крила
І у квітки вітрила.
Ніч вже обрій накрила,
То ж рушаю, привіт!
Не чекайте-но скоро -
Не дає непокора
Повернутись нагору
До зраджених мрій.
Заблукаю до ранку,
А коли на світанку
Колихне день фіранку
Цілунком надій,
Повернуся смиренна,
Буду знову натхненно
Разом з вітром південним
Писати вірші.
Щось усміхнене, чисте...
З горобини намисто
Розкидаю по місту -
Просто так, для душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Август...
И вот почти дОпито лето -
В чашке на донышке несколько капель осталось.
Больше прохлады, нежнее и позже рассветы.
Мир изменился, казалось бы, самую малость.
Только таким я люблю этот мир еще больше.
Свет приломился в листве и разбился на пазлы.
Сумерки стали намного прозрачнее, тоньше.
Плавными стали ожившие мысли и фразы.
Хочется гимны слагать этим дням предосенним,
Хочется август допить, как напиток целебный.
И насладиться прохладой, истомой, везеньем -
Всем, что подарит нам месяц любимый, волшебный...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921253
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2021
Печальная Натали
Листает альбом Дали.
И странные корабли
Привиделись ей вдали.
И темным стал горизонт,
И впору открыть бы зонт,
Но дождь всегда за окном -
Мы слышим лишь капель звон.
И все-таки некий сюр -
Зонт, часы, абажур...
Хоть парус пусть от кутюр -
Чтоб алый и чтоб велюр.
Зачем тебе, Натали,
Дали, паруса, корабли?
Не лучше ли о любви,
Живущей в твоей груди?..-
Читающим невдомек,
Как мечется мотылек,
Как ищет во мгле огонек...
А истина между строк...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921072
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2021
Умеет хандрить Натали красиво...
Пальчиком тонким легко, игриво
Клавишу тронет на клавесине -
Звуки сплетутся из линий ливня.
Музыка стихнет внезапно и скоро.
Выпрямит спину красотка-сеньора,
И в мундштуке задымит сигарета,
Пепел в окошко...
Капризное лето...
Август опять не принес облегченья -
Нету иллюзий, надежд и сомнений.
Что-то сломалось в часах мирозданья -
Время застыло...
Осталось молчанье
И разговор со своим отраженьем...
Снова красавица легким движеньем
Локон откинет, вздыхая устало...
И заиграет мотивчик с начала.
Наедине и взгрустнуть не зазорно...
Полночь...
Безвременье тихо, покорно
Вновь запускает свои шестеренки,
Ключ провернув чьим-то пальчиком тонким...
Время хандрить истекло незаметно.
Так же внезапно закончится лето.
Осень подхватит мелодию ливня,
Ветром играя на клавесине...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921071
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2021
Горячая кожа июля...
Дожди ненароком всплакнули...
А город вздыхает устало -
Ему было дождика мало.
Но ливня он тоже боится-
Не хочет испуга на лицах.
Потоки бурлящие злобой
Поди успокой...
И не пробуй...
Несутся они с горки резво,
Сметая людей и железо,
Смывают деревья, дороги,
Дома затопив по пороги...
Когда ж утомятся от бега,
У ног расстилаются пледом.
Воркуют тихонько волнами
И им безразлично, что с нами...
Наверное мстит нам природа,
За то, что капризам в угоду,
Живем мы нелепо и шумно
И губим живое бездумно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920623
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.07.2021
Мозаика изящных строк
Увита листьями заката.
И алый след ведет куда-то,
Где зеленеет мягкий мох.
Где карты брошены гаданьем
На встречу с юным сентябрем.
А что же знаем мы о нем,
Его надеждах, ожиданьях?
Теряя волю от любви,
Готов служить пажом безликим
Той, что прекрасна в лунном блике
И скоро к нам должна прийти.
Сентябрь приклонит колено,
Встречая осень в ноль часов.
И август уступить готов
Свой пост ему не сожалея.
И шаг за шагом, день за днем
Продолжит осень путь свой яркий.
Нас не оставит без подарков -
Одарит солнцем и дождем.
И обещанием любви
Тому, кто ждет и жаждет встречи -
Соединит и боль излечит -
Ты только верь ей, только жди...
Сентябрь - паж, идущий рядом,
Не смея даже глаз поднять
Мечтает путь свой продолжать,
Согласен быть отравлен ядом
Любви осенней хоть на миг,
Чтоб поцелуем прикоснуться
К ее губам...
Пора проснуться...
В аллеях гаснут фонари....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920517
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.07.2021
Спливає липень зливами з грозою,
Спливає кольорами як вогонь.
Але є час гуляти вечорами,
Приклавши м'яти пахощі до скронь.
Щоб зовсім трошки думка охолола,
Щоб розпач від розлуки відпустив.
І впав би біль той попелом додолу.
І знову став веселим би мій спів.
Спливає липень, серпень на порозі.
Він здалеку махне мені листком.
Букет з них назбирає по дорозі
І заплете барвистим все вінком.
І скоро осінь з синім небокраєм
Мене огорне в золотий сувій.
Промовить : "Все минуле тут лишаєм,
Мерщій туди, до найгарніших мрій..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2021
Латаю старый абажур,
Сплетаю мысленно ажур
Из горьких дум , что мой Амур
Сломал о Вас стрелу.
А где-то там осенний сад
И окна темные глядят
Уже который день подряд
На мокрую золу.
Она осталась от костров
В которых плавилась любовь.
Но оказался мир суров
И больше нет любви.
Амур давно стоит в углу -
Молчит, ни слова, ни гугу.
Он знает - стукнуть я могу.
А Вы, увы, ушли...
Не так заточена стрела,
Осечку стало быть дала,
Пробить Вам сердце на смогла.
А мне теперь грустить.
Подернут дымкой мыслей флер...
Попался мне Амур-стажер,
Отправлю к Богу на ковер.
И буду дальше жить....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920438
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.07.2021