candy casino

Сторінки (1/51):  « 1»

Ми уже не ті

Летиш  у  даль  застрягши  у  минулому,
Так,  наче,  справи  іншої  нема.
Не  видно  звідси  ні  Дунаю,  а  ні  зорей,
Які  так  вічливо  всміхались  із  вікна.  

Думки  спрямовані  туди  де  вітер
І  тільки  він  у  мене  в  голові
Продовжує  свої  пісні  гудіти,  
Коли  сама...  Пишу  листа  тобі.  

Крок  в  крок  вимірюємо  відстань...  
Врізнобіч...  Ми  уже  не  ті

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2018


бо ти не мій

бо  ти  не  мій...і  ці  нестерпні  муки
цілують  в  ліву  скроню  у  словах
бо  ти  не  мій...і  спрага  від  розлуки
будує  новий  шлях  в  моїх  думках..

бо  ти  не  той  в  чиїх  долонях  руки...
не  той,  що  надає  смаку  життя....
тривожать  сон  пісень  знойомі  звуки
перетворивши  усе  інше  на  сміття

бо  ти  із  мрій  вриваєшся  в  реальність
і  кличеш  голосом  в  незнане  майбуття...
заінтригуєш  й  збережеш  нейтральність
збентежиш  серце...та  заміниш,  мов  взуття

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2015


хижак

хижак!!!
як  вирватись  тепер?
потрапила  в  твої  тенета...
капканами  осипаний  етер,
Харону  заготовлена  монета!
 
не  питиму  з  твоїх  долонь!!!
отрутою  вливаєшся  у  тіло;
ти  мій...холодний,
та  таки  вогонь...
обпалюєш  старанно,  та  невміло.

з  запізненням  та  в  поспіх  
зупини!
і  поцілуй  де  серце  заболіло...
доживши  до  наступної  весни
тобі...
те,  що  не  зосвсім  спопеліло

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2015


твоя мелодія- мої слова

твоя  мелодія-  мої  слова,..
твоє  сьогодні-  моє  завтра,..
і  як  мене  так  занесло?..
протяжний  звук  неначе  мантра....
скупа  фактура,  чи  глибокий  сенс?!
для  мене  це  не  так  важливо!
не  мій,..не  чийсь  та  сам  не  весь
і  хто  це  визнає  сміливо?!.
спочатку  звук,  чи,  може,  навіть,  два?
у  відповідь  спустошливе  мочання...
тому,  не  підібрала  я  слова  
ні  для  відвертості,
ба  навіть  для  прощання  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2015


У безвихідь або розчинитись з повітрям …

У  безвихідь  або  розчинитись  з  повітрям  ...
І  сплітати  слова  у  думки,  і  думки  у  слова..
Наяву  та  у  головах  наших  відстань
Відчуття,  що  геть  зовсім  сама-  не  сама...
Розчинятись  з  водою,  а  потім  у  ранішню  каву
відчувати  налегший  від  подихів  коливань
Я  зуміла  приборкати  спрагу,  втому
І  навчилась  мовчати  на  сотні  твоїх  запитань

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2014


наше майбутнє немов за спиною

Осінь  проковтує  промені  світла...
Як  не  крути,  та  вона  лиш  одна...
Знову  та  знову  повторює  блікло  
Дивні  слова,  не  знайомі  слова...
Знаєш,  буває,  немов  із  тобою  ...
Знаєш,часами,  неначе  сама...
Знову  у  прірві  без  спільного  лігва
В  пошуках  сонця,  надії,  тепла...
Ще  раз  один  на    один  із  тобою..
Відповідь  знову  не  склалась  в  слова...
Наше  майбутнє  немов  за  спиною...
Нас  на  порозі  чекає  зима...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2014


p/s листу, якого вже не буде

Наче  зі  снів  вриваєшся  в  життя...  В  нікуди...
на  право-ліво....  де  не  глянь  нудні  вербЛюди
Космічні  порівння  посилаючись  в  минуле  
Світлових  років  намотаєш  зо  три  кола
І  звалиш  проживши  добрий  кавал...  
А  Хоча  ....
до  кінця  відліку  залишилось  ще  два.....
І  тут  питаннячко.....над  чим  роздумуєш    ти  друже?
Верблюди  космос  проміжки  життя...
Поглянь  на  захід...і  згадаєш  як  тут  було....
Старенька  площа  кава  захід  сонця  поруч  я.....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2014


Ти- те минуле, яке варто пам'ятати

Буденність  днів  навіює  минуле  
Пора  змінити  п'єсу  на  антракт
І  стати  тими  ким  до  того  ми  не  були
Забути  те  в  що  вірили...однак

В  думки  мені  приходиш  не  зі  снами
Й  життя,  таки,  набрало  якийсь  смак
Гарячий  чай  і  очі  без  омани
Не  хочеться  з  тобою  аби-як....

Ти-  те  минуле,  яке  варто  пам'ятати
Й  запрошувати  у  майбутнє  і  у  сни
Тобою  дихати,  живитись  і  літати
Доживши  до  наступної  весни

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2014


по-окремо ми банальні люди…


давай  забудимо...або  згадаємо  минуле....
де  нас  не  було,  або  були...разом  були....
давай  заб*ємо  на  пріорітети
та  впишемось  в  сьогодні,  мов  куплети

і  мозаїчність  фраз  сплітаємо  у  ціле...
за  мить  зливаючись  у  наше  спільне  тіло
давай  не  думати  про  те  що  коїться  усюди...
районів  спальних  сірі  халабуди....

давай  зруйнуємо  заклавши  в  собі  міни
збудовані  роками  нами  стіни...
ти  я  ...і  все  що  було,  і  що  буде...
тепер  я  розумію....по-окремо  ми  банальні  люди...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2013


якось так вийшло

перечитаю  знову  листування...
й  закривши  простір  в  собі  на  замки
це  метафізика...і  вічне  коливання,
яке  приходить  із  тобою  восени...

самотність  прогинає  запівкроку
і  переносить  у  віддалені  світи
не  думаю  ким  був  до  цього  року,
як  проникав  безслідно  у  думки...

і  знову,  мов  прокляття  це  мовчання
або  вподяку  ці  порожні  балачки,
що  перетворюють  занудство  у  кохання,
а  потім  в  голові  лиш  ти...ти  ...ти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013


ми з тобою поцілили в серце і голову жала….

ми  з  тобою  поцілили  в  серце  і  голову  жала....
і  впускали  бездумно  з  розвязаних  силою  рук....
хоч  би  як  безбентежно  тебе  я  в  житті  не  чекала
і  вправлялась,  для  себе,  рівнянням  життєвих  сполук...

і  хронічно  дзвінками  стехію  в  собі  зневажала...
і  занудливо-довгий  і  сірий  контактівський  друк....
чи  від  нервів....чи  може  від  диму  рука,  що  дрижала,
відчувала  найлегший  напружений  змістами  звук..

ти  не  знав....чи  то  може  сама  я  не  знала...
що  довкола-театер  ляльок...на  столі  ноутбук...
і  дарма  я  тобі  всі  вірші  увісні  прочитала
і  отрутою  ладна  впиватися  з  блазневих  рук...

ми  з  тобою  поцілили  в  серце  і  голову  жала...
і  в  житті  ти  зіграв  непростий,  та  аматоський  трюк...
рани  срізь...та  затуплене  лезо  кинжала....
хай  дограє  за  мене  Харон  у    театрі  падлюк....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2013


йому…такому…не такому

від  того  що  так  хочеться  відчути
найлегший  подих  західних  вітрів
мовчати,  вірити...
згадати  і  забути,
пробачити,  як  нам  Господь  велів.
і  розчинитися  повітрям  за  пів  кроку  
до  тебе...й  огорнути  наче  плед
вести  тебе  усю  земну  дорогу
не  озираючись,  
а  лиш  іти  вперед
від  того  що  так  хочеться  почути
шелесту  трав  замріяних  полів
тобі  співати  поглядом  закутим
у  лід.  Але  при  цьому  не  забути
тепло  тих  рук  твоїх
і  золотий  вогонь
як  дарувати  щастя  ти  зумів
від  того  що  воліла  б  потонути
в  безодні  від  навіяних  дощів  
і  голос  твій  хоч  раз  і  ще  почути
луною  терпкий  біль
нестримний  подих
допоки  не  забракло  мені  слів
щоб  написати  все,  що  прочитала  
з  твоїх  очей  і  ніжних  сильних  рук  
тобі  себе  давно  подарувала
і  в  унісон  сердець  я  чую  стук...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2013


коли сумую

слова,  що  перетворюють  у  дотик...
усі  ці  погляди  відчувши  на  собі
вливався  в  кров  мені,  немов  наркотик
тепер  спокою  не  знайти  мені  у  сні....

ти  там...я  тут...пригнічений  невротик...
вже  кава  охолола  на  вікні...
скажи  мені:"  ти  той  антибіотик,
що  всі  думки  перебудовує  в  пісні?"

такий  не  звичний....та  такий  екзотик
кригу  розтоплював  в  своїм  вогні...
і  так  банально  називати  тебе  "котик"
та  надсилати  повідомленнями  сум  тобі....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2013


Мортідо

мій  мортідо,
мабуть,  пора  мені  літати...
між  мною  і  тобою  рама  від  вікна.
я  так  втомилася  сидіти  і  чекати
доки  розвалитсья  між  нами  ця  стіна.

мій  мортідо,
навчи  мене  страждати...
хай  не  лякає  слів  обірвана  струна.
рани  мої  не  варто  лікувати
і  хворий  блиск  очей  багряного  вина.

мені  пора....
пора  і  ще  додати
в  останні  подихи,  що  залишалися  до  дна
мій  мортідо,
тебе  я  можу  покохати,
тому  помру  або  залишуся  сама...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013


крижана думка

сметельний  тан  впивався  холодом  у  квіти,
надгроби  огортає  синя  тьма...
пелюстки  й  стебла  змушені  тремтіти,
а  я  наче  не  мертва...  й  не  жива...

і  серця  ритми  змусять  знову  крижаніти...
у  далечінь  влізає  глибина...
на  небі  починає  багряніти...
від  німоти  затерпнули  вуста...

останні  промені  все  ж  дражниь  кволі  квіти,
та,  мабуть,  вже  не  треба  їм  тепла...
я  не  змогла  тебе  також  зігріти,
лиш  вслід  тобі  дивилась  із  вікна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2012


в тобі я бачила художника-співця…

У  фарбах  гірч  топив  скрутними  днями
Холодний  відблиск  пензля  жалив  у  серця
І  кожен  промінь  відчував  ти  голосами
В    тобі  я  бачила  художника-співця
І  рветься  горда  пава  поміж  нами
Та  не  показує  свого  лиця…
Трагічна  муза  трупними  руками
Грала  на  струнах  нашого  життя
Блукає  митець,  кликаний  мерцями
Із  уст  поранених  тремтять  скупі  слова
Тремтять  повіки    на  очах  з  сльозами
Від  холоду  посиніла  рука…
Шукає  життя  тихе  манівцями
Шукає  …та  шукає  навмання
Замкнувшись  від  усіх  з  віщими  снами
Торкав  лиш  поглядом  в  саду  голе  віття
Стоїть  холодний  босими  стопами
Осліп  від  сонця  променів  життя
Та  все  ж  ти  відчував  їх  голосами
В  тобі  я  бачила  художника-співця…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2011


ми божеволієм обоє…. .

Я  ніколи  до  того  не  хворіла…  Не  зважаючи  на  те,  що  завжди  голова  була  заповнена  різноманітним  сміттям.  Я  ніколи  не  просила  мене  від  цього  лікувати.  Ні  тебе,  ні  когось  іншого.  Від  простуди,  сигаретного  диму,  нежиті,  памороків  у  голові,  тремтіння  рук,  що  іноді  переходило  у  судоми…Я  була  сама…Як  і  зараз,  хоч  мене  кожного  дня  оточують  тисячі  люди,  порожні  обличчя  яких  роблять  мене  черствішою  та  холоднішою.  Я  хотіла,  щоб  хтось  сильніший  міг  сходити  з  розуму  зі  мною.

Так  проходили  зимові  вечори  і  ночі…  Самотньо  й  непорушно  лежав  мій  щоденник,  в  якому  порожніли  рядки.  Не  було  нічого,  поряд  не  було  нікого.  Я  навіть  вірила,  що  проречена  на  самотність.  Це  мене  не  лякало,  а  навпаки  знаходила  спокій  і  відповідь  на  все,  що  турбувало.  Нема  друзів,  кохання,  залежності,  потреби,  ніжності,  розуміння…що  ще  можна  втратити?!  Себе?!  Фатально,  та  мене  ніколи  не  було,  лише  табуни  думок  і  невизначеність  серед  всього,  що  оточує.  Я  ніколи  не  давала  ознак  життя  чогось  того  що  паза  матерією  створеною  з  праху.  Я  давала  себе  оманювати  людям  і  було  цікаво  спостерігати  за  їх  банальними  інстинктивними  діями,  які  ніколи  не  намагались  зрозуміти  хто  я  насправді.  Кожен  бачив  мене  такою,  якою  хотів  і  обман  повертався  проти  них.  Так  і  сталось  цього  разу.
Все  починалось,  як  і  завжди…  Вкотре  порожні  повідомлення  соціальних  мереж  «он-лайн»  друзів  вражали  беззмістовністю  .  Та  дивні  вчинки  мої,  і  думки  які  не  співпадають  з  ними.  Зрозуміла  одне-я  безсила  перед  течією,  яка  мене  понесла  і  нічим  собі  не  зарадиш.  Ланцюгова  реакція  моїх  друзів  не  дозволила  повірити  у  те,  що  все  без  плану  і  старі  «добрі»  знайомі  бажають  мені  допомогти  не  знаючи  чого  мені  треба.
Та  все  ж  з  кожним  повідомленням  ставало  дедалі  цікавіше.  Я  погодилась  на  наступний  день  піти  прогулятись  з  ним.  Все  виявилось  більш  ніж  ясно.  Цього  разу  моя  передбачливість  не  дала  фору…

Та…так  я  перетворилась  на  банальну,  це  дивне  відчуття  теж,  мабуть,  для  банальних,  але  мені  здалось,  що  погляд  цей  несе  в  собі  інше,  щось  незвідане…Мені  хотілось  розгледіти  все.  Його  чорні  очі,  в  яких  іноді  не  можна  було  розгледіти  й  зіниць.  Та  ця  темрява  випромінювала  дивні  флюїди  тепла  та  ніжності.
З  дитинства  я  любила  щось  холодне,  що  не  дає  згоріти.  В  цей  день  сніг  був  всюди.  Дивним  чином  ми  обоє  опинились  лежачи  на  ньому  вдивляючись  у  холодне  ранкове  небо.  Тоді  він  вперше  мене  поцілував…  Я  раніше  не  відчувала  нічого  подібного.  Мені  хотілось  робити  те  чого  раніше  не  спадало  на  думку:  дихати  і  живитись  енергетикою  когось  того,  що  так  поряд  .
Мудреці  країни  під  назвою  «Я»  засудили  б  його  на  вічні  муки  і  ляпас  по  обличчю  за  втручання  і  руйнування  внутрішньої  гармонії  ,  та  я  тоді  була  безсила.  Я  лише  хотіла  почути  у  відповідь,  що  гірше  більш  не  буде  ти  залишиш  мене,  адже  не  схожий  на  людину,  яка  розділятиме  моє  божевілля…Я  вперше  помилилась…

Минали  дні…  Я  встигла  забути  про  все  чого  ніколи  не  було.  Лише  гортала  порожні  сторінки  дивної  книги  під  назвою  «Життя»…і  все  ж  я  справді  живу…тобою…ти  лікуєш  дані  рани,  паморозь  лише  від  думки,  що  все  зміниться  колись  на  краще,  чи  на  гірше.  Але  зміниться,  змінимось  ми…Залишиться  декілька  сторінок  у  щоденнику  і  я,  яку  ти  для  себе  створив,  яку  вилікував,  якій  не  дав  перетворитись  у  шматок  криги…
Ми  божеволіємо  обоє…
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             07.03.2011,  Львів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279176
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.09.2011


моє придумане, намріяне кохання…

Мій  сум,  мій  спогад,  моє  сподівання
Тобі  задресувала  я  листа
спечалених  годин  твого  мовчання
гірких  краплин  червоного  вина
тріпотить  осінь  по  зів*ялім  листі…
 думки  десь  заблукали    у  імлі…
і  відбивались  у  гагатовім  намисті
похмурі  дні…похмурі  тихі  дні
торкав  лиш  вітер  знуджені  долоні
і  слухала  я  ночі  німий  спів…
чому  ж,  мій  милий,  ти  отак  наврочив?!!?..
чому  мовчати  ти  й  мені  звелів?!!!?..
пливе  туманним  містом,  мов  саміник,
згасає  у  руїнах  темний  стан,
спливає  кров*ю  на  папері  суму  відблиск
думок  моїх  холодний  океан.
Та  все  ж  іди…іди  хутчіш  від  всього
Мій  сум,  моя  любов,  моя  тривого…
Мій  спогад,  божевілля  і  страждання
Моє  придумане,  намріяне  кохання……

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2011


///////""

небо,  що  прокляте  ніччю  у  прах
буде  шукати  до  вічності  шлях
спутані,  зкутані  мрії  і  сни
я  лиш  кричатиму  сонцю  згори!!!!!!!
сотні  людей,  що  шукають  себе
темні  романтики  втаривши  все
будуть  розчавлені  безлічу  втіх
змушені  кинути  серце  у  гріх
просто  залиш  ,  просто  забудь
просто  розвій  в  голові  каламуть
ти  ж  не  шукай  у  крижинках  тепла
в  темних  гагатах  кров  не  жива...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2011


коли дорослими душею станем.

коли  дорослими  душею  станем....
забудем  біль  і  ніжність  чорно-білих    снів
незнамим  днем,холодними  сльозами  
омиєш  давні  рани  вічних  слів

рахую  кроки  у  зворотньому  порядку...
хіба  замало  було  почуттів
коли  твої  долонь  торкалася  думками
а  ти  із  уст  і  словом  не  зігрів...

ах...скільки  часу  ми  туманами  блукали
шукали  душам  спокій...серце  спалювали  в  прах...
ах...скільки  вірили  у  прірву,  що  між  нами
допоки  не  зірвало  мені  дах...

п.с.  далі  буде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2011


як не стане

Від  тиші  памороки  в  голові
вслухаючись,  я  чую  дивні  кроки...
Мить.  Порожнеча.  Голос  неживий
заповнить  і  повториться:  \"Допоки?\"

скільки  ти  ще  не  доспівав  пісень?
заткає  рота  скотчем,  як  бувало
накриє  у  долонях  світлий  день
запалить  нетривких  надій  примари

і  горда  ніч  залізе  у  думки
котрих  нема.  не  буде  як  не  стане
тут  мене.  Повільно  біль,  шматками
на  цеглі  кров*ю  серця  -  \"як  не  стане\"

А  вранці  лиш  знайдуть  відбиток  сну
на  підвіконні  того,  хто  за  нами
спостерігав.  Ти  підеш  у  кіно
попкорн  замовиш,  посмієшся  з  драми


p/s.  спільно  з  Quadro.....)
текст  нової  пісні  групи  \"Крок  за  межі\"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2010


. /

піде  від  мене  геть
замкнувши  двері
а  з  музою  підеш  й  ти...
я  не  шукаю  більше  
таргана  на  стелі
який  вкрав  з  голови  думки...
і  знову  рать
із  голови    у  світ
та  з  вітряками  грати  в  шахи...
так  важко  вірити,
що  ти  назад  вернеш
коли  ти  вже  пародія  невдахи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2010


\\\\\\\\\

коли  прокручуєш  у  голові  вчорашнє  я...
хіба  тобі  не  байдуже,  як  буде  завтра?!
коли  проковтуєш  з  слізьми  своє  життя...
і  в  відповідь  тобі  лиш  крапка...

коли  так  хочеш  все  знати  до  дрібниць
і  осторонь  стояти  нерухомо...
коли  вдивляєшся  тіням  у  слід
і  відчуваєш  спрагу  й  втому...

коли  вдивляєшся  в  нічний  холодний  світ
і  відчуваєш  ти  чиюсь  присутність...
можливо,  загубилось  ще  одне  з  сердець,
як  ти...інкогніто...сама...
життя  відсутність...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2010


/////. .

А  погляд  щемний,  невідомий
мережить  сумнівом  мене...
Ятрить  вчепивий  міцно  в  серця  скроні
коли  так  хочу  бачити  ...
Коли  сміється  крізь  туман,  
проковзує  крізь  пальці...
лукавить  словом...та  хоча...
А  стіни  прикрашають  монускрипти
та  вже  не  в  цьому  світі...
я  залишилась  сама...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2010


сонце згори

небо  що  прокляте  ніччю  у  прах
буде  шукати  до    вічності  шлях  
спутані,  зкутані  мрії  і  сни
я  лиш  кричатиму  сонце  згори!!!!!!!

там  де  нас  більше  нема

сотні  людей  що  шукають  себе
темні  романтики  втаривши  все
будуть  розчавлені  безлічу  втіх
змушені  кинути  серце  у  гріх

p/s  текст  до  нового  трека  групи  "Зона  ночі"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2010


я шукала його довго…

я  шукала  його  довго...
без  упину...
я  шукала,
 як  останній  шанс  життя...
осінь  тихо  
під  ногами  опускала
білий  килим  
із  туманів  без  тепла...
вона  знає  
навіть  краще  а  ніж  вічність
вона  знає  навіть  
більше  ніж  земля
під  якою  
ти  ховаєшся  від  мене...
під  якою  будем  
швидко  ти  і  я..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2010


закликання спокою. (ода смерті)

мая  розрадо,  ти  сумна
прийди  до  мене  в  сні
кригою  огорта
щоб  враз  уста  стали  німі...
прийди
у  сні....у  сні....
моя  печале,  не  жива
огорнеш  тишею
немов  своє  дитя
закутавши  у  вічні  сни
промовиш  ти  
засни...засни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2010


і на асфальті лежачи не відчуваєш омертвіння…

і  на  асфальті  лежачи  
не  відчуваєш  омертвіння,
холодний  дощ  вже  не  ятрить  
у  серці  ран.
і  не  тримає  на  землі
сила  тяжіння
перед  очима  твій
бентежний  стан...
рука  тремтить
шукаючи  спасіння...
дірявлять  душу  
тисячі  думак...
мабуть  недопалок  
твого  сумління
до  вічності  залишися  лиш  крок...
і  всетаки  подумай  
ти  востаннє
чи  варте  сумнівів  оце  "життя"!?
у  стані  шизи,  може  божевілля...
кричатимеш  на  повні  груди  "Я  ЖИВА!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2010


можливо, доста палити вірші…

можливо,  доста  палити  вірші...
ножем  дірявити  обгризки  фото...
я  так  втомилась  блукати  степом  
збираючи  росу  з  очей  і  дроту...
зіжм"якані  шматки  паперу...
ним  же  порізані  до  крові  руки...
це  на  задумано,  а  випадковість...
і  не  рахую  більш  я  серця  стуки...
ти  не  шукай  в  мені  частинки  правди,
не  змушуй  пам"ятати  божевілля...
я  так  втомилась  вірити  у  краще...
коли  довкола  тебе  лиш  свавілля...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219531
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2010


я, просто, таке, як було все ще вредне дівчисько

для  чого  шукати  так  довго...
коли  ти  так  близько?
для  чого  шукати  тебе
коли  ти  в  небесах?...
я,  просто,  таке,  як  було
все  ще  вредне  дівчисько...
тебе,  як  колись  я  чекаю  
в  настирливих  снах...
і  клапитики  неба  шукаю  
в  простих  перехожиш...
задуманий  погляд...
застигий,  як  смерть
у  котячих  очах...
таких  як  і  небо...
яке  так  далеко  і  близько...
для  чого  чекати  тебе
коли  зник  назавжди  ти  у  снах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2010


4*

минає  день  за  днем...
минає  мить...
хоч  вже  в  минулому  житті,
та  так  болить...
і  сни  тиривожить  
біла,  як  примара.
твоя  любов,  
порівняна  до  жару.
хіба  окремо?
і  хіба  сама?
на  циферблаті
стрілка,  мов,  німа.
тебе  нема...
мене  нема...
...палю  листа...
я  вбила  в  собі  кров
коли  залишилась  сама...
...коли...залишилась....сама...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2010


чи, може, просто інший?!

ясніший  і  від  сонця....і  від  світла...
та  такий  незрозумілий....
в  очах  його  туман  й  смеркання...
у  словах  такий  скупий  й  невмілий...
чи,  може,  просто  інший?!...
старомодно-застарілий...
закоханий  романтик...
мертвий  серцем...
виравний  душею  з  тіла?
ти  таємничий,
наче  тихий  шипіт
непердбачений,
як  вирвний  кинжал  з  грудей...
ти  темрявою  й  небезпекою  покритий,
яка  так  манить  в  незнання  мене...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2010


я пофарбую ніч в пастель…

я  вирву  серце  із  грудей...
я  вирву  приспані  страждання...
я  пофарбую  ніч  в  пастель...
й  помру  не  дочекавши  рання...
я  вбита  голодом  душі...
я  мертва  мороком  незнання...
я  хочу  правди...й  самоти...
я  просто  втратила  кохання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2010


"особа, що схожа на gatto"

засохли  троянди  в  ефірі.......
на  карті  загублене  плато....
напевно  звучатиме  дивно
"особа,  що  схожа  на  gatto"
зеленим  забарвлені  ночі,
як  грані  банальних  предметів...
я  знатиму  точно,  і  більше,
що  зникну  в  твоїм  силуеті...
втрача  рівновагу  безкрилий
підносить  до  неба  руки...
мої  ж  руки  звязані...зкуті...
ще  мить  до  гіркої  розлуки...
малюючи  стінами  фрески...
заплющені  очі  від  болі...
ти  викрав  мої  сподівання
ти  вбив  в  мені  принципи  волі...
і  псевдо  пісні  в  моноскриптах
фарбуюють  мій  розпач  в  червоне
"особа,  що  схожа  на  gatto"
покинула  мене  знову...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2010


*2

я  покохала  у  очах  твоїх
холодний  морок...
мої  думки  тепер
складаються  в  пісні...
солод...отруйний  солод...
уст  твоїх...це  згубний  доторк...
і  в  тиші  чую  
стогін  спраглої  душі.....
світло,  як  тінь...
любов-страх...
ти  сам  порвав  мої  слова...
нема  нічого!...
спустошені  страждання!
втрачаю  глузд,  втрачаю  своє  "Я"...
і  день-не  день,  і  ти-не  ти,  і  я-не  я...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2010


*1

мені  болить...
болить,  щось  зсередини....
коли  дивлюся  я  тобі  у  слід...
рахую  час...
не  повернути  радості  хвилини...
ці  обриси  запалені  печаллю...
за  спиною  заметіль...
забутий  слід  загублених  думок...
в  твоїх  очах  читаю  я  мовчання!..
і  сотні  кілометрів  поміж  сторінок...
спустошене  життя...
думки  запалені  стражданням...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2010


лиш тінь

лиш  тінь......
самотня  тінь  біля  твого  блідого  тіла....
сира  земля,  яку  бентежать  знов...
ти  вже  холодний,  ти  вже  холодний...
застигла  в  жилах  моїх  кров....
сині  твої  уста,  як  тихий  морок
холодні  шкляні  очі,  тихий  біль..
сумне  твоє  обличчя,  тілький  дотик...
який  запалює  в  мені  незтерпний  біль...
Не  йди!!!прошу,  не  йди!!!не  покидай!!!
моє  життя,  мої  уста,  мій  рай...
я  не  боюсь  ні  пекла,  а  ні  неба,  
боюся  тільки  вічності  без  тебе...
минуть  роки...а  я,  як  і  сьогодні  
сидітиму  рахуючи  цей  час,
коли  тебе  зустріну  у  безодні
і  потону  в  безмежних  синіх,
 наче  морок,  крижаних  очах.....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2010


спогади. .

Сидиш  у  мене  за  плечима...
спустошеним  життям,  
порожніми  очима
ти,  наче,  наскрізь  болісним  радаром
вдивляєшся  у  мою  душу...
В  очах  твоїх    нема
ні  жалю,  ні  провини
що  зараз  із  чужими  ми  людьми
і  я,  і  ти...
так  я  і  ти,  колись  ж  бо  були  ми...
Та  що  поробиш?!?
ось  таке  життя!
хоч  думав  ти,  що  вбив,
та  я  жива!
в  мені  ще  б"ється  серце!
та  хоча...так
тихо...тихо...тихо...
мов  нема.
І  в  вже  не  в  унісон  
твоїх  шалених  ритмів  
під  swing  song
Я  не  ловлю  твій  дикий  погляд.
я  смерть  не  оживляю  у  словах!
я  просто  змушена  піти,
піти  й  вже  не  крокуючи  назад
переступити  через  спрагле  почуття
ти  завжди  в  мому  серці...
доки  я  жива...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190793
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010


аркуш з мого щоенника який згорівши вцілів

я  заблукала  у  думках,
я  загубилася  у  мріях,
у  місті  проклятих  думок,
які  ведуть  до  божевілля...
добре  продуманих  тобою  фраз
мальованих  стрілою  
п"яного  амура...
це  крок,  це  один  крок
до  ірраціонального  похмілля
і  вічна  тиша  вирваних  з  життя
пустих  й  заповнених
водночас  сторінок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186271
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2010


немає більше нас. а може і не було й вже не буде

немає  більше  нас...
а  може  і  не  було  
й  вже  не  буде...
я  щойно  зрозуміла,
що  з  тобою  ми  
банальні  люди.
як  всі,  як  кожен  
по  окремо...
нема  життя,  нема  кохання,
нема  теми
для  створення  Творцем
шедевру  чистої  любові.
мабуть,  в  моїх  словах
замало  крові,
щоб  передати  мої  почуття.....
ця  суєцидна  штука
називається  життя.
учора  були  разом,
а  сьогодні  я  сама.
я  ти,  ти  я  і  нас  більше  нема.......
ти  пішов...  і  щось
так  байдуже  мені
до  болі.
давно  не  смакувала  
вже  я  волі
у  слід  тобі  не  скажу  
ні  пів  слова.
це  впертість  й  егоїзм  
украло  верх  у  всього..
лиш  погляд  зза  плеча
спустошеним  радаром
й  забуду  в  мить,  
що  втратила  тебе,
що  більш  тебе  не  стало...........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183840
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010


проходиш поруч

проходиш  поруч,
а  ми  наче  не  знайомі.
ти  став  мені  чужий  
до  болі,  так  до  болі....
до  ностальгії  ,
до  безсоння  божевілля.
що  з  того  що
душа  твоя  з  каміння?
я  не  повірю  в  це!
здеру  я  з  твого  обличчя  маску!
та  не  поверну  вже,
мабуть,  в  життя  я  казку.....
враз  погляд  твій,
що  серце  вириває.
небесних  клаптиків
в  очах  твоїх  уже  немає......
ми  зупинили  мить
і  повернулись  в  ту  годину,  
як  пестив  ніжний  вітер  
ще  дитину.
яку  ми  втратили  обоє....
...ти  і  я....
засмакувала  я  в  тобі  життя.
яке  я  відпустила....
яке  я  покохала......
та  зрада  порожнечею  
украла  в  нас  все......
тепер  з  тобою  ми  сторонні....
зустрілись  поглядом  
й  поринули  в  безодню......

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183536
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2010


моя розрадо

моя  розрадо-зіронько  сумна!
ти  така  тепла  
і  водночас  крижана.
з  небес  впускаєш
 світлові  потоки,
замріяно  дивлюсь
 на  тебе  й  роблю  кроки.
я  вже  не  першу  ніч  
на  підвіконні,
в  житті  моєму  
всі  цілком  сторонні.
лиш  ти  одна  мені
зігрієш  душу.
як  же  тобі  віддячити  я  мушу???

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178611
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.03.2010


я люблю тишу

я  люблю  тишу
за  безсонне  божевілля.
по  серед  ночі  
моторошних  днів
прожитих  тиском  
мертвого  суспільства
цей  баналізм  вже  
безперечно  глузд  проїв!
моління  уст  моїх  
заповнить  тишу......
я  як  завжди  замріяна  ,
сама
закохана  у  вітер,  
землю  я  залишу  і  полечу  
аж  десь  під  небеса....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178326
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2010


закревавлена моїм пером сльоза

яка  ж  ти  чиста  закревавлена
пером  моїм  сльоза......
розтобтана  босоніж  тишина
крадеться  вслухаючись  у  монолог
голосом  виразно  озвучених
моїх  думок.

в  кутку  посеред  ночі  
ти  мене  вбиваєш!
у  голову  ти  римою  стираєш
мій  відчай  у  рядки  спечаленої  ночі
мабуть  вже  не  побачть  дня
мої  вічнозакриті  мріями
безжальо  очі...

сльозо  моя  ти  знаєш
серця  мого  біль.
що  породив  тебе  в  душі  моїй....
то  ж  висихай  в  моїх  рядках
частиночко  печалі!
я  відпущу  тебе  без  смутку  й  жалі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177996
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2010


мої слова

сльоза  маленька
 текла  щокою...
гірч  від  життя  
заповнела  по  тілі  кров....
ці  наміри  перетвориль
на  прокляття!

думки  в  словах,
що  не  дають
заснути  мені  знов!
так  серце  чавить
щось  із  середини...
чи  це  не  відчай
 прожитої  без  толку  днини?

можливо  одержима  
я  словами,
що  розривають  на  шматки
моє  нещасне  тіло  атомами?

так  мило  темрява
мій  розум  покриває....
мої  очі  зав"язані
й  мене  майже  немає..
я  між  життям  без  сенсу
й  прірвою  огня...
все  що  у  мене  є-мої  слова........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177993
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2010


можливо ми звичайні перехожі.

я  люблю  сутінки,  
ти  обожнюєш  світання....
твоя  любов  прекрасна,
 а  для  мене  це  страждання.....
ти  віриш  в  мрію,  ти  її  малюєш!
я  ж  мріючи  у  відчаї  без  тебе  деградую..............
ми  такі  різні  і  водночас  схожі....
можливо  ми  звичайні  перехожі!?!
можливо  доля  нам  
зустрітись  не  веліла!?!
та  знай!  ще  більшого  ніж  ти  
від  неї  я  дарунку  не  хотіла!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176604
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010


я з тобою, пам

малюєш  відчай  мріями  на  небі
загублений  з  небесних  вій
шукаючи  розради  закохавшись  в  тебе
я  точно  знаю  що  для  тебе  означає  
слово  "БІЛЬ"
несамовитий  крик  душі  твоєї
який  частинами  розбив  мене  
немов  кришталь
коханий  знай!  я  буду  біля  тебе!
ми  подолаєм  разом  цю  печаль!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176603
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010


нарцис.

вона  лежала  на  асвальті  серед  міста
і  вже  ніхто  її  не  почіав..........
пелюсточки  зів"яли...помарніли....
лиш  вітер  їй  легенько  слізки  витирав
трояндочко  моя  сумна.....
чоми  ти  рано  так  зів"яла........
чому  ти  розум  втратили...
для  чого  ти  його  кохала?
хіба  не  бачила,  не  знала  
чи  не  чула...  що  він  закам"янів  давно.....
для  чого  ж  потонула
в  його  очах  байдужих?
і  стараждала.....бажала  щирості....
його  чекала.........
тепер  від  болю  
серце  в  грудях  шаленіє......
ти  бачеш  світ  таким  який  він....
а  він  радіє............
радіє  пожирач  сердець,
живої  крові  і  чистої  немов  сльоза  любові.....
нарцисові  ще  більшого  не  треба!
він  красень!  райська  квітка  із  самого  неба........
любов  до  егоїста  душу  вириває.......
агонія  ще  декілька  хвилин  й  тебе  немає.........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175242
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.03.2010


кінець.

крізь  шпарку  мертвої  й  нічної  тиші,
крізь  сльози  і  страждання  мрії
лиш  місяць  зігріватиме  твоє  холидне  серце
й  оселить  в  нім  малесеньку  надію.
ти  не  заснеш  цієї  ночі,  
твої  уста  холодні  наче  лід.
вже  ці  мрійливі  сірі  очі  
не  дивляться  у  кольорі  на  світ...
Перед  тобою  дві  дороги.
ти  думала  аж  надто  довго....тепер  дій!
заплюцивши  свої  прекрасні  очі
ти  на  угад  шукаєш  розгорту  подій.
і  знову  крок  назад,  знаов  ці  слова....
цю  роль  в  житті  ти  вже  давно  зіграла!
для  чого  довга  драма  і  брехня,
які  вбивають  в  тобі  все  що  мала???
"УСЕ!  КІНЕЦЬ!"  ти  закречиш,  та  марно!
їх  душі  вже  давно  закам"яніли...
лише  залишиться  застиглий  погляд,
закревавлена  рука.....
і  твій  кінець  якого  всі  вони  хотіли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175214
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.03.2010


холодне сонце.

о,  сонце!......ніжне,  лагідне,  яскраве........
твої  промінчики  яскраві  першого  тепла
зігріли  все  навколо,  що  могли  зігріти
а  я  холодна....як  і  була.......

лише  ще  більше  запалили  біль  в  моєму  серці
мою  безсонну  ніч,  в  якій  сама
самотня  та  згвалтована  тобою  мрія......
я  помираю  від  твого  холодного  тепла.........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175196
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.03.2010


квіти твоєї мрії

сидиш  не  перший  день  біля  вікна.....
спостерігаєш  як  холодна,  крижана  зима  
позапорошувала  всі  осінні  квіти.....
вони  неначе  мрій  твоїх  чудові  діти.......

"  Прислухайся,  коханий!
можливо  ти  почуєш,
як  тяжко  дихає  сльозами  мрія........
вона  вмирає........
а  за  нею  я!
в  ній  сенс  мого  життя!  моя  надія!
в  ній  подих  ранньої  весни.у  неї  твої  очі
я  жила  лиш  для  тебе!  я  кохала!  
для  нас  обох  я  світ  побудувала!
ти  зруйнував  усе  що  тілки  мала!
та  я  надіялась!  я  вірила..я  знала..."

рука  тремтить....ти  пишиш  лист......
тепер  ти  знаєш,  який  жорстокий  світ  коли  кохаєш
закам"яніле  серце.....  сині  очі...ніжні  руки......
бліде  обличчя.....ночі  вічної  розлуки.....
він  зрадив.....ти  ковтаючи  сльозу  чекала.....
зі  біллю  в  серці  усміхалась...ти  його  кохала.....

"  залиш  мене  в  спокої!......
мене  й  згвалтовану  тобою  мрію!!
забудь  мене....свою  Ліліт....
свою  повітряну  стехію!!!!!
облиш  мене!.....забудь,  пробач  що  я  кохала!!!
я  зникну  із  життя  твого........
та  ти  моє  життя  яке  я  віддаю....я  відпускаю.........
бо  лиш  тобою  я  живу.........  страждаю..."

ти  наче  зім"яти  листок  в  кутку  митця.......
твоя  помилка  у  житті  одна.......
що  щиро  й  до  без  тями  покохала........
що  жила  мріями...реальність  відкидала....
тепер  сама......сама  страждаєш.....
кричати  й  плакати  ти  сил  уже  не  маєш.......

"  прошу  пробач.........
кохай  і  будь  коханим........
я  потонула  у  очей  глибоких  океані.....
забудь  про  мене,  як  про  сон........
як  шепіт  ранньої  весни.......
і  ці  осінні  квіти,  що  запорошені  снігали  лютої  зими.....
забудь  ці  дні,  ці  ночі  і  зізнання  мого  
омріяного  щирого  кохання...прощай....."

зима  тового  сраждання  болю  не  зігріна......
кров  на  руках......листа  ти  нею  дописати  не  зуміла.....
лише  замріяна  востаннє  ти  сказала.......
"....  люблю......."  і  більш  тебе  не  стало..........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175194
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.03.2010