| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
(переклад з англ., Джон Сталворті, оригінал:
https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/monday-poem-sindhi-woman-by-jon-stallworthy-1177757.html)
Босоніж через базар
Немов лебідка, мовби грація сама,
так легко наче шаль,
Що вітер їй з лиця зірвав
І за плечами колиха,
Не йде – пливе вона.
Над головою височіє дзбан.
Її пряму ходу
Між екскрементів,
Сміття, каміння й друзків скла
В карачівських убогих нетрях
Я, згорблений, спостерігав
І міркував:
Ніхто стояти рівно так не зможе,
Як той, кого навчила важка ноша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792549
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.05.2018
Холод. Тепло.
Надмірність. Брак.
Трунок. Вино.
Спокій. Бардак.
Сіль. Панацея.
Проміння. Сніг.
Поле. Пустеля.
Поглядів
й
Слів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Розкажи,
який сьогодні
вітер
Завітав в твоє вікно,
Як поріг в твоїй хатині
Білим снігом замело.
Як синиця
(я розкажу)
пролітала з журавлем.
Ти почуєш подих,
паузу,
Щебет слів і серця темп.
Розкажи,
Які шляхи
сьогодні
повели й куди.
Як у вічнім марафоні
Загубилися
сліди.
Я щось бовкну
про негоду,
про печать
вчорашніх днів,
а між тим щось
несерйозне;
Знов згадаю журавлів…
… Тиша падає
навзнак.
В передвісні сну
години
спокій серденько
покине.
Чути вдушливе
Тік. Так.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2013
Сьогодні щось похмуріше, але сповнене надії. Як казав Гамлет: «А що таке життя – лиш гра»)
***
Здіймаюся на ешафот,
Буденності шалений потяг
На зустріч мчить безповоротно.
В вагонах сиро, сірий мотлох..
Безликий люд в вагонах
Безпечних, як і їхні мрії,
Рій слів гудить, мов бджоли,
Серця поволі тліють..
Он шибениці майоріють,
Іду неначе раб в оковах.
Думки-птахи лиш гріють
У цей собачий холод.
Та що це? Звідкіля лунає
Отой чарівний голос?
І вкотре ввись здіймає –
Вже під ногами морок..
Тримай, благаю не впусти.
Без тебе пусто так навколо..
Напруж свій взір і прогледи
Чого не зміг учора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2013
Горіли пальці,
Очі завмирали.
Що буде дальше?
Серце трепетало.
Слова, мов діти,
Весело скакали.
Весняні квіти
В серці розцвітали.
Тим часом ніч
Зміняла день
І навпаки..
Тим часом сніг
На землю ліг,
Розтанув -
Води потекли.
Тим часом я, а часом
Навіть ти.
Розмились наші
Береги.
Горіли пальці,
Очі завмирали.
І що то було?
Серце ж трепетало...
Слова, мов діти,
Весело скакали.
Весняні квіти
В серденьку зів’яли..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2013
Гарна здібність однак –
Вміти вчасно розвіяти сумнів.
Хитрий злодій… раз-два – і простак!
Чи ми ду́рні? Чи клеїмо дурнів?
Ніч розкаже чим день закінчився.
Хтось на сцені щось прагнув змінити,
А хтось в залі сидів і дивився.
Лиш щасливий насправді стомився…
Спить він солодко, бачить він сни:
Він їх в Бога за день заслужив.
Для натхнення йому не потрібні зірки -
Лиш до ранку набратися сил.
́́́́́́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336799
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.05.2012
Прости мені, Слово.
Давно не зверталась.
Твої монологи,
Які лікували
Від мене ховались –
Напевно боялись.
Напевно відчули,
Що я вже не та,
Що стала чужою,
Німою й ламкою.
Прости мені, Слово,
Тебе зневажала -
Ти було риштунком,
А шпилькою стало.
Ти було рятунком,
Та випнуло скали,
Сиренами-доньками
Ніжно співало.
А я все тонула,
І знала й не знала,
Що жовтими водами,
Чорними крилами, ти
Серце мені огортало.
Прости мені, Слово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2012
Самотність – ворог, і самотність – страх –
Печатки поцілунків на стопах,
Пускається туман, що на устах
І мильну піну стелить на очах.
Довіру вщент! Довіру в прах!
Любов спасіння, і любов - єдиний шанс –
Для почуттів – то ніжний і невинний вальс,
А для зневіри – парадоксальний декаданс.
Короткий шлях – звабливий майстер клас –
Любіть мене – я буду вас.
Душа – тоненька павутина, і душа – струна –
Так легко рветься, невільно так бринить вона.
Образи, біль – чортополох колючий її дна,
Господар їй – не розум і не серце, а сама -
Душа нікому не раба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2011
Я просто стиха уночі поплачу,
Щоб зранку усміхатись було легше.
Вдягну не те, що вчора, щось інакше,
Чи то на душу, чи на плечі.
На стелю кину сумний погляд,
Й допоки весело не стане,
Не буду звідти його зводить –
Хай завтра мої очі сяють.
Я вимкну світло і вдивлятись буду
У темряву, в її лукавство лиховісне
І схочу, щоб прийшов не менш облудний,
Зате світанок – сонечка провісник.
Крізь скроні прориваються думки
О Господи!, чому не сила їм втекти?!
…І прийде втома-рятівниця потім,
Сон принесе фальшивий спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278056
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.09.2011
Ми приречені.На самозречення.
Над відчаєм істини мої спливають,
І без нас все таке недовершене,
Як і цілі твої, що вмирають...
Ми в залежності. Від безмежності,
Що дарують нам стиснуті наші серця,
Я іду із смертельною легкістю,
А ти знову кидаєш сліпі каяття...
Ми над прірвою зорі зірвемо,
Ми забудем про те, що все ніби не так,
Ми опустимось й далі підемо..
Віднаходити правду в чиїхось словах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2011
Ні, я не грім - я лиш відлуння.
Ні, я не злива - крапля граду.
Зефір холодний, а не вітер буйний.
Я не хазяїн - я актор театру.
Ні, я не трав розкішне поле -
Я камінь поміж корінців,
Чужого неба тихий промінь -
Моє ж наполовину в темноті.
Я не загадка слів розумних,
Не висота одвічних істин -
Я двері тіней вірних,
Я шум трави на ґрунті грішнім.
Ні, я не звук гучної мови,
І я не пам"ять сліз й образ -
Я голоси збираю в коло,
Стаю по центрі - я слухач.
Я не любов до всього світу,
Я не обійми всій землі,
Мій гнів не сипле квіти -
Зате я не брешу собі.
Я не набір потрібних фраз,
Я не зразок людських манер -
Я просто плинність через час,
Шматочок світових проблем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258248
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2011
Нелегко так повірити комусь,
Усюди правда підгоріла, чи й нема.
Як угадаю - добре, ні - тоді спіткнусь.
Та річ не тільки в тому, хто ви.
Біда, що я сама себе не знаю -
Щось обіцяю, потім щось втрачаю,
Навчаю інших, як то треба жити,
Тверджу мораль Езопових байок,
На аркушах малюю квіти,
І неба синь, і висоту зірок..
Та, що із того? Це шаблон,
Який я згодом випадком накрию.
Тепер для мене мить - це еталон,
Я вже сама собі не вірю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215090
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2010
Заритися у нірку,
Забитися в куток,
Накритися повітрям
І купою ниток.
Не бачити би лиць,
Не чути голосів.
Там промінь сонця - сміх,
А плач - там стук дощів
Тримай мене безсилля,
Нікуди не втечу,
Бо смерть ще не скосила -
Коритися буду.
Пусти мене свавілля,
Пусти лиха омано,
Бо я від тебе вільна,
Тобі я не підвладна.
Як істину хоча б одну,
Хтось пізнає́ коли,
У руки жар тому,
У серденько жаги.
Нап"ється хай образи,
Щоб не впустить чужу,
Ковтне недобрі фрази,
Вдягне міцну кору...
І хай іде поміж людей
Розказувати про добро,
Я ж проведу кілька ночей,
Собою вкривши дно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214924
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2010
Ти хто?
Я хто?Людина!
Це все?
Ну так. Хіба замало?
А чим ти особлива?
Нічим.Як всі...просто живу.
Я ж не про те. От глянь!
Отой танцює. Щось на зразок?
Та ні, мабуть...хоча...живе
В мені нетліюче мовчання
Змістовних криків і думок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214480
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.10.2010
В обійми вітру ринули слова,
Що промовляли праведні уста.
Кари не буде - часу тьма.
А, може, то й вини нема!?
Та хто ж тут встояти посміє чи зуміє?
То поманив ж бо пальцем добрий сатана - то не месія.
І щось несе там на підносі кришталево-срібнім
Щедра диявольська рука - чи то не мрію?
Вдягнути уніформу й стати в лаву -
Премудре гасло тут і зброя, й захист,
А чи піднятися над маскарадом?
І гріш-ціна насмішкам під ногами.
Брехня! Обман це! Казка слабодухих!,
Що перед вибором стояти важко дуже.
Верховного софіста треба менше слухать,
Котрий живе й чорніє в наших душах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214478
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.10.2010