Мрійник

Сторінки (1/15):  « 1»

Роздуми

Час  минає  чином  дивним.
Пролітають  ночі,  дні.
Правду  знаєм  ми  одні.
Правда  робить  світ  щасливим.
 Таємниця  тут  твоя.
 Невідома  більш  нікому.
 Ти  візьмеш  її  додому.
 Заберу  її  і  я.
Шкода  часу  вже  намає.
Прикро,  та  тоді  не  знав.
Шанс  для  свого  щастя  мав.
Шкода,  літо  вже  минає.
 Не  люблю  я  пору  -  літо.
 Не  люблю  я  сонце  -  спеку.
 Та  поїдеш  ти  далеко.
 Я  не  зможу  це  терпіти.
Ліпше  літо  хай  триває.
Це  терпіти  точно  зможу.
Полюбити  його  може.
Навіть  зможу.  Так  гадаю.
 Ночі  літом  дуже  гарні.
 Спокій.  Тиша.  Ніч  це  ти.
 І  мені  б  оте.  Змогти.
 Не  чекать  на  тебе  марно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205442
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.08.2010


Очі кольору неба

А  що,  коли  в  неї  кольору  неба  очі?
Важко  погляд  відвести  од  них...
Що  робить,  коли  сняться  щоночі?

Буває  ж  таке,  коли  очі  то  є  небеса?
Важко  погляд  відвести  од  них...
Глянь  нагору,  он  де  подібна  краса.

А  як  очі,  то  неба  блакитні  простори?
Важко  погляд  відвести  од  них...
Ще  подібне  до  них  тільки  море.

Що  робить,  як  вони  за  те  море  синіші?
Важко  погляд  відвести  од  них...
Тільки  їх  я  люблю  за  те  море  сильніше!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194962
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2010


Є надія.

Надія  є.  І  моя  заповітна  мрія
Ще  мить  і  у  моїх  руках.
Як  гарно  адже  є  надія,
Що  допоможе  жити  у  віках.

Вже  сили  є,  надією  натхненні,
І  їх  достатньо  щоб  долати  перешкод.
Як  гарно,  бо  є  сили  незліченні,
Їх  живить  нескоренний  мій  народ.

І  віра  є  в  могутні  вищі  сили,
Це  віра  в  дружбу  правду  і  любов.
Хто  б  не  казав  що,
                           які  б  нещастя  не  косили,
Мені  начхать  на  сенс  таких  розмов.

А  головне,  що  трохи  правди  є  ще,
Хоч  її  мало,  ледве  маячить.
Але  тепер  до  щастя  трохи  ближче,
Бо  є  надія,  і  народ  вже  не  мовчить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194957
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2010


Каменяреві

Пізня  година,  в  руці  моїй  знову
Все  той  же  простий  олівець.
В  думки  поринаю,  мені  за  основу
Каменяр  -  загадковий  митець.

Знову  дощ  за  вікном,  знов  намагаюсь,
Складати  до  купи  слова.
Все  тут  що  думаю,  чого  не  цураюсь,
Тут  Думка  зростає  нова.

Де  б  стріти  митця?  Неповторна  людина,
"Жмутків"  чарівних  творець.
Зосталось  гадати,  ніде  дізнатись,
То  знає  лиш  Бог  наш.  Отець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181269
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2010


Друже прокинся

Друже  прокинся!
Очі  розкрий,  вуха  промий,
І  пильнуй  і  дивися
Розквіт  брехні  припини,
Час  вже  новий.  Цвіт  запашний,
То  омана.  Спинися,
Перешкоди  старі  омини.
В  хаті  твоїй,  ворог  страшний,
Подивись,  озирнися,
Він  чекає  тебе  з-за  спини.
Демон  той  злий.  Він  ще  слабкий,
Це  твій  страх.  Схаменися,
Сумнів  в  собі  побори.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177941
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010


Борцям за волю України

У  ті  роки  країну  вогонь  війни  обпік,
Хатинонька  задріпана,
Розвіяв  тишу  крик.
Дівчинка  малесенька,
Заклякла  вся  од  страху.
Вороги  безжалісні  вбили  бідолаху.
На  її  очах  загинув  захисник,
Повстанець,  що  одчаяно  боровся
Й  передрік
                 вільну  Україну:
"Невдовзі  прийде  час
Жадана  воля  очікує  на  нас,
Вирветься  Вкраїна  з  обіймів
                 ворожих  рук.
Що  з  двох  боків  її  хотіли  розчавити
Як  комаху.  Землі  рідні  захопити.
І  примусити  служити
                     сєкрєтарям,  невдахам.
Розмріялись!"  Країна  вистояла,
Горе  пережила.  Повстанці.
Багато  з  них  до  цього  часу  не  дожили,
                       не  прокинулися  вранці.
Та  настали  дні,  про  які
Вояка  мріяв  на  війні.
Хоча  від  часу  того
Народ  ще  натерпівся,
Не  рік,  не  два,  а  знову  й  знову...
Аж  слів  нема,  відняло  мову.
Та  це  в  минулому.
Впереді  майбутнє  світле.
Отож  чекаймо,  Вкраїна  ще  розквітне!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176653
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010


ЇЇ нема. Нема справедливоті

Її  нема.
Нажаль  це  так.  І  думав  ти  дарма
Що  як  на  вулиці  весна
Це  значить  що  знайшла  мене,
Проте.
Її  нема.
І  це  вже  зовсім  не  секрет.
Давно  чекаю  той  момент.
Коли  зустріну  я  її.
І  щирі  здогадки  твої
Розіб'ють  мою  правду  вщент.
І  ти  натішишся  сповна
Проте.  Її  нема.
Її  немає...
Від  тебе  це  не  приховаю.
Вона  у  сні  мені  наснилась.
Бо  ще  на  світ  не  народилась.
Ну  от  і  все.  Ти  правду  знаєш.
Ти  прочитав  мої  слова,
Про  те,  що  ще  її  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176560
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010


В дорозі

Я  в  дорозі.
Все  рідне  вдома,  на  порозі.
І  повернутись  вже  не  взмозі.
Вперед.  Вже  світ  новий  на  носі.
Та  він  не  квапиться  і  досі.
За  літом  знову  прийде  осінь.
І  хтось  погляне  ввічі  косо.
Журба  посіє  своє  просо.
І  знову  якось  на  морозі.
Щосили  пруться  люди  босі.
До  тих  доріг  на  тому  боці.
В  провулок,  далі,  там  на  розі.
Тієї  вулиці  де  просять.
Багатство,  славу,  звісно  гроші.
Там  як  траву,  ту  зелень  косять.
І  зупинитись  вже  не  взмозі.
Лишили  совість  на  порозі.
А  я  все  їду.  Я  в  дорозі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176558
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010


Про вірші

Вірш  –  слів  розмаїття,
Породжується  крізь  століття.
Щоб  пам’ятали,  щоби  знали,
Для  того  щоб  не  забували.
Щоб  хтось  побачив  і  сказав:
«Рядки  чудові,  хто  складав?»
Це  той,  хто  всі  свої  думки,
Вкладає  в  черзі  у  рядки.
У  стовпчики,  як  завгодно
Щоб  ці  слова  звучали  модно?
Комусь  цікаво,  іншим  зрання,
Кортить  читати  про  кохання.
Про  природу  та  красу,
Про  мрії  дивнії  зі  сну.
Одному  є  патріотизм,
Для  других  теж  -  ідіотизм.
Я  ж  не  складаю  навмання,
І  вірші  пишу  не  щодня,
Пишу  я  деколи  про  тебе,
А  так  все  сам,  собі,  для  себе?
Цікавить  це  тебе  чи  ні?
Мені  байдуже  це?  О,  ні!
Ділюсь  думками  з  усіма,
Щоб  розрізняли:  світло  –  тьма
Немає  сенсу  тут?  Хто-зна.
Тобі  читать  оці  слова.
Мурую  вище  білий  мур.
Тобі  судить  цей  каламбур.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175057
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010


В очікуванні весни

Час  пізній  надворі,  час  тихо  сплива,
Вже  завтра  настане  жадана  весна.
Спокійно  і  тихо,  ще  кілька  годин,
Відійде  зима,  прийде  час  теплих  днин.
Весна  –  то  пробудження  час,  то  пора
Розквіту,  світла,  надії,  тепла.
Усе  зеленіє,  виходить  зі  сну,
Крига  розтане,  білу  крівлю  рясну
Замінить  строкатий  барвистий  покрів.
Повіє  тепло  із  далеких  морів.
Погідка  навколо  чудова  прийде.
Ота  перша  квітка  з-під  снігу  зійде.
Підсніжником  квітку  давно  хтось  назвав,
Той,  хто  з  нетерпінням  так  довго  чекав
Весну.  З  нетерпінням  чекаю  і  я,
Щоб  збулася  мрія  весною  моя.



28.02.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175036
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010


Про Україну (послання)

Широкий  степ,  високі  гори,
Просторий  небокрай.
То  моя  Вкраїна  мила,
Іноземцю,  знай!

Дрімучий  ліс,  бурхливе  море,
Непрохідний  гай.
Місця  тут  нема  для  горя,
В  гостях  ти,  пам’ятай.

Дніпро  ревучий,  Дністер  плине,
Ген-ген  за  виднокрай.
В  біді  брат  брата  не  покине,
Ти,  гість,  не  забувай.

Приймуть  тебе  привітно,  щиро,
Дружньо  скажуть:  «Прощавай».
Лихих  думок  на  Україну,
В  душі  ти  не  ховай.

Блакитне  небо,  хлібне  поле,
Дзюркоче  водограй.
То  Вкраїна  моя  мила,
Іноземцю,  знай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175033
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010


Мовна дилема

Трапилась  в  країні  невеличка  проблема,
Актуальною  стала  мовна  дилема.
Я  говорю  «Дякую»  -  у  відповідь  мовчання,
Рідною  балакаю  –  тупо  здивування.

Модно  зараз  мовити  дивнії  слова
«Что»  і  «Как»  -  ці  речі  вже  знає  дітвора.
Дивно,  та  на  українців  зовсім  це  не  схоже,
Що  до  українського  всі  ставляться  вороже.

Східний  «брат»  в  свої  часи  попрацював  на  славу,
Тай  сьогодні  квапиться,  робить  чорну  справу.
Не  тратить  ні  хвилини,  день  і  ніч  старається,
Українець  в  результаті  –  рідної  цурається.

Друже,  ти  туди  поїхав,  щоб  мудрішим  бути?
А  приїхав:  «Что  і  как»  -  слухай,  бридко  чути.
Гідність,  честь,  самоповага  –  речі  де  оції?
І  не  тре’  мені  казати:  «Там  усє  такіє».

Що  ж,  згадай-но  своїх  предків,  вчителя  у  школі,
Україні,  що  припали,  ті  трагічні  ролі.
Подвиг  мужніх  земляків,  що  життя  віддали,
Це  їм  дяка,  що  за  гріш,  мову  ми  продали?
                                             (читай  «просрали»)

Якщо  тобі  байдуже,  начхати  на  це  діло,
Мовою  чужинця,  балакай  далі  сміло.
Але  якщо  не  овоч  ти,  не  прагнеш  в  їхнє  стадо,
Балакай,  брате,  рідною,  і  буде  для  нас  свято.  
                                             (бо  разом  нас  багато)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173997
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010


Дім

Дім.  Рідна  оселя.
Стіни,  двері,  вікна,  стеля.
Ні  –  це  більше!  Це  оте  місце,
Там  де  на  хвильку  достатньо  присісти,
Цього  достатньо,  що  бути  в  безпеці.
Затишно,  тихо,  привітно.  Усе  це,
Варте  того,  щоб  знову  і  знову,
Квапитись,  бігти  і  їхати  додому!

Там  удома,  біля  хати,
Тебе  чекають  батько  й  мати.
Рідна  сестра,  справжні,  вірні  друзі,
Що  не  покинуть  тебе  в  горі  й  недузі.
Міста  околиця,  твоя  перша  школа,
Безліч  знайомих,  цікава  розмова.
Магазини,  вітрини,  продавець.  Уявіть,
І  навіть  Ілліч,  що  віки  вже  стоїть.

Знай,  що  твій  дім,  куди  б  ти    не  подівся,
Це  місце  де  перш  за  все  ти  народився.
Де  виріс,  учився,  де  закохався.
Там  де  в  любові  їй  признавався.
Мандруй,  роз’їжджай,  та  в  свій  край  пам'ятай,
В  рідний  свій  край  повертайся!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173973
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010


Невже

Невже  так  важко  зрозуміти,
Що  в  житті  ти  маєш  призначення.
Тоді  годі  сидіти,  хватить  терпіти,
Піди,  вислови  своє  бачення!

Не  треба  мовчати,  досить,
Нікому  вірити.
Саме  ти  обираєш,
Кому  долю  свою  довірити.

Той  тебе  поведе,
Хто  має  достатньо  прагнення.
Поведе  тебе  той,
Хто  демонструє  свої  досягнення.

Ти  добряче,  уважно  дивись,
Зупинись,  обміркуй  побачене.
Ж  бо  вийде  як  там,  як  колись,
Й  майбутнє  знов  буде  втрачене...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173954
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010


Сон

Наснився  мені  дивний  сон,
Немов  є  щастя  на  Вкраїні.
Немов  скрізь  правда  і  любов,
Усі  заможні,  а  не  бідні.

Дивлюся,  йде  собі  юнак,
Іде  по  вулиці,  всміхається.
На  думці  має  щось,  однак
Він  Україною  пишається!

Ось  слідує  нова  картина,
Очільник  держави  -  чесна  людина  .
Дбає  щоб  гідно  його  Батьківщина,
В  світі  постала,  і  далі  цвіла.

Зникло  моє  сновидіння  раптово,
Мрія  розтанула,  марні  зусилля.
Прикро,  та  вірю  насниться  те  знову
І  сон  стане  дійсністю,  немає  сумління...
                                                 (вросло  вже  коріння...)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173945
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010